Постанова
Іменем України
26 січня 2022 року
м. Київ
справа № 569/4803/19
провадження № 61-9816св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого СтупакО.В.,
суддів: ГулейковаІ.Ю., ОлійникА.С. (суддя-доповідач), Усика Г. І., ЯремкаВ.В.,
учасники справи:
позивач ОСОБА_1 ,
відповідач ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Рівненського апеляційного суду від 18 червня 2020 року у складі колегії суддів: Шимківа С. С., Боймиструка С. В., Гордійчук С. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення фактів родинних відносин.
Позов обґрунтований тим, що його батько ОСОБА_3 для оформлення спадщини після смерті двоюрідної сестри ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шнирьової Г.М. із заявою про прийняття спадщини.
Через відсутність доказів укладення шлюбу між батьками позивача ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та свідоцтва про його народження, батьконе зміг одержати свідоцтво про право на спадщину.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер.
Позивач як спадкоємець за заповітом після смерті свого батька ОСОБА_3 подав заяву про прийняття спадщини. Йому необхідно встановити факти укладення шлюбу між ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , а також, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є сином ОСОБА_7 та ОСОБА_6 для оформлення права на спадщину.
Просив встановити факти, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , єдружиною ОСОБА_6 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є сином ОСОБА_7 та ОСОБА_6 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 07 лютого 2020 року упозові відмовлено.
Відмовивши у позові, суд першої інстанції виходив з того, що родинні відносини можуть підтверджуватись свідоцтвами органів реєстрації актів громадянського стану про народження, виписками із книг запису актів громадянського стану, записами упаспортах, проте позивач не надав належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів укладення шлюбу ОСОБА_7 із ОСОБА_6 , а також належних та допустимих доказів на підтвердження того факту, що ОСОБА_3 є сином ОСОБА_7 та ОСОБА_6 .
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Рівненського апеляційного суду від 18 червня2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 07лютого 2020 року скасовано, ухвалено нове рішення про задоволення позову. Встановлено факт, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є дружиною ОСОБА_6 . Встановлено факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є сином ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 .
Задовольнивши позов, суд апеляційної інстанції виходив із того, що у матеріалах справи є достатні, належні та допустимі докази, які підтверджують факти, що ОСОБА_7 та ОСОБА_6 були чоловіком та дружиною, а ОСОБА_3 є їхнім сином.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2020 року ОСОБА_2 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Рівненського апеляційного суду від 18 червня 2020 року, просила скасувати оскаржуване судове рішення, залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційну скаргу мотивовано тим, що оскаржуване судове рішення є незаконним, ухвалене знеправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права.
Суд апеляційної інстанції не досліджував докази спільного проживання батьків позивача до його народження; позивач не надав до суду документів про звернення до відділу актів громадянського стану про реєстрацію шлюбу ОСОБА_6 та до архівних установ про його місце народження.
Суд апеляційної інстанції не встановив, з якого часу ОСОБА_5 була дружиною ОСОБА_6 .
Позивач повинен був підтвердити обставини, на які посилається, документами за 19301932 роки, надати витяг із реєстру про відсутність актового запису цивільного стану.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивач не надав належних і достатніх доказів укладення шлюбу між його дідом і бабою, а також свідоцтва про народження його батька.
Аргументи інших учасників справи
Відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу, поданий через адвоката Коновала Д. В., мотивовано тим, що оскаржуване судове рішення є законним, ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доказами, які підтверджують наявність родинних відносин, є акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, погосподарські книги та інші документи, а не лише свідоцтва про народження й укладення шлюбу. Позивач надав докази на підтвердження неможливості відновлення втрачених документів.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 07 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження усправі та витребувано матеріали справи.У клопотанні ОСОБА_2 про зупинення дії постанови Рівненського апеляційного суду від 18 червня 2020 року відмовлено.
У жовтні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2021 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, у складі колегії з п`яти суддів.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, виданого ІНФОРМАЦІЯ_1 відділом реєстрації смерті у м. Києві.
Після її смерті відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_8 та ОСОБА_4 .
ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Згідно з матеріалами спадкової справи № 5/2014 після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 (відповідач) та ОСОБА_3 (батько позивача)звернулися до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шнирьової Г. М. із заявами про прийняття спадщини за законом та видачу свідоцтв про право на спадщину за законом (том 1, а. с. 93, 111).
Постановою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шнирьової Г. М. від 28 липня 2015 року відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують належність ОСОБА_2 до четвертої черги спадкоємців за законом згідно зі статтею 1264 ЦК України (том 1, а. с. 117).
Згідно з листом від 27 грудня 2016 року приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шнирьової Г. М., який був направлений на адресу Київської місцевої прокуратури № 1, свідоцтво про право на спадщину за законом ОСОБА_3 не видавалося у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують право заявника на спадщину та спадкове майно (том 1, а. с. 127).
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача ОСОБА_3 .
Спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 є його син ОСОБА_1 .
Згідно з архівною довідкою Центрального державного історичного архіву України від 13 лютого 2019 року № 02-437 у метричній книзі Преображенської церкви с. Недра Переяславського повіту Київської губернії за 1906 рік виявлено запис про народження ОСОБА_9 такого змісту: «№ 23. Ганна. Народилася та хрестили 04вересня 1906 року. Батьки: селянин ОСОБА_10 та його законна дружина ОСОБА_11 , обоє православні. Датовано за старим стилем» (том 1, а. с. 37)
Відповідно до архівної довідки Центрального державного історичного архіву України від 13 лютого 2019 року № 02-438 у метричній книзі Преображенської церкви с. Недра Переяславського повіту Полтавської губернії за 1910 рік виявлено запис про народження ОСОБА_12 Материнки такого змісту: «№ 19. Наталія. Народилася 26, хрестили 29серпня 1910 року. Батьки: селянин ОСОБА_10 та його законна дружина ОСОБА_11 , обоє православні. Датовано за старим стилем» (том. 1, а.с.38).
Згідно з інформацією Баришівського районного сектору Управління Державної міграційної служби України в Київській області від 04 липня 2018 року № 13-1252 за наявними обліками Баришівського районного сектору Управління Державної міграційної служби України в Київській області, зокрема в заяві про видачу паспорта на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зазначені батьки ОСОБА_6 та ОСОБА_5 (том 1, а. с. 39, 40).
Також у погосподарській книзі за 19501952 роки села Недра Баришівського району Київської області ОСОБА_3 вказаний як син ОСОБА_5 (том 1, а. с. 41).
Відповідно до акта про встановлення факту родинних відносин від 08 жовтня 2018 року, складеного сільським головою с. Недра Баришівського району Київської області ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 були чоловіком та дружиною іпроживали ус. Недра Баришівського району Київської області. Шлюб між ними укладено влітку 1930 року. У шлюбі ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , народився син ОСОБА_3 (том 1, а. с. 42, 43)
Згідно з довідкою Баришівського військового комісаріату від 14 червня 2019 року № 534 та копією сторінок книги обліку безповоротних втрат Баришівського військового комісаріату Київської області є запис № 99 про те, що ОСОБА_6 , 1907 року народження, загинув ІНФОРМАЦІЯ_6 . Похоронний лист вручений його дружині ОСОБА_5 , 1910 року народження, ІНФОРМАЦІЯ_7 у селі Недра (том 1, а.с.177180).
Позиція Верховного Суду
Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені врішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбаченіпунктами 1,3,4,8частини першої статті 411,частиною другоюстатті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження єнеправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Як на підставу касаційного оскарження, заявник посилається на те, щосуд апеляційної інстанції встановив обставини на підставі недопустимих доказів.
Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваного судового рішення, обговоривши доводи касаційної скарги, відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і норми застосованого права
Відповідно до статей 15 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один зі способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Предметом спору є встановлення родинних відносин між батьком позивача ОСОБА_3 та померлою ОСОБА_4 .
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 у справі № 355/1055/18 в порядку окремого провадження звертався із заявою про встановлення факту родинних відносин. Рішенням Баришівського районного суду Київської області заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 , Головне територіальне управління юстиції в м. Києві, про встановлення факту родинних відносин, задоволено. Встановлено факт, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є дружиною ОСОБА_6 . Встановлено факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є сином ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 .
Постановою Київського апеляційного суду від 12 грудня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Баришівського районного суду Київської області від20 серпня 2018 рокускасовано. Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин залишено без розгляду.
Крім того, ОСОБА_3 звертався до суду за захистом своїх прав у справі № 752/3435/16-ц, просив суд встановити факт, що він є двоюрідним братом померлої ОСОБА_4 та просив визнати за ним право власності на квартиру.
РішеннямГолосіївського районного суду міста Києва від 22 квітня 2019 року, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного суду від 09 грудня 2019 року, у позові відмовлено у зв`язку з недоведеністю факту укладення шлюбу його матір`ю ОСОБА_21 та родинних стосунків ОСОБА_3 зі спадкодавцем (справа розглядалася судами неодноразово).
Згідно з Єдиним державним реєстром судових рішень справа № 752/3435/16-ц переглядається у Верховному Суді.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Юридичні факти це життєві обставини чи факти, з якими норми права пов`язують виникнення, зміну або припинення правовідносин.
Встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб в судовому порядку можливо лише тоді, коли чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.
Суд може розглядати справи про встановлення факту родинних відносин, у зв`язку з яким виникають юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника тощо.
Згідно з частиною шостою статті 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Системний аналіз частини шостої статті 294, статті 315 ЦПК України дає підстави дійти висновку, що за наявності спору про право суд в порядку позовного провадження може розглядати справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, в тому числі й факту родинних відносин, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення або особа не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факти, що мають юридичне значення.
Зокрема, справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 вказував, що встановлення факту родинних відносин йому потрібно для реалізації спадкових прав.
Відповідно до частини першоїстатті 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною першоюстатті 81 ЦПК Україникожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог ізаперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторони, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Цеположення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.
Згідно зі статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обгрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У справах про встановлення фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів, суд може брати до уваги всі передбачені законом засоби доказування, серед яких показання свідків, що пояснюється відсутністю письмових доказів, які б посвідчували такі факти.
Відмовивши у позові, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав належних доказів на підтвердження родинних відносин.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд апеляційної інстанції оцінив зібрані усправі докази у їх сукупності та дійшов висновку про наявність підстав для встановлення факту родинних відносин, оскільки у цій справі позивач звернувся для підтвердження лише наявності факту родинних відносин.
Отже, встановлення факту укладення шлюбу між ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , а також встановлення факту, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є сином ОСОБА_7 та ОСОБА_6 єналежним способом захисту спадкових прав позивача.
Оцінивши надані позивачем докази, суд апеляційної інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що зазначення ступеня споріднення у книзі обліку безповоротних втрат Баришівського військового комісаріату Київської області свідчить про те, що встановлювались родинні відносини, зокрема той факт, що ОСОБА_5 була дружиною ОСОБА_6 ; у заяві ОСОБА_3 на видачу паспорта, датованій 1979 роком, зазначено, що батьком та матір`ю ОСОБА_3 є, відповідно, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , заявою підтверджено, що ОСОБА_3 був сином ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ; з виписки з погосподарської книги за 19501952 роки вбачається, що ОСОБА_5 є матір`ю ОСОБА_3 , а родинні відносини матидитина виникають з народження дитини, а отже, існували і раніше, до моменту заповнення господарської книги.
На підставі встановленого суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що матеріали справи містять достатні, належні та допустимі докази, які підтверджують факти щодо того, що ОСОБА_7 та ОСОБА_6 були чоловіком та дружиною, а ОСОБА_3 сином ОСОБА_7 та ОСОБА_6 .
Доводи касаційної скарги, щосуд апеляційної інстанції встановив обставини на підставі недопустимих доказів, позивач повинен був підтвердити обставини, на які посилається, документами за 19301932 роки не заслуговують на увагу, оскільки позивач надав докази, які у своїй сукупності підтверджують факти родинних відносин, які він просив встановити.
Безпідставними є доводи касаційної скарги, що суд апеляційної інстанції не встановив, зякого часу ОСОБА_5 була дружиною ОСОБА_6 , оскільки відповідно до акта про встановлення факту родинних відносин від 08 жовтня 2018 року ОСОБА_5 була дружиної ОСОБА_6 , шлюб між ними укладено влітку 1930 року.
Посилання в касаційній скарзі на те, що позивач повинен був надати витяг з реєстру про відсутність актового запису цивільного стану, є безпіставними, оскільки позивач надав достатньо доказів для підтвердження родинних відносин. Крім того, згідно зі статтею 318 ЦПК України передбачено надання не витягу з реєстру, а довідки про неможливість відновлення втрачених документів. Причинами неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують факт, який підлягає встановленню, єнеможливість відновлення втрачених чи знищених документів, що посвідчують цей факт, або відсутність встановленого законом порядку державної реєстрації такого факту.
Відповідач, заперечуючи факт родинних відносин, протягом розгляду справи, не надала доказів на підтвердження того, що ОСОБА_3 не є сином ОСОБА_5 , не спростовують висновки суду апеляційної інстанції і доводи касаційної скарги.
Інші доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з судовим рішенням у справі, необхідності переоцінки доказів усправі, проте встановлення обставин справи іперевірка їх доказами не належить до компетенції суду касаційної інстанції.
Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального іпроцесуального права.
Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваного судового рішення без змін.
Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки у цій справі оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, торозподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.
Керуючись статтями 400 409 410 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Рівненського апеляційного суду від 18 червня 2020 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, єостаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий О. В. Ступак
Судді: І. Ю. Гулейков
А.С. Олійник
Г. І. Усик
В.В.Яремко