ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2023 року
м. Київ
справа № 580/5040/21
адміністративне провадження № К/990/19185/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №580/5040/21
за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 27 січня 2022 року (суддя-доповідач Руденко А.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2022 року (суддя-доповідач Губська Л.В., судді - Епель О.В., Карпушова О.В.),
УСТАНОВИВ:
І. Обставини справи
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому, просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо невиплати йому у повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 серпня 2020 року включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 3874,19 грн відповідно до абзацу 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078;
- стягнути з відповідача щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 3874,19 грн за період з 01 березня 2018 року по 31 серпня 2020 року включно на загальну суму 116225,57 грн відповідно до абзацу 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17 липня 2003 року;
- стягнути з відповідача компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з несвоєчасною виплатою індексації грошового забезпечення за період з 07 вересня 2017 року по 28 лютого 2018 року на загальну суму 6778,25 грн відповідно до Порядку №159;
- зобов`язати відповідача виплатити йому компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з несвоєчасною виплатою індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 серпня 2020 року відповідно до Порядку №159.
2. Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 27 січня 2022 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2022 року, закрито провадження в частині позовних вимог про визнання протиправними дій щодо невиплати у повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 серпня 2020 року включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 3874,19 грн відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, та стягнення щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення 3874,19 грн, за період з 01 березня 2018 року по 31 серпня 2020 року включно на загальну суму 116225,57 грн відповідно до абзацу 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17 липня 2003 року.
3. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що даний спір є тотожним зі спором у справі №580/4768/20, тобто такі позовні вимоги вже були розглянуті в іншій справі.
4. Суди зазначили, що обґрунтовуючи позовні вимоги про стягнення індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 серпня 2020 року позивач зазначав, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з 01 березня 2018 року збільшений його посадовий оклад, у зв`язку з чим базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення є березень 2018 року. Грошовий дохід позивача у березні 2018 року збільшився на 588,96 грн у порівнянні з лютим 2018 року, тому відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення від 17 липня 2003 року №1078 сума індексації грошового забезпечення у березні 2018 року розраховується як різниця між розміром індексації грошового забезпечення позивача у лютому 2018 і розміром підвищення доходу, проте відповідач всупереч абзацу 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення від 17 липня 2003 року №1078 починаючи з 01 березня 2018 року не виплачував фіксовану індексацію грошового забезпечення в розмірі 3874,19 грн в місяць.
5. У свою чергу, указали, що позов ОСОБА_1 , який вирішений судом у справі №580/4768/20, стосувався періоду з 01 грудня 2015 року по 31 серпня 2020 року, тобто період у цій справі охоплений позовними вимогами у вище наведеній справі, при цьому, підстави позову аналогічні.
6. З огляду на викладене дійшли висновку про те, що підстави позову у цій справі є ідентичними тим, що розглядались у справі №580/4768/20, а частково змінене текстуальне викладення предмету позову не змінює його суті.
ІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
7. Не погоджуючись із такими судовими рішеннями ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою.
8. Обґрунтовуючи необхідність скасування оскаржуваних судових рішень указав, що у адміністративній справі №580/4768/20 основною позовною вимогою є саме застосування місяця, з якого обчислюється індекс споживчих цін, для визначення індексації (базового місяця) - січень 2008 року. Натомість в адміністративній справі №580/5040/21 позовними вимогами є перерахунок індексації з березня 2018 року відповідно до вимог абзацу 4 та 6 пункту 5 Порядку №1078, як наслідок застосування місяця, з якого обчислюється індекс споживчих цін, для визначення індексації (базового місяця) - січень 2008 року.
9. Зазначив, що питання нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 серпня 2020 року у справі №580/4768/20 не досліджувалося, що підтверджується рішенням суду.
10. Отже, вважає, що відповідач зобов`язаний перерахувати та виплатити щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення у розмірі 3874,19 грн за період з 01 березня 2018 року по 31 серпня 2020 року включно у загальній сумі 116 225,57 грн відповідно до абзацу 6 пункту 5 Порядку №1078.
11. Звертає увагу на те, що у справі №580/4768/20 предметом спору був факт невиплати індексації, застосування базового місяця та період з 01 грудня 2015 року по 31 серпня 2020 року.
12. Водночас, у справі №580/5040/21 предметом позову є визначення розміру індексації у місяці підвищення грошового забезпечення, перерахунок індексації за період з 01 березня 2018 року по 31 серпня 2020 року.
13. Запевняє, що у прийнятих судових рішеннях у межах справи №580/4768/20 не йшлося про період з березня 2018 року по серпень 2020 року, а також застосування вимог абзаців 4 та 6 пункту 5 Порядку №1078.
14. З огляду на викладене, просить скасувати ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 27 січня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2022 року та направити справу на продовження розгляду до суду першої інстанції.
15. Від Військової частини НОМЕР_1 відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 не надійшло, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду ухвали суду апеляційної інстанції у касаційному порядку.
ІІІ. Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції
16. 25 липня 2022 року до касаційного суду надійшла скарга ОСОБА_1 .
17. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 липня 2022 року для розгляду справи №580/5040/21 визначено колегію суддів у складі головуючого - Жука А.В., суддів - Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.
18. Ухвалою Верховного Суду від 28 липня 2022 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27 січня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2022 року.
19. Ухвалою Верховного Суду від 28 липня 2022 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 27 січня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2022 року у справі №580/5040/21.
20. Ухвалою Верховного Суду від 14 червня 2023 року призначено справу №580/5040/21 до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
IV. Позиція Верховного Суду
21. За приписами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі установлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
22. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, виходить із такого.
23. Верховний Суд України у своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі №21-1465а15 указав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
24. Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
25. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
26. Згідно позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 11 квітня 2018 року у справі №11-257заі18, неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав.
27. Ураховуючи пункт 4 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
28. Підстава позову - це ті обставини і норми права, які дозволяють особі звернутися до суду, а предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, стосовно яких він просить ухвалити судове рішення.
29. Визначаючи підстави позову як елементи його змісту, суд повинен перевірити на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
30. Верховний Суд у постанові від 09 жовтня 2018 року у справі №809/487/18 зазначив, що підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права указують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин. Відтак, для установлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.
31. Суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, виходив з того, що у цьому випадку наявні підстави закриття провадження у справі, оскільки у цій справі позов, заявлений з тих самих підстав, що й у справі №580/4768/20, за наслідком розгляду якого прийнято постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2021 року.
32. Так, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, зазначили, що у цьому випадку має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав що й у справі №580/4768/20, а частково змінене текстуальне викладення предмету позову не змінює його суті.
33. Верховний Суд у постанові від 05 грудня 2019 року у справі №826/3678/16 указав, що позови вважаються тотожними лише тоді, коли в них співпадають сторони, предмет і підстави, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. У випадку зміни хоча б одного з цих елементів позови вважаються нетотожними і суддя не вправі відмовити у відкритті провадження у справі.
34. Отже, достатньою та необхідною правовою підставою для закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України є одночасна сукупність таких умов: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають); наявність постанови чи ухвали, якими завершено розгляд справи; набрання судовим рішенням в іншій справі законної сили.
35. Таким чином спірним є питання наявності в межах двох справ [№580/5040/21 та №580/4768/20] одночасної сукупності вищевказаних умов для закриття провадження у справі, що розглядається.
36. Так, суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції у справі №580/4768/20, дійшов висновку про те, що з березня 2018 року позивачу нараховувалась та виплачувалась індексація грошового забезпечення у місяцях, у яких поріг інфляції перевищував 103%, у зв`язку з чим, колегія суддів не вбачала підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 серпня 2020 року.
37. Суд апеляційної інстанції також вважав, що не підлягає задоволенню позовна вимога ОСОБА_1 в частині стягнення конкретної суми індексації грошового забезпечення за спірний період, так як нарахування такої суми (визначення її розміру) належить до дискреційних повноважень відповідача.
38. З огляду на викладене Суд констатує, що у справі №580/4768/20 вирішено питання про право позивача на нарахування та виплату індексації грошового забезпечення у спірному періоді, при цьому судом визначення розміру індексації грошового забезпечення не здійснювалося.
39. Повертаючись до обставин цієї справи, необхідно зазначити, що предметом позову є визначення розміру індексації у місяці підвищення грошового забезпечення, перерахунок індексації за період з 01 березня 2018 року по 31 серпня 2020 року, а також розміру щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року.
40. Указане не було предметом правової оцінки судом у справі №580/4768/20. У цій справі [№580/4768/20] судом не здійснювалася перевірка правильності нарахованих відповідачем позивачу сум індексації грошового забезпечення із визначенням місяця, у якому відбулося підвищення розміру грошового доходу позивача, як і не вирішувалося питання розміру фіксованої індексації.
41. Водночас згідно пункту 13 Порядку №1078 спори з питань індексації грошових доходів підлягають розгляду в судовому порядку.
42. З огляду на викладене, питання обчислення суми індексації грошових доходів громадян може бути предметом судового контролю, а позовні вимоги щодо правильності їх обчислення можуть бути заявлені окремим позовом.
43. При цьому, моментом виникнення спірних правовідносин буде ймовірне порушення прав позивача після виплати позивачем індексації грошового забезпечення, з розміром якого останній не погоджується.
44. За таких обставин, висновки судів про те, що вимоги заявлені позивачем у цій справі вже переглядались у межах іншої адміністративної справи №580/4768/20 та їх фактично вже було вирішено по суті, є помилковими.
Подібну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 30 березня 2023 року у справі №200/2737/21-а.
45. Підсумовуючи викладене колегія суддів Верховного Суду зазначає, що суди попередніх інстанцій не здійснили порівняльний аналіз підстав і обставин, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги у справі, що розглядається, та у справі №580/4768/20, не з`ясували ознаки тотожності між позовними вимогами у цих справах, незважаючи на те, що їх з`ясування є передумовою для закриття провадження в адміністративній справі з підстав встановлених пунктом 4 частини першої статті 238 КАС України.
46. З огляду на викладене, указані обставини виключають наявність підстав закриття провадження у справі, виходячи із вимог пункту 4 частини першої статті 238 КАС України.
47. Суд констатує, що вимоги позивача заявлені у межах цієї справи, можуть бути заявлені окремим адміністративним позовом та повинні оцінюватися судами на предмет правомірності таких вимог.
48. За наведеного правового регулювання Верховний Суд дійшов висновку про те, що суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, залишеної в силі судом апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Висновки за результатом розгляду касаційної скарги
49. Відповідно до частин 1 - 4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
50. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
51. За таких обставин, з огляду на заявлені до суду касаційної інстанції вимоги, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувані судові рішення - скасуванню, із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
V. Висновок щодо розподілу судових витрат
52. З огляду на результат касаційного розгляду, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 121 272 286 295 298 299 341 345 353 356 КАС України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
2. Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 27 січня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2022 року - скасувати, а справу №580/5040/21 направити до Черкаського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
..................................
..................................
..................................
А.В. Жук
Н.М. Мартинюк
Ж.М. Мельник-Томенко
Судді Верховного Суду