ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 560/3097/22
адміністративне провадження № К/990/1483/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження без виклику учасників адміністративну справу № 560/3097/22
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії
за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Дзундза Юрій Романович,
на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 травня 2022 року, ухвалене суддею Драновським Я.В.,
та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2022 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді Кузьмишина В.М., суддів Боровицького О.А., Сушка О.О.,
ІУСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та суть спору
1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області (далі - відповідач, ГУ ДСНС України у Хмельницькій області) в якому просив:
1.1. визнати протиправними дії ГУ ДСНС України у Хмельницькій області щодо застосування серпня 2013 року, лютого 2016 року, як місяців за якими здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) при нарахуванні індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01.12.2015 по 28.02.2018;
1.2. визнати протиправними дії ГУ ДСНС України у Хмельницькій області щодо не врахування вимог абзаців третього-шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок №1078), при нарахуванні індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01.03.2018 по 06.09.2018;
1.3. зобов`язати ГУ ДСНС України у Хмельницькій області здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 в сумі 84 610,35 грн із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);
1.4. зобов`язати ГУ ДСНС України у Хмельницькій області здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 06.09.2018 сумі 27 622,24 грн відповідно до вимог абзаців четвертого-шостого пункту 5 Порядку № 1078.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що при звільненні зі служби цивільного захисту протиправно не отримав в повному обсязі кошти, на які мав право за час проходження військової служби, а саме індексації грошового забезпечення.
Установлені судами фактичні обставини справи
3. Наказом ГУ ДСНС України у Хмельницькій області від 06.09.2018 № 484 звільнено із служби цивільного захисту у відставку (за станом здоров`я) ОСОБА_1 , виключено з кадрів ДСНС та усіх видів забезпечення.
4. Відповідно до довідки про нарахованім суми індексації грошового забезпечення у відповідності до розрахунково-платіжних відомостей ОСОБА_1 в період з 17.06.2008 по 06.09.2018 від 24.11.2021 № 466 встановлено: у грудні 2015 року позивачу нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення у сумі 317,49 (базовий місяць серпень 2013 року); у період з січня 2016 року по вересень 2018 року індексація грошового забезпечення позивачу не нараховувалася та не виплачувалася, окрім листопада 2016 року, коли було виплачено 1000,00 грн (базовий місяць лютий 2016 року).
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
5. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.05.2022 адміністративний позов задоволено частково:
5.1. визнано протиправною бездіяльність ГУ ДСНС України у Хмельницькій області, що полягає у невиплаті в повному обсязі ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018;
5.2. зобов`язано ГУ ДСНС України у Хмельницькій області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018, з урахуванням виплачених сум;
5.3. у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
6. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. Проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язком для всіх роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Тобто, сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону, підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті.
6.1. З огляду на вказане, суд цієї інстанції констатував, що бездіяльність відповідача щодо виплати позивачу індексації в повному обсязі з 01.12.2015 по 28.02.2018 є протиправною, а тому належить зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачеві індексацію грошового забезпечення за вказаний період.
6.2. Поряд із цим, на думку суду першої інстанції, визначення розміру індексації грошового забезпечення, який підлягає виплаті на користь позивача, належить до компетенції відповідача і суд не має повноважень здійснювати його розрахунок до моменту проведення такого розрахунку відповідачем. Суд наділений лише повноваженнями перевірити правильність такого розрахунку у контексті застосування нормативно-правових приписів, що регулюють спірні правовідносини. Крім того, суд дійшов висновку, що питання визначення базового місяця станом на цей час не є спірним, оскільки у цій частині права позивача ще не порушені.
6.3. В частині позовних вимог стосовно виплати індексації грошового забезпечення з 01.03.2018 по 06.09.2018, суд першої інстанції зазначив, що оскільки відповідач не мав передбачених Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" підстав для проведення індексації грошового забезпечення позивача у цей період у зв`язку з тим, що індекс споживчих цін не досягав порогового значення в розмірі 103%, то у задоволенні цієї позовної вимоги необхідно відмовити.
7. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.12.2022 апеляційні скарги ГУ ДСНС у Хмельницькій області та ОСОБА_1 задоволено частково. Скасовано рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про зобов`язання ГУ ДСНС України у Хмельницькій області нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення з встановленням базового місяця - січень 2008 року; прийнято в цій частині нову постанову, якою зобов`язано ГУ ДСНС України у Хмельницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця). В іншій частині рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.05.2022 у справі №560/3097/22 залишено без змін.
7.1. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги в означеній частині суд апеляційної інстанції погодився із висновком суду першої інстанції, що позивач має право на отримання індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018, оскільки вимоги законодавства проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
7.2. Водночас апеляційний суд зазначив, що повноваження державних органів стосовно визначення базового місяця індексації грошового забезпечення не є дискреційними, оскільки законодавцем установлено один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень проведення індексації грошових доходів у разі перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, встановленого в розмірі 103 відсотки, а тому відповідача необхідно зобов`язати визначити січень 2008 року базовим місяцем для обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів позивача за період з 01.12.2015 по 28.02.2018.
7.3. Поряд із цим, залишаючи рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог про зобов`язання нарахувати позивачу індексацію грошового забезпечення як різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу, виходячи із фіксованої величини з 01.03.2018 до 06.09.2018, суд апеляційної інстанції погодився із його висновком, що оскільки у цей період величина індексу споживчих цін не перевищила порогу інфляції у розмірі 103 відсотка. Суд цієї інстанції також зауважив, що Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядок №1078 у період існування спірних правовідносин не містили в собі такого поняття як «фіксована сума індексації».
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції
8. Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій в частині відмови у зобов`язанні відповідача здійснити нарахування та виплату на користь позивача індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.03.2018 по 06.09.2018 відповідно до приписів абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, позивач, в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , 12.01.2023 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.05.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.12.2022. У касаційній скарзі скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення у цій частині та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
9. Ця касаційна скарга подана на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, з посиланням у касаційній скарзі на те, що судом апеляційної інстанції при вирішенні спірних правовідносин застосовано положення пунктів 3, 4, 5, 6 Порядку № 1078 щодо визначення базового місяця для нарахування індексації грошового забезпечення без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування, викладених у постановах викладені у постановах від 28.09.2022 у справах № 400/1119/21 та № 560/3965/21.
10. В обґрунтування підстав касаційного оскарження касатор зазначає, що у період позовних вимог з 01.03.2018 по день звільнення з служби 06.09.2018 підлягає виплаті сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, а також виплата визначеної суми індексації до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), що врегульовано абзацами 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078.
10.1. Касатор указує, що вищевказаних постановах Верховний Суд констатував, що відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 для правовідносин, пов`язаних з нарахуванням індексації, визначальним є факт підвищення саме грошового доходу, а не лише тарифних ставок (окладів). Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, не нараховується тільки за умови, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу (абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078).
10.2. Отже, на переконання скаржника, для вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) згідно вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 необхідно враховувати дві складові: розмір підвищення грошового доходу особи; суму індексації, що склалася (припадала) на місяць підвищення цього грошового доходу; і встановлювати, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу особи суму індексації, що склалася у місяці підвищення посадових окладів, що було проігноровано відповідачем.
10.3. Сторона позивача також зауважує, що застосування позивачем терміну «фіксована індексація», який при цьому уже застосовувався Урядом у цьому ж законодавчому акті та був замінений на поняття «сума індексації» (абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078) не призупиняє право позивача на отримання виплати.
10.4. Натомість суди першої та апеляційної інстанцій взагалі не досліджували та не встановлювали чи розмір підвищення грошового доходу позивача перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення такого доходу (березень 2018 року), чим саме ігнорують норми абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 та заявлені позовні вимоги.
11. Ухвалою Верховного Суду від 18.01.2023 відкрите касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
12. Ухвалою Верховного Суду від 13.09.2023 закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження у відповідності до вимог статті 345 КАС України.
Позиція інших учасників справи
13. Не погоджуючись із доводами касаційної скарги, ГУ ДСНС України у Хмельницькій області 30.01.2023 подало до Суду відзив на касаційну скаргу, де відповідач просить відмовити у її задоволенні з огляду на необґрунтованість доводів останньої, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Позиція Верховного Суду
Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
14. За правилами частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
15. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, виходить із такого.
16. Спір у цій справі виник, зокрема, у зв`язку із ненарахуванням та невиплатою відповідачем позивачу індексації грошового забезпечення за період 01.03.2018 по 06.09.2018 індексації відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078.
17. Судові рішення у цій справі оскаржуються лише в частині зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 06.09.2018 у загальній сумі 27622,24 грн відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078.
18. В іншій частині позовних вимог касаційна скарга доводів незгоди з оскаржуваними судовими рішеннями не містить, а тому Верховний Суд не перевіряє застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права в неоскаржуваній частині.
19. Відповідно до частини першої статті 101 Кодексу цивільного захисту України служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.
20. Частиною першою статті 115 Кодексу цивільного захисту України визначено, що держава забезпечує соціальний та правовий захист осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, працівників органів управління та сил цивільного захисту і членів їхніх сімей відповідно до Конституції України, цього Кодексу та інших законодавчих актів.
21. Держава гарантує достатнє грошове забезпечення особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту з метою створення умов для належного та сумлінного виконання ними службових обов`язків.
21.1. Порядок та умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту встановлюються Кабінетом Міністрів України (частини перша та друга статті 125 Кодексу цивільного захисту України).
22. У спірний період порядок та умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту встановлювався Інструкцією про виплату грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23.04.2015 № 475 (втратила чинність 14.09.2018 після звільнення позивача зі служби; далі - Інструкція № 475).
23. Пунктами 2, 3 Інструкції № 475 визначено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу визначається залежно від посади, спеціального звання, тривалості та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання. До грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу належать: посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, щомісячні види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, що мають постійний характер, премії) та одноразові додаткові види грошового забезпечення.
24. Згідно зі статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 № 2017-III (далі - Закон № 2017-III) з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
25. Відповідно до статті 19 цього ж Закону № 2017-III державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
26. Конституційний Суд України у Рішенні від 15.10.2013 № 9-рп/2013 наголосив, що винагорода за виконану працівником роботу є джерелом його існування та має забезпечувати для нього достатній, гідний життєвий рівень. Це визначає обов`язок держави створювати належні умови для реалізації громадянами права на працю, оптимізації балансу інтересів сторін трудових відносин, зокрема, шляхом державного регулювання оплати праці. Держава передбачає заходи, спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, тобто грошової винагороди за виконану роботу як еквівалента вартості споживчих товарів і послуг. Згідно з положеннями частини шостої статті 95 КЗпП України, статей 33, 34 Закону України "Про оплату праці" такими заходами є індексація заробітної плати та компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати.
27. На підставі аналізу наведених положень законодавства Конституційний Суд України дійшов висновку, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
28. Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-XII (далі - Закон № 1282-XII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
29. Відповідно до статті 1 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
30. Згідно з положеннями статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
31. Відповідно до статті 4 Закону № 1282-XII (у редакції Закону № 911-VIII від 24.12.2015, що діє з 01.01.2016) індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
32. Підвищення грошових доходів населення, у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін (частина четверта статті 4 Закону № 1282-XII).
33. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України (частини друга статті 5 Закону № 1282-XII).
34. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 6 Закону № 1282-XII).
35. Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (надалі - Порядок № 1078).
36. Згідно з пунктом 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
37. У пункті 4 Порядку № 1078 визначено, що у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.
38. Механізм індексації має універсальний характер, позаяк індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру. Своєю чергою, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації (пункт 44 постанови Верховного Суду від 27.04.2021 у справі № 380/1513/20).
39. За змістом частини першої статті 9 Закону № 1282-XII індексація доходів громадян повинна проводитися за місцем їх одержання. Так як виплату заробітної плати (грошового забезпечення) здійснюють роботодавці, то і нараховувати індексацію за цим видом доходу також повинні усі без виключення роботодавці.
40. У цій справі позивач звернувся до суду за захистом права на отримання, в тому числі щомісячної індексації - різниці за період з 01.03.2018 по 06.09.2018, оскільки відповідач цієї щомісячної індексації - різниці не нараховував і не виплачував, та одночасно з цим не визнавав права позивача на її отримання.
41. Так, з 01.12.2015 положення Порядку № 1078 діють із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" (далі - Постанова № 1013).
42. За змістом пояснюючої записки до проекту Постанови № 1013 метою цього акту є внесення змін до умов оплати праці працівників установ, закладів, організацій окремих галузей бюджетної сфери, органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів, а також забезпечення єдиного підходу до проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників.
43. У зв`язку із цим указаною постановою удосконалено механізм проведення індексації доходів громадян, у тому числі з урахуванням періодів підвищення заробітної плати працівників (зокрема, пункт 5 викладено у новій редакції).
44. Внесені зміни, серед іншого, передбачали не лише заміну терміну "базовий місяць" на "місяць підвищення доходу", ці зміни надали іншого значення запровадженому новому терміну із зміною алгоритму визначення такого місяця підвищення.
45. На відміну від правил визначення "базового місяця" (яким вважався місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної зарплати, пенсій, стипендій виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати) та який визначався у разі, коли збільшувалася заробітна плата внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої постійної складової зарплати), "місяцем підвищення доходу" є місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) і визначається він тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад). При цьому, за новими правилами зростання зарплати за рахунок інших постійних складових зарплати (без підвищення тарифної ставки чи окладу) не впливає на індексацію та не призводить до зменшення суми індексації.
46. Термін "підвищення тарифних ставок (окладів)" для працівників бюджетної сфери за змістом запроваджених нововведень застосовується у розумінні підвищення, що здійснюється відповідно до законодавства, а не у розумінні підвищення тарифної ставки (окладу) кожному працівнику індивідуально (зокрема, у зв`язку з призначенням на посаду чи переведенням на іншу посаду), як це було передбачено попереднім механізмом індексації. Тобто за новими правилами місяць підвищення тарифних ставок (окладів) для кожного окремого працівника не визначається індивідуально.
47. Якщо точкою відліку для обчислення індексу споживчих цін (ІСЦ) для проведення індексації за попереднім механізмом визначався базовий місяць, у якому індекс споживчих цін приймався за одиницю чи 100%, обчислення ІСЦ розпочиналося із місяця, наступного за базовим, а нарахування індексації провадилося з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін (частини третя і четверта статті 4 Закону № 1282-ХІІ), то зміни, внесені Постановою № 1013, передбачали здійснення обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу та зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.
48. Отже, з 01.12.2015 відправною точкою для визначення місяця підвищення й початку обчислення індексу споживчих цін (ІСЦ) наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник.
49. Щодо "фіксованої" суми індексації, то слід зазначити, що у період існування спірних правовідносин (з 01.03.2018 по 06.09.2018) Закон № 1282-XII і Порядок № 1078 такого поняття не містили. Вказаний термін фігурував у Додатку 4 до Порядку № 1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13.06.2012 № 526, де були наведені приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації. Проте, Постановою № 1013 цей Додаток був викладений у новій редакції і з 01.12.2015 у ньому, як і в цілому Порядку № 1078, поняття фіксованої суми індексації не згадується.
50. Між тим, з 01.12.2015 в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 по суті йде мова про поняття індексації - різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
51. Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку № 1078 у редакціях, які застосовувалися з 01.12.2015 до 01.04.2021, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:
сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);
сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).
52. Цей же абзац 3 з 15.03.2018 і дотепер діє у редакції постанови Уряду від 28.02.2018 № 141 та передбачає, що сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
53. Абзац 4 пункту 5 Порядку № 1078 застосовується з 01.12.2015 і дотепер у редакції постанови Уряду від 09.12.2015 № 1013 і встановлює таке правило: якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
54. Абзац 5 пункту 5 Порядку № 1078 застосовувався з 01.12.2015 до 01.04.2021 у редакції постанови Уряду від 09.12.2015 № 1013 і передбачав, що у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
55. Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 (діє в редакціях постанов Уряду від 09.12.2015 № 1013, від 28.02.2018 № 141) додатково указує, що ця сума індексації - різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (посадових окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
56. Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає Суду підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації - різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов`язковим для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
57. Ураховуючи, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації - різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, Суд дійшов висновку, що повноваження відповідача щодо виплати цієї суми не є дискреційними.
58. З урахуванням того факту, що 01.03.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 9 (якою підвищено складові грошового забезпечення в тому числі службовців Державної служби з надзвичайних ситуацій), та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078 березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
59. Системний і цільовий способи тлумачення абзаців 3, 4 Порядку №1078 дають підстави для висновку, що у березні 2018 року, як місяці підвищення доходу позивача відповідачу належало вирішити питання, чи має останній право на отримання індексації - різниці, а якщо так, то у якій сумі.
60. Такий правовий підхід відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21 (з урахуванням ухвали від 30.03.2023 про виправлення описки), від 29.03.2023 у справі № 380/5493/21, від 06.04.2023 у справі № 420/11424/21, від 12.04.2023 у справі № 420/6982/21, від 27.07.2023 у справі № 160/12028/22 у подібних правовідносинах, яка, в аспекті порушеного у касаційній скарзі питання, колегія суддів уважає є застосовною і до спірних правовідносин.
61. Колегія суддів зауважує, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач має право на отримання суми індексації - різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
62. Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
63. Суди першої й апеляційної інстанції указані правовідносини не дослідили та не перевірили істотні для справи обставини, а відтак не підтвердили й не спростували доводи позивача про те, що він має право на отримання щомісячної індексації - різниці за період з 01.03.2018 і що це право порушив відповідач.
64. Щодо кола обставин, які належить з`ясувати для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, Суд звертає увагу на таке.
65. Буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен встановити:
розмір підвищення доходу позивача у березні 2018 року (А);
суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б);
чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
65.1. Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення у лютому 2018 року.
65.2. В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).
65.3. Сума можливої індексації грошового забезпечення у березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).
65.4. Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації - різниці до чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів) або до дати звільнення зі служби.
66. Як уже зазначалося, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації - різниці у березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
67. Разом з тим, суди попередніх інстанцій формально підійшли до дослідження доказів та встановлення обставин, необхідних для правильного розв`язання спору, зокрема неправильно визначивши характер спірних правовідносин, які стосуються нарахування й виплати щомісячної суми індексації - різниці за період з 01.03.2018 по 06.09.2018, та, як наслідок, помилково не застосували абзаци 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078.
68. Верховний Суд наголошує, що за правилами статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
69. Натомість судами лише констатовано, що докази того, що розмір підвищення грошового доходу є нижчим за суму індексації, матеріали справи не містять.
70. У порушення частини четвертої статті 9 КАС України судами не вжито визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
71. В адміністративному судочинстві діє принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі, суть якого розкрита в частині четвертій статті 9 КАС України.
72. Відповідно до частини четвертої статті 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
73. Згідно із частиною третьою статті 90 КАС України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
74. Частиною четвертою цієї статті встановлено, що суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.
75. Тут варто зазначити, що судове рішення є результатом повного і всебічного з`ясування обставин адміністративної справи (стаття 244 КАС України) та ретельної оцінки наданих сторонами й витребуваних судом доказів з метою правильного застосування норм матеріального і процесуального права (стаття 242 КАС України). Від зміни цих елементів, відповідно, може змінюватися й кінцевий результат судового рішення в адміністративній справі.
76. Таким чином Суд погоджується із доводами касаційної скарги про те, що суди першої й апеляційної інстанції неправильно визначали характер спірних правовідносин у частині вимог, які стосуються нарахування й виплати щомісячної суми індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 06.09.2018, та, як наслідок, помилково не застосували абзаци 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 та не встановили істотні для справи обставини, необхідні для правильного розв`язання спору в цій частині.
77. Таким чином, доводи касаційної скарги, які слугували підставою для касаційного оскарження судових рішень знайшли своє підтвердження.
78. Підсумовуючи колегія суддів зазначає, що суди попередніх інстанцій дійшли необґрунтованих висновків по суті спору, оскільки не врахували правових позицій Верховного Суду, в яких надавалася правова оцінка застосуванню абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, помилково визначали характер спірних правовідносин у період з 01.03.2018 по 06.09.2018, що призвело до необґрунтованих та передчасних висновків у цій частині позовних вимог.
79. Отже, Суд зазначає, що суди попередніх інстанцій не вжили усіх, визначених законом, заходів та не встановили усі фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, у зв`язку з чим дійшли передчасних висновків по суті справи.
80. Водночас, обсяг повноважень суду касаційної інстанції, визначений статтею 341 КАС України, не дозволяє Суду встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
81. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 349 КАС України, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.
82. Ураховуючи приписи статті 353 КАС України, а також те, що неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права під час розгляду справи допущені як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції, ці порушення неможливо виправити в суді касаційної інстанції, то оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
83. Під час нового розгляду справи суду необхідно, з урахуванням висновків, викладених у цій постанові, для цілей застосування положень Порядку № 1078 на підставі належних та допустимих доказів дослідити спірні правовідносини з урахуванням викладених у цій постанові висновків, надати оцінку вказаним обставинам й аргументам сторін та, у залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права і постановити рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України.
84. В неоскаржуваній частині, що не перевіряється Верховним Судом у межах цього касаційного провадження, рішення судів першої та апеляційної інстанції відповідно до правил статті 350 КАС України підлягають залишенню без змін.
85. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341 345 349 353 355 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Дзундза Юрій Романович, задовольнити.
2. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 травня 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2022 року у справі №560/3097/22 в частині позовних вимог щодо визнання протиправними дій Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області щодо не врахування вимог абзаців третього-шостого пункту 5 Порядку № 1078, при нарахуванні індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01.03.2018 по 06.09.2018 та зобов`язання Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 06.09.2018 у сумі 27 622,24 грн відповідно до вимог абзаців четвертого-шостого пункту 5 Порядку № 1078 скасувати, а справу в цій частині направити на новий судовий розгляд до Хмельницького окружного адміністративного суду.
3. В іншій частині рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 травня 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2022 року у справі №560/3097/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
СуддіЛ.О. Єресько А.Г. Загороднюк В.М. Соколов