Постанова
Іменем України
17 березня 2021 року
м. Київ
справа № 569/9308/19
провадження № 61-7922св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Жданової В. С., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач -Приватне підприємство «Буд Кепітал Менеджмент»,
треті особи: Управління капітального будівництва Виконавчого комітету Рівненської міської ради, Дочірнє підприємство «Градобуд-Рівне», Обслуговуючий кооператив «ЖБК «Рівненська Брама»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Іванюка Ігоря Васильовича, на постанову Рівненського апеляційного суду від 09 квітня 2020 року у складі колегії суддів: Гордійчук С. О., Боймиструка С. В., Шимківа С. С.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ПП «Буд Кепітал Менеджмент», треті особи: Управління капітального будівництва Виконавчого комітету Рівненської міської ради, ДП «Градобуд-Рівне», ОК «ЖБК «Рівненська брама», про зобов`язання вчинити дії.
На обґрунтування позовних вимог зазначила, що 20 січня 2016 року між нею та ОК ЖБК «Рівненська Брама» було укладено договір пайової участі в будівництві № 27/8 (зі змінами від 15 вересня 2016 року).
Позивачка вказує, що свої зобов`язання щодо сплати пайових внесків по договору від 20 січня 2016 року № 27/8 вона виконала в повному обсязі. Натомість, ОК «ЖБК «Рівненська брама» своїх зобов`язань по договору не виконав та не забезпечив будівництво об`єкту та ведення його в експлуатацію в обумовлений строк, що у свою чергу унеможливило передачу позивачці за актом приймання-передачі визначену в договорі квартиру з метою реєстрації права власності на неї.
При цьому, інвестиційним договором від 17 жовтня 2018 року ДП «Градобуд-Рівне» передало ПП «Буд Кепітал Менеджмент» всі права та обов`язки, передбачені Угодою № 20 для Інвестора-2.
З огляду на те, що згідно пунктів 3.3.5-3.3.7 Інвестиційного договору від 17 жовтня 2018 року ПП «Буд Кепітал Менеджмент» має право розпорядження майновими правами на об`єкт інвестування, тому вважає, що саме відповідач зобов`язаний виконати обов`язок по передачі ОСОБА_1 у власність квартири АДРЕСА_1 за технічним паспортам загальною проектною площею 58,82 кв.м відповідно на 5 поверсі в 11 секції Об`єкту.
З урахуванням викладених обставин просила суд зобов`язати ПП «Буд Кепітал Менеджмент» укласти з ОСОБА_1 договір про заміну сторони у договорі пайової участі від 20 січня 2016 року 27/8 з ОК «ЖБК «Рівненська брама» на ПП «Буд Кепітал Менеджмент», як правонаступника ОК «ЖБК «Рівненська брама»; зобов`язати ПП «Буд Кепітал Менеджмент» передати ОСОБА_1 , за актом приймання-передачі, квартиру АДРЕСА_1 загальною проектною площею 58,52 кв.м на АДРЕСА_1 та документи необхідні для реєстрації права власності на неї після здачі будинку в експлуатацію.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 12 листопада 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Зобов`язано ПП «Буд Кепітал Менеджмент» укласти з ОСОБА_1 договір про заміну сторони у договорі пайової участі 27/8 від 20 січня 2016 року з ОК «ЖБК «Рівненська брама» на ПП «Буд Кепітал Менеджмент», як правонаступника ОК «ЖБК «Рівненська брама», зобов`язано ПП «Буд Кепітал Менеджмент» передати ОСОБА_1 , за актом приймання-передачі, квартиру АДРЕСА_1 загальною проектною площею 58,52 кв.м на АДРЕСА_1 та документи необхідні для реєстрації права власності на неї після здачі будинку в експлуатацію.
В решті позовних вимог відмовлено.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із наявності підстав для захисту порушеного права пайовика.
Відмовляючи у задоволенні решти позовних вимог суд першої інстанції виходив із їх недоведеності та необґрунтованості.
Не погодившись із цим рішенням, ПП «Буд Кепітал Менеджмент» подало апеляційну скаргу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Рівненського апеляційного суду від 09 квітня 2020 року апеляційну скаргу ПП «Буд Кепітал Менеджмент» задоволено, рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 12 грудня 2019 року скасовано, ухвалено нове рішення у справі, яким у задоволенні позову відмовлено.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що не знайшли свого підтвердження факти порушення особистих прав та інтересів ОСОБА_1 , які підлягають захисту в порядку цивільного судочинства в обраний нею спосіб, що є підставою для відмови в задоволенні позову у повному обсязі.
Узагальнені доводи касаційної скарги
У травні 2020 року на адресу Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від представника ОСОБА_1 - адвоката Іванюка І. В. засобами поштового зв`язку надійшла касаційна скарга на постанову Рівненського апеляційного суду від 09 квітня 2020 року у вищевказаній справі.
В касаційній скарзі заявник просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції ухвалена постанова без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.
При цьому представник позивача зазначив, що апеляційний суд розглянув справу без участі ОСОБА_1 , яка не була належним чином повідомлена судом про місце, дату та час судового засідання.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 07 серпня 2020 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
13 жовтня 2020 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 03 березня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судом встановлено, що 20 січня 2016 року між ОСОБА_1 (Пайовик) та ОК ЖБК «Рівненська Брама» (Кооператив) було укладено договір пайової участі в будівництві № 27/8, а 15 вересня 2016 року було укладено Договір (про внесення змін до договору пайової участі від 20 січня 2016 року № 27/8), за умовами якого Пайовик вступає, а Кооператив приймає Пайовика в асоційовані члени Кооперативу та пайову участь по будівництву кварталу житлової та громадської забудови на вулицях Костромська та Гагаріна у м. Рівне (далі - Об`єкт) і реалізації статутної мети Кооперативу, Пайовик зобов`язується взяти пайову участь в будівництві Об`єкту та реалізації статутної мети і завдань Кооперативу з метою отримання у власність квартиру, номер 27 , по технічному паспорту загальною проектною площею 58,82 кв.м на 5-му поверсі в 11 секції Об`єкту (пункт 1.1 договору).
За умовами пункту 3.1. Договору визначено, що пайовик має право після повної сплати внеску, в порядку і строки, визначені цим договором, отримати від Кооперативу довідку про здійснення повної оплати пайового внеску, яка підтверджує викуп Пайовиком Квартири - для оформлення права власності на квартиру.
Відповідно до пункту 3.4. Договору, Кооператив зобов`язаний: закріпити квартиру за Пайовиком, організувати та забезпечити будівництво об`єкту та здачу його в експлуатацію в термін до 30 грудня 2016 року, за умови належного виконання Пайовиком своїх зобов`язань щодо здійснення пайового внеску; після прийняття об`єкта в експлуатацію та повного виконання пайовиком своїх грошових зобов`язань за даним договором, передати пайовику квартиру за актом приймання - передачі та документи необхідні для реєстрації права власності на неї; надавати пайовику інформацію, що стосується питань будівництва та іншої діяльності кооперативу.
Свої зобов`язання по оплаті пайового внеску позивачка виконала у повному обсязі, що підтверджується квитанцією від 20 січня 2016 року № 14967021 про внесення пайового внеску за договором пайової участі від 20 січня 2016 року № 27/8.
22 серпня 2007 року між Управлінням капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради та ТОВ «Реноме-Євробуд» і ДП «Градобуд-Рівне» було укладено Угоду № 20 про дольову участь у будівництві житлових будинків з об`єктами соціально-культурного призначення на вулицях Костромської та Гагаріна у місті Рівне (далі по тексту - Угода від 22 серпня 2007 року № 20).
18 червня 2015 року між ДП «Градобуд-Рівне» та ОК ЖБК «Рівненська брама» укладено договір уступки вимоги (цесії), згідно якого ДП «Градобуд-Рівне» відступив кооперативу в повному обсязі всі права та обов`язки Інвестора за Угодою від 22 серпня 2007 року № 20.
26 квітня 2017 року між ДП «Градобуд-Рівне» та ОК «ЖБК «Рівненська брама» укладено договір про внесення змін та доповнень до Договору уступки вимоги (цесії) від 18 червня 2015 року в редакції договору від 06 вересня 2016 року. Згідно вказаного договору про внесення змін та доповнень, на ОК «ЖБК «Рівненська брама» було покладено обов`язок укласти Угоду від 22 серпня 2007 року № 20 в новій редакції, де передбачити заміну сторони Інвестора-2 на Цесіонарія (ОК «ЖБК «Рівненська брама»), а також до 01 травня 2018 року забезпечити здачу в експлуатацію першої, другої та третьої секції будівництва кварталу житлової забудови з торгівельно-розважальним центром на вулицях Костромської та Гагаріна у м. Рівне (І черга). Крім того, пунктом 3 вказаного Договору про внесення змін та доповнень від 26 квітня 2017 року сторонами було передбачено, що Договір уступки вимоги (цесії) вважається розірваним у випадку не виконання Цесіонарієм обов`язку по здачі в експлуатацію до 01 травня 2018 року вищевказаної першої черги будівництва на вулицях Костромської та Гагаріна у м. Рівне.
17 жовтня 2018 року між ДП «Градобуд-Рівне» та ПП «Буд Кепітал Менеджмент» укладено інвестиційний договір по організації фінансування та будівництва Об`єкта інвестування на вулицях Костромської та Гагаріна у місті Рівне в межах та на умовах визначених Угодою від 22 серпня 2007 року № 20, згідно якої ДП «Градобуд-Рівне» є стороною, яка іменується Інвестор-2, слідує, що за наслідками розірвання Договору уступки вимоги (цесії) від 18 червня 2015 року в редакції від 06 вересня 2016 року всі права та обов`язки Інвестора передані ОК «ЖБК «Рівненська брама» були повернуті ДП «Градобуд-Рівне».
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції не відповідає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.
Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.
Складовою частиною визначеного статтею 6 Конвенції права на справедливий суд є принцип рівності сторін, який передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу і докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента.
Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до статті 6 Конвенції таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказував, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (GUREPKA v. UKRAINE (No. 2), № 38789/04, § 23, Рішення від 08 квітня 2010 року).
Право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, Рішення ЄСПЛ від 13 грудня 2011 року).
Відповідно до частини першої та другої статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
Згідно з частиною третьою статті 368 ЦПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
Право учасників справи брати участь в судових засіданнях закріплено у пункті 2 частини першої статті 43 ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи.
Згідно із положеннями статті 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.
За правилами статті 130 ЦПК України судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду. Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії. У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення. У разі відмови адресата одержати судову повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці і повертає її до суду. Особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою.
Приписи ЦПК України не дозволяють дійти висновку, що повернення повістки про виклик до суду без зазначення конкретної причини повернення є доказом належного інформування відповідача про час і місце розгляду справи, оскільки таке повернення повістки про виклик до суду не свідчить про відмову сторони від одержання повістки чи про її відсутність за адресою, повідомленою суду.
Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 09 січня 2020 року було відкрито апеляційне провадження у вказаній справі та ухвалою Рівненського апеляційного суду від 13 січня 2020 року справу за апеляційцною скаргою було призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
У судовому засіданні, призначеному на 09 квітня 2020 року, апеляційний суд розглянув справу.
Разом з тим, повістку-повідомлення про розгляд справи, призначений апеляційним судом на 09 квітня 2020 року, ОСОБА_1 не отримувала, що підтверджується поверненим поштовою установою до суду апеляційної інстанції повідомленням з відміткою служби поштового зв`язку щодо причини повернення поштового відправлення: «інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо вручення поштового відправлення» (а.с. 199).
Суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними (частина перша статті 372 ЦПК України).
Із наведеної норми слідує, що можливість розгляду справи по суті обумовлена фактом належного повідомлення учасників про розгляд справи. У протилежному випадку суд зобов`язаний відкласти розгляд справи.
Докази належного повідомлення ОСОБА_1 апеляційним судом про дату, час та місце судового розгляду в матеріалах справи відсутні.
При цьому слід приймати до уваги, що передбачене частинами одинадцятою, дванадцятою статті 128 ЦПК України здійснення повідомлення про виклик у судове засідання шляхом розміщення судом на офіційному веб-сайті судової влади України судової повістки-повідомлення про призначення вказаної справи до розгляду не є належним повідомленням саме позивача про дату, час і місце судового засідання.
Таким чином, суд апеляційної інстанції розглянув справу за відсутності позивачки, належним чином не повідомленої про місце, дату та час судового засідання.
Вирішивши спір за відсутності ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції порушив право останньої знати про час і місце судових засідань (частина перша статті 8 ЦПК України), право брати участь в судових засіданнях (пункт 2 частини першої статті 43 ЦПК України), що є порушенням права на доступ до правосуддя та порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За таких обставин відсутні підстави вважати, що ОСОБА_1 була належним чином повідомлена апеляційним судом про розгляд справи.
Отже, доводи представника позивача про неналежне її повідомлення про розгляд справи в апеляційному суді, є обґрунтованими та знайшли своє підтвердження.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.
Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 411 ЦПК України).
Оскільки представник ОСОБА_1 - адвокат Іванюк І. В. обґрунтовує касаційну скаргу тим, що апеляційний суд не повідомив позивача про розгляд справи і ця обставина підтверджується матеріалами справи, постанова апеляційного суду підлягає обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 400 401 411 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Іванюка Ігоря Васильовича задовольнити частково.
Постанову Рівненського апеляційного суду від 09 квітня 2020 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий М. Є. Червинська
Судді: В. С. Жданова
А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
В. М. Коротун