ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 квітня 2025 року
м. Київ
справа № 583/1633/20
провадження № 61-16696св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя - доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , яка діє у своїх інтересах та інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
відповідач - Охтирська міська рада Сумської області,
третя особа - приватний нотаріус Охтирського міського нотаріального округу Каменєв В`ячеслав Іванович,
особа, яка подала апеляційну скаргу, - ОСОБА_4 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 , в інтересах якого діє адвокат Ломакін Едуард Володимирович, на ухвалу Сумського апеляційного суду від 12 листопада 2024 року у складі колегії суддів: Собини О. І., Криворотенка В. І., Рунова В. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом у своїх інтересах та інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Охтирської міської ради Сумської області, третя особа - приватний нотаріус Охтирського міського нотаріального округу Каменєв В. І., про визнання права власності на частку в статутному капіталі цілісного майнового комплексу Фермерського господарства «Калюх О. М.» (далі - ФГ «Калюх О. М.») в порядку спадкування.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_5 , після смерті якого вона разом з дітьми у строки, встановлені статтею 1270 ЦК України, прийняли спадщину. Проте, залишилися неоформленими частки у статутному капіталі ФГ «Калюх О. М.», засновником якого був спадкодавець.
При зверненні до приватного нотаріуса Охтирського міського нотаріального округу Каменєва В. І. вони отримали відмову у видачі свідоцтв про право на спадщину з тих підстав, що заявником не надано нотаріусу документів, що підтверджують розмір статутного капіталу ФГ «Калюх О. М.».
На час звернення до суду з позовом фермерське господарство є діючим, зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, але вони як спадкоємці не мають змоги розпорядитися своїми правами.
Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_1 , уточнивши позовні вимоги, просила суд:
- визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину в статутному капіталі (статутному фонді) цілісного майнового комплексу ФГ «Калюх О. М.» в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/3 частину в статутному капіталі (статутному фонді) цілісного майнового комплексу ФГ «Калюх О. М.» в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/3 частину в статутному капіталі (статутному фонді) цілісного майнового комплексу ФГ «Калюх О. М.» в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 04 серпня 2020 року в складі судді Сидоренка Р. В. позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину в статутному капіталі (статутному фонді) цілісного майнового комплексу ФГ «Калюх О. М.» в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/3 частину в статутному капіталі (статутному фонді) цілісного майнового комплексу ФГ «Калюх О. М.» в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/3 частину в статутному капіталі (статутному фонді) цілісного майнового комплексу ФГ «Калюх О. М.» в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Задовольняючи позов, суд першої інстанції керувався тим, що ФГ «Калюх О. М.» значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як цілісний майновий комплекс та продовжує існувати, а позивачі в установленому законом порядку прийняли спадщину і не мають іншого порядку для захисту своїх прав.
Не погоджуючись із рішенням суду, особа, яка не брала участі у розгляді справи, але вважає, що суд вирішив питання про її права, - ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Сумського апеляційного суду від 12 листопада 2024 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 , яка подана його представником - адвокатом Ломакіним Е. В., на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 04 серпня 2020 року у цій справі закрито.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_4 не довів, що рішенням суду першої інстанції вирішено питання про його права та обов'язки як учасника фермерського господарства на момент ухвалення оскаржуваного судового рішення. Крім того, у квітні 2021 року ОСОБА_4 було виключено із членів даного фермерського господарства на підставі його заяви.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
12 грудня 2024 року через засоби поштового зв`язку адвокат Ломакін Е. В., який діє в інтересах ОСОБА_4 , подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу суду апеляційної інстанції, у якій просить її скасувати та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначає порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення про закриття апеляційного провадження у справі. Судом апеляційної інстанції помилково встановлено, що майнові права ОСОБА_4 , як члена фермерського господарства, не порушені за відсутності доказів того, що він передавав майно до складеного капіталу фермерського господарства, що суперечить нормам процесуального права та позбавляє його права на перегляд оскаржуваного рішення суду першої інстанції, гарантованого статтею 6 Конвенціїпро захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
Також заявник звернув увагу на те, що з моменту реєстрації фермерського господарства та набуття статусу юридичної особи обов`язки землекористувача здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому надавалася відповідна земельна ділянка для ведення фермерського господарства, тому він як член фермерського господарства на момент ухвалення рішення мав встановлені Законом України «Про фермерське господарство» майнові права, а отже ухвалене судом рішення порушує його цивільні права та майнові інтереси.
Крім того, заявник зазначив, що спадкоємець засновника фермерського господарства не може успадкувати цілісний майновий комплекс фермерського господарства, оскільки такий цілісний майновий комплекс засновнику-спадкодавцю не належав, а є власністю фермерського господарства як юридичної особи. Право власності безпосередньо на фермерське господарство не може бути предметом спадкування, оскільки діяльність самого фермерського господарства не припиняється внаслідок смерті засновника. Водночас предметом спадкування є право засновника такого господарства. Вказана позиція міститься у правовому висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 23 червня 2020 року у справі № 179/1043/16-ц (провадження № 14-63цс20).
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 23 грудня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі.
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшов.
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
ОСОБА_5 та ОСОБА_1 з 01 березня 2003 року перебували у зареєстрованому шлюбі, під час перебування в якому у них ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_2 , а 30 листопада 2010 року - ОСОБА_3 .
29 жовтня 2014 року ОСОБА_5 зареєстрував ФГ «Калюх О. М.», що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Згідно з пунктом 1.2 Розділу 1 Статуту ФГ «Калюх О. М.» засновником вказаного господарства зазначено ОСОБА_5 , який є його головою.
ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно із інформацією, яка міститься у спадковій справі, спадкоємцями, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_5 є його дружина ОСОБА_1 , дочка ОСОБА_2 та син ОСОБА_3 . Інших спадкоємців, які прийняли спадщину немає.
Постановами приватного нотаріуса Охтирського міського нотаріального округу Каменєва В. І. від 11 травня 2019 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на 1/3 частку у статутному капіталі ФГ «Калюх О. М.», у зв`язку з ненаданням заявниками документів, що підтверджують розмір статутного капіталу фермерського господарства.
На підставі протоколу загальних зборів засновників ФГ «Калюх О. М.» № 2 від 28 квітня 2021 року ОСОБА_4 було виключено з членів даного фермерського господарства, у зв`язку з поданням заяви від 26 березня 2021 року, в якій заявник також зазначив про відсутність у нього жодних майнових претензій до фермерського господарства
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно із статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (пункт 8 статті 129 Конституції України).
При цьому забезпечення апеляційного оскарження рішення суду має бути здійснено судами з урахуванням принципу верховенства права і базуватися на справедливих судових процедурах, передбачених вимогами законодавства, які регулюють вирішення відповідних процесуальних питань.
Конституційний Суд України у Рішенні від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007 зазначив, що реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини).
Відповідно до частини першої статті 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Правилами статті 18 ЦПК України передбачено, що обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.
Частиною першою статті 352 ЦПК України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що коли в апеляційному порядку переглядається судове рішення за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у розгляді справи, то суд апеляційної інстанції передусім має з`ясувати те, чи дійсно таке рішення суду першої інстанції стосується прав та інтересів такої особи, та виключно у тому разі, якщо суд встановить, що таке рішення стосується прав та інтересів особи, яка не брала участі у справі, суд має надати оцінку іншим доводам щодо невідповідності рішення суду вимогам законності та обґрунтованості.
Верховний Суд наголошує, що вирішення питання, чи стосується рішення суду першої інстанції прав та інтересів особи, яка не була залучена до участі справі, є першорядним завданням для апеляційного суду та виключно у разі встановлення, що рішення суду першої інстанції порушує права та інтереси особи, яка подала апеляційну скаргу, апеляційний суд наділений повноваженнями здійснювати перегляд по суті рішення суду першої інстанції у апеляційному порядку, у тому числі перевіряти дотримання судом правил про підвідомчість спору. Натомість у разі, якщо апеляційний суд встановить, що рішення суду першої інстанції не порушує прав та інтересів особи, яка звернулася із апеляційною скаргою, апеляційне провадження підлягає закриттю та, відповідно, рішення суду першої інстанції не має переглядатися по суті.
Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду, викладеною у постанові від 17 лютого 2020 року у справі № 668/17285/13-ц, а також із правовою позицією Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду, викладеною у постанові від 16 січня 2020 року у справі № 925/1600/16.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.
Отже, законодавець визначає коло осіб, наділених процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків. На відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
При цьому судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є заявник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що ґрунтуються на сформульованому в пункті 1 статті 6 Конвенції положенні про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 13 січня 2021 року
у справі № 466/5766/13-ц (провадження № 61-13912св20), від 29 червня 2021 року у справі № 201/751/14-ц (провадження № 61-1490св21), від 15 вересня 2021 року у справі № 712/13890/15 (провадження № 61-6202св21), від 15 вересня 2023 року у справі № 756/9793/20 (провадження № 61-5524св23) та інших.
З огляду на викладене право на апеляційне оскарження мають особи, які не брали участі в справі, проте ухвалене судом рішення певним чином впливає на їх права та обов`язки, завдає шкоди, що може виражатися у несприятливих для них наслідках.
Отже, суд апеляційної інстанції має першочергово з`ясувати, чи зачіпає оскаржуване судове рішення безпосередньо права та обов`язки заявника, та лише після встановлення таких обставин, вирішити питання про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що ухвалене судом першої інстанції рішення не впливає на права та обов`язки заявника - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.
У постанові Верховного Суд від 10 вересня 2021 року у справі № 1522/29828/12 (провадження № 61-6594св21) вказано, що «у разі подання апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі і апеляційним судом встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, апеляційне провадження підлягає закриттю, а рішення суду першої інстанції не має переглядатися по суті».
Звертаючись до суду з апеляційною скаргою на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 04 серпня 2020 року, ОСОБА_4 як особа, яка не брала участі у справі, посилався на те, що оскаржуваним рішенням порушені його права як особи, яка здійснює управління юридичною особою, оскільки на час розгляду справи він був не лише членом ФГ «Калюх О. М.», але й головою вказаного фермерського господарства, та порушені його майнові права як члена фермерського господарства.
Таким чином, суд апеляційної інстанції у цій справі з урахуванням комплексної оцінки усіх наявних у справі, а також доданих до апеляційної скарги доказів мав перевірити та з'ясувати чи зачіпає оскаржуване судове рішення безпосередньо права та обов`язки ОСОБА_4 як особи, яка не брала участі у справі, чи завдає йому шкоди, що може виражатися у несприятливих для нього наслідках.
Установивши, що у справі, яка переглядається, спірною є спадщина, що відкрилась після смерті ОСОБА_5 , спадкоємцями першої черги за законом після смерті якого є його дружина та діти (позивачі у справі), а ОСОБА_4 , звертаючись із апеляційною скаргою, вказував про порушення його майнових прав як члена фермерського господарства, проте на підтвердження своїх доводів не надав належних доказів, які б підтверджували передачу майна до статутного капіталу фермерського господарства, а також доказів, що оскаржуване ним судове рішення порушує його права як учасника фермерського господарства, яким він був на час ухвалення рішення судом першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для закриття апеляційного провадження у цій справі за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на підставі пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України.
Аргументи касаційної скарги про те, що апеляційний суд помилково встановив, що майнові права ОСОБА_4 , як члена фермерського господарства не порушені, суд касаційної інстанції відхиляє, оскільки на підставі протоколу загальних зборів засновників ФГ «Калюх О. М.» № 2 від 28 квітня 2021 року ОСОБА_4 було виключено з членів даного фермерського господарства, у зв`язку з поданням заяви від 26 березня 2021 року, в якій заявник також зазначив про відсутність у нього жодних майнових претензій до фермерського господарства.
Крім того, слід зазначити, що ОСОБА_4 не є спадкоємцем після смерті ОСОБА_5 , а обіймання ним посади голови фермерського господарства на час ухвалення судом першої інстанції рішення суду не свідчить про порушення його прав.
Інші доводи касаційної скарги не заслуговують на увагу, оскількиу справі, яка переглядається, суд апеляційної інстанції першочергово мав з`ясувати, чи зачіпає оскаржуване судове рішення безпосередньо права та обов`язки ОСОБА_4 та лише після встановлення таких обставин вирішувати питання про задоволення чи відхилення апеляційної скарги, оскільки в протилежному випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, Верховний Суд виходить з того, що у справі, що розглядається, сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків апеляційного суду.
Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Перевіривши правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваного судового рішення без змін.
Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, розподілу судових витрат Верховний Суд не здійснює.
Керуючись статтями 400 401 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 , в інтересах якого діє адвокат Ломакін Едуард Володимирович, залишити без задоволення.
Ухвалу Сумського апеляційного суду від 12 листопада 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: О. В. Білоконь
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара