ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 серпня 2023 року
м. Київ
справа №580/2348/21
адміністративне провадження №К/990/14570/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А.
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу
за заявою ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження у справі за її позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області про визнання протиправним і скасування акта розслідування нещасного випадку, зобов`язання провести повторне розслідування, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Міністерства внутрішніх справ України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2023 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Парінова А.Б., суддів Беспалова О.О., Грибан І.О.,
У С Т А Н О В И В :
І. Короткий зміст обставин справи і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
1. У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області (далі - УМВС України в Черкаській області), у якому просила:
- визнати протиправним і скасувати акт форми Н-5* від 16 березня 2021 року розслідування нещасного випадку, що стався із ОСОБА_1 07.08.2012;
- визнати протиправним і скасувати протокол засідання комісії зі спеціального розслідування від 15 березня 2021 року №2 щодо розслідування нещасного випадку, що стався із ОСОБА_1 07.08.2012;
- зобов`язати УМВС України в Черкаській області провести повторне розслідування нещасного випадку, що стався із ОСОБА_1 07.08.2012, та скласти акт розслідування нещасного випадку форми Н-5*, зазначивши, що цей випадок пов`язаний з виконанням ОСОБА_1 службових обов`язків, та скласти акт форми Н-1* про нещасний випадок виробничого характеру, що стався у період проходження служби і пов`язаний з виконанням ОСОБА_1 службових обов`язків.
2. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2021 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним і скасовано акт форми Н-5* від 16 березня 2021 року розслідування нещасного випадку, що стався із ОСОБА_1 07.08.2012, складений УМВС України в Черкаській області. Зобов`язано УМВС України в Черкаській області (м. Черкаси, вул. Смілянська, 57, 18036, код ЄДРПОУ 08592537) провести повторне спеціальне розслідування нещасного випадку, що стався із ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 07.08.2012, та скласти акт розслідування нещасного випадку форми Н-5* та акт форми Н-1* про нещасний випадок виробничого характеру, що стався у період проходження служби і пов`язаний з виконанням позивачем службових обов`язків. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань УМВС України в Черкаській області (м. Черкаси, вул. Смілянська, 57, 18036, код ЄДРПОУ 08592537) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 908 (дев`ятсот вісім) гривень.
3. На виконання судового рішення у справі №580/2348/21 Черкаським окружним адміністративним судом позивачеві 06 квітня 2022 року видано виконавчі листи.
4. 01 вересня 2022 року до Черкаського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про заміну сторони виконавчого провадження із проханням замінити у виконавчих листах №580/2348/21 боржника із УМВС України в Черкаській області на МВС України.
5. Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2022 року заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження задоволено частково. Замінено сторону боржника у виконавчому листі №580/2348/21 про зобов`язання УМВС України в Черкаській області провести повторне спеціальне розслідування нещасного випадку, що стався із ОСОБА_1 07.08.2012, та скласти акт розслідування нещасного випадку форми Н-5* та акт форми Н-1* про нещасний випадок виробничого характеру, що стався у період проходження служби і пов`язаний з виконанням позивачем службових обов`язків, з УМВС України в Черкаській області (вул. Смілянська, 57, м. Черкаси, 18036, код ЄДРПОУ 08592537) на Головне управління Національної поліції в Черкаській області (далі - ГУНП в Черкаській області) (вул. Смілянська, 57, м. Черкаси, 18036, код ЄДРПОУ 40108667). Замінено боржника у виконавчому листі №580/2348/21 про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань УМВС України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 судових витрат зі сплати судового збору у сумі 908 грн, з УМВС України в Черкаській області (вул. Смілянська, 57, м. Черкаси, 18036, код ЄДРПОУ 08592537) на ГУНП в Черкаській області (вул. Смілянська, 57, м. Черкаси, 18036, код ЄДРПОУ 40108667). В решті заяви відмовлено.
6. Не погодившись із ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2022 року, ГУНП в Черкаській області подало апеляційну скаргу.
7. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2023 року апеляційну скаргу ГУНП в Черкаській області задоволено. Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2022 року скасовано та прийнято нове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження задоволено. Замінено сторону боржника у виконавчому листі №580/2348/21 про зобов`язання УМВС України в Черкаській області провести повторне спеціальне розслідування нещасного випадку, що стався із ОСОБА_1 07.08.2012, та скласти акт розслідування нещасного випадку форми Н-5* та акт форми Н-1* про нещасний випадок виробничого характеру, що стався у період проходження служби і пов`язаний з виконанням позивачем службових обов`язків, з УМВС України в Черкаській області (вул. Смілянська, 57, м. Черкаси, 18036, код ЄДРПОУ 08592537) на МВС України (01024, м. Київ, вул. Богомольця, 10, код ЄДРПОУ 00032684). Замінено боржника у виконавчому листі №580/2348/21 про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань УМВС України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 судових витрат зі сплати судового збору у сумі 908 грн, з УМВС України в Черкаській області (вул. Смілянська, 57, м. Черкаси, 18036, код ЄДРПОУ 08592537) на МВС України (01024, м. Київ, вул. Богомольця, 10, код ЄДРПОУ 00032684).
ІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
8. МВС України подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2023 року та залишити в силі ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2022 року.
9. Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувана постанова є необґрунтованою, прийнятою судом апеляційної інстанції з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. МВС України зазначає, що судом апеляційної інстанції не надано належної оцінки правовідносинам у справі в контексті правових висновків, зроблених Верховним Судом у своїх постановах. Скаржник наголошує на тому, що правонаступником прав та обов`язків УМВС України в Черкаській області, що припинене як юридична особа, є ГУНП в Черкаській області, а не МВС України, про що помилково дійшов висновку суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові.
ІІІ. Рух справи у суді касаційної інстанції
10. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів Радишевської О.Р., Уханенка С.А. ухвалою від 27 квітня 2023 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
11. 02 червня 2023 року від МВС України надійшли додаткові пояснення до касаційної скарги.
12. Відзивів на касаційну скаргу не надійшло.
13. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В. від 01 серпня 2023 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами з 02 серпня 2023 року.
ІV. Позиція Верховного Суду
14. Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
15. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
16. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 341 КАС України).
17. Надаючи оцінку обґрунтованості касаційної скарги та оскаржуваній постанові суду апеляційної інстанції, Верховний Суд, з урахуванням приписів статті 341 КАС України, виходить із таких міркувань.
18. За правилами статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
19. Відповідно до статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.
20. Приписами частин першої та четвертої статті 379 КАС України закріплено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
21. За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
22. У частинах першій та другій статті 15 Закону №1404-VIII обумовлено, що сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.
23. Нормами абзацу першого частини п`ятої статті 15 Закону №1404-VIII визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
24. У постанові від 11 жовтня 2019 року в справі №812/1408/16 Верховний Суд констатував, що виконавче провадження є однією зі стадій судового провадження, яка його завершує. Ця стадія розпочинається з набранням судовим рішенням законної сили або за інших умов, установлених законом. Сторони судового провадження на стадії виконавчого провадження набувають відповідної процесуальної якості, користуються правами та несуть певні обов`язки, зумовлені статусом сторони. За законом на стадії виконавчого провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження. Така заміна є прийнятною, зокрема, у правовідносинах, що допускають правонаступництво. При цьому законодавством установлено головну умову, за якої обов`язки боржника може бути перекладено на іншу особу, - це вибуття сторони виконавчого провадження.
25. За правилами частин першої та п`ятої статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
26. Відповідно до пунктів 5, 6 Порядку здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 року №1074, орган виконавчої влади припиняється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. Права та обов`язки органів виконавчої влади переходять: у разі злиття органів виконавчої влади - до органу виконавчої влади, утвореного внаслідок такого злиття; у разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади до іншого органу виконавчої влади - до органу виконавчої влади, до якого приєднано один або кілька органів виконавчої влади; у разі поділу органу виконавчої влади - до органів виконавчої влади, утворених внаслідок такого поділу; у разі перетворення органу виконавчої влади - до утвореного органу виконавчої влади; у разі ліквідації органу виконавчої влади і передачі його завдань та функцій іншим органам виконавчої влади - до органів виконавчої влади, визначених відповідним актом Кабінету Міністрів України.
27. Як слідує із установлених судами попередніх інстанцій обставин, 06 квітня 2022 року Черкаським окружним адміністративним судом на виконання судового рішення у справі №580/2348/21 позивачеві видано виконавчі листи про:
- зобов`язання УМВС України в Черкаській області (м. Черкаси, вул. Смілянська, 57, 18036, код ЄДРПОУ 08592537) провести повторне спеціальне розслідування нещасного випадку, що стався із ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 07.08.2012, та скласти акт розслідування нещасного випадку форми Н-5* та акт форми Н-1* про нещасний випадок виробничого характеру, що стався у період проходження служби і пов`язаний з виконанням позивачем службових обов`язків;
- стягнення за рахунок бюджетних асигнувань УМВС України в Черкаській області (м. Черкаси, вул. Смілянська, 57, 18036, код ЄДРПОУ 08592537) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судових витрат зі сплати судового збору у сумі 908 (дев`ятсот вісім) гривень.
28. Наказом МВС України від 27 грудня 2002 року №1346 затверджено Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, який розроблено з метою врегулювання питань, пов`язаних із розслідуванням та веденням обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах внутрішніх справ України, згідно з положеннями якого спеціальне розслідування нещасного випадку організовується керівником підрозділу, в якому проходить службу особа, з якою стався нещасний випадок.
29. 14 квітня 2015 року МВС України було видано наказ №431 «Про заходи щодо реформування органів внутрішніх справ».
30. 16 вересня 2015 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ», якою постановив утворити як юридичні особи публічного права територіальні органи Національної поліції, у тому числі ГУНП в Черкаській області, та ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи МВС, зокрема УМВС України в Черкаській області.
31. Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань УМВС України в Черкаській області припинено 20 січня 2022 року, про що свідчить запис 1000261110014010951 про державну реєстрацію припинення юридичної особи.
32. Отже, на момент видання Черкаським окружним адміністративним судом виконавчих листів у справі №580/2348/21 (06 квітня 2022 року) УМВС України в Черкаській області припинило свою діяльність як юридична особа.
33. Частково задовольняючи заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження, суд першої інстанції зробив висновки про те, що з огляду на встановлені обставини, правонаступником боржника УМВС України в Черкаській області за виконавчими листами в адміністративній справі №580/2348/21 є ГУНП в Черкаській області, а доводи заявника, що правонаступником має бути МВС України, - є необґрунтованими.
34. Приймаючи оскаржувану постанову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про заміну УМВС в Черкаській області його правонаступником ГУНП в Черкаській області, не дослідивши всіх обставин справи та нормативно-правових актів, які стосуються ліквідації відповідача та створення нових установ. Суд апеляційної інстанції звернув увагу на те, що позивачем при поданні заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні було обґрунтовано зазначено боржника - МВС України, а не ГУНП в Черкаській області.
35. У постановах від 20 лютого 2019 року в справі №826/16659/15 та від 13 березня 2019 року в справі №524/4478/17 Верховний Суд констатував, що публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід обов`язку відновити порушені права до правонаступника відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.
36. У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншому/іншим державному/державним органу/органам, за виключенням того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.
37. Отже, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) іншому, чи внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.
38. Відповідну позицію висловив Верховний Суд у постанові від 12 червня 2018 року в справі №2а-23895/09/1270.
39. У такому разі також відбувається вибуття суб`єкта владних повноважень із публічних правовідносин.
40. Як зазначив Верховний Суд у постанові від 11 жовтня 2019 року в справі №812/1408/16, особливістю адміністративного (публічного) правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов`язків, що відбувається із суб`єктами владних повноважень, сама собою повинна бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права.
41. Можна виділити дві форми адміністративного (публічного) правонаступництва: 1) фактичне (або компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією) та 2) процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво.
42. Фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво - це врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого, який набуває певні владні повноваження внаслідок ліквідації органу чи посади суб`єкта владних повноважень, припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення компетенції органу публічної адміністрації чи припинення повноважень посадової особи.
43. Процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво - це унормована можливість заміни адміністративним судом (на будь-якій стадії процесу судового розгляду справи в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій (окрім випадків перегляду справи за винятковими чи нововиявленими обставинами)) сторони чи третьої особи іншим суб`єктом, коли права та обов`язки суб`єкта владних повноважень перейшли від сторони (в адміністративній справі) до іншого суб`єкта владних повноважень, а також можливість суб`єкта публічної адміністрації (правонаступника) вступити в судовий процес як сторона чи третя особа.
44. При визначенні процесуального адміністративного (публічного) правонаступництва суд повинен виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах, і враховувати таке: якщо під час розгляду адміністративної справи буде встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, припинили свою діяльність, то суд повинен залучити до участі у справі їхніх правонаступників.
45. У разі ж відсутності правонаступників, суд повинен залучити до участі у справі орган, до компетенції якого належить ухвалення рішення про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача. У разі зменшення обсягу компетенції суб`єкта владних повноважень, не пов`язаного з припиненням його діяльності, до участі у справі як другий відповідач суд залучає іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого передані або належать функції чи повноваження щодо вирішення питання про відновлення порушених прав, свобод чи інтересів позивача.
46. Отже, підставою для переходу адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень до іншого (набуття адміністративної компетенції) є події, що відбулися із суб`єктом владних повноважень.
47. Аналогічну правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 грудня 2021 року в справі №9901/348/19.
48. Згідно з пунктом 51 Рішення Європейського суду з прав людини від 13 січня 2011 року в справі «Чуйкіна проти України» (Chuykina v. Ukraine) (заява №28924/04) ліквідація державної установи без правонаступництва не може звільнити державу від необхідності виконання рішення щодо ліквідованого органу. У цій справі Суд також зазначив, що «інший висновок дозволить державі використовувати такий підхід, щоб уникати сплати боргів своїх органів, особливо беручи до уваги те, що потреби, які змінюються, змушують державу часто змінювати свою організаційну структуру, включаючи формування нових органів та ліквідацію старих».
49. У постанові від 11 лютого 2021 року в справі №826/9815/18 Верховний Суд, з-поміж іншого, констатував, що повноваження відповідних державних органів не є статичними і можуть передаватися від одного органу до іншого у випадку зміни законодавства. Водночас такий перехід може не збігатися у часі з юридичним припиненням суб`єкта владних повноважень унаслідок реорганізації чи ліквідації. У зв`язку із цим Суд сформулював правовий висновок, відповідно до якого:
- якщо спір виник з приводу реалізації суб`єктом владних повноважень, що припиняється, його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту його вибуття з правовідносин, щодо яких виник спір, унаслідок, зокрема, передачі відповідним розпорядчим актом його адміністративної компетенції іншому/іншим суб`єкту/суб`єктам владних повноважень;
- якщо спір виник у відносинах, що не пов`язані з реалізацією суб`єктом владних повноважень його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту припинення сторони - суб`єкта владних повноважень.
50. Обов`язок, покладений рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2021 року в справі №580/2348/21 щодо: зобов`язання УМВС України в Черкаській області провести повторне спеціальне розслідування нещасного випадку, що стався із ОСОБА_1 07.08.2012, та скласти акт розслідування нещасного випадку форми Н-5* та акт форми Н-1* про нещасний випадок виробничого характеру, що стався у період проходження служби і пов`язаний з виконанням позивачем службових обов`язків; стягнення за рахунок бюджетних асигнувань УМВС України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 судових витрат зі сплати судового збору у сумі 908 (дев`ятсот вісім) гривень, - не стосується реалізації повноважень у сферах забезпечення публічної безпеки і порядку, охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави, протидії злочинності. Тож підстави для правонаступництва у цих правовідносинах виникли саме з моменту державної реєстрації припинення УМВС України в Черкаській області. Проте це не змінює тієї обставини, що правонаступником ліквідованого УМВС України в Черкаській області, зокрема і за виконавчими листами від 06 квітня 2022 року в справі №580/2348/21, є саме той орган, до якого перейшла адміністративна компетенція суб`єкта владних повноважень, що припинився.
51. За таких обставин, необхідно проаналізувати і співставити функції та завдання, які виконувала міліція і які наразі виконують МВС України та Національна поліція.
52. Так, нормами статей 1, 2 Закону України від 20 грудня 1990 року №565-XII «Про міліцію» передбачалося, що міліція - це державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров`я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань. Основними завданнями міліції було, з-поміж іншого: забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів; запобігання правопорушенням та їх припинення; охорона і забезпечення громадського порядку; виявлення кримінальних правопорушень.
53. Своєю чергою приписами статей 1, 2 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII «Про Національну поліцію» визначено, що Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Завданнями поліції є, зокрема, надання поліцейських послуг у сферах: забезпечення публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидії злочинності.
54. Поряд із цим, згідно з Положенням про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року №878, МВС України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. МВС України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах: забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, а також надання поліцейських послуг; захисту державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні; цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.
55. На підставі співставлення завдань та функцій цих трьох органів можна дійти висновку про те, що МВС України є органом влади, який формує державну політику у сфері, зокрема, забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, а також надання поліцейських послуг. Разом із тим, реалізація державної політики у вказаній сфері відноситься до компетенції Національної поліції, а до цього відповідні завдання та функції держави покладалися на міліцію.
56. Таким чином, правонаступником прав та обов`язків ліквідованого УМВС України в Черкаській області, ураховуючи правовий статус, обсяг повноважень і принцип територіальності, є відповідний територіальний орган Національної поліції, а саме ГУНП в Черкаській області.
57. Близька за змістом правова позиція щодо передачі функцій ліквідованих управлінь МВС України до відповідних управлінь Національної поліції неодноразово висловлювалася Верховним Судом, зокрема, у постановах від 23 травня 2018 року в справі №П/811/3414/15, від 25 червня 2020 року в справі №420/6852/18, від 06 серпня 2020 року в справі №821/3865/15-а, від 22 жовтня 2020 року в справі №520/5147/19, від 05 листопада 2020 року в справі №752/2391/17 (2а-14/09), від 04 серпня 2022 року в справі №824/3161/14-а, від 17 травня 2023 року в справі №240/11052/20, від 28 червня 2023 року в справі №823/1462/15 і правових підстав для відступлення від такої позиції Верховного Суду в цій справі немає.
58. У справах №752/2391/17 (2а-14/09), №240/11052/20 та №823/1462/15 Верховний Суд надав правову оцінку питанню заміни боржника у виконавчих провадженнях/виконавчих листах і дійшов висновку про заміну боржника з територіального органу УМВС України та відповідний територіальний орган Національної поліції.
59. Своєю чергою, згідно з висновками, зробленими Верховним Судом у постанові від 28 червня 2023 року в справі №823/1462/15, правонаступником прав та обов`язків ліквідованого УМВС України в Черкаській області, ураховуючи правовий статус, обсяг повноважень і принцип територіальності, є відповідний територіальний орган Національної поліції, а саме ГУНП в Черкаській області.
60. За таких обставин, Верховний Суд погоджується із позицією суду першої інстанції про наявність правових підстав для заміни у виконавчих листах, виданих Черкаським окружним адміністративним судом у справі №580/2348/21, боржника - УМВС України в Черкаській області на ГУНП в Черкаській області. Висновки суду апеляційної інстанції про те, що у цьому випадку правонаступником прав та обов`язків ліквідованого УМВС України в Черкаській області є МВС України, - є помилковими, про що слушно зазначено МВС України у касаційній скарзі.
61. Посилаючись в оскаржуваній постанові на правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 18 березня 2021 року в справі №804/8952/15, суд апеляційної інстанції не врахував, що у цій справі вирішувалося питання правонаступництва УМВС України на залізничному транспорті, тобто обставини справи №804/8952/15 не є подібними до обставин справи, яка розглядається, в якій вирішується питання правонаступництва УМВС України в Черкаській області.
62. Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
63. Отже, оскільки судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції, яка відповідає закону, касаційну скаргу МВС України необхідно задовольнити, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2023 року скасувати, а ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2022 року залишити в силі.
Керуючись статтями 341 345 349 352 355 356 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України задовольнити.
2. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2023 року в справі №580/2348/21 скасувати.
3. Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2022 року в справі №580/2348/21 залишити в силі.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: О. В. Кашпур
Судді: О. Р. Радишевська
С. А. Уханенко