ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 560/5385/22
провадження № К/990/728/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Губської О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу
за позовом Політичної партії "Наш край" до Старокостянтинівської міської територіальної виборчої комісії Хмельницького району Хмельницької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про визнання протиправною та скасування постанови, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2022 року (у складі: головуючого судді - Тарновецького І.І.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2022 року (у складі колегії суддів: головуючого судді - Полотнянка Ю.П., суддів: Смілянця Е.С., Драчук Т.О.) у справі №560/5385/22,
ВСТАНОВИВ:
І. Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
1. Політична партія "Наш Край" (далі - позивач, Партія) звернулася в суд з позовом до Старокостянтинівської міської територіальної виборчої комісії Хмельницького району Хмельницької області (далі - відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 (далі - третя особа, ОСОБА_1 ), ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) в якому просила:
визнати протиправною та скасувати постанову Старокостянтинівської міської територіальної виборчої комісії Хмельницького району Хмельницької області від 18.02.2022 №99 «Про припинення відкликання депутатів Старокостянтинівської міської ради ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від політичної партії «Наш Край»;
зобов`язати Старокостянтинівську міську територіальну виборчу комісію Хмельницького району Хмельницької області розглянути рішення №16 та №17 від 10.01.2022 42-го позачергового з`їзду політичної партії «Наш Край» та визнати обраними депутатами наступних за черговістю кандидатів у депутати Старокостянтинівської міської ради від місцевої організації політичної партії «Наш Край».
2. В обґрунтування позовних вимог Партія зазначала, що постанова відповідача №99 від 18.02.2022 «Про припинення відкликання депутатів Старокостянтинівської міської ради ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від політичної партії «Наш Край» (далі - Постанова №99 від 18.02.2022) прийнята з порушенням норм законодавства та порушує право позивача відкликати депутатів Старокостянтинівської міської ради ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від політичної партії «Наш Край» за народною ініціативою (на підставі пунктів 3 та 5 частини першої статті 37 Закону України від «Про статус депутатів місцевих рад» (далі - Закон №93-IV)).
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.08.2022, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2022, позов задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову Старокостянтинівської міської територіальної виборчої комісії Хмельницького району Хмельницької області від 18.02.2022 №99 «Про припинення відкликання депутатів Старокостянтинівської міської ради ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від політичної партії "Наш Край"».
Зобов`язано Старокостянтинівську міську територіальну виборчу комісію Хмельницького району Хмельницької області у порядку, передбаченому Виборчим кодексом України, визнати обраним депутатом наступного за черговістю кандидата у депутати від місцевої організації політичної партії "Наш Край".
4. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки відповідач мав прямий обов`язок у зв`язку з рішенням вищого керівного органу політичної партії про відкликання депутата визнати обраним депутатом наступного за черговістю кандидата у депутати від місцевої організації політичної партії, а тому необхідно було зобов`язати Старокостянтинівську міську територіальну виборчу комісію Хмельницького району Хмельницької області у порядку, передбаченому Виборчим кодексом України, визнати обраним депутатом наступного за черговістю кандидата у депутати від місцевої організації політичної партії «Наш Край».
5. Суди попередніх інстанцій зауважували, що адміністративний суд, вирішуючи даний спір, зобов`язаний не втручаючись у повноваження територіальної виборчої комісії та перевірити дотримання нею вимог статті 41 Закону №93-IV.
6. Окрім цього, зважаючи на ненадання відповідачем жодного доказу на підтвердження дотримання ним вимог Закону №93-IV, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відповідач не довів правомірність своїх дій при прийнятті постанови №99 від 18.02.2022.
7. Суди попередніх інстанцій вважали, що Постанова №99 від 18.02.2022 прийнята з порушенням норм законодавства та порушує право позивача відкликати депутатів Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області, обраних від політичної партії «Наш Край» за народною ініціативою місцевою організацією політичної партії.
8. Доводи третіх осіб щодо того, що Партією при прийнятті рішення про відкликання депутатів не дотримано процесуальних вимог статті 48 Закону №93-IV, суд апеляційної інстанції відхилив і звернув увагу, що відповідно до частини 5 статті 41 Закону №93-IV, якщо при ініціюванні відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою дотримано вимоги статей 38-40 цього Закону, оформлення підписних листів та кількість підписів виборців, які підтримують пропозицію про відкликання депутата місцевої ради, відповідає вимогам цього Закону, то перевірка дотримання вимог статті 48 Закону №93-IV виходить за межі повноважень територіальної виборчої комісії.
9. Посилання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на те, що проігноровано їх вимоги щодо перенесення засідання на іншу дату, суд апеляційної інстанції відхилив в силу вищенаведеного.
10. Твердження ОСОБА_1 про те, що позивачем не доведено комісії наявності підстав для відкликання депутатів місцевої ради, які визначені статтею 37 Закону №93-IV суд апеляційної інстанції відхилив, оскільки територіальна виборча комісія не перевіряє наявність підстав для відкликання депутатів місцевої ради, а лише дотримання вимог статей 38-40 вказаного Закону, які цього не передбачають.
11. Суди попередніх інстанцій також зазначали, що Рішення 42-го позачергового З`їзду політичної партії «Наш Край» №16 та №17 від 10.01.2022, наслідком яких є покладений на відповідача законодавством обов`язок визнати обраним депутатом наступного за черговістю кандидата у депутати від місцевої організації політичної партії, є чинні та не оскаржені; доказів протилежного не надано.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
12. Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями у цій справі, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, із врахуванням письмових пояснень, просить скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.08.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2022 у справі №560/5385/22 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
13. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, ОСОБА_1 , посилається на пункт 3 частини четвертої статі 328 КАС України і вказує на відсутність висновку Верховного Суду стосовно спірних правовідносин, посилаючись на статті 37, 41, та 48 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» який набув чинності в 2020 році. Скаржник зазначає, що в силу того, що місцеві вибори відбулися у 2020 році, а законодавством встановлено відкликання депутата за народною ініціативою у строк не раніше ніж через рік з моменту набуття таких повноважень, то станом на лютий 2023 року відсутня правова позиція Верховного Суду щодо того, яким чином повинні співвідноситись та застосовуватись статті 37, частини 9 статті 41 та статті 48 Закону №93-IV. Третя особа також зауважує, що депутати місцевих рад позбавлені адміністративного та судового способу захисту в частині дотримання вимог статей 37 та 48 Закону №93-IV при відкликанні місцевих депутатів політичними партіями; натомість політичні партії отримують можливість не дотримуватись вимог статей 37 та 48 Закону №93-IV. Тому на думку касатора необхідний відповідний правовий висновок Верховного Суду.
14. Крім цього в обґрунтування підстав касаційного оскарження скаржник посилається на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України у взаємозв`язку із вимогами частин другої і третьої статті 353 КАС України (а саме: суд не дослідив зібрані у справі докази).
15. Скаржник вказує, що описані ним обставини досліджувались відповідачем при безпосередньому розгляді справи Комісією, проте судом не взято до уваги відповідні листи, їм не надано належної оцінки, а також не досліджено норми статті 37 Закону №93-IV.
16. На переконання скаржника, судами попередніх інстанцій було неправильно застосовано норми статті 48 Закону №93-IV, що фактично призвело до порушень його прав; при процедурі відкликання має бути належне повідомлення, має бути надано право на виступ, на надання пояснень тощо.
17. ОСОБА_1 зауважує, що всупереч вимогам частини 2 статті 48 Закону №93-IV йому не було забезпечено право надавати пояснення щодо суті питання стосовно його діяльності, робити відповідні заяви на засіданні ради та її органів, зборах, виборців, зборах (конференції) об`єднань громадян.
18. Скаржник також вважає, що суд першої і апеляційної інстанції помилково відніс дану справу до категорії незначної складності, адже [суди] мали би вислухати думки усіх сторін, оцінити докази територіальної виборчої комісії, оцінити докази депутатів, яких було відкликано Партією. Касатор також зазначає, що в апеляційній скарзі він заявляв про виклик його до суду для надання показів та захисту свого права, однак суд апеляційної інстанції відмовив йому у його праві і виніс постанову на тих доказах, які були досліджені судом першої інстанції.
19. У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
20. Із відзивом на касаційну скаргу також звернулась ОСОБА_2 , у якому остання просить скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.08.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2022 у справі №560/5385/22 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
ІІ. РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
21. Касаційна скарга ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшла 05.01.2023.
22. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.01.2023 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Жук А.В., судді: Мартинюк Н.М., Губська О.А.
23. Ухвалою Верховного Суду від 06.03.2023 відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.08.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2022 у справі №560/5385/22.
24. Ухвалою Верховного Суду від 31.05.2023 заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову повернуто заявнику без розгляду. Іншою ухвалою Верховного Суду від 31.05.2023 відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень.
25. Ухвалою Верховного Суду від 04.12.2023 відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про зупинення дії оскаржуваних судових рішень.
26. Ухвалою Верховного Суду від 20.12.2023 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
27. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до оголошення Центральної виборчої комісії України депутатами Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області від політичної партії «Най Край» були зокрема обрані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
28. Повідомленнями №8 та №9 від 13.12.2021 Хмельницька обласна організація Політичної партії «Наш Край» повідомила ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про те, що 17.12.2021 о 10 год. 30 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , відбудуться збори Хмельницької обласної організації політичної партії «Наш Край», на яких буде розглядатися питання про внесення пропозиції щодо відкликання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як депутата Старокостянтинівської міської ради за народною ініціативою. Вказані повідомлення отримані третіми особами 16.12.2021, що підтверджується їх особистими підписами.
29. Також, відповідно до частини 9 статті 38 Закону №93-IV, повідомленнями №7, 10 та 12 від 13.12.2021 Хмельницька обласна організація Політичної партії «Наш Край» повідомила ПП «Медіа-центр «Подільські вісті», ТОВ "Інформаційне агентство Р2», Інформаційно-аналітичну газету «Міцна громада» про проведення зборів з розгляду вищевказаних питань.
30. 17 грудня 2021 року на зборах Хмельницької організації політичної партії «Наш Край» прийнято рішення внести пропозицію щодо відкликання депутатів Старокостянтинівської міської ради від політичної партії «Наш Край» - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за народною ініціативою. Витяги із Протоколів №1 зборів від 17.12.2021 разом із повідомленнями від 20.12.2021 №19 та №20 були надані 20.12.2021 до Старокостянтинівської міської територіальної виборчої комісії, що підтверджується підписом голови та печаткою Старокостянтинівської міської ТВК на цих повідомленнях.
31. Рішенням 42-го позачергового З`їзду політичної партії «Наш Край» №16 від 10.01.2022 відкликано депутата Старокостянтинівської міської ради від політичної партії" «Наш Край» ОСОБА_1 за народною ініціативою (на підставі пунктів 3 та 5 частини першої статті 37 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад»).
32. Рішенням 42-го позачергового З`їзду політичної партії «Наш Край» №17 від 10.01.2022 відкликано депутата Старокостянтинівської міської ради від політичної партії «Наш Край» ОСОБА_2 за народною ініціативою (на підставі пунктів 3 та 5 частини першої статті 37 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад»).
33. Вказані рішення разом із повідомленням №8/01 від 12.01.2022 були надані 19.01.2022 до Старокостянтинівської міської територіальної виборчої комісії.
34. Відповідач прийняв постанову №99 від 18.02.2022 «Про припинення відкликання депутатів Старокостянтинівської міської ради ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від політичної партії «Наш Край» , за змістом якої відповідно до частини 9 статті 38, частини 2 статті 39, частини 6 статті 41, частини 2 статті 40 та статті 48 Закону №93-IV постановлено:
Припинити ініціативу відкликання Хмельницької обласної організації політичної партії «Наш Край» про відкликання депутата Старокостянтинівської міської ради Полупана С.П.
Припинити ініціативу відкликання Хмельницької обласної організації політичної партії «Наш Край» про відкликання депутата Старокостянтинівської міської ради Горди Г.У.
IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
35. Відповідно до частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
36. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 КАС України в чинній редакції).
37. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
38. Закон №93-IV відповідно до Конституції України, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", інших законів України визначає правовий статус депутата сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради (далі - місцева рада) як представника інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу та рівноправного члена місцевої ради, встановлює гарантії депутатської діяльності та порядок відкликання депутата місцевої ради.
39. Частинами 1, 2 статті 4 Закону №93-IV визначено, що депутат місцевої ради набуває свої повноваження в результаті обрання його до ради відповідно до Закону України "Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів".
Повноваження депутата місцевої ради починаються з дня відкриття першої сесії відповідної ради з моменту офіційного оголошення підсумків виборів відповідною територіальною виборчою комісією і закінчуються в день відкриття першої сесії цієї ради нового скликання, крім передбачених законом випадків дострокового припинення повноважень депутата місцевої ради або ради, до складу якої його обрано.
40. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 5 Закону №93-IV повноваження депутата місцевої ради припиняються достроково за наявності перелічених підстав, засвідчених офіційними документами, без прийняття рішення відповідної ради у разі його відкликання за народною ініціативою у встановленому цим Законом порядку.
41. Формуючи вимоги касаційної скарги, які стали підставою для відкриття даного касаційного провадження, ОСОБА_1 зазначає про необхідність формування висновку щодо застосування (співвідношення) статей 37, 41, та 48 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад».
42. Стаття 37 Закону №93-IV визначає підстави для відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, відповідно частини першої якої такими підставами можуть бути: 1) порушення депутатом місцевої ради положень Конституції України і законів України, що встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили; 2) пропуск депутатом місцевої ради протягом року більше половини пленарних засідань ради або засідань постійної комісії, невиконання ним без поважних причин обов`язків депутата місцевої ради у виборчому окрузі, передбачених статтею 10 цього Закону; 3) невідповідність практичної діяльності депутата місцевої ради основним принципам і положенням передвиборної програми місцевої організації політичної партії, від якої його обрано депутатом, чи програмі політичної партії, від місцевої організації якої його обрано; 4) невиконання депутатом місцевої ради передбачених статтею 16 цього Закону зобов`язань звітувати перед виборцями та проводити зустрічі з ними; 5) невходження депутата, обраного в багатомандатному виборчому окрузі, до фракції місцевої організації партії, за виборчим списком якої він обраний, або припинення членства депутата місцевої ради у фракції.
43. Право вносити пропозицію про відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою (не раніше ніж через рік з моменту набуття таких повноважень) мають місцева організація політичної партії, від якої його обрано депутатом, а також громадяни України, які є виборцями відповідного виборчого округу (частина 1 статті 38 Закону №93-IV).
44. Положеннями частини 9 статті 38 Закону №93-IV визначено, що рішення про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою місцевою організацією політичної партії, від якої його обрано депутатом, приймається на зборах (конференції) цієї організації, які проводяться у порядку, передбаченому статутом політичної партії. Таке рішення приймається не менше ніж двома третинами голосів присутніх учасників (делегатів) зборів (конференції).
45. Відповідно до частини 2 статті 39 Закону №93-IV у триденний строк після дня проведення зборів (конференції) місцевої організації партії, на яких було прийняте рішення про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, така організація партії повідомляє територіальну виборчу комісію, яка встановила результати відповідних місцевих виборів, про факт проведення зборів (конференції). До повідомлення додається витяг з протоколу зборів (конференції), в якому зазначаються дата, місце проведення зборів (конференції), кількість їх учасників (делегатів), хід обговорення питання про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, результати голосування, зміст прийнятого рішення.
Голова, а в разі його відсутності - заступник голови, а в разі відсутності голови та його заступника - секретар територіальної виборчої комісії на наступний день з дня одержання повідомлення про проведення зборів виборців чи зборів (конференції) місцевої організації політичної партії, на яких було прийняте рішення про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, інформує депутата та місцеву раду.
Протокол зборів (конференції), на яких було прийняте рішення про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, місцевою організацією політичної партії надсилається політичній партії для розгляду питання про відкликання депутата місцевої ради її вищим керівним органом.
46. Статтею 41 Закону №93-IV врегульовано питання прийняття рішення про відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою. Згідно з частиною шостою цієї статті, на яку посилається скаржник як на правову підставу для ініціювання припинення процедури відкликання депутата місцевої ради, якщо при ініціюванні відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою не дотримано вимоги статей 38-40 цього Закону та/або оформлення підписних листів або кількість підписів виборців, які підтримують пропозицію про відкликання депутата місцевої ради, не відповідає вимогам цього Закону та/або ініціативна група у встановлені цим Законом строки не подала до територіальної виборчої комісії підписні листи та протокол зборів виборців або подала їх після спливу встановлених строків, відповідна територіальна виборча комісія приймає рішення про припинення ініціативи щодо відкликання депутата місцевої ради.
47. Згідно з частиною 7 статті 41 Закону №93-IV вищий керівний орган політичної партії розглядає звернення територіальної виборчої комісії щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою чи протокол зборів (конференції) місцевої організації політичної партії, на якому прийнято рішення про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, та приймає рішення про відкликання такого депутата за народною ініціативою або про відмову в задоволенні цієї пропозиції.
48. Рішення вищого керівного органу партії, прийняте відповідно до її статуту, передається до відповідної територіальної виборчої комісії, яка інформує про зміст рішення ініціативну групу (частина 8 статті 41 Закону №93-IV).
49. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 17 грудня 2021 року на зборах Хмельницької організації політичної партії «Наш Край» прийнято рішення внести пропозицію щодо відкликання депутатів Старокостянтинівської міської ради від політичної партії «Наш Край» - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за народною ініціативою. Витяги із Протоколів №1 зборів від 17.12.2021 разом із повідомленнями від 20.12.2021 №19 та №20 були надані 20.12.2021 до Старокостянтинівської міської територіальної виборчої комісії, що підтверджується підписом голови та печаткою Старокостянтинівської міської ТВК на цих повідомленнях.
50. У подальшому, Рішеннями 42-го позачергового З`їзду політичної партії «Наш Край» №16 та №17 від 10.01.2022 (далі також - Рішення №16 та № 17) відкликано депутатів Старокостянтинівської міської ради від політичної партії" «Наш Край» ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідно за народною ініціативою (на підставі пунктів 3 та 5 частини першої статті 37 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад»).
51. Вказані рішення разом із повідомленням №8/01 від 12.01.2022 були надані 19.01.2022 до Старокостянтинівської міської територіальної виборчої комісії.
52. Верховний Суд зауважує, що предметом даного публічно-правового спору є саме правомірність прийняття Старокостянтинівською міською територіальною виборчою комісією постанови № 99 від 18.02.2022 «Про припинення відкликання депутатів Старокостянтинівської міської ради ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від політичної партії «Наш Край», а не рішення партії, якими відкликано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
53. А тому, застосовною у спірних правовідносинах є саме частина дев`ята статті 41 Закону №93-IV, згідно якої на підставі рішення вищого керівного органу політичної партії про відкликання депутата, обраного шляхом висування місцевою організацією політичної партії, за народною ініціативою, а у разі якщо депутат був обраний шляхом самовисування, - на підставі свого рішення, передбаченого частиною п`ятою цієї статті, відповідна територіальна виборча комісія зобов`язана у порядку, передбаченому Виборчим кодексом України, визнати обраним депутатом наступного за черговістю кандидата у депутати від місцевої організації політичної партії або призначити проміжні вибори депутата у відповідному багатомандатному виборчому окрузі.
54. У випадку справи, що розглядається, має місце завершена стадія процедури відкликання депутатів місцевої ради, та наслідком отримання територіальною виборчою комісією Рішень №16 та №17 про відкликання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 законодавством був покладений на відповідача обов`язок визнати обраними депутатами наступних за черговістю кандидатів у депутати від місцевої організації політичної партії.
55. А тому, враховуючи, що відповідач мав прямий обов`язок у зв`язку з рішенням вищого керівного органу Партії про відкликання депутатів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнати обраними депутатами наступних за черговістю кандидатів у депутати від місцевої організації партії, суди попередніх інстанцій дійшли вірних висновків про необхідність задоволення даних позовних вимог.
56. Виходячи із вимог частини 9 статті 41 Закону №93-IV, відповідач не міг прийняти іншого рішення, аніж як визнати обраними депутатами наступних за черговістю кандидатів у депутати від місцевої організації Партії.
57. Верховний Суд також погоджуєтьсяcя із висновками судів попередніх інстанцій про те, що жодних доказів, з яких можна було встановити обставини, які належать доказуванню по цій справі, та, зокрема, слугували підставою для прийняття спірного рішення, відповідач, як суб`єкт владних повноважень по відношенню до позивача, не надав. І як наслідок, відповідач не довів правомірність своїх дій при прийнятті оскаржуваної позивачем Постанови №99 від 18.02.2022.
59. Надаючи оцінку доводам касаційної скарги про порушення позивачем гарантій, передбачених статтею 48 Закону №93-IV, колегія суддів Верховного Суду зазначає наступне.
59. Так, статтею 48 Закону №93-IV визначені гарантії прав депутата місцевої ради при розгляді питання про його відкликання. Відповідно до положень частини першої цієї статті про дату, час і місце проведення зборів виборців, на яких буде розглядатися питання про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, організатори таких зборів письмово повідомляють депутата, щодо якого розглядатиметься відповідне питання.
Такий депутат має право на гарантований виступ на зборах до моменту прийняття відповідного рішення для пояснення своєї позиції. Неприбуття на збори виборців депутата місцевої ради, який був належним чином повідомлений про них, не перешкоджає розгляду питання про внесення пропозиції щодо його відкликання за народною ініціативою.
Про дату, час і місце проведення зборів (конференції) місцевої організації політичної партії, на яких буде розглядатися питання про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, місцева організація політичної партії письмово повідомляє депутата, щодо якого розглядатиметься відповідне питання. Такий депутат має право на гарантований виступ на зборах (конференції) до моменту прийняття відповідного рішення для пояснення своєї позиції. Неприбуття на збори (конференцію) депутата місцевої ради, який був належним чином повідомлений про них, не перешкоджає розгляду питання про внесення пропозиції щодо його відкликання за народною ініціативою.
Депутат місцевої ради має право бути присутнім під час розгляду вищим керівним органом політичної партії звернення територіальної виборчої комісії щодо його відкликання за народною ініціативою чи протоколу зборів (конференції) місцевої організації політичної партії, на якому прийнято рішення про внесення пропозиції щодо його відкликання, та при прийнятті відповідного рішення, а також на засіданнях територіальної виборчої комісії при розгляді нею питань, що стосуються його відкликання.
60. Відповідно до частин 2-3 статті 48 Закону №93-IV депутат місцевої ради має право давати пояснення щодо суті питань стосовно його діяльності, робити відповідні заяви на засіданнях ради та її органів, зборах виборців, зборах (конференціях) об`єднань громадян. У встановленому законодавством порядку депутат місцевої ради може використовувати для роз`яснення своєї позиції засоби масової інформації.
Депутат має право звернутися до місцевої ради з усною або письмовою заявою з приводу обставин, що стали підставою для порушення питання про його відкликання.
61. Враховуючи правову природу процедури відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою та наслідків, які настають для відповідного депутата, Верховний Суд зазначає, що гарантії прав депутатів мають бути дотримані усіма учасниками такого роду правовідносин, як вищим керівним органом політичної партії, місцевою організацією політичної партії, територіальною виборчою комісією тощо. Водночас депутат, щодо якого вирішується питання про відкликання, має дотримуватись визначених процедурою обов`язків та показати іншим учасникам правовідносин готовність сумлінно їх виконувати та реалізовувати надані права.
62. Однак, у спірному випадку не можуть враховуватись доводи депутатів щодо порушення позивачем, чи місцевою організацією Партії визначених законодавством гарантій під час прийняття рішень 42-го позачергового З`їзду політичної партії «Наш Край» №16 та №17 від 10.01.2022, оскільки такі рішення в межах цієї справи не оскаржуються, та, як встановлено судами попередніх інстанцій, були чинними на момент прийняття оскаржуваної Постанови відповідача.
63. Доводи ОСОБА_1 у касаційній скарзі, а також ОСОБА_2 у відзиві на касаційну скаргу фактично зводяться до неправомірності рішень 42-го позачергового З`їзду політичної партії «Наш Край» №16 та №17 від 10.01.2022, законність прийняття яких не підлягає оцінці в межах даного публічно-правового спору.
64. При цьому, посилання скаржника на порушення норм процесуального права також не знаходять свого підтвердження, оскільки ОСОБА_1 не зазначає, які саме докази не дослідженні судами попередніх інстанцій; при тому, що згідно встановлених судами попередніх інстанцій обставин, матеріали справи не містять жодних доказів та документів, які б підтверджували правомірність прийняття оскаржуваної постанови №99 від 18.02.2022, чи доказів, на неврахування судами яких вказували треті особи у справі.
65. Верховний Суд зауважує, що у разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
66. Щодо доводів касаційної скарги в частині помилкового віднесення судом першої інстанції цієї справи до категорії справ незначної складності та порушення права ОСОБА_1 на особисту участь в розгляді справи в судовому засіданні у судах попередніх інстанцій, колегія суддів зазначає наступне.
67. Як видно із матеріалів цієї справи, ухвалою від 11.05.2022 Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження у цій справі та ухвалив проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.
68. Слід зауважити, що відповідно до частини другої статті 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
69. Відповідно до частини четвертої статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
70. Частина шоста статті 12 КАС України встановлює, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо: 1) прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище; 2) оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію; 3) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг; 4) припинення за зверненням суб`єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців у випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців; 5) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо в`їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію; 6) оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 7) стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб`єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження; 8) типові справи; 9) оскарження нормативно-правових актів, які відтворюють зміст або прийняті на виконання нормативно-правового акта, визнаного судом протиправним і нечинним повністю або в окремій його частині; 10) інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження; 11) перебування іноземців або осіб без громадянства на території України.
71. Разом з тим, відповідно до частини другої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
72. При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
73. З аналізу частин 1 і 2 статті 257 КАС України висновується, що справи незначної складності, які визначені частини шостої статті 12 КАС України та перелік яких не є вичерпним, розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження в безальтернативному порядку.
74. Водночас, судам процесуальними законом надано право здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження і розгляд усіх інших справ, віднесених до юрисдикції адміністративного суду, за виключенням лише тих, які зазначені у частині четвертій статті 257 КАС України, а саме: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
75. Верховний Суд констатує, що жоден із вище перелічених чотирьох виключних випадків не є аналогічним предмету спору у даній справі, що спростовує доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм процесуального права в частині помилкового розгляду справи у спрощеному позовному провадженню.
76. Більше того, як видно із матеріалів справи, позивачем у позові заявлялось клопотання про розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Натомість, ні третіми особами у письмових поясненнях, ні відповідачем у відзиві на позовну заяву заперечень про обрану судом форму судочинства, висловлено не було, клопотань про проведення розгляду справи в порядку загального позовного провадження не заявлялось.
77. А тому доводи касаційної скарги в цій частині є необґрунтованими.
78. В подальшому, як підтверджується змістом апеляційної скарги ОСОБА_1 , апелянтом було заявлено клопотання про повідомлення його про час та місце розгляду справи для прийняття участі в судовому засіданні.
79. Також, в апеляційній скарзі ОСОБА_2 застережувала суд апеляційної інстанції про бажання взяти участь в апеляційному розгляді та заявила клопотання про участь у розгляді апеляційної скарги за допомогою сервісу «EASYCON».
80. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.10.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 у цій справі, закінчено підготовку справи до апеляційного розгляду та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
81. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 у цій справі, закінчено підготовку справи до апеляційного розгляду та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
82. В обох випадках, із посиланням на положення статті 306 КАС України, суд апеляційної інстанції зазначив, що судом з`ясований склад учасників судового процесу, обставини, на які посилаються учасники справи, вирішені інші питання, необхідні для апеляційного розгляду справи. За висновком суду апеляційної інстанції, оскільки рішення суду першої інстанції прийняте у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, справу належало розглядати у порядку письмового провадження.
83. Так, відповідно до пункту 6-8 частини першої статті 306 КАС України суддя-доповідач в порядку підготовки справи до апеляційного розгляду вирішує інші письмово заявлені клопотання учасників справи, вирішує питання про можливість письмового провадження за наявними у справі матеріалами у суді апеляційної інстанції, вирішує інші питання, необхідні для апеляційного розгляду справи.
84. Поряд з цим, відповідно до частини першої статті 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
85. З аналізу наведеної норми слідує можливість розгляду справи в суді апеляційної інстанції в порядку письмового провадження у випадках, зокрема, відсутності відповідних клопотань про розгляд справи за участю учасників справи та у разі, якщо оскаржуване рішення суду першої інстанції було ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
86. Враховуючи характер спірних правовідносин, наявність клопотань від апелянтів про розгляд справи за їх участю та розгляд справи в суді першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції не обмежений був у призначенні справи до розгляду у порядку письмового провадження; натомість, суддя-доповідач перед закінченням підготовчих дій у справі повинен був надати у відповідній ухвалі оцінку заявленим третіми особами клопотанням.
87. Водночас, Верховний Суд не вважає, що вказані порушення суду апеляційної інстанції можуть свідчити про порушення права скаржника на публічний розгляд цієї справи чи неправильного вирішення справи.
88. Практика Євпропейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від .08.12.1983 у справі "Axen v. Germany", заява № 8273/78, рішення від 25.04.2002 "Varela Assalino contre le Portugal", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
89. За сучасних реалій розвитку судочинства в Україні учасникам судового процесу створено належні умови для ознайомлення з рухом справи. Крім того, як передбачено процесуальним законом, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України.
90. Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в чи то в апеляційній скарзі, чи то запереченні на скаргу, не у всіх випадках зумовлюють необхідність призначення справи до розгляду з викликом її учасників (в судовому засіданні).
91. А тому, в контексті спірних правовідносин та встановлених обставин у справі, Верховний Суд відхиляє доводи скаржника про порушення його прав у зв`язку із непризначенням справи до розгляду в судове засідання в суді апеляційної інстанції.
92. Відповідно до частин 1 - 4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
93. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
94. Враховуючи наведене, перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття даного касаційного провадження, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права судами попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень.
95. А тому касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
96. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, Верховний Суд бере до уваги висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якій зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
97. Колегія суддів вважає, що Верховним Судом надано відповідь на всі доводи касаційної скарги, та інших учасників процесу, які можуть вплинути на правильність розгляду цієї справи на стадії касаційного оскарження.
98. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 2 242 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2022 року у справі №560/5385/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
А.В. Жук
Н.М. Мартинюк
О.А. Губська
Судді Верховного Суду