ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 травня 2025 року
м. Київ
справа № 580/4961/24
провадження № К/990/34510/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Мацедонської В. Е., Радишевської О. Р.
розглянув у попередньому судовому засіданні у суді касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом Приватного акціонерного товариства «Азот» до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03 червня 2024 року, ухваленого у складі головуючого судді Каліновської А. В., та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2024 року, прийнятої у складі колегії суддів: головуючого - Сорочка Є. О., суддів: Коротких А. Ю., Чаку Є. В.
І. Суть спору
1. У травні 2024 року Приватне акціонерне товариство «Азот» (далі - ПрАТ «Азот») звернулось до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - Відділ ДВС, в якому просило:
1.1. визнати протиправними дії Відділу ДВС по розподілу коштів, стягнутих з ПрАТ «Азот» за рахунок реалізації майна товариства, на задоволення вимог стягувача - ВПВР ДДВС МЮУ у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 в сумі 422 294,20 грн та зобов`язати ВПВР ДДВС МЮУ здійснити перерозподіл коштів в сумі 422 294,20 грн на задоволення вимог стягувачів у зведеному виконавчому провадженні № НОМЕР_2 в порядку черговості, визначеної Законом України «Про виконавче провадження»;
1.2. визнати протиправною та скасувати постанову Відділу ДВС від 01 травня 2024 року про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1 на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» та зобов`язати відповідача закінчити виконавче провадження № НОМЕР_1 на підставі пункту 5 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», про що винести відповідну постанову.
2. Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що на виконанні у Відділу ДВС перебуває зведене виконавче провадження № НОМЕР_2, боржником за яким є ПрАТ «Азот». До складу цього виконавчого провадження входить, зокрема виконавче провадження № НОМЕР_1, яке стосується стягнення виконавчого збору у сумі 422 294,20 грн.
В подальшому відповідач здійснив розподіл стягнутих з ПрАТ «Азот» за виконавчим провадженням грошових сум, в тому числі одержаних від реалізації майна боржника, зокрема на задоволення вимог стягувача - ВПВР ДДВС МЮУ у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 та виніс оскаржувану постанову про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1 на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».
Вважаючи дії Відділу ДВС щодо розподілу стягнутих за рахунок реалізації майна ПрАТ «Азот» коштів на задоволення вимог у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 та постанову від 01 травня 2024 року про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1 на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» протиправними, ПрАТ «Азот» звернулось до суду з цим позовом.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. На виконанні у Відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебувало зведене виконавче провадження № НОМЕР_2, боржником за яким є ПрАТ «Азот».
4. До складу зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_2 входить, зокрема, виконавче провадження № НОМЕР_1 щодо виконання постанови № НОМЕР_3 від 01 грудня 2023 року про стягнення з позивача виконавчого збору в сумі 422 294,20 грн.
6. Постановою від 01 грудня 2023 року старшим державним виконавцем Відділу ДВС Величком P. C. відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 щодо виконання постанови № НОМЕР_3 від 01 грудня 2023 року про стягнення з ПрАТ «Азот» на користь держави в особі ВПВР ДДВС МЮУ виконавчого збору в сумі 422 294,20 грн.
5. Згідно з матеріалами зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_2 державним виконавцем проведено розрахунок стягнутих з боржника сум для задоволення вимог стягувачів, зокрема: 07 грудня 2023 року з боржника стягнуто суму 29 379 042 грн, яку розподілено відповідно до статті 46 Закону України «Про виконавче провадження»: 4 черга - 21,03 % та виконавчий збір - 1,53 %, в тому числі до четвертої черги віднесено ВП № НОМЕР_3 про виконання постанови від 01 грудня 2023 року про стягнення виконавчого збору. Відповідно проведено розподіл за даним виконавчим документом на суму 88 794,94 грн.
6. 13 грудня 2023 року державним виконавцем закінчено ВП № НОМЕР_5, 19 грудня 2023 року - ВП № НОМЕР_4, 20 грудня 2023 року прийнято постанову про зміну (доповнення) реєстраційних даних № 73545609, відповідно до якої змінено розмір стягнень за виконавчим документом. У зв`язку з цим залишились неперераховані кошти в розмірі 25 592 467,30 грн та які підлягали розподілу: 4 черга - 19,52 % та виконавчий збір 1,14 %, в тому числі до четвертої черги віднесено ВП № НОМЕР_3 про виконання постанови від 01 грудня 2023 року про стягнення виконавчого збору. Відповідно проведено розподіл за даним виконавчим документом на суму 65 109,67 грн.
7. 29 грудня 2023 року проведено розрахунок розподілу на суму 20 217 755,77 грн, яку розподілено: 4 черга - 19,16 % та виконавчий збір - 0,91 %, в тому числі до четвертої черги віднесено ВП № НОМЕР_3 про виконання постанови від 01 грудня 2023 року про стягнення виконавчого збору. Відповідно проведено розподіл за даним виконавчим документом на суму 51 436,70 грн.
8. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2024 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року у справі № 580/11979/23, визнано протиправною та скасовано постанову Відділу ДВС від 01 грудня 2023 року № НОМЕР_3 про стягнення з позивача виконавчого збору в сумі 422 294,20 грн.
9. 30 квітня 2024 року проведено розрахунок розподілу на суму 10 772 159,56 грн яку розподілено: 4 черга - 100 %, 5 черга - 8,39 % та виконавчий збір - 8,51 %, в тому числі до четвертої черги віднесено ВП № НОМЕР_3 про виконання постанови від 01 грудня 2023 року про стягнення виконавчого збору. Відповідно проведено розподіл за даним виконавчим документом на суму 216 952,89 грн.
10. У зв`язку з фактичним стягненням з ПрАТ «Азот» виконавчого збору у розмірі 422 294,20 грн у повному обсязі, 01 травня 2024 року старший державний виконавець Відділу ДВС виніс постанову про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1 на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».
ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
11. Черкаський окружний адміністративний суд рішенням від 03 червня 2024 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2024 року, позовні вимоги задоволено частково.
11.1. Визнано протиправними дії відповідача щодо розподілу 30 квітня 2024 року після набрання законної сили рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2024 року у справі № 580/11979/23 коштів, стягнутих з Приватного акціонерного товариства «Азот» за рахунок реалізації майна товариства, на задоволення вимог стягувача - Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 в сумі 216 952,89 грн.
11.2. Зобов`язано Відділ ДВС здійснити перерозподіл коштів стягнутих з ПрАТ «Азот» 30 квітня 2024 року в сумі 216 952,89 грн на задоволення вимог стягувачів у зведеному виконавчому провадженні № НОМЕР_2 в порядку черговості, визначеної Законом України «Про виконавче провадження».
11.3. Визнано протиправною та скасувати постанову Відділу ДВС від 01 травня 2024 року про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1.
11.4. Зобов`язано Відділ ДВС прийняти рішення щодо закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1 з урахуванням рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2024 року у справі № 580/11979/23, яке набрало законної сили 29 квітня 2024 року, відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження».
11.5. В решті позову - відмовлено.
12. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що на дату завершення розподілу 30 квітня 2024 року відповідач вчинив дії щодо розподілу коштів в 4 чергу - в сумі 216 952,89 грн на підставі постанови Відділу ДВС № НОМЕР_3 від 01 грудня 2023 року про стягнення виконавчого збору, яка визнана протиправною та скасована рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2024 року у справі № 580/11979/23 та станом на день вчинення вказаних дій, набрало законної сили (29.04.2024), що не узгоджується з положеннями статті 45 Закону України «Про виконавче провадження».
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що дії відповідача, в частині розподілу коштів після скасування судом документу, що підлягав виконанню, а також постанова Відділу ДВС від 01 травня 2024 року про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1 у зв`язку з фактичним стягненням з ПрАТ "Азот" виконавчого збору у розмірі 422 294,20 грн у повному обсязі, не зважаючи на судове рішення у справі № 580/11979/23 є протиправними.
При цьому суд першої інстанції зазначив, що вирішення питання про закінчення виконавчого провадження за Законом України «Про виконавче провадження» віднесено до дискреційних повноважень відповідача, а тому суд позбавлений можливості вручатися у дискреційні повноваження відповідача та зобов`язувати його закінчити виконавче провадження № НОМЕР_1 на підставі пункту 5 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», поза межами процедури. Водночас під час винесення постанови про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1 Відділ ДВС має враховувати судове рішення у справі № 580/11979/23, яким визнано протиправною та скасовано постанову Відділу ДВС від 01 грудня 2023 року № НОМЕР_3 про стягнення з позивача виконавчого збору в сумі 422 294,20 грн.
13. Зазначена позиція підтримана Шостим апеляційним адміністративним судом, який за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
14. Представник Відділу ДВС подав касаційну скаргу подав касаційну скаргу на вказані судові рішення з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої, підпункту «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їхні рішення та ухвалити нове, яким відмовити в позові.
Так, автор скарги вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування частини другої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» стосовно обов`язку державного виконавця винести постанову про закінчення виконавчого провадження в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини, статей 45, 46 Закону України «Про виконавче провадження» стосовно розподілу стягнутих з боржника грошових сум та черговості задоволення вимог стягувачів в межах виконавчого провадження.
15. Верховний Суд ухвалою від 06 листопада 2024 року відкрив касаційне провадження за скаргою Відділу ДВС на вказані судові рішення з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
16. Представник «Азот» подав відзив на касаційну скаргу, в якому, наполягаючи на безпідставності останньої, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
17. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
18. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
19. Відповідно до статті 1 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження», в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин; надалі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
20. За приписами пункту 2 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.
21. Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Так, в силу частини другої цієї ж статті виконавець зобов`язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки; 6) невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після одержання відповідного звернення від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, cтвореного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства в оборонно-промисловому комплексі, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", вчинити дії щодо зняття арешту з майна, щодо якого було здійснено заходи із заміни майна, передбачені статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".
22. Пунктом 1 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону.
23. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
24. За приписами статті 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
25. Відповідно до частин другої, четвертої статті 42 Закону № 1404-VIII витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.
На стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.
26. Частиною першої статті 45 Закону № 1404-VIII розподіл стягнутих виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) здійснюється у такій черговості:
1) у першу чергу повертається авансовий внесок стягувача на організацію та проведення виконавчих дій;
2) у другу чергу компенсуються витрати виконавчого провадження, не покриті авансовим внеском стягувача;
3) у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми або основна винагорода приватного виконавця пропорційно до фактично стягнутої з боржника суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів);
4) у четверту чергу стягуються штрафи, накладені виконавцем відповідно до вимог цього Закону, та виконавчий збір або основна винагорода за виконавчими документами про стягнення аліментів.
27. Приписами частин четвертої, п`ятої статті 51 Закону № 1404-VIII реалізація заставленого майна здійснюється в порядку, встановленому цим Законом (частина четверта статті 51 Закону № 1404-VIII).
За рахунок коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, здійснюються відрахування, передбачені пунктами 1 і 2 частини першої статті 45 цього Закону, після чого кошти перераховуються заставодержателю та стягується виконавчий збір. Якщо заставодержатель не є стягувачем у виконавчому провадженні, йому виплачуються кошти після належного підтвердження права на заставлене майно. У разі задоволення в повному обсязі вимог заставодержателя залишок коштів використовується для задоволення вимог інших стягувачів у порядку, встановленому цим Законом.
28. Статтею 46 Закону № 1404-VIII визначено черговість задоволення вимог стягувачів, зокрема згідно із частиною першою якої у разі якщо під час розподілу грошових сум у випадку, передбаченому пунктом 3 частини першої статті 45 цього Закону, стягнутої суми недостатньо для задоволення вимог стягувачів за виконавчими документами, кошти розподіляються виконавцем між стягувачами в такій черговості:
1) у першу чергу задовольняються забезпечені заставою вимоги щодо стягнення з вартості заставленого майна;
2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок кримінального або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, а також у зв`язку із втратою годувальника;
3) у третю чергу задовольняються вимоги працівників, пов`язані з трудовими правовідносинами;
4) у четверту чергу задовольняються вимоги стягувачів за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, вимоги щодо збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та вимоги щодо податків та інших платежів до бюджету;
5) у п`яту чергу задовольняються всі інші вимоги.
29. За приписами пунктів 5, 9 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі: скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
30. Наслідки закінчення виконавчого провадження визначені положеннями статті 40 Закону № 1404-VIII.
Так, у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.
VI. Позиція Верховного Суду
31. У справі, що розглядається, спірні правовідносини виникли з приводу здійснення відповідачем розрахунку розподілу стягнутих з позивача як боржника грошових сум у межах зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_1, враховуючи постанову Відділу ДВС від 01 грудня 2023 року № НОМЕР_3 про стягнення виконавчого збору, яку скасовано в судовому порядку.
32. Разом з цим спірним питанням є закінчення виконавчого провадження з примусового виконання постанови Відділу ДВС від 01 грудня 2023 року № НОМЕР_3 за пунктом 9 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII, тобто фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, враховуючи наявність судового рішення, яким скасована вказана постанова Відділу ДВС.
33. Так, примусове виконання рішення суду розпочинається прийняттям державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження.
34. Правовою ж підставою для закінчення виконавчого провадження відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII є фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Водночас згідно з пунктом 5 частини першої цієї ж статті Закону виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
35. У справі, що розглядається, до складу зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_2 входить, зокрема, виконавче провадження № НОМЕР_1 щодо виконання постанови Відділу ДВС № НОМЕР_3 від 01 грудня 2023 року про стягнення з позивача виконавчого збору в сумі 422 294,20 грн, яку ПрАТ «Азот» оскаржив в судовому порядку.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2024 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року у справі № 580/11979/23, визнано протиправною та скасовано постанову Відділу ДВС від 01 грудня 2023 року № НОМЕР_3 про стягнення з позивача виконавчого збору в сумі 422 294,20 грн.
36. В силу статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
37. Своєю чергою, 30 квітня 2024 року Відділом ДВС проведено розрахунок розподілу на суму 10 772 159,56 грн яку розподілено: 4 черга - 100 %, 5 черга - 8,39 % та виконавчий збір - 8,51 %, в тому числі до четвертої черги віднесено ВП № НОМЕР_3 про виконання постанови від 01 грудня 2023 року про стягнення виконавчого збору. Відповідно проведено розподіл за цим виконавчим документом на суму 216 952,89 грн.
Крім того, 01 травня 2024 року у зв`язку з фактичним стягненням з ПрАТ «Азот» виконавчого збору у розмірі 422 294,20 грн у повному обсязі, старший державний виконавець Відділу ДВС виніс постанову про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1 на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII.
38. Наведене свідчить, що відповідач після скасування рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, здійснив розрахунок розподілу стягнутих з позивача як боржника грошових сум та виніс постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання постанови Відділу ДВС від 01 грудня 2023 року № НОМЕР_3 про стягнення з ПрАТ «Азот» виконавчого збору в сумі 422 294,20 грн на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII.
39. У доводах касаційної скарги автор вказує на правомірність своїх дій та рішень, з огляду на його необізнаність щодо ухвалення Шостим апеляційним адміністративним судом постанови від 29 квітня 2024 року у справі № 580/11979/23.
40. Варто зазначити, що у вказаній справі Черкаський окружний адміністративний суд ухвалив рішення від 23 лютого 2024 року, яким задоволено позов ПрАТ «Азот» до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасувати постанови від 01 грудня 2023 року №56675048 про стягнення виконавчого збору.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Відділ ДВС оскаржив його в апеляційному порядку.
41. Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
42. Отже, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
43. Разом з цим варто зазначити, що сама лише необізнаність про набрання судовим рішенням законної сили, не легалізує дії, які суперечать такому судовому рішенню. Відповідач, будучи органом державної влади, не вправі посилатися на необізнаність із прийнятими рішеннями іншими державними органами при виконанні владних, управлінських функцій, які зачіпають права, свободи чи інтереси приватних осіб, оскільки це свідчитиме про порушення принципу «належного урядування», який полягає у тому, що держава не може порушувати власних же правил.
44. Крім того, Відділ ДВС, оскаржуючи рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2024 року у справі № 580/11979/23 щодо визнання протиправною та скасування постанови Відділу ДВС від 01 грудня 2023 року № НОМЕР_3 про стягнення з ПрАТ «Азот» виконавчого збору в сумі 422 294,20 грн, був обізнаний про існування судового спору як такого.
45. Разом з цим, у справі № 580/11979/23 ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2024 року, яка оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 24 квітня 2024 року, призначено розгляд апеляційної скарги Відділу ДВС на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2024 року у відкритому судовому засіданні на 29 квітня 2024 року о 12:00 год.
46. Відповідно до частини першої статті 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
47. 18 жовтня 2023 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29 червня 2023 року № 3200-IX, яким змінено редакцію, зокрема, частини шостої статті 18 КАС України.
Так, за змістом вказаної процесуальної норми адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
48. Отже, відповідач цілком очевидно був повідомлений про розгляд його апеляційної скарги у відкритому судовому засіданні на 29 квітня 2024 року о 12:00 год у справі № 580/11979/23.
49. Таким чином, відповідач виніс постанову про закінчення виконавчого провадження з підстави фактичного виконання виконавчого документу (постанови Відділу ДВС № НОМЕР_3 від 01 грудня 2023 року) та вчинив дії щодо розподілу коштів в 4 чергу в сумі 216 952,89 грн на підставі постанови Відділу ДВС № НОМЕР_3 від 01 грудня 2023 року про стягнення виконавчого збору, яка визнана протиправною та скасована рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2024 року у справі № 580/11979/23, яке станом на день вчинення вказаних дій, набрало законної сили (постанова Шостого апеляційного суду від 29 квітня 2024 року).
50. За таких обставин та правового врегулювання Верховний Суд вважає правильними висновки судів попередніх інстанції щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог.
51. З огляду на викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
52. Доводи ж касаційної скарги не спростовують висновки судів попередніх інстанцій і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.
53. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
VII. Судові витрати
54. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
п о с т а н о в и в :
1. Касаційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишити без задоволення.
2. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03 червня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2024 року у справі № 580/4961/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
Головуючий М. І. Смокович
Судді В. Е. Мацедонська
О. Р. Радишевська