ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2024 року
м. Київ
справа № 569/26544/21
провадження № 61-14991св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Плетньов Володимир Олександрович, товариство з обмеженою відповідальністю «АВАНТІ-БУД»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_3 - адвоката Таборовця Андрія Петровича на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 04 квітня 2023 року у складі судді Тимощука О. Я. та постанову Рівненського апеляційного суду від 07 вересня 2023 року у складі колегії суддів: Гордійчук С. О., Боймиструк С. В., Шимківа С. С.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
1. У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила:
- визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений 02 грудня 2016 року між ОСОБА_2 та
ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Плетньовим В. О. та зареєстрований в реєстрі за № 893, з моменту його укладення;
- скасувати запис про державну реєстрацію права власності № 32687087
від 02 грудня 2016 року, внесений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Плетньовим В. О.;
- визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1102432556101).
2. Заочним рішенням Рівненського міського суду Рівненської області
від 18 квітня 2022 року позов задоволено.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений 02 грудня 2016 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Плетньовим В. О. та зареєстрований в реєстрі за № 893, з моменту його укладення.
Скасовано запис про державну реєстрацію права власності № 32687078
від 02 грудня 2016 року, внесений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Плетньовим В. О.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1102432556101).
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
3. Постановою Рівненського апеляційного суду від 25 жовтня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення. Заочне рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 18 квітня 2022 року залишено без змін.
Короткий зміст заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами
4. У грудні 2022 року ОСОБА_3 звернулась до суду із заявою про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами заочного рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 18 квітня 2022 року.
5. Заява мотивована тим, що Верховним Судом було прийнято постанову
від 26 жовтня 2022 року у справі № 569/2823/18, якою скасовано постанову Рівненського апеляційного суду від 16 листопада 2021 року, а рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 19 травня 2021 року змінено та викладено його мотивувальну частину в редакції постанови.
6. Вважає, що скасування судового рішення суду апеляційної інстанції в даному випадку згідно з пунктом 3 частини другої статті 423 ЦПК України є обставинами, які надають право переглянути заочне рішення від 18 квітня 2022 року за нововиявленими обставинами. Крім того, просить скасувати ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області про забезпечення позову від 03 лютого
2022 року.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
7. Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 04 квітня
2023 року, залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного суду
від 07 вересня 2023 року, у задоволенні заяви ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 18 квітня 2022 року за нововиявленими обставинами відмовлено.
Заочне рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 18 квітня
2022 року та ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 03 лютого 2022 року про забезпечення позову залишено в силі.
8. Рішення судів попередніх інстанцій мотивовано тим, що під час вирішення справи по суті суд керувався не лише постановою апеляційного суду
від 16 листопада 2021 року у справі № 569/2823/18, а й іншими обставинами справи, оцінював надані сторонами до суду докази, а тому відсутні правові підстави для скасування заочного рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 18 квітня 2022 року за нововиявленими обставинами, оскільки зазначені заявником обставини як нововиявлені не є такими відповідно до статті 423 ЦПК, а фактично зводяться до незгоди з ухваленими судовими рішеннями та спрямовані на переоцінку доказів.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
9. У жовтні 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_3 - адвоката
Таборовця А. П. на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області
від 04 квітня 2023 року та постанову Рівненського апеляційного суду
від 07 вересня 2023 року.
10. Ухвалою Верховного Суду від 07 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
11. У касаційній скарзі ОСОБА_3 , посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення про скасування заочного рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 18 квітня 2022 року та в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
12. Підставою касаційного оскарження заявниця зазначає порушення норм процесуального права, оскільки суди попередніх інстанцій не врахували презумпцію правомірності правочину, яке було предметом скасовано судового рішення, покладеного в основу та мотиви рішення суду, яке оскаржує
ОСОБА_3 .
13. Касаційна скарга мотивована тим, що положенням статті 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. У разі не спростування презумпції правомірності договору (у зв`язку із скасуванням судового рішення) всі права, набуті сторонами правочину за цим договором, повинні здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.
14. Тому вважає, що ухвалення судом рішення про недійсність договору купівлі-продажу від 01 грудня 2016 року, яке згодом було скасоване, не спростовує презумпції правомірності правочину, а договір купівлі-продажу від 01 грудня
2016 року залишається чинним.
15. Оскільки у справі №569/26544/21 заявлено позовні вимоги, які є похідними від позовних вимог у справі № 569/2823/18, вказана обставина напряму впливає на юридичну оцінку обставин.
16. Зазначає, що аналіз глави 54 ЦК України свідчить, що законодавцем не виключається можливість укладення декількох договорів купівлі-продажу щодо однієї речі. Наприклад, продавець укладає два договори купівлі-продажу з двома різними покупцями щодо однієї речі. В такому разі правові підстави для недійсності другого договору купівлі-продажу внаслідок того, що одна річ є предметом в двох договорах купівлі-продажу, відсутні, а до правовідносин продавця та покупців слід застосовувати статтю 620 ЦК України.
17. Також вважає, що з урахуванням змісту частини другої статті 656 та частини другої статті 665 ЦК України, за логікою законодавця до випадків укладення декількох договорів купівлі-продажу одних і тих же майнових прав мають застосовуватися положення статті 620 ЦК України.
18. Тому, з урахуванням змісту статті 620 ЦК України, якщо другий набувач майнових прав їх реалізував шляхом оформлення права власності на об`єкт нерухомості, тобто став власником об`єкта нерухомості, то відновлення порушених прав та інтересів першого покупця майнових прав має здійснюватися за допомогою відшкодування збитків, а не визнання недійсним договору.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
19. У лютому 2024 року до Верховного Суду надійшов відзив представника ОСОБА_1 - адвоката Негрея О. М. на касаційну скаргу, в якому він просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін, посилаючись на те, що позивачка є інвестором у будівництво спірної квартири на підставі договору, який є чинним та у встановленому порядку не був визнаний недійсним, і вартість квартири повністю оплачена, тому позивачка має право після введення будинку в експлуатацію оформити право власності на спірну квартиру. Укладення забудовником договору купівлі-продажу квартири з іншою особою суперечить частині першій статті 9 Закону України «Про інвестиційну діяльність», а тому такий правочин визнаний не чинним. Вважає, що скасоване касаційним судом судове рішення, на що посилається заявник як на нововиявлену обставину, не впливає на юридичну оцінку обставин у справі, яка переглядається.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
20. Судами попередніх інстанцій встановлено, що у постанові Верховного Суду у справі №569/2823/18 від 26 жовтня 2022 року судами були встановлені наступні фактичні обставини:
21. 31 жовтня 2005 року між УМВС у Рівненській області та ТОВ «Аванті-Буд» укладений договір № 3п-11 про дольову участь на будівництво житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями на земельній ділянці, за будівельною адресою: АДРЕСА_3 . Пунктами 1.2, 1.3 зазначеного договору передбачено, що внеском УМВС у будівництво є діяльність по організації будівництва та грошові витрати, фактично понесені ним до підписання цього договору, підтверджені документально; внеском ТОВ «Аванті-Буд» у будівництво є організація будівництва об`єкту, що включає здійснення ТОВ «Аванті-Буд» функцій забудовника, делегованих йому за цим договором, виконання функцій підрядника, укладання відповідних договорів, а також залучення інвесторів будівництва або відчуження житлових та нежитлових приміщень, в порядку, що не суперечить законодавству.
22. 04 січня 2006 року між ОСОБА_4 (учасник) та ТОВ «Аванті-Буд» (виконавець) укладений договір № 54-2/2006 пайової участі у будівництві житлового чотирнадцятиповерхового будинку по АДРЕСА_3 .
23. Відповідно до пункту 1.2 договору виконавець зобов`язується побудувати чотирнадцятиповерховий цегляний будинок за будівельною адресою: АДРЕСА_3 , а після підписання акту державної комісії про введення будинку в експлуатацію передати учаснику його частку об`єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_4 .
24. 22 квітня 2009 року між ОСОБА_4 (учасник) та ТОВ «Аванті-Буд» (виконавець) укладений додатковий договір № 1 до договору № 54-2/2006 пайової участі у будівництві житлового чотирнадцятиповерхового цегляного будинку по АДРЕСА_3 , відповідно до пункту 1 якого виконавець та учасник у зв`язку з неможливістю виконання зобов`язань виконавцем щодо здачі будинку в експлуатацію в термін, передбачений пунктом 1.4 договору та, враховуючи, права учасника на переуступку права вимоги за договором, передбачені пунктом 3.3.7 договору, погодились змінити положення договору № 54-2/2006 пайової участі у будівництві житлового чотирнадцятиповерхового цегляного будинку по АДРЕСА_3 від 04 січня 2006 року, шляхом викладення пункту 3.3.7 договору в новій редакції: «3.3.7 Учасник може переуступити право вимоги за цим договором на користь інших фізичних або юридичних осіб до фактичної здачі в експлуатацію об`єкта будівництва. За оформлення переуступки права вимоги Учасника на користь третіх осіб всі витрати, пов`язані з вчиненням вищезазначених дій, покладаються на учасника».
25. Відповідно до пункту 3 даного додаткового договору всі інші умови договору залишаються незмінними і сторони підтверджують по них свої зобов`язання.
26. 30 вересня 2011 року ТОВ «Аванті-Буд» (сторона-1) та ТОВ «ІБК «ГРАД-БУД» (сторона-2) уклали договір № 08-09/11, згідно з яким ТОВ «Аванті-Буд» як інвестор-забудовник, згідно договору № 3п-11 про дольову участь та будівництво житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_3 від 31 жовтня 2005 року, доповнень та додатків до нього, передає всі свої права інвестора-забудовника по добудові, вводу в експлуатацію та розподілу площ в новозбудованому будинку по
АДРЕСА_3 (ІІ черга) для ТОВ «ІБК «ГРАД-БУД».
27. Відповідно до пункту 3.2-3.4 договору № 08-09/11 сторона-1 самостійно несе всі фінансові зобов`язання перед третіми сторонами, якщо ці зобов`язання не погодила та прийняла сторона-2 по даному об`єкту будівництва за винятком розрахунків з УМВС України в Рівненській області. Сторона-2 зобов`язується провести до фінансування об`єкту будівництва та провести розрахунки зі стороною-1 (по вартості незавершеного будівництва, переданого стороною-1) після закінчення будівництва та вводу його в експлуатацію. Сторона-2 зобов`язується провести всі розрахунки за сторону-1 в рахунок заборгованості перед стороною-2, а саме: з УМВС України в Рівненській області.
28. Умовами вищевказаного договору сторони узгодили взаємні права та обов`язки, а також відповідальність за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов`язань. В договорі відсутня умова про можливість набуття пайовиком права власності на квартиру, але передбачені інші правові наслідки такого порушення.
29. У довідці, яка є додатком до договору № 08-09/11 від 30 вересня 2011 року, міститься перелік пайовиків, які за договорами дольової участі у будівництві є інвесторами будівництва будинку по АДРЕСА_3 . За № 16 у довідці зазначена ОСОБА_4 , інвестиційний № договору 54-2/2006 від 04 січня 2006 року, об`єкт інвестування квартира №110 , загальна площа 57,61 кв. м, вартість 304 331,00 грн.
30. Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 10 листопада 2011 року позовні вимоги ОСОБА_4 до ТОВ «Аванті-Буд» про визнання майнових прав на житлові приміщення задоволено повністю. Визнано за ОСОБА_4 майнові права на об`єкт інвестування, яким виступає квартира за адресою:
АДРЕСА_3 .
31. Інспекцією ДАБК у Рівненській області 28 березня 2012 року зареєстровано за № РВ08312046747 декларацію про початок виконання будівельних робіт
від 23 березня 2012 року по будівництву житлово-адміністративного комплексу на АДРЕСА_3 , друга черга будівництва, що стверджується її копією, яка наявна в матеріалах справи. Замовником будівництва є УМВС України в Рівненській області.
32. 15 серпня 2012 року між ОСОБА_4 (цедент) та ОСОБА_1 (цесіонарій) укладено договір відступлення права вимоги (цесії), посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Самсонюком О. А. та зареєстровано в реєстрі за № 1524.
33. Відповідно до пункту 1 даного договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, цедент відступає цесіонарієві, а цесіонарій набуває право вимоги, належне цедентові, і стає кредитором за договором № 54-2/2006 пайової участі у будівництві житлового чотирнадцятиповерхового цегляного будинку по АДРЕСА_3 від 04 січня 2006 року, укладеним цедентом і ТОВ «Аванті-Буд» (надалі іменується боржник). Пунктом 2 зазначеного договору передбачено, що цесіонарій набуває право вимагати від боржника належного виконання наступних обов`язків:
а) будівництво квартири № 110 , надалі - об`єкт будівництва, згідно з будівельними нормами і правилами, здача її в експлуатацію за актом державної комісії (запланований термін закінчення будівництва об`єкту - І квартал2011 року) та передача об`єкту будівництва у власність (підписання акту прийому-передачі) - ІІ квартал 2011 року;
б) надання документів, необхідних для оформлення права власності на об`єкт будівництва в державних органах:
- акту прийому передачі об`єкту будівництва;
- бухгалтерської довідки про сплату паю за об`єкт будівництва.
34. До цесіонарія переходить зазначене вище право вимоги цедента на суму пайового внеску у розмірі 364 331,00 грн в обсязі та на умовах, що існували на момент укладення цього договору.
35. 18 квітня 2013 року між УМВС України в Рівненській області (сторона-1) та ТОВ «ІБК «ГРАД-БУД» (сторона-2) укладено договір № 1-2013 про дольову участь та будівництво житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_3 , предметом якого, відповідно до пункту 1.1 є дольова участь сторін щодо добудови та введення в експлуатацію другої черги житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями на земельній ділянці по АДРЕСА_3 .
36. Відповідно до пункту 1.5 зазначеного договору сторони за взаємною згодою встановлюють наступний розподіл площ об`єкту будівництва: у результаті виконання договору після введення будинку в експлуатацію сторона 1 залишає у своєму розпорядженні 10% від загальної площі збудованого житла, що про інвестовано стороною 2, а також сторона 1 залишає у своєму розпорядженні площу за перераховані кошти стороною 1 стороні 2 на будівництво об`єкта будівництва, виходячи з показників опосередкованої вартості спорудження житла в розрахунку на 1 квадратний метр по Рівненській області, який встановлюється Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (або його правонаступником) на момент перерахування коштів (дата списання коштів з рахунку сторони1 ). Сторона 2 отримує в своє розпорядження решту 90% всіх збудованих площ.
37. За актом розподілу площ до договору № 1/2013 про дольову участь та будівництво житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_3 , від 18 квітня 2013 року в м. Рівне відбувся розподіл житлової площі між УМВС України в Рівненській області та ТОВ «ІБК «ГРАД-БУД». У розпорядження УМВС України в Рівненській області віднесені, зокрема, квартири №108 , 117 , 124 , 128 , 136 , 137 , 140 у чотирнадцятиповерховому будинку. Решта площ залишилось у розпорядженні «ІБК «ГРАД-БУД».
38. Рішенням апеляційного суду Рівненської області від 22 серпня 2014 року, яке є чинними, встановлено, що у червні-липні 2008 року та 17 липня 2010 року
ОСОБА_4 у повному обсязі сплатила пайовий внесок на рахунок ТОВ «Аванті-Буд». Такі ж обставини встановлені рішенням Рівненського міського суду
від 10 листопада 2011 року, яким визнано за ОСОБА_4 майнові права на об`єкт інвестування - квартиру АДРЕСА_1 ).
39. На підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації на земельній ділянці за будівельною адресою: АДРЕСА_3 , зареєстрованої
18 листопада 2014 року Управлінням державної архітектурно будівельної інспекції у Рівненській області за № РВ143143220447, та на підставі договору № 1/2013 про дольову участь та будівництві житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями, укладеного 18 квітня 2013 року між УМВС України в Рівненській області та ТОВ «ІБК «ГРАД-БУД», зареєстрованого 29 грудня 2016 року державним реєстратором-приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Кострикіним В. І. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису 17756732, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1102432556101) ТОВ «ІБК «ГРАД-БУД» зареєструвало за собою право власності на спірну квартиру за поштовою адресою: АДРЕСА_3 .
40. 01 грудня 2016 року між ТОВ «ІБК «ГРАД-БУД» (продавець) та ОСОБА_2 (покупець) укладений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , що посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Кострикіним В. І. та зареєстрований в реєстрі за № 1487. Відповідно до пункту 2 квартира належить продавцю на праві приватної власності на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованої
18 листопада 2014 року Управлінням державної архітектурно будівельної інспекції у Рівненській області за №РВ143143220447; договір № 1/2013 про дольову участь та будівництво житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_3 , укладеного 18 квітня 2013 року між УМВС України в Рівненській області та ТОВ «ІБК «ГРАД-БУД» зареєстрованого 29 грудня 2016 року державним реєстратором-приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Кострикіним В. І. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису про право власності:17756732, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1102432556101.
41. Згідно інформаційної довідки №129319074 від 01 липня 2018 року власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 02 грудня 2016 року.
42. При цьому суд касаційної інстанції не погодився із рішенням суду першої інстанції про те, що право власності ТОВ «ІБК «Град-Буд» на квартиру АДРЕСА_1 набуто останнім правомірно, в результаті чого дане товариство мало право як одноосібний власник в подальшому розпорядитись зазначеним майном та виключив його в цій частині.
43. Суди попередніх інстанцій також установили, що у заочному рішенні у справі № 569/26544/21, щодо якого поставлене питання щодо його перегляду за нововиявленими обставинами, встановлені фактичні обставини відповідають обставинам, які наведені у постанові Верховного Суду по справі №569/2823/18.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
44. Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених упункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
45. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
46. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
47. Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
48. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
49. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
50. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
51. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
52. Колегія суддів вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і обґрунтованими та підстав для їх скасування немає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
53. Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК Українирішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
54. Згідно із частиною другою статті 423 ЦПК Українипідставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
55. Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.
56. Для визначених пунктом 3 частини другої статті 423 ЦПК Українинововиявлених обставин необхідними умовами є те, що вони існували на час розгляду справи, але підстави виникли після ухвалення рішення у справі (зокрема, шляхом скасування судового рішення, яке стало підставою для його ухвалення), спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та мають важливе значення для її розгляду.
57. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
58. Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими учасникам справи, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.
59. Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду за нововиявленими обставинами судового рішення.
60. Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами є важливою гарантією захисту прав і свобод людини, зокрема, у сфері цивільного судочинства. Перегляд судових рішень, які набрали законної сили, є додатковим засобом забезпечення законності судового рішення і є резервним механізмом захисту прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб і забезпечення справедливого та ефективного здійснення правосуддя.
61. Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та/або необґрунтованість судового рішення, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду відповідні факти та аргументи. Метою перегляду справи за нововиявленими обставинами є не ревізія судових рішень або усунення судових помилок, а перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставин, про існування яких стало відомо після ухвалення судового рішення.
62. Інститут перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами за своєю природою передбачає баланс між принципами правової визначеності та res judicata і правом на справедливий суд.
63. Законодавство, у тому числі й ЦК України, не містить визначення поняття «нововиявлені обставини», проте за своєю юридичною суттю нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження і ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об`єктивного, повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.
64. Ураховуючи викладене, сутність перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами - це встановлення наявності або відсутності нововиявлених обставин і повторний розгляд справи у разі їх встановлення з метою досягнення істини у справі (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 лютого 2021 року у справі № 826/20239/16).
65. Нововиявлені обставини характеризуються сукупністю таких ознак: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не були та не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність цих обставин для справи (внаслідок урахування цих обставин суд міг би суттєво змінити, або прийняти інше рішення, ніж те, яке було прийняте).
66. Суди попередніх інстанцій врахували, що у заочному рішенні у справі № 569/26544/21, щодо якого поставлене питання про його перегляд за нововиявленими обставинами, встановлені фактичні обставини відповідають обставинам, які наведені у постанові Верховного Суду по справі №569/2823/18.
67. При цьому заявник не зазначає нововиявлених обставин та/чи їх ознак, а фактично не погоджується із правовою оцінкою, викладеною в заочному рішенні Рівненського міського суду від 18 квітня 2022 року та пропонує ухвалити рішення з урахуванням правової позиції суду касаційної інстанції у іншій справі.
68. Проте незгода заявника із заочним рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 18 квітня 2022 року та постановою Рівненського апеляційного суду від 25 жовтня 2022 року у справі 569/26544/21 є підставою для касаційного оскарження судових рішень.
69. Крім того, судами враховано, що підставою для ухвалення заочного рішення Рівненського міського суду від 18 квітня 2022 року була не тільки скасована постанова Рівненського апеляційного суду від 16 листопада 2021 року, а й ряд інших судових рішень, зокрема: рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 10 листопада 2011 року у справі №2-6593/11, рішення апеляційного суду Рівненської області від 22 серпня 2014 року у справі №569/16918/13-ц.
70. При цьому, суд безпосередньо досліджував договір від 04 січня 2006 року
№ 54-2/2006, укладений між ТзОВ «Аванті-Буд» та ОСОБА_4 , додатковий договір №1 до договору №54-2/2006, бухгалтерську довідку від 16 липня 2010 року №15/07, квитанції від 12 червня 2008 року 326516, від 12 червня 2008 року №265038,
від 27 червня 2008 року № 290913, від 31 липня 2008 року №348740, від 16 липня 2010 року №90, лист від 01 лютого 2016 року №42, договір відступлення права вимоги (цесії) від 15 серпня 2012 року між ОСОБА_4 (Цедент) та ОСОБА_1 (Цесіонарій), договір № 08-09/11 від 30 вересня 2011 року ТзОВ «Аванті-Буд» та ТзОВ « ІБК «Град-Буд», довідку до договору №08-09/11 від 30 вересня 2011 року, договір №1-2013від 18 квітня 2013 року між УМВС України в Рівненській області та ТзОВ « ІБК «Град-Буд», лист від 24 травня 2013 року, акт розподілу площ до договору №1/2013, Декларацію від 18 листопада 2014 року про готовність другої черги будівництва житлово-адміністративного комплексу по
АДРЕСА_3 та дав їм оцінку при ухваленні заочного рішення.
71. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
72. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25 травня 2021 року у справі № 752/4995/17 (провадження № 14-41цс21) дійшла висновку про те, що нововиявленою обставиною є не факт ухвалення судового рішення, не саме це рішення як юридичний факт, а обставина, яку у ньому встановив суд. Суд має право скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами за умови, що вони можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, яку надав суд у такому рішенні.
73. Враховуючи вищевикладене у сукупності, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для скасування заочного рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 18 квітня 2022 року за нововиявленими обставинами, оскільки зазначені заявником обставини як нововиявлені не є такими відповідно до статті 423 ЦПК України.
74. Частиною четвертою статті 10 ЦПК України визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
75. В ухвалі Верховного Суду від 17 вересня 2021 року у справі № 370/1333/19 (провадження № 61-14603 зно 21) вказано, що одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоби, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів. Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного й обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення Європейського суду з прав людини від 09 червня 2011 року у справі «Желтяков проти України»).
76. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає наявність доказу, недоступного раніше, який однак міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (рішення Європейського суду з прав людини
від 18 листопада 2004 року у справі «Праведная проти росії»).
77. Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
78. Доводи заявника зводяться до бажання повторного перегляду вже вирішеної справи тільки з метою її нового слухання і вирішення. Проте це порушує принцип остаточності рішення суду (res judicata), оскільки підстав для перегляду судового рішення немає, права та обов`язки сторін уже вирішені (рішення Європейського суду з прав людини від 28 листопада 1999 року у справі «Брумареску проти Румунії» та від 09 листопада 2004 року у справі «Науменко проти України»).
79. При цьому судом першої інстанції зазначено, що заявниця заочне рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 18 квітня 2022 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 25 жовтня 2022 року у справі 569/26544/21 в касаційному порядку не оскаржувала.
80. Отже, доводи касаційної скарги не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та зводяться до переоцінки доказів і незгоди заявника з висновками судів щодо їх оцінки, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції з огляду на положення статті 400 ЦПК України.
81. Слід зазначити, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77 78 79 80 89 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, провадження
№ 14-446цс18).
82. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію.
83. Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.
84. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін, тому судовий збір покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.
Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу представника ОСОБА_3 - адвоката Таборовця Андрія Петровича залишити без задоволення.
2. Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 04 квітня
2023 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 07 вересня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:Н. Ю. Сакара О. В. Білоконь О. М. Осіян