ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 березня 2024 року
м. Київ
справа № 580/540/21
провадження № К/9901/23786/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів - Загороднюка А.Г., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Уманського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Київ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - старший державний виконавець Уманського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Київ) Сидоренко Людмила Олексіївна, про скасування постанови про відновлення виконавчого провадження, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою адвоката Пилипенка Ростислава Борисовича - представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року (головуючий суддя - Руденко А.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2021 року (колегія суддів у складі головуючого судді (судді-доповідача) - Костюк Л.О., суддів - Бужак Н.П., Кобаля М.І.),
УСТАНОВИВ:
І. Історія справи
1. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Уманського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Київ) Сидоренко Л.О. від 29 січня 2021 року про відновлення виконавчого провадження НОМЕР_1.
2. Позов мотивовано тим, що у провадженні відповідача перебувало виконавче провадження НОМЕР_1 з примусового виконання постанови Управління Держпраці в Черкаській області №ЧК-548/1448/1НД/СПТД-ФС-245 від 27 листопада 2019 року про стягнення з позивача штрафу у сумі 417300 грн. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року у справі №580/534/20 зазначену постанову було скасовано, у зв`язку із чим згадане виконавче провадження було закінчено а постанову - повернуто стягувачеві. 29 січня 2021 року державний виконавець виніс постанову про відновлення виконавчого провадження. Позивач стверджує, що неодноразово ознайомлювався з матеріалами виконавчого провадження і не виявив у них рішення про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження. Немає відомостей про це і в Автоматизованій системі виконавчих проваджень (далі - АСВП) та Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень (далі - ЄДРВП). У зв`язку із цим вважає оспорювану постанову такою, що прийнята за відсутності передбачених статтею 41 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII) підстав для відновлення виконавчого провадження.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2021 року, у задоволенні позову відмовлено повністю.
4. Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, керувався тим, що виконавче провадження НОМЕР_1 підлягало поновленню з огляду на скасування начальником Уманського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Київ) 29 січня 2021 року постанови про його закінчення від 23 листопада 2020 року. За цих обставин суди не вбачали правових підстав для висновку про протиправність оспорюваної постанови про відновлення виконавчого провадження НОМЕР_1 від 29 січня 2021 року та потребу її скасування.
Стосовно доводів позивача про відсутність указаної постанови начальника Уманського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Київ) від 29 січня 2021 в автоматизованій системі виконавчого провадження, суди обох попередніх інстанцій дійшли висновку, що така постанова не підлягає внесенню до зазначеної автоматизованої системи.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
5. У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2021 року та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.
6. Підставами оскарження судових рішень у касаційному порядку позивач зазначив пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), зокрема, стверджує, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 20 червня 2019 року у справі №286/97/17 та від 08 грудня 2020 року у справі №826/11008/18.
7. Також у касаційній скарзі представник позивача, посилаючись на пункти 3 та 4 частини другої статті 353 КАС України зазначає, що підставою касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права. У цьому контексті аргументи позивача зводяться до того, що суд першої інстанції ухвалив оспорюване рішення на основі доказів, які відповідач додав до відзиву на позовну заяву, втім позивачеві їх надано або надіслано не було, а отже за правилами частини дев`ятої статті 79 КАС України суд не міг брати їх до уваги. Суд апеляційної інстанції жодної оцінки цим аргументам не надав. Окрім того, позивач зазначає, що його не було належним чином повідомлено про розгляд справи у суді першої інстанції.
8. У відзиві відповідач просив залишити касаційну скаргу позивача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Наведені ним аргументи загалом зводяться до того, що доводи скаржника не спростовують правильних висновків судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для скасування оспорюваної постанови, є надуманими та ґрунтуються на бажанні уникнути відповідальності за порушення норм Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).
Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції
9. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Жук А.В., судді Загороднюк А.Г, Мельник-Томенко Ж.М.
10. Ухвалою Верховного Суду від 13 липня 2021 року відмовлено адвокату Пилипенку Р.Б. - представнику ФОП ОСОБА_1 в задоволені клопотання про відстрочення від сплати судового збору, подану ним касаційну скаргу залишено без руху та надано скаржникові десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, які зазначено в мотивувальній частині ухвали.
11. Ухвалою Верховного Суду від 07 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження за поданою представником позивача касаційною скаргою.
12. Ухвалою Верховного Суду від 06.03.2024 закінчено підготовчі дії у цій справі та призначено її до касаційного розгляду у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції за наявними у справі матеріалами.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
13. Управлінням Держпраці у Черкаській області 27 листопада 2019 року було прийнято постанову №ЧК-548/1448/1НД/СПТД-ФС-245, якою на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 417 300 грн.
14. 11 лютого 2020 року старший державний виконавець Уманського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сидоренко Л.О. було винесено постанову у ВП НОМЕР_1 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови Управління Держпраці у Черкаській області від 27 листопада 2019 року №ЧК-548/1448/1НД/СПТД-ФС-245.
15. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року у справі №580/534/20 визнано протиправною та скасовано постанову Управління Держпраці у Черкаській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЧК-548/1448/1НД/СПТД-ФС-245 від 27 листопада 2019 року.
16. 23 листопада 2020 року старший державний виконавець Уманського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сидоренко Л.О. винесла постанову у ВП НОМЕР_1 про закінчення виконавчого провадження у зв`язку зі скасуванням рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року у справі №580/534/20 постанови №ЧК-548/1448/1НД/СПТД-ФС-245 від 27 листопада 2019 року.
17. 28 січня 2021 року Управління Держпраці у Черкаській області звернулось до відповідача із скаргою на рішення державного виконавця, в якій у зв`язку з ненабранням рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року просило скасувати постанову від 23 листопада 2020 року у ВП НОМЕР_1 про закінчення виконавчого провадження та відновити це виконавче провадження.
18. 29 січня 2021 року за результатами розгляду цієї скарги начальник Уманського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) виніс постанову, якою скасував постанову про закінчення виконавчого провадження та зобов`язав старшого державного виконавця Сидоренко Л.О. відновити виконавче провадження ВП НОМЕР_1.
19. 29 січня 2021 року старший державний виконавець Уманського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сидоренко Л.О. винесла постанову про відновлення виконавчого провадження ВП№НОМЕР_1.
ІІІ. Позиція Верховного Суду
20. За правилами частин першої, другої та третьої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
21. У касаційній скарзі представник позивача стверджує, що суд першої інстанції розглянув справу на підставі недопустимих доказів, мотивуючи свої доводи тим, що суд в порушення частини дев`ятої статті 79 КАС України взяв до уваги надані відповідачем із відзивом докази, які позивачеві не було надіслано (надано).
22. Із цього приводу колегія суддів наголошує, що одними із основних засад адміністративного судочинства нарівні з верховенством права є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справ (частина третя статті 2 КАС України).
23. Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду має ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
24. Відповідно до частини дев`ятої статті 79 КАС України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
25. За правилами пункту 2 частини четвертої статті 162 КАС України до відзиву додаються документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
26. Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця врегульовано статтею 287 КАС України.
27. Водночас особливості подання заяв по суті справи в окремих категоріях адміністративних справ, зокрема й передбачених статтею 287 КАС України, визначені статтею 269 цього Кодексу.
28. Колегія суддів зауважує, що наведені правові норми, визначаючи особливості розгляду цієї категорії справ та порядку подання у них заяв по суті справи, не встановлюють винятків з правил, визначених пунктом 2 частини четвертої статті 162 КАС України.
29. Як убачається з матеріалів справи, позивач як у суді першої інстанції (в судовому засіданні, про що свідчить технічний запис), так і в апеляційній скарзі указував на те, що відзив на позов та додані до нього докази він не отримував. Втім, за змістом оскаржуваних судових рішень, суди обох попередніх інстанцій залишили поза увагою ці доводи.
30. З урахуванням обставин цієї конкретної справи, колегія суддів вважає, що ігнорування судами доводів представника позивача про факт відсутності підтвердження надсилання (надання) йому доданих до відзиву на позов доказів (зокрема тих, які у нього були відсутні) та прийняття таких доказів судом до уваги, наразі є достатньо вагомим для висновку про наявність передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 353 КАС України підстави для скасування судових рішень, оскільки в основу висновків місцевого адміністративного суду щодо законності оспорюваної постанови покладено саме встановлені на підставі доданих відповідачем до відзиву доказів обставини скасування постановою начальника відділу державної виконавчої служби від 29 січня 2021 року за результатами розгляду скарги Управління Держпраці у Черкаській області від 28 січня 2021 року постанови про закінчення виконавчого провадження від 23 листопада 2020 року.
31. Водночас ключові аргументи, якими позивач обґрунтовував вимоги позовної заяви, стосувалися саме відсутності (неіснування) рішення про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження як визначеної статтею 41 Закону №1404-VIII підстави для відновлення виконавчого провадження, а також відсутності відомостей про її оскарження. Стверджував, що такого рішення немає ані в матеріалах виконавчого провадження, ані в автоматизованих системах (АСВП та ЄДРВП).
32. Отже, суди мали ретельно перевірити доводи позивача у цій частині, оскільки ситуація, що склалася внаслідок недотримання пункту 2 частини четвертої статті 162 КАС України зумовила відсутність у позивача інформації про надані іншою стороною докази, а подальше їх врахування судами всупереч частині дев`ятій статті 79 КАС України, мали визначальний вплив на реалізацію позивачем його процесуальних прав у контексті потреби дотримання принципів рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі.
33. В апеляційній скарзі представник позивача стверджував також про те, що оскаржувана постанова не містить посилань на визначені статтею 41 Закону №1404-VIII підстави для поновлення виконавчого провадження, зокрема й на рішення начальника відділу від 29 січня 2021 року, однак, апеляційний суд цих мотивів не перевірив.
34. Зазначені порушення норм процесуального права є суттєвими та унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Їх може бути виправлено лише під час нового розгляду справи.
35. Під час нового розгляду справи суди мають усунути ці порушення процесуального закону та ретельно дослідити зазначені в оспорюваній постанові підстави її прийняття, зокрема, з`ясувати, чи міститься у ній посилання на рішення начальника відділу державної виконавчої служби від 29 січня 2021 року або його мотиви, та як наведені у ній формулювання співвідностяться з підставами відновлення виконавчого провадження, визначеними у статті 41 Закону №1404-VIII. Варто перевірити й те, якою є усталена практика відповідача при прийнятті подібних рішень та чи відповідає оспорювана постанова такій практиці, адже непослідовність у вчиненні одних і тих самих дій за відсутності цьому логічних пояснень здатні викликати сумнів у добросовісності їх вчинення та, як наслідок, потребі належного реагування зі сторони суду. В протилежному випадку навпаки - це може свідчити про відсутність будь-яких зловживань.
36. Варто зауважити, що законність рішення начальника відділу від 29 січня 2021 року не є предметом оскарження у цій справі, однак оскільки законність оспорюваної постанови ставиться у залежність від законності цього рішення, то, в світлі доводів позивача про те, що згадане рішення начальника відділу станом на час звернення позивача до суду було відсутнє у матеріалах виконавчого провадження та відповідних інформаційних системах, варто з`ясувати, чи допускає Закон №1404-VIII можливість неінформування учасників виконавчого провадження про юридично значимі для них дії, у який спосіб позивач мав дізнатися про її існування та чи мав він право і фактичну можливість його оскаржити.
37. З урахуванням викладеного, решту наведених у касаційній скарзі доводів, зокрема які стали підставою для відкриття даного касаційного провадження, виходячи із пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, Верховний Суд не перевіряє.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
38. Відповідно до пунктів 3, 4 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.
39. Приписами частини 4 статті 353 КАС України передбачено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
40. Оскільки як судом першої, так і судом апеляційної інстанції допущено порушення норм процесуального права що, унеможливили встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу представника позивача слід задовольнити частково, а рішення судів попередніх інстанцій - скасувати з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
41. Під час нового розгляду справи судам необхідно дослідити усі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, з урахуванням наведеного у цій постанові та ухвалити законне та обґрунтоване рішення за результатами повного, всебічного та об`єктивного дослідження усіх обставин справи в їх сукупності та взаємному зв`язку.
IV. Висновки щодо судових витрат
42. З огляду на результат касаційного перегляду справи перерозподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу адвоката Пилипенка Ростислава Борисовича - представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - задовольнити частково.
2. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2021 року - скасувати.
3. Справу №580/540/21 направити на новий розгляд до Черкаського окружного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
А. В. Жук
А.Г. Загороднюк
Ж.М. Мельник-Томенко
Судді Верховного Суду