ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 березня 2021 року
м. Київ
справа №579/951/17
адміністративне провадження №К/9901/43434/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № 579/951/17
за позовом ОСОБА_1 до Головного інспектора будівельного нагляду Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області Макаренка Олександра Миколайовича, Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування постанови, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Кролевецького районного суду Сумської області від 25 липня 2017 року, прийняту в складі судді Моргуна О.В. та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: головуючого Донець Л.О., суддів Бенедик А.П., Мельникової Л.В.,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного інспектора будівельного нагляду Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Сумській області Макаренко О.М., Державної архітектурно-будівельної інспекції України, в якому просила скасувати постанову головного інспектора будівельного нагляду Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області Макаренка О.М. від 08 червня 2017 року № 140 по справі про адміністративне правопорушення, якою на позивачку накладено штраф в розмірі 6800 грн. за правопорушення, передбачене ч.7 ст. 96 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Постановою Кролевецького районного суду Сумської області від 25 липня 2017 року позов задоволено.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року вирішено постанову Кролевецького районного суду Сумської області від 25 липня 2017 року по справі № 579/951/17 скасувати. Прийняти нову постанову, якою задовольнити позов з інших підстав і мотивів.
Скасувати постанову головного інспектора будівельного нагляду Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області Макаренка Олександра Миколайовича від 08 червня 2017 року № 140 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 7 ст. 96 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 04 березня 2016 року в Управлінні Державної архітектурно-будівельної інспекції в Сумській області зареєстрована декларація № СМ 082160640896 ОСОБА_1 про початок виконання будівельних робіт - будівництво магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , вид будівництва - нове будівництво. Земельна ділянка, на якій знаходиться будівництво, площею 0, 0576 га належить позивачці на праві власності, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку ЯЕ № 410703.
На підставі направлення від 03 квітня 2017 року № 209, строк дії якого з 05 квітня 2017 року по 11 квітня 2017 року, головним інспектором будівельного нагляду Макаренко О.М. проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єкті «Будівництво магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , (замовник будівництва ОСОБА_1 ) згідно з наказом ДАБІ України від 08 вересня 2015 року № 976 на підставі абз. 4 п.7 Порядку (необхідність проведення перевірки наведення достовірності даних в декларації про готовність об`єкту до експлуатації від 09 березня 2017 року № СМ 142170681480.
За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 11 квітня 2017 року № 209, висновками якого встановлено порушення містобудівного законодавства, а саме: ОСОБА_1 на земельній ділянці, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , збудовано магазин без реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, що є порушенням абз. 1 п. 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою КМ України від 13 квітня 2011 року № 466 та п.п.2 п.1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме: будівельні роботи можуть виконуватись замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів І-ІІІ категорії складності; ОСОБА_1 наведено недостовірні дані в декларації про початок виконання будівельних робітвід 04 березня 2016 року № СМ 082160640896 вказуючи, що будівельні роботи будівництва магазину розпочинаються. Фактично встановлено, що станом на день подання декларації до УДАБІ в Сумській області роботи з будівництва магазину були вже виконані. Враховуючи, що документ, який засвідчує право власності на магазин у ОСОБА_1 відсутній, є підстави вважати об`єкт будівництва, збудованим самочинно.
11 квітня 2017 року головним інспектором будівельного нагляду Макаренко О.М. в м. Ромни складено протокол про адміністративне правопорушення № 209 про порушення ОСОБА_1 ч. 7 ст. 96 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Постановою головного інспектора будівельного нагляду УДАБІ у Сумській області Макаренко О.М. по справі про адміністративне правопорушення від 08 червня 2017 року № 140 визнано ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 96 Кодексу України про адміністративне правопорушення і накладено штраф у розмірі 6800 грн.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не уповноважений проводити перевірку достовірності даних декларації про початок виконання будівельних робіт, протокол про адміністративне правопорушення складений з порушенням вимог чинного законодавства, а адміністративне стягнення накладено з порушенням строків, встановлених ст. 38 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Натомість, апеляційний суд, задовольняючи позов, виходив з інших мотивів, а саме що оскаржувана постанова про адміністративне правопорушення складена відповідачем з порушенням вимог чинного законодавства.
У поданій касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій у справі та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові.
Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, враховуючи межі касаційного перегляду, визначені статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з такого.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 248 249 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин. Справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, крім справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці.
Статтею 254 КУпАП передбачено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно зі ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, імя, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви відмови від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Відповідно до ч. 1 статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Як встановлено, протокол про адміністративне правопорушення від 11 квітня 2017 року № 209 складений відносно ОСОБА_1 , проте підписи, пояснення особи, яка питягується до адміністративної відповідальності, відсутні, що вказує на те, що позивачка під час складання протоколу про адміністративне правопорушення присутньою не була, чого відповідач не спростував.
Наявний в матеріалах справи протокол не містить всіх необхідних реквізитів, наявність яких є обов`язковою відповідно до зазначених норм, а саме: відсутній підпис особи, відносно якої складено протокол, підпис, що засвідчує роз`яснення прав та обов`язків, а також відповідні пояснення особи стосовно виявлених порушень.
При цьому, відсутні дані про своєчасне сповіщення позивачки про місце і час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Таким чином, посадовою особою відповідача під час складання протоколу про адміністративне правопорушення було порушено ряд вимог чинного законодавства, що регулює порядок притягнення особи до адміністративній відповідальності. Тобто позивач був позбавлений реальної можливості на захист своїх прав під час складання протоколу (надавати пояснення, докази, заявляти клопотання, тощо),а сам розгляд справи відбувся без дотриманням принципів всебічного, повного та об`єктивного з`ясування обставин справи.
Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції про наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови відповідача по справі про адміністративне правопорушення.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у справі № 579/616/17, постанова від 08 листопада 2019 року.
Суд підтримує висновки судів попередніх інстанцій щодо обгрунтованості позову.
При цьому, помилковість мотивів, якими керувався суд апеляційної інстанції, не призвела до неправильного вирішення справи.
Суд касаційної інстанції, відповідно до положень частини 2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Враховуючи наведене, касаційну скаргу належить залишити без задоволення.
Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в :
Касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року у справі № 579/951/17 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
СуддіЛ.Л. Мороз А.Ю. Бучик А.І. Рибачук