№ 560/8987/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2024 року

м. Київ

справа № 560/8987/22

адміністративне провадження № К/990/30651/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Білак М.В.,

суддів: Губської О.А., Жука А.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2023 року (головуючий суддя - Залімський І. Г., судді: Сушко О.О. Мацький Є.М.)

у справі №560/8987/22

за позовом ОСОБА_1

до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький)

про визнання протиправною та скасування постанови.

I. ПРОЦЕДУРА

1. У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив:

- визнати незаконною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_4 від 16 лютого 2022 року, винесену головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (далі - УЗПВР ЦЗМУ МЮ (м. Хмельницький) на підставі постанови №52266233 від 02березня 2021 року про стягнення виконавчого збору в розмірі 194 796,19 грн;

- визнати постанову № 52266233 від 02 березня 2021 року про стягнення виконавчого збору в розмірі 194 796,19 грн такою, що не підлягає виконанню;

- визнати незаконною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_5 від 16 лютого 2022 року, винесену головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень УЗПВР ЦЗМУ МЮ (м. Хмельницький) на підставі постанови №45774529 від 06 листопада 2015 року про стягнення виконавчого збору в розмірі 129 378,31 грн;

- визнати постанову №45774529 від 06 листопада 2015 року про стягнення виконавчого збору в розмірі 129 378,31 грн, такою, що не підлягає виконанню;

- визнати незаконною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_6 від 16 лютого 2022 року, винесену головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень УЗПВР ЦЗМУ МЮ (м. Хмельницький) на підставі постанови №48490470 від 02 березня 2021 року про стягнення виконавчого збору в розмірі 16 085,65 грн;

- визнати постанову №48490470 від 02 березня 2021 року про стягнення виконавчого збору в розмірі 16 085,65 грн такою, що не підлягає виконанню.

2. Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2022 року позовну заяву повернуто позивачу на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку з неусуненням її недоліків, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

3. Не погодившись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу.

4. Ухвалами Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2023 року відмовлено в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційну скаргу залишено без руху для усунення її недоліків.

5. Ухвалами Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2023 року відмовлено в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

6. Не погодившись із ухвалою про відмову у відкритті апеляційного провадження позивач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить її скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

7. Ухвалою Верховного Суду від 14 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

II. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

8. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ухвалою суду апеляційної інстанції визнано неповажними причини пропуску позивачем строку на апеляційне оскарження ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2022 року.

9. Визнаючи неповажними причини пропуску позивачем строку, суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідно до наявного у матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення копію ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2022 року позивачу надіслано на адресу його реєстрації, яка також самостійно зазначена позивачем у позовній заяві та апеляційній скарзі. Також на вказаному рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення проставлено відмітку про його вручення за довіреністю 28 листопада 2022 року.

10. Згідно із матеріалами справи позивач 02 червня 2023 року особисто звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду із заявою про видачу ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2022 року, отримав копію вказаної ухвали 02 червня 2023 року.

11. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що наявні матеріали не підтверджують участь позивача у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, забезпечуючи їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів, у період з 29 листопада 2022 року по 02 червня 2023 року, а тому доводи позивача про неможливість вчасного подання апеляційної скарги з огляду на участь у вказаних заходах, не можуть слугувати обґрунтуванням поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження у період з 29 листопада 2022 року по 13 червня 2023 року. При цьому, позивач не обґрунтував наявності інших поважних причин, які перешкоджали йому вжити заходів для апеляційного оскарження вказаної ухвали до 02 червня 2023 року.

12. Враховуючи вказані обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач не обґрунтував наявності поважних причин неможливості подання апеляційної скарги у межах строку, передбаченого статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому відмовив в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

III. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

13. В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною, постановленою без достатніх правових підстав та дослідження фактичних обставин, що мають значення у справі, з порушеннями норм матеріального та процесуального права й такими, що не узгоджуються з правовими висновками Верховного Суду та практики інших судів у застосуванні відповідних норм права у подібних правовідносинах.

14. Скаржник вважає, що висновок суду апеляційної інстанції про неповажність причин пропуску строку та відсутність підстав для його поновлення є передчасним і несправедливим, оскільки, як зазначено в апеляційній скарзі та підтверджується матеріалами справи, про наявність оскаржуваної ухвали йому стало відомо лише 02 червня 2023 року, шляхом ознайомлення з матеріалами справи в суді першої інстанції.

15. При цьому, звертає увагу, що поштове відправлення з копією оскаржуваної ухвали безпосередньо йому 28 листопада 2022 року не вручалося, жодних довіреностей на одержання кореспонденції тертім особам не надавав, і такими особами така ухвала йому не передавалася.

16. В матеріалах справи наявне повідомлення про надсилання судової кореспонденції на адресу реєстрації місця проживання в.ч. НОМЕР_7, а саме адресу військової частини в АДРЕСА_1 , проте доказів одержання оскаржуваної ухвали суду першої інстанції ним особисто матеріали справи не містять.

17. Разом із тим, звертає увагу, що внаслідок запровадження воєнного стану в Україні, відповідно до Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24 лютого 2022 року №65/2022, він був мобілізований. З 25 лютого 2022 року по 01 грудня 2022 року перебував на військовій службі у в/ч НОМЕР_1 , а на даний час перебуває на службі у в/ч НОМЕР_2 та постійно з моменту мобілізації приймає участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів, що підтверджується доданими довідками.

18. Зазначені обставини покладають на нього виконання першочергово обов`язку по несенню військової служби та захисту інтересів своєї країни, а вже в другу чергу власних інтересів, що свідчить про поважність причин пропуску строку звернення позивача до суду за захистом його прав та є підставою для поновлення судом строків.

19. Аналогічний підхід було застосовано Верховним Судом під час вирішення питання про поновлення процесуальних строків в ухвалах від 2 червня 2022 року у справі №757/30991/18-а, від 14 липня 2022 року у справі №380/10696/21, від 27 липня 2022 року у справі №380/13558/21, від 27 липня 2022 року у справі №380/12913/21, від 4 серпня 2022 року у справі №420/2429/20, від 12 серпня 2022 року у справі №400/3957/21 та від 21 вересня 2022 у справі №360/4969/21.

IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

20. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити таке.

21. Касаційне провадження у справі відкрите з підстави оскарження судового рішення, зазначеної в частині другій статті 328 КАС України, та посилання скаржника на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

22. Перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права необхідно вказати таке.

23. Предметом касаційного перегляду є ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження у зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження (визнанням неповажними причин пропуску такого строку).

24. За правилами статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

25. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

26. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

27. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

28. Як вбачається з матеріалів справи, 13 червня 2023 року ОСОБА_1 подав до Сьомого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2022 року. Разом з апеляційною скаргою подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що копію ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2022 року він не отримував, а про наявність такої ухвали йому стало відомо лише 02 червня 2023 року під час ознайомлення з матеріалами справи в суді першої інстанції. Також зазначив, що в матеріалах справи наявне лише повідомлення про надсилання судової кореспонденції на адресу реєстрації місця проживання в/ч НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 . Однак, внаслідок запровадження воєнного стану в Україні, він з 25 лютого 2022 року по 01 грудня 2022 року перебував на військовій службі по мобілізації у в/ч НОМЕР_1 , а на даний час у в/ч НОМЕР_2 . З моменту мобілізації постійно приймає участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів, що підтверджується довідками.

29. Суд апеляційної інстанції відмовив в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та визнав неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження посилаючись на те, що копію ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2022 року направлено позивачу та вручено за довіреністю 28 листопада 2022 року, а апеляційну скаргу позивач подав 13 червня 2023 року, тобто з пропуском строку, встановленого законом. Згідно з матеріалами справи, позивач 02 червня 2023 року особисто звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду із заявою про видачу ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2022 року, отримав копію вказаної ухвали 02 червня 2023 року. Також, суд зазначив, що наявні матеріали не підтверджують участь позивача у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, забезпечуючи їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів, у період з 29 листопада 2022 року по 02 червня 2023 року, а тому доводи позивача про неможливість вчасного подання апеляційної скарги з огляду на участь у вказаних заходах, не можуть слугувати обґрунтуванням поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження у період з 29 листопада 2022 року по 13 червня 2023 року. При цьому, позивач не обґрунтував наявності інших поважних причин, які перешкоджали йому вжити заходів для апеляційного оскарження вказаної ухвали до 02 червня 2023 року.

30. У зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції залишив апеляційну скаргу без руху та запропонував позивачу звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

31. На виконання вимог ухвали суду позивачем подано заяву, в якій на обґрунтування поважності підстав пропуску строку подання апеляційної скарги вказав аналогічні підстави, які вже були зазначені ним в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, поданому разом з апеляційною скаргою.

32. За наслідками розгляду вказаної заяви, суд апеляційної інстанції відмовив в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та визнав неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження, вказавши аналогічні мотиви, що були зазначені в ухвалі від 11 липня 2023 року про відмову в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Відповідно, вказана ухвала суду апеляційної інстанції за своїм змістом є ідентичною попередній ухвалі про відмову в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

33. Суд апеляційної інстанції посилаючись на те, що причини пропуску строку на апеляційне оскарження визнано неповажними, відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України відмовив у відкриті апеляційного провадження у справі.

34. Однак, Верховний Суд вважає висновки суду апеляційної інстанції помилковими, з огляду на таке.

35. Як вбачається з матеріалів справи, позивач, звертаючись до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2022 року, в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження наголошував на тому, що не отримував вказану ухвалу суду першої інстанції, а про її наявність йому стало відомо лише 02 червня 2023 року під час ознайомлення з матеріалами справи в суді першої інстанції.

36. Вирішуючи питання правильності застосування положень статті 295 КАС України під час поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, Верховний Суд у постанові від 17 січня 2019 року у справі №804/8774/17 сформулював такий висновок. Зміст частин другої і третьої статті 295 КАС України свідчить про те, що несвоєчасне отримання судового рішення є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження в силу закону і в такому випадку строк апеляційного оскарження підлягає обов`язковому поновленню на підставі відповідної заяви. В такому випадку доведенню підлягає лише час отримання копії судового рішення. Таким чином, якщо під час вирішення питання відкриття апеляційного провадження буде встановлено, що апеляційну скаргу подано з пропуском строку апеляційного оскарження, однак протягом тридцяти днів з дня вручення рішення суду, такий строк підлягає безумовному поновленню на підставі відповідної заяви, незалежно від наявності інших поважних причин його пропуску.

37. Цей висновок також підтриманий Верховним Судом у постанові від 12 грудня 2023 року у справі №380/13537/21.

38. Такі висновки підлягають застосуванню і під час вирішення цієї справи.

39. Так, у справі яка розглядається судом апеляційної інстанції встановлено, що копію ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2022 року позивачем отримано 02 червня 2023 року в суді першої інстанції під час ознайомлення з матеріалами справи, а апеляційну скаргу подано 13 червня 2023 року - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення зазначеної ухвали суду, що відповідає вимогам статті 295 КАС України.

40. З огляду на наведене, відсутні підстави для надання оцінки іншим доводам позивача, що наведені ним в обґрунтування пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2022 року.

41. За таких обставин, висновки суду апеляційної інстанції щодо неповажності причин пропуску позивачем строку звернення до суду не можна визнати обґрунтованими.

42. Крім того, слід зазначити, що суд апеляційної інстанції помилково послався на рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідно до якого копію ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2022 року позивачу надіслано на адресу його реєстрації, яка зазначена ним у позовній заяві та апеляційній скарзі.

43. Так, питання щодо вручення судових рішень врегульовано положеннями статті 251 КАС України.

44. Згідно із частинами десятою та одинадцятою статті 251 КАС України судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень. У випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

45. Відповідно до пунктів 4, 5 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

46. Як слідує з матеріалів справи, ухвала Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2022 року, направлена позивачу, поштовим відправленням з рекомендованим повідомленням за адресою зазначеною в позовній заяві та апеляційній скарзі. Однак, на вказаному повідомленні проставлено відмітку про вручення поштового відправлення за довіреністю 28 листопада 2022 року (а.с.26), а не особисто позивачем.

47. Вказані обставини дають підстави для висновку, що судом першої інстанції виконано обов`язок з направлення копії ухвали від 10 листопада 2022 року на адресу позивача, однак це не доводить, що він був обізнаний з ухваленим судовим рішенням.

48. Відтак, наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення не може бути належним доказом отримання позивачем ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2022 року.

49. Таким чином, знаходять своє підтвердження доводи скаржника про не отримання ним копії ухвали суду першої інстанції 28 листопада 2022 року.

50. Отже, посилання суду апеляційної інстанції на вказане вище рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення є необґрунтованим.

51. За правилами пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

52. Як вбачається з матеріалів справи, суд апеляційної інстанції визнав неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження та відмовив у відкритті апеляційного провадження, оскільки скаржником не доведено обставин, які обумовили неможливість подання ним апеляційної скарги у встановлений законом строк.

53. Однак, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, як вже зазначалося в пункті 32 цієї постанови, на виконання вимог ухвали про усунення недоліків позивач подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій, в обґрунтування поважності підстав пропуску строку апеляційної скарги вказав аналогічні підстави, які вже були зазначені ним в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, поданому разом з апеляційною скаргою.

54. У зв`язку з тим, що обґрунтування поданих позивачем клопотань про поновлення строку на апеляційне оскарження були ідентичними, суду апеляційної інстанції необхідно було зазначити про це в своїй ухвалі та, відповідно, встановити факт неусунення позивачем вимог ухвали про усунення недоліків, а не визнавати ті ж самі причин причини пропуску неповажними повторюючи мотиви попередньої ухвали про відмову в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

55. Враховуючи наведене колегія суддів констатує, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми процесуального права, внаслідок чого дійшов помилково висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження, що призвело до постановлення незаконного судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі.

56. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

57. За таких підстав, касаційну скаргу позивача слід задовольнити, ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження - скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

58. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 345 353 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2023 року у справі №560/8987/22 - скасувати.

Справу № 560/8987/22 направити до Сьомого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.В. Білак

О.А. Губська

А.В. Жук,

Судді Верховного Суду