27.03.2024

№ 580/164/19

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 вересня 2020 року

Київ

справа №580/164/19

адміністративне провадження №К/9901/31810/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Соколова В.М.,

суддів: Білак М.В., Загороднюка А.Г.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Черкаської міської виборчої комісії Черкаської області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07 червня 2019 року (суддя Руденко А.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року (судді Костюк Л.О., Бужак Н.П., Мельничук В.П.) у справі № 580/164/19 за позовом ОСОБА_1 до Черкаської міської виборчої комісії Черкаської області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання протиправними та скасування постанов,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

У січні 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Черкаської міської виборчої комісії Черкаської області (далі - Черкаська МВК; відповідач), треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому, з урахуванням заяв про зміну підстав позову, просила визнати протиправними та скасувати постанови відповідача від 15 грудня 2018 року № 41 та № 42.

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 мотивувала тим, що 15 грудня 2018 року Черкаська МВК прийняла постанови № 41 та № 42, якими припинила ініціативи щодо відкликання депутатів Черкаської міської ради ОСОБА_2 і ОСОБА_3 та визнала такими, що втратили чинність постанови від 03 травня 2018 року № 6 та № 7, чим по суті їх скасувала. Згідно з частиною дев`ятнадцятою статті 27 Закону України «Про місцеві вибори» рішення територіальної виборчої комісії може бути скасоване в установленому законом порядку територіальною виборчою комісією вищого рівня з відповідних місцевих виборів, Центральною виборчою комісією або судом, а тому відповідач перевищив надані йому повноваження. Також на засіданні Черкаської МВК 15 грудня 2018 року були присутні 10 членів комісії, серед яких ОСОБА_4 є новообраним членом комісії і, не склавши присяги, голосував за затвердження порядку денного засідання комісії, через що комісія не мала кворуму. Крім цього, відповідачем при прийнятті постанов № 41 та № 42 не перевірені всі обставини, які слугували підставою для їх прийняття, а саме те, що в приміщеннях ТОВ «Група ВЕНЕТО» та Обласного благодійного фонду «Країна баскетболія», де проводилися збори виборців, заробітна плата не виплачується та благодійна допомога не надається.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Черкаський окружний адміністративний суд рішенням від 07 червня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року, адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнив частково.

Визнав протиправною та скасував постанову Черкаської МВК від 15 грудня 2018 року № 41 у частині, а саме:

- пункт 1 - про припинення ініціативи щодо відкликання депутата Черкаської міської ради ОСОБА_3 ;

- пункт 2 - про визнання такою, що втратила чинність постанови Черкаської МВК № 4 від 02 травня 2018 року «Про узагальнення підсумків збору підписів на підтримку пропозиції про відкликання депутата Черкаської міської ради від багатомандатного виборчого округу з виборів депутатів Черкаської міської ради ОСОБА_3 за народною ініціативою»;

- пункт 3 - про визнання такою, що втратила чинність постанови Черкаської МВК «Про звернення до вищого керівного органу Політичної партії «Партія вільних демократів», місцева організація, яка висувала депутата Черкаської міської ради ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , щодо розгляду питання про відкликання депутата Черкаської міської ради ОСОБА_3 та ОСОБА_2 за народною ініціативою та прийняття відповідного рішення»;

- пункт 4 - в частині визнання такою, що втратила чинність, постанови Черкаської МВК від 03 травня 2018 року № 6 «Про визнання обраними депутатів Черкаської міської ради» ОСОБА_1 ;

- пункт 5 - про визнання такою, що втратила чинність постанови Черкаської МВК від 03 травня 2018 року № 7 «Про реєстрацію депутатом Черкаської міської ради» ОСОБА_1 ;

- пункт 8 - про визнання такою, що втратила чинність постанови Черкаської МВК від 11 липня 2018 року № 27 «Про затвердження тексту повідомлення та уповноваження членів Черкаської міської виборчої комісії Черкаської області оголосити повідомлення виборчої комісії на пленарному засіданні сесії Черкаської міської ради про обрання та реєстрацію депутата Черкаської міської ради ОСОБА_1 ».

Визнав протиправною та скасував постанову Черкаської МВК від 15 грудня 2018 року № 42 у частині, а саме:

- пункт 4 - в частині визнання такою, що втратила чинність, постанови Черкаської МВК від 03 травня 2018 року № 6 «Про визнання обраними депутатів Черкаської міської ради» ОСОБА_1 ;

- пункт 5 - про визнання такою, що втратила чинність постанови Черкаської МВК від 03 травня 2018 року № 7 «Про реєстрацію депутатом Черкаської міської ради» ОСОБА_1 ;

- пункт 8 - про визнання такою, що втратила чинність постанови Черкаської МВК від 11 липня 2018 року № 27 «Про затвердження тексту повідомлення та уповноваження членів Черкаської міської виборчої комісії Черкаської області оголосити повідомлення виборчої комісії на пленарному засіданні сесії Черкаської міської ради про обрання та реєстрацію депутата Черкаської міської ради ОСОБА_1 ».

У решті позовних вимог суд відмовив.

Приймаючи означене судове рішення, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що межі повноважень відповідача визначаються виключно законами України, а за нормами виборчого законодавства рішення відповідача можуть бути оскаржені до територіальної виборчої комісії вищого рівня, Центральної виборчої комісії або до суду. Отже, повноваження територіальної виборчої комісії визнавати нечинними раніше прийняті нею рішення законом не передбачені. Відтак, відповідач, визнавши нечинними рішення від 02 травня 2018 року № 4, від 03 травня 2018 року № 6, № 7 та від 11 липня 2018 року № 27, вийшов за межі наданих йому повноважень. Суд визнав необґрунтованими посилання відповідача на постанову Центральної виборчої комісії від 15 червня 2018 року № 93 «Про окремі питання діяльності Черкаської міської виборчої комісії Черкаської області», оскільки вказаною постановою достроково припинені повноваження всього складу Черкаської МВК у зв`язку із систематичним порушенням Конституції України та законів України, однак рішення від 02 травня 2018 року № 4, від 03 травня 2018 року № 6, № 7 та від 11 липня 2018 року № 27 не скасовані. Також суд визнав безпідставними посилання відповідача на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2019 року у справі № 823/1731/18, згідно з яким Черкаську МВК зобов`язано прийняти рішення про припинення ініціативи щодо відкликання депутатів Черкаської міської ради ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , оскільки вказане рішення прийнято після прийняття оспорюваних постанов № 41 і № 42 від 15 грудня 2018 року.

Щодо припинення ініціативи про відкликання депутата Черкаської міської ради ОСОБА_3 , то суд зазначив, що згідно з частинами п`ятою та шостою статті 41 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» територіальна виборча комісія приймає рішення про припинення ініціативи щодо відкликання депутата місцевої ради до того, як буде прийнято рішення про звернення до вищого керівного органу партії, місцева організація якої висувала відповідного депутата, щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою. Оскільки відповідач прийняв рішення про припинення ініціативи щодо відкликання ОСОБА_3 після прийняття рішення про звернення до Політичної партії «Партія вільних демократів» щодо відкликання ОСОБА_3 та рішень від 03 травня 2018 року № 6, № 7 та від 11 липня 2018 року № 27, то таке рішення є протиправним. Разом із тим, суд дійшов висновку, що голосування члена Черкаської МВК ОСОБА_4 за затвердження порядку денного засідання комісії до складання ним присяги не є підставою для скасування спірних рішень.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції

Не погодившись з указаними судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення - про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції, застосовуючи до спірних правовідносин щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою норми матеріального права, що регулюють виборчий процес, мав би бути послідовним і застосувати спеціальний строк позовної давності та, відповідно, залишити позовну заяву без розгляду.

Суд апеляційної інстанції не звернув увагу на доводи відповідача в апеляційній скарзі стосовно помилковості висновку суду першої інстанції про відсутність у Черкаської МВК повноважень щодо припинення ініціативи відкликання депутата місцевої ради. Неправильність вказаного висновку суду першої інстанції підтверджується положеннями Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», а саме частиною шостою статті 41 цього Закону, якою регламентовано право територіальної виборчої комісії приймати рішення про припинення ініціативи щодо відкликання депутата місцевої ради.

Скаржник вказує, що висновки судів попередніх інстанцій у даній справі суперечать висновкам судів у справах № 823/1679/18 та № 823/1731/18, у яких встановлено обставини численних порушень процедури відкликання депутатів Черкаської міської ради. Відповідач неодноразово звертав увагу судів на те, що незаконні дії Черкаської МВК щодо відкликання депутатів ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 зумовили звернення вказаних осіб до адміністративного суду з позовом про зобов`язання Черкаської МВК прийняти рішення про припинення ініціативи щодо їх відкликання і судовими рішеннями у справі № 823/1731/18 підтверджено незаконність вказаних дій міської виборчої комісії.

Також скаржник наголошує на тому, що постанови Черкаської МВК № 3 та № 4, на підставі яких відбулося звернення до вищого керівного органу Політичної партії «Партія вільних демократів» щодо розгляду питання про відкликання ОСОБА_3 , ОСОБА_2 за народною ініціативою та прийняття відповідного рішення, були прийняті всупереч заходам забезпечення позову. Тому, будь-які подальші дії відповідача щодо відкликання вказаних депутатів є незаконними.

Суди першої та апеляційної інстанцій не надали належної оцінки доводам відповідача про те, що при прийнятті спірних постанов від 15 грудня 2018 року, останній керувався постановою Центральної виборчої комісії від 12 червня 2018 року № 91, якою було встановлено незаконність дій Черкаської МВК ще до рішень судів у справах № 823/1679/18 та № 823/1731/18.

На підставі викладеного скаржник вважає, що суди попередніх інстанцій ухвалили незаконні та необґрунтовані рішення.

Ухвалою від 22 листопада 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

У письмових поясненнях представник скаржника вказує про те, що виконуючи свій обов`язок, передбачений частиною шостою статті 45 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», відповідач постановами № 41 та № 42 від 15 грудня 2018 року визнав такими, що втратили чинність, попередні незаконні постанови Черкаської МВК, з метою усунення порушення законних прав депутатів Черкаської міської ради ОСОБА_3 , ОСОБА_2 . При цьому, зважаючи на встановлений та визнаний Центральною виборчою комісією факт численних порушень під час проведення ініціативи по відкликанню депутатів Черкаської міської ради, неприпинення вказаної ініціативи призвело б до фактичної легітимізації незаконних дій щодо відкликання депутатів.

У повторно поданих письмових поясненнях представник скаржника просить Суд звернути увагу на обставини, встановлені судовими рішеннями у справі №580/1491/19.

Ухвалою від 29 вересня 2020 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначив її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

02 травня 2018 року Черкаською МВК прийнято рішення № 4 «Про узагальнення підсумків збору підписів на підтримку пропозиції про відкликання депутата Черкаської міської ради від багатомандатного виборчого округу з виборів депутатів Черкаської міської ради ОСОБА_3 за народною ініціативою», якою вирішила звернутись до вищого керівного органу Партії Вільних Демократів щодо розгляду питання про її відкликання за народною ініціативою та прийняття відповідного рішення.

03 травня 2018 року відповідачем ухвалено постанови № 6 «Про визнання обраними депутатів Черкаської міської ради», якою ОСОБА_6 визнано обраним депутатом вказаної ради у зв`язку з прийняттям вищим керівним органом Партії Вільних Демократів рішення про відкликання ОСОБА_3 за народною ініціативою, та № 7 «Про реєстрацію депутата Черкаської міської ради», якою зареєстровано обраного депутата зазначеної ради ОСОБА_6

11 липня 2018 року відповідач прийняв постанову № 27 «Про затвердження тексту повідомлення та уповноваження членів Черкаської міської виборчої комісії Черкаської області оголосити повідомлення виборчої комісії на пленарному засіданні сесії Черкаської міської ради про обрання та реєстрацію депутата Черкаської міської ради ОСОБА_1 ».

Постановою Центральної виборчої комісії від 12 червня 2018 року № 91 «Про окремі питання діяльності Черкаської міської виборчої комісії Черкаської області» достроково припинено повноваження всього складу Черкаської міської виборчої комісії Черкаської області в зв`язку із систематичним порушенням Конституції України та законів України.

Постановою Центральної виборчої комісії від 15 червня 2018 року № 93 сформовано новий склад Черкаської міської виборчої комісії Черкаської області, а саме: голова комісії - ОСОБА_7 , заступник голови комісії - ОСОБА_8 , секретар комісії - ОСОБА_9 та 15 членів комісії.

Постановою Центральної виборчої комісії від 14 грудня 2018 року № 243 припинено повноваження члена комісії ОСОБА_10 та включено до її складу ОСОБА_4

15 грудня 2018 року відбулось засідання Черкаської МВК, на якому з 18 членів комісії були присутні 10, а саме: ОСОБА_7 (голова Комісії), ОСОБА_8, ОСОБА_9 , ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_4, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, зокрема, членом комісії ОСОБА_4 на цьому засіданні складено присягу, що підтверджується протоколом № 5.

На цьому засіданні Комісія прийняла постанову № 41, згідно з якою, серед іншого:

1. Припинено ініціативу щодо відкликання депутата Черкаської міської ради ОСОБА_3 .

2. Визнано такою, що втратила чинність, постанову Черкаської МВК від 02 травня 2018 року № 4 «Про узагальнення підсумків збору підписів на підтримку пропозиції про відкликання депутата Черкаської міської ради від багатомандатного виборчого округу з виборів депутатів Черкаської міської ради ОСОБА_3 за народною ініціативою».

3. Визнано такою, що втратила чинність, постанову Черкаської МВК «Про звернення до вищого керівного органу Політичної партії «Партія вільних демократів», місцева організація якої висувала депутата Черкаської міської ради ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , щодо розгляду питання про відкликання депутатів Черкаської міської ради ОСОБА_3 та ОСОБА_2 за народною ініціативою та прийняття відповідного рішення.

4. Визнано такою, що втратила чинність, постанову Черкаської МВК від 03 травня 2018 року № 6 «Про визнання обраними депутатів Черкаської міської ради».

5. Визнано такою, що втратила чинність, постанову Черкаської МВК від 03 травня 2018 року № 7 «Про реєстрацію депутатом Черкаської міської ради».

6. Визнано такою, що втратила чинність, постанову Черкаської МВК від 11 липня 2018 року № 27 «Про затвердження тексту повідомлення та уповноваження членів Черкаської міської виборчої комісії Черкаської області оголосити повідомлення виборчої комісії на пленарному засіданні сесії Черкаської міської ради про обрання та реєстрацію депутата Черкаської міської ради ОСОБА_1 ».

Також на вказаному засіданні Комісія прийняла постанову № 42, згідно з якою, зокрема:

1. Припинено ініціативу щодо відкликання депутата Черкаської міської ради ОСОБА_2 .

2. Визнано такою, що втратила чинність, постанову Черкаської МВК від 02 травня 2018 року № 3 «Про узагальнення підсумків збору підписів на підтримку пропозиції про відкликання депутата Черкаської міської ради від багатомандатного виборчого округу з виборів депутатів Черкаської міської ради ОСОБА_2 за народною ініціативою».

3. Визнано такою, що втратила чинність, постанову Черкаської МВК «Про звернення до вищого керівного органу Політичної партії «Партія вільних Демократів», місцева організація якої висувала депутата Черкаської міської ради ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , щодо розгляду питання про відкликання депутатів Черкаської міської ради ОСОБА_3 та ОСОБА_2 за народною ініціативою та прийняття відповідного рішення».

4. Визнано такою, що втратила чинність, постанову Черкаської МВК від 03 травня 2018 року № 6 «Про визнання обраними депутатів Черкаської міської ради».

5. Визнано такою, що втратила чинність, постанову Черкаської МВК від 03 травня 2018 року № «Про реєстрацію депутатом Черкаської міської ради ОСОБА_1 ».

6. Визнано такою, що втратила чинність, постанову Черкаської МВК від 11 липня 2018 року № 27 «Про затвердження тексту повідомлення та уповноваження членів Черкаської міської виборчої комісії Черкаської області оголосити повідомлення виборчої комісії на пленарному засіданні сесії Черкаської міської ради про обрання та реєстрацію депутата Черкаської міської ради ОСОБА_1 ».

Не погодившись із постановами відповідача від 15 грудня 2018 року № 41 та № 42, позивач звернулась до суду з позовом про їх скасування.

Застосування норм права, оцінка доказів та висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-IX), який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Отже, касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.

Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права в межах доводів і вимог касаційної скарги, Суд виходить з наступного.

Обсяг судового контролю в адміністративних справах визначено частиною другою статті 2 КАС України, в якій зазначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Тож адміністративні суди мали з`ясувати, чи були дії відповідача здійснені в межах повноважень, відповідно до закону та з дотриманням установленої процедури, а також, чи було його рішення прийнято на законних підставах.

Частиною другою статті 19 Конституції України установлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні засади, організація і порядок проведення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах, сільських, селищних рад, сільських, селищних, міських голів та старост визначає Закон України від 14 липня 2015 року № 595-VIII «Про місцеві вибори» (далі - Закон № 595-VIII; тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Частиною першою статті 1 Закону № 595-VIII установлено, що організація і порядок проведення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах, сільських, селищних рад, сільських, селищних, міських голів та старост (далі - місцеві вибори) регулюються Конституцією України, цим та іншими законами України, а також прийнятими відповідно до них іншими актами законодавства.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону № 595-VIII систему виборчих комісій, що здійснюють підготовку та проведення місцевих виборів, становлять: 1) Центральна виборча комісія, яка є виборчою комісією вищого рівня для всіх виборчих комісій з усіх місцевих виборів; 2) територіальні виборчі комісії: а) виборча комісія Автономної Республіки Крим; б) обласні виборчі комісії; в) районні виборчі комісії; г) міські виборчі комісії; ґ) районні у містах виборчі комісії (у містах з районним поділом); д) селищні, сільські виборчі комісії; 3) дільничні виборчі комісії.

Частиною першою статті 20 Закону № 595-VIII визначено, що виборчі комісії з місцевих виборів є спеціальними колегіальними органами, уповноваженими організовувати підготовку та проведення відповідних місцевих виборів і забезпечувати додержання та однакове застосування законодавства України про місцеві вибори.

Отже, у силу наведених законодавчих приписів Черкаська МВК входить у систему виборчих комісій та є спеціальним колегіальним органом, що здійснює підготовку та проведення місцевих виборів.

Положеннями частини другої статті 27 Закону № 595-VIII обмовлено, що основною формою роботи виборчої комісії є засідання, яке скликається головою виборчої комісії, у разі його відсутності - заступником голови, а в разі відсутності голови та його заступника - секретарем комісії. На письмову вимогу не менш як третини складу виборчої комісії голова виборчої комісії або його заступник зобов`язаний скликати засідання комісії не пізніше наступного дня після отримання такої вимоги. У разі необхідності засідання виборчої комісії може бути скликане за рішенням виборчої комісії вищого рівня.

Згідно з частиною четвертою статті 27 Закону № 595-VIII, засідання виборчої комісії є повноважним за умови присутності на ньому більше половини членів комісії від складу цієї комісії.

Відповідно до частини чотирнадцятої, сімнадцятої та дев`ятнадцятої статті 27 Закону № 595-VIII рішення виборчої комісії приймається відкритим голосуванням більшістю голосів від складу комісії. Рішення виборчої комісії набирає чинності з моменту його прийняття.

Рішення виборчої комісії, прийняте в межах її повноважень, є обов`язковим для всіх суб`єктів та інших учасників виборчого процесу.

Рішення територіальної виборчої комісії, що суперечить законодавству України або прийняте з перевищенням її повноважень, може бути скасоване в установленому законом порядку територіальною виборчою комісією вищого рівня з відповідних місцевих виборів, Центральною виборчою комісією або судом.

Судами попередніх інстанцій установлено, що позивача обрано наступним за черговістю депутатом від Політичної партії «Партії вільних демократів» після ОСОБА_3 (округ № 5), а ОСОБА_11 - наступним після ОСОБА_2 (округ №15).

Отже, права позивача у спірних правовідносинах порушені виключно тими частинами спірних постанов, які стосуються процедури припинення відповідачем повноважень позивача для відновлення повноважень ОСОБА_3 .

Як слідує з обставин даної адміністративної справи, предметом оскарження у ній є постанови Черкаської МВК від 15 грудня 2018 року № 41 та № 42, якими, зокрема: припинено ініціативу щодо відкликання депутата Черкаської міської ради ОСОБА_3 ; визнано такою, що втратила чинність, постанову Черкаської МВК від 02 травня 2018 року № 4 «Про узагальнення підсумків збору підписів на підтримку пропозиції про відкликання депутата Черкаської міської ради від багатомандатного виборчого округу з виборів депутатів Черкаської міської ради ОСОБА_3 за народною ініціативою»; визнано такою, що втратила чинність, постанову Черкаської МВК «Про звернення до вищого керівного органу Політичної партії «Партія вільних демократів», місцева організація, яка висувала депутата Черкаської міської ради ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , щодо розгляду питання про відкликання депутата Черкаської міської ради ОСОБА_3 та ОСОБА_2 за народною ініціативою та прийняття відповідного рішення»; визнано такою, що втратила чинність, постанову Черкаської МВК від 03 травня 2018 року № 6 «Про визнання обраними депутатів Черкаської міської ради» у частині обрання ОСОБА_1 ; визнано такою, що втратила чинність постанову Черкаської МВК від 03 травня 2018 року № 7 «Про реєстрацію депутатом Черкаської міської ради» у частині реєстрації депутатом ОСОБА_1 ; визнано такою, що втратила чинність, постанову Черкаської МВК від 11 липня 2018 року № 27 «Про затвердження тексту повідомлення та уповноваження членів Черкаської міської виборчої комісії Черкаської області оголосити повідомлення виборчої комісії на пленарному засіданні сесії Черкаської міської ради про обрання та реєстрацію депутата Черкаської міської ради ОСОБА_1 ».

Разом із тим, Суд ураховує, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2019 року у справі № 823/1731/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2019 року, адміністративний позов ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 задоволено частково, зобов`язано Черкаську МВК прийняти рішення про припинення ініціативи щодо відкликання депутатів Черкаської міської ради.

Постановою Верховного Суду від 29 травня 2020 року задоволено частково касаційну скаргу ОСОБА_11 . Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2019 - скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково. Зобов`язано Черкаську МВК розглянути питання про припинення ініціативи щодо відкликання депутатів Черкаської міської ради ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та прийняти відповідне рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом.

У вказаній справі суди першої та апеляційної інстанцій, а також Верховний Суд, дійшли висновку про те, що Черкаська МВК, як суб`єкт владних повноважень, не вжила усіх необхідних заходів та не здійснила перевірку достовірності відомостей про громадян, що містяться в підписних листах, вибіркову перевірку їх підписів, а також не здійснила вибіркову перевірку їх підписів із залученням органів ведення Державного реєстру виборців, здійснивши вказані дії лише формально. При цьому, комісія узагальнила матеріали по відкликанню позивачів, як депутатів Черкаської міської ради, та визнала їх достатніми для прийняття рішення про відкликання останніх з посади депутата, що вказує на неправомірність таких дій комісії.

При цьому, під час касаційного розгляду справи № 823/1731/18 Верховний Суд акцентував увагу на аналогічну правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 09 вересня 2019 року у справі № 823/1679/18 за позовом ОСОБА_12 до Черкаської МВК про припинення ініціативи щодо відкликання депутата Черкаської міської ради ОСОБА_12 .

Згідно з частиною четвертою статті 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За змістом частини п`ятої статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, судовими рішеннями, які набрали законної сили, підтверджено протиправність дій відповідача щодо узагальнення матеріалів по відкликанню депутата Черкаської міської ради ОСОБА_3 та зобов`язано відповідача розглянути питання про припинення ініціативи щодо відкликання депутата Черкаської міської ради ОСОБА_3 .

Ураховуючи наведені вище обставини, Верховний Суд вважає слушними та обґрунтованими доводи скаржника про те, що постановами від 15 грудня 2018 року № 41 та № 42 відповідач не лише припинив ініціативу щодо відкликання депутата Черкаської міської ради ОСОБА_3 , а й визнав такими, що втратили чинність попередні постанови Черкаської МВК, які стосувались процедури відкликання вказаного депутата, оскільки одночасне існування постанов, що стосуються порядку ініціативи щодо відкликання депутата ОСОБА_3 та припинення такої ініціативи, суперечитиме вимогам та положенням Закону України «Про місцеві вибори» та Закону України «Про статус депутатів місцевих рад». До того ж, узагальнення матеріалів по відкликанню депутата Черкаської міської ради ОСОБА_3 і стало підставою для прийняття рішень, які втратили чинність на підставі постанов Черкаської МВК від 15 грудня 2018 року № 41 та № 42.

Аналогічні висновки були висловлені Верховним Судом у постанові від 17 березня 2020 року у справі № 580/1491/19.

Суд не погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про безпідставність посилань відповідача на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2019 року у справі № 823/1731/18, оскільки вказане рішення набрало чинності після прийняття оспорюваних постанов № 41 та № 42, позаяк під час вирішення указаної справи судом першої інстанції було встановлено наявність численних порушень Черкаською МВК процедури відкликання депутатів Черкаської міської ради, що, у свою чергу, зумовило винесення відповідачем спірних постанов.

Поряд із цим, судами попередніх інстанцій було встановлено обставини, що свідчать про безпідставність твердження позивача про порушення процедури прийняття постанов від 15 грудня 2018 року № 41 та № 42, оскільки згідно з частиною третьою статті 28 Закону № 595-VIII член територіальної, дільничної виборчої комісії на першому засіданні виборчої комісії, в якому він бере участь, ознайомлюється зі змістом частин п`ятої - восьмої цієї статті, після чого складає присягу члена комісії. Відмова особи скласти присягу означає її відмову бути членом комісії.

Таким чином складання присяги членом Черкаської МВК ОСОБА_4 після голосування за затвердження порядку денного засідання комісії не є підставою для скасування спірних постанов.

Беручи до уваги правове регулювання спірних правовідносин та встановлені судами обставини, Верховний Суд вважає, що приймаючи спірні постанови від 15 грудня 2018 року № 41 та № 42, відповідач фактично усунув факти порушень, допущені попереднім складом Черкаської МВК та припинив ініціативу щодо відкликання депутата ОСОБА_3 . При цьому, правомірність наданих відповідачу повноважень про припинення ініціативи щодо відкликання депутата Черкаської міської ради ОСОБА_3 встановлено Верховним Судом у постанові від 29 травня 2020 року у справі № 823/1731/18.

За таких обставин суди першої та апеляційної інстанцій дійшли передчасного висновку про задоволення позову ОСОБА_1 .

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Пономарьов проти України», «Рябих проти Росії», «Нєлюбін проти Росії»), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваних рішень визначені в статті 242 КАС України, відповідно до якої рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

У пункті 42 рішення Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Бендерський проти України» вказано, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлі обставин кожної справи (… ). Конвенція не гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних (…). Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

За правилами статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Ураховуючи, що судами першої та апеляційної інстанцій повно встановлено фактичні обставини справи, але неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, Верховний Суд відповідно до повноважень наданих статтею 349 КАС України вважає необхідним скасувати оскаржувані судові рішення та відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю.

Висновки щодо розподілу судових витрат

З огляду на те, що суд касаційної інстанції ухвалює рішення на користь сторони, яка є суб`єктом владних повноважень, у силу частини другої статті 139 КАС України з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Однак зважаючи на відсутність документального підтвердження понесених суб`єктом владних повноважень зазначених витрат, підстави для їх стягнення з позивача відсутні.

Керуючись пунктом 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 460-IX та статтями 341 344 349 351 356 359 КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Черкаської міської виборчої комісії Черкаської області задовольнити.

2. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07 червня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року - скасувати.

3. Ухвалити у справі № 580/164/19 нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Черкаської міської виборчої комісії Черкаської області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання протиправними та скасування постанов - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.М. Соколов

М.В. Білак

А.Г. Загороднюк ,

Судді Верховного Суду