Постанова
Іменем України
04 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 570/151/13-ц
провадження № 61-6345св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),
суддів: Бурлакова С. Ю., Жданової В. С., Зайцева А. Ю., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
особа, яка подала апеляційну скаргу, - ОСОБА_3 ,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Рівненського апеляційного суду від 04 березня 2021 року у складі колегії суддів: Боймиструк С. В., Шимків С. С., Хилевич С. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2013 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , у якому просила визнати дійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, розташованої в с. Колоденка Рівненського району Рівненської області, площею 0,0991 га з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, визнати за нею право власності на неї.
На обґрунтування своїх вимог посилалася на те, що 05 травня 2007 року уклала з відповідачкою договір купівлі-продажу зазначеної земельної ділянки, згідно з яким вищевказане майно перейшло у її власність, але здійснити реєстрацію свого права власності на цю земельну ділянку у відповідних державних органах не може, так як договір купівлі-продажу не був укладений відповідно до статті 657 ЦК України у письмовій формі та нотаріально не посвідчений з вини відповідачки.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 07 березня 2013 року у складі судді Остапчук Л. В. позов задоволено.
Визнано дійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0991 га, кадастровий номер 5624685900020050460, розташованої у с. Колоденка Рівненського району Рівненської області, укладений 05 травня 2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Визнано за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,0991 га з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 5624685900020050460 в с. Колоденка Рівненського району Рівненської області.
Скасовано державний акт на право власності на цю земельну ділянку серії ЯД № 267980, виданий 02 квітня 2007 року на ім`я ОСОБА_2 .
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що істотні умови укладеного між сторонами договору купівлі-продажу земельної ділянки, розташованої в с. Колоденка Рівненського району Рівненської області, виконані повністю, відповідно цей договір є дійсним.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Рівненського апеляційного суду від 04 березня 2021 року за наслідками розгляду апеляційної скарги особи, яка не брала участь у розгляді справи, - ОСОБА_3 , заочне рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 07 березня 2013 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову ОСОБА_1 у позові.
Виходячи з того, що договір купівлі-продажу нерухомого майна від 05 травня 2007 року в силу статті 657 ЦК України (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) підлягав і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
14 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та направити справу на новий апеляційний розгляд.
Касаційна скарга містить підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 4 частини другої статті 389, пунктом 5 частини першої статті 411 ЦПК України.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга аргументована тим, щоапеляційний суд неповно дослідив обставини справи, не надав їм належної правової оцінки та дійшов помилкових висновків при вирішенні спору.
Особа, яка подала апеляційну скаргу, не надала суду жодного належного доказу на підтвердження того, що її право рішенням суду першої інстанції від 07 березня 2013 року було порушено, оскільки вона не була власником земельної ділянки, яка є предметом спору, і стороною оспорюваного договору купівлі-продажу, не надала доказів накладення спірної земельної ділянки, право власності на яку виникло раніше, ніж у неї, на її земельну ділянку.
При цьому, вона (позивачка) була позбавлена апеляційним судом права на участь у розгляді справи в суді апеляційної інстанції та наданні доказів на спростування доводів апеляційної скарги. Апеляційний суд, не повідомивши її про день та час розгляду справи, ухвалив судове рішення без її участі та позбавив її права власності на спірну земельну ділянку.
Відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходили
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 30 червня 2021 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Рівненського апеляційного суду від 04 березня 2021 року.
Відкрито касаційне провадження у даній справі.
Витребувано з Рівненського районного суду Рівненської області цивільну справу № 570/151/13-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку.
Зупинено дію постанови Рівненського апеляційного суду від 04 березня 2021 року до закінчення касаційного провадження.
Ухвалою Верховного Суду від 27 липня 2021 року справу № 570/151/13-ц призначено до судового розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Обставини справи
Встановлено, що 05 травня 2007 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0991 га з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 5624685900020050460, що розташована в с. Колоденка Рівненського району Рівненської області. Оплата за придбане нерухоме майно ОСОБА_1 здійснила в сумі 3 000,00 доларів США готівковим шляхом за погодженням сторін у присутності свідків, про що ОСОБА_2 надала письмову розписку.
На підставі рішення Корнинської сільської ради від 18 грудня 2006 року № 122 ОСОБА_2 виданий державний акт на право власності на зазначену земельну ділянку.
Також установлено, що укладений між сторонами договір купівлі-продажу земельної ділянки нотаріально не посвідчений через ухилення з боку продавця, у зв`язку з чим позивачка звернулась до суду з відповідним позовом та просила визнати цей договір дійсним у судовому порядку.
Межі та підстави касаційного перегляду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Підставами касаційного оскарження у цій справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 є посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України, якою визначено межі розгляду справи судом касаційної інстанції, встановлено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції діє в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Касаційна скарга підлягає задоволенню.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частин першої та другої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
Відповідно до частини четвертої статті 128 ЦПК України судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.
Судова повістка-повідомлення повинна бути вручена завчасно (частина п`ята статті 128 ЦПК України).
Частиною шостою статті 128 ЦПК України передбачено, що судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.
Аналіз матеріалів справи свідчить про те, що належних доказів повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи апеляційним судом матеріали справи не містять, оскільки повістка, направлена на її адресу, повернулася до суду без вручення адресату.
Між тим, розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також грубим порушенням вимог статей 128-130 372 ЦПК України, які передбачають, що ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду справи, врегульовують порядок повідомлення учасників справи про дату судового засідання та наслідки неявки в судове засідання.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Крім того, у пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (заява № 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Європейський суд з прав людини зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року).
Згідно із частиною першою статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
Невручення стороні належним чином судових документів може позбавити його або її можливості захищати себе у провадженні (рішення у справі «Заводнік проти Словенії» (Zavodnik v. Slovenia), заява № 53723/13, пункт 70, від 21 травня 2015 року).
Матеріали справи свідчать про те, що апеляційним судом призначалось одне судове засідання у даній справі на 04 березня 2021 року.
В оскаржуваній постанові апеляційний суд вказав, що сторони у справі в судове засідання не з`явились. Згідно відміток на конвертах ОСОБА_2 відсутня за адресою зазначеною в справі, а ОСОБА_1 відмовилась від отримання виклику до суду.
Між тим, з довідки про причини повернення незрозуміло, з яких причин (чи адресат відмовився, чи за закінченням терміну зберігання) не вручено ОСОБА_1 повідомлення про судове засідання на 04 березня 2021 року.
За таких обставин відсутні підстави вважати, що ОСОБА_1 була належним чином повідомлена апеляційним судом про розгляд справи в судовому засіданні на 04 березня 2021 року.
Зазначене позбавило позивачку мати розумну можливість представляти свої інтереси як учасника справи в умовах, які передбачені процесуальним законодавством, зокрема, в умовах відкритого та публічного судового розгляду. Вказане, у свою чергу, перешкодило стороні належним чином користуватися процесуальними правами, передбаченими статтею 43 ЦПК України.
Таким чином, суд апеляційної інстанції порушив право ОСОБА_1 знати про час і місце судових засідань (частина перша статті 8 ЦПК України), що є порушенням права на доступ до правосуддя та статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ у справі «Віктор Назаренко проти України» від 03 жовтня 2017 року та у справі «Лазаренко та інші проти України» від 27 червня 2017 року).
Суд касаційної інстанції скасовує судове рішення за наявності підстав, які тягнуть за собою обов`язкове скасування судового рішення (частина четверта статті 401 ЦПК України).
Судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою (пункт 5 частини першої статті 411 ЦПК України).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Доводи касаційної скарги дають підстав для висновку про те, що оскаржена постанова суду апеляційної інстанції ухвалена без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржену постанову апеляційного суду скасувати і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Під час нового розгляду справи апеляційному суду необхідно розглянути справу з дотриманням норм ЦПК України щодо повідомлення учасників справи про дату судового засідання, надати оцінку доводам ОСОБА_1 та ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Керуючись статтями 400 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Рівненського апеляційного суду від 04 березня 2021 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий М. Є. Червинська
Судді: С. Ю. Бурлаков
В. С. Жданова
А. Ю. Зайцев
В. М. Коротун