ПОСТАНОВА
Іменем України
12 квітня 2021 року
м.Київ
справа №591/3924/16-а
провадження №К/9901/22209/18, К/9901/22210/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А. суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В.
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року (головуючий суддя Макаренко Я.М., судді Мінаєва О.М., Шевцова Н.В.)
і касаційною скаргою Сумського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області
на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 18 січня 2017 року (суддя Клименко А.Я.) і постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року (головуючий суддя Макаренко Я.М., судді Мінаєва О.М., Шевцова Н.В.)
у справі №591/3924/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Сумського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області
про зобов`язання вчинити дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. У листопаді 2016 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Сумського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області, в якому, з урахуванням уточнень, просила зобов`язати Сумське об`єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області призначити з 01 червня 2016 року пенсію державного службовця, виходячи із розміру суддівської винагороди, доведеної довідками про складові заробітної плати, складеними апеляційними судами Сумської і Донецької області, оформленими відповідно до постанов правління Пенсійного фонду України від 14 лютого 2011 року №5-1 і від 04 вересня 2013 року №15-1 та здійснити її виплату без обмеження максимальним розміром.
2. Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 18 січня 2017 року позов задоволено.
3. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року постанову Зарічного районного суду м. Суми від 18 січня 2017 року скасовано в частині задоволення позову щодо зобов`язання Сумського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області виплачувати ОСОБА_1 пенсію державного службовця без обмеження граничним максимальним розміром та прийняти в цій частині нову постанову про відмову у задоволенні вказаної частини позову. В іншій частині постанову Зарічного районного суду м. Суми від 18 січня 2017 року залишено без змін.
4. Сумське об`єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області не погодилося з вищевказаними судовими рішеннями в частині задоволених позовних вимог, тому звернулося до суду з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати постанову Зарічного районного суду м. Суми від 18 січня 2017 року і постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові повністю.
5. ОСОБА_1 не погодилася з постановою суду апеляційної інстанції, тому звернулася до суду з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року і залишити в силі постанову Зарічного районного суду м. Суми від 18 січня 2017 року.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Розпорядженням від 30 червня 2016 року №822101 за підписом начальника управління та 2-х працівників позивачу призначена пенсія за віком згідно з Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 10 квітня 2016 року.
7. Відповідно до розрахунку стажу державної служби, наданого Апеляційним судом Сумської області станом на 01 червня 2016 року і складеного на підставі записів трудової книжки позивача, стаж її державної служби становить 37 років, 14 днів, який складається з періодів роботи у:
- Гірницькому райфінвідділі на посаді економіста з 01 вересня 1977 року по 29 травня 1978 року;
- виконкому Центрально-Міського райради м. Макіївки на посаді інспектора з обліку квартир з 31 травня 1978 року по 01 лютого 1980 року;
- виконкому Макіївської міськради на посаді інспектора відділу з обліку квартир з 01 лютого 1980 року по 23 квітня 1986 року;
- виконкому Макіївської міськради на посадах старшого інспектора, заступника, завідуючого відділом з обліку квартир та розподілу житлової площі з 22 грудня 1987 року по 24 листопада 2003 року (період розгляду в суді спору щодо поновлення на роботі з 12 жовтня 1999 року по 03 жовтня 2001 року працювала на посаді начальника юридичного відділу Ясинуватської райдержадміністрації);
- Ясинуватському міському суді Донецької області суддею з 26 листопада 2003 року по 26 березня 2004 року;
- Ясинуватському міськрайонному суді Донецької області суддею з 27 березня 2004 року по 27 травня 2011 року;
- Апеляційному суді Донецької області суддею з 30 травня 2011 року по 15 червня 2015 року; - Апеляційному суді Сумської області суддею з 16 червня 2015 року по теперішній час.
8. За довідкою керуючої справами виконавчого апарату Донецької обласної ради, м.Макіївка Донецької області, де працювала тривалий час ОСОБА_1 , є містом обласного значення, а також надано роз`яснення структури відділів та управлінь виконавчих комітетів міських, районних рад до складу яких входили фінансовий відділ і управління з обліку і розподілу житлової площі.
9. Відповідно до записів трудової книжки № НОМЕР_1 ОСОБА_1 працювала до 24 листопада 2003 року на посадах віднесених до категорії посад державних службовців, визначених ст.25 Закону України «Про державну службу», їй присвоювалися ранги державних службовців: 01 березня 1994 року - 10 ранг і 12 листопада 1996 року - 9 ранг державного службовця 5 категорії; 28 лютого 1994 року нею була прийнята присяга державного службовця. З 26 листопада 2003 року стала працювати на посаді судді і під час роботи їй протягом березня 2004 року - березня 2010 року були призначені кваліфікаційні класи з п`ятого по третій.
10. Згідно з наказом в.о. голови Апеляційного суду Сумської області від 16 червня 2015 року №34-ОС на підставі Указу Президента України від 21 квітня 2015 року № 226/2015 «Про переведення суддів», ОСОБА_1 переведено до Апеляційного суду Сумської області зі стажем роботи судді станом на 16 червня 2015 року - 36 років 2 місяці 08 днів, що дає право на одержання щомісячної доплати за вислугу років в розмірі 80% посадового окладу, тобто для розрахунку вислуги років судді було зараховано стаж державної служби за увесь період її роботи на посадах, який зараховується до стажу державної служби.
11. ОСОБА_1 встановлена щомісячна доплата за вислугу років у розмірі 80% посадового окладу, виходячи із стажу державної служби строком 37 років 14 днів.
12. Увесь час роботи на посадах в органах місцевого самоврядування, виконавчої влади та судді ОСОБА_1 отримувала заробітну плату, яка фінансувалася за рахунок державних коштів, які сплачувалися як з місцевого бюджету, так і з державного бюджету. До складових її заробітної плати входили, окрім основного заробітку (суддівської винагороди), такі виплати: матеріальна допомога на оздоровлення, доплати за вислугу років в залежності від стажу державного службовця, за ранг (кваліфікаційний клас), тобто виплати, які передбачалися ст.ст. 33, 35 Закону України «Про державну службу» у період його дії до 01 травня 2016 року.
13. 01 червня 2016 року ОСОБА_1 подала дві заяви про призначення їй пенсії за віком згідно з Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яке у неї виникло з 10 квітня 2016 року після досягнення пенсійного віку і подання заяви про призначення цього виду пенсії протягом 3-х місяців наступного за днем по досягненню пенсійного віку, а також заяву про призначення їй пенсії з моменту звернення з 01 червня 2016 року на умовах передбачених ст. 37 Закону України «Про державну службу», разом із довідкою про розрахунок стажу державної служби та про складові суддівської винагороди, оформлені за формою, затвердженими діючими на час звернення постановами правління Пенсійного фонду України від 14 лютого 2011 року №5-1 та від 04 вересня 2015 року №15-1 за період роботи з 16 червня 2015 року по 01 червня 2016 року на посаді судді Апеляційного суду Сумської області. До документів додана копія трудової книжки. Потім ОСОБА_1 були надіслані довідки про складові суддівської винагороди за період роботи з 30 травня 2011 року до 15 червня 2015 року на посаді судді Апеляційного суду Донецької області станом на 01 червня 2016 року.
14. Рішенням від 09 червня 2016 року №5370 за підписом першого заступника начальника управління та 3-х працівників відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсії управління в призначенні пенсії на умовах ст.37 Закону України «Про державну службу» відмовлено з тих підстав, що такого переведення Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не передбачено, а також відсутності стажу державної служби не менш 20 років роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців, визначених ст.25 Закону України «Про державну службу», оскільки посади в органах місцевого самоврядування не передбачені ст.25 вказаного Закону.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
15. Задовольняючи позов, суд першої інстанції керувався тим, що на день звернення ОСОБА_1 була державним службовцем, оскільки працюючи суддею здійснювала правосуддя в державі як представник державної влади - судової, мала стаж державної служби 37 років 14 днів та страховий стаж більш 38 років, а тому набула права на пенсію на умовах, передбачених ст.37 Закону України «Про державну службу» для особи, яка має не менш 20 років стажу роботи на посадах віднесених до категорії посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку, яка повинна розраховуватися у порядку визначеному для державного службовця із суддівської винагороди, доведеної довідками про її складові за останні 60 місяців станом на 01 червня 2016 року, отриманою нею як заробітною платою, з якої повинно бути проведено розрахунок пенсії державного службовця в розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачені страхові внески.
16. Суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що позивач, працюючи у виконкомі Макіївської міськради на посадах старшого інспектора, заступника завідуючого відділом з обліку та розподілу житлової площі, заступника начальника управління-завідуючою відділом по обліку громадян, займав посади, які прирівняно до посад державної служби, а тому вказаний стаж має включатися до стажу державної служби, що дає право на пенсійне забезпечення у порядку, визначеному законодавством України про державну службу. Стаж роботи на посаді судді, згідно наведеної вище постанови Кабінету Міністрів України зараховується до стажу державної служби.
17. Колегія суддів апеляційного адміністративного суду не погодилася з висновками суду першої інстанції щодо зобов`язання відповідача виплачувати позивачу пенсію державного службовця без обмеження граничним максимальним розміром, мотивуючи це тим, що у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року особам, які працюють на посадах та на умовах передбачених Законом України "Про судоустрій і статус суддів", призначені пенсії не виплачуються.
18. Касаційну скаргу позивача мотивовано порушенням судом апеляційної інстанції принципу рівноправності застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат та виконання обов`язків стосовно сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування через обмеження працюючого судді у праві на отримання пенсії державного службовця у розмірі 60% від зарплати, яка доведена довідками про розмір суддівської винагороди. Позивач вважає обмеженням своїх прав як працюючого судді на отримання пенсії у розмірі 60% від суддівської винагороди з урахуванням інших доплат.
19. Сумське об`єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області у касаційній скарзі посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права та не неповне з`ясування всіх обставин справи. Зокрема, відповідач зазначає, що суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки тому, що чинним законодавством передбачено отримання тільки одного виду державної пенсії за вибором громадянина, натомість отримання двох пенсій одночасно не допускається.
20. Пенсійний орган не погоджується з висновками судів про можливість зарахування служби в органах місцевого самоврядування до стажу державної служби.
21. Відповідач стверджує, що з 01 червня 2015 року пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» не призначаються. Також звертає увагу суду на п.12 ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889, де зазначено, що дія цього Закону на суддів не поширюється.
22. Крім того, відповідач наголошує, що на підставі розміру суддівської винагороди розраховується сума довічного грошового утримання судді у відставці, а пенсія державного службовця не може розраховуватися з розміру суддівської винагороди.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
23. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, у межах касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.
24. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
25. Згідно із ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
26. Відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року №3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
27. Пунктом 2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII передбачено, що Закон України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ втратив чинність, крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII.
28. Відповідно до п. 10 розділу XI Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
29. Положеннями п. 12 розділу XI Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII встановлено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
30. Згідно з п. 8 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII "Про державну службу" стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
31. Статтею 25 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року №3723, на яку є посилення у пунктах 10-12 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень, визначені класифікація посад державних службовців з першої по сьому категорію, інших прирівняних до них посад не перелічених у цій статті та передбачено, що віднесення до відповідної категорії нових посад державних службовців проводиться Кабінетом Міністрів України за погодженням з відповідним державним органом.
32. Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства, Верховний Суд дійшов висновку, що обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ після 01 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених ч. 1 ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
33. Отже, після 01 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений п. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ та мають передбачені ч. 1 ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ вік і страховий стаж.
34. Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена Верховним Судом у постановах від 03 липня 2018 року у справі №265/3709/17 та від 19 березня 2019 року у справі № 357/1457/17, від 22 травня 2020 року у справі № 263/9612/16-а.
35. Суд апеляційної інстанції зробив вірний висновок про те, що особи, які на день набрання чинності Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII №889 мають не менше 20 років стажу на посадах державної служби мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723, при цьому стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
36. Щодо можливості зарахування стажу роботи в органах місцевого самоврядування до стажу державної служби, Верховний Суд зазначає таке.
37. Відповідно до п. 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року № 283 (була чинною до 01 травня 2016 року) до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у ст. 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.
38. Згідно з п. 4 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року № 229, до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування".
39. За приписами ст. 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" до 5 категорії посад віднесено посади міських (міст районного значення) голів, селищних і сільських голів, заступників голів районних рад, керуючих справами виконавчих апаратів районних рад, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів районних у містах рад, помічників голів, радників (консультантів), спеціалістів, головних бухгалтерів управлінь і відділів виконавчого апарату обласних, секретаріатів Київської та Севастопольської міських рад, керівників управлінь, відділів та інших виконавчих органів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад та їх заступників, керівників відділів (підвідділів) у складі самостійних управлінь, відділів виконавчих органів міських (міст обласного значення) рад.
Затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2001 року №1441 Порядок віднесення посад працівників місцевих Рад народних депутатів та їх виконавчих комітетів до відповідної категорії посад державних службовців і присвоєння їм рангів державних службовців також передбачав, віднесення посади заступника керівника управління виконавчого комітету міської ради до п`ятої категорії.
40. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 з 22 грудня 1987 року по 24 листопада 2003 року працювала у виконкомі Макіївської міськради на посадах старшого інспектора, заступника завідуючого відділом з обліку та розподілу житлової площі, заступника начальника управління-завідуючою відділом по обліку громадян.
28 лютого1994 року ОСОБА_1 була прийнята присяга державного службовця, 01 березня 1994 року позивачу присвоєно 10 ранг і 12 листопада 1996 року 9 ранг державного службовця 5 категорії. З 26 листопада 2003 року ОСОБА_1 стала працювати на посаді судді і під час роботи їй протягом березня 2004 року - березня 2010 року були призначені кваліфікаційні класи з п`ятого по третій.
41. Судова колегія погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що позивач, працюючи у виконкомі Макіївської міськради на посадах старшого інспектора, заступника завідуючого відділом з обліку та розподілу житлової площі, заступника начальника управління-завідуючою відділом по обліку громадян займав посади, які прирівняно до посад державної служби, а тому вказаний стаж має включатися до стажу державної служби, що дає право на пенсійне забезпечення у порядку, визначеному законодавством України про державну службу.
42. Аналогічний висновок щодо застосування вищенаведених норм права у подібних правовідносинах викладений у постановах Верховного Суду від 22 листопада 2018 року у справі №500/6640/16, від 10 лютого 2021 року у справі №825/1453/18.
43. Доводи касаційної скарги про те, що посада судді, яку обіймала ОСОБА_1 не відноситься до посад державної служби, тому на неї не поширюються положення п. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII "Про державну службу" та ст. 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII "Про державну службу", є безпідставними, оскільки виходячи з буквального тлумачення зазначених Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VІІІ для реалізації права на пенсійне забезпечення згідно ст. 37 Закону № 3723-ХІІ необхідне перебування на посаді державної служби станом на 01 травня 2016 року, що підтверджено позивачем та не заперечувалось відповідачем, а не після 01 травня 2016 року.
44. Застосування висновків про призначення особі пенсії за віком на підставі ст.37 Закону України "Про державну службу", зарахування до стажу державної служби період роботи на посаді судді відповідає висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 716/155/17, від 03 липня 2018 року у справі № 265/3709/17, від 18 грудня 2018 року у справі № 466/6987/17, від 06 травня 2020 року у справі №619/2471/16-а, від 01 грудня 2020 року у справі №466/6057/17.
45. Варті уваги доводи касаційної скарги відповідача про те, що позивач вже отримує пенсію за віком і отримання двох пенсій одночасно не допускається.
46. Верховний Суд звертає увагу на те, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії, призначається один із цих видів пенсії за її вибором (ч. 1 ст. 10 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).
47. ОСОБА_1 неодноразово наголошувала, що має намір отримувати пенсію державного службовця за віком, проте до пенсійного органу нею було подано дві заяви про призначення їй різних видів пенсій.
48. Враховуючи положення ч. 1 ст. 10 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», позивач може звернутися до пенсійного органу для переведення з одного виду пенсії на інший.
49. Отже, ОСОБА_1 має право на призначення пенсії на підставі ст.37 Закону України «Про державну службу», проте суд не може втручатися у дискреційні повноваження пенсійного органу та призначати позивачу таку пенсію при умові, що ОСОБА_1 вже отримує інший вид пенсії (за віком) згідно з Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
50. Щодо висновків суду апеляційної інстанції про те, що у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року особам, які працюють на посадах та на умовах передбачених Законом України "Про судоустрій і статус суддів" призначені пенсії не виплачуються Верховний Суд враховує таке.
51. З 01 квітня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», яким внесено зміни до ст.47 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зокрема визначено, що тимчасово, у період з 01 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія п. 1 ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених Законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється. З 01 січня 2016 року пенсії виплачуються без урахування одержуваної заробітної плати (доходу) або пенсійних виплат з накопичувальної системи пенсійного страхування чи пенсійних виплат із системи недержавного пенсійного забезпечення.
52. Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» передбачено, що порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) працюючим пенсіонерам, встановлений цим Законом, поширюється на пенсіонерів (отримувачів щомісячного довічного грошового утримання) незалежно від часу призначення пенсії.
53. Пунктом 4 Прикінцевих положень вказаного Закону покладено обов`язок на Кабінет Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом: підготувати та подати до 01 травня 2015 року на розгляд Верховної Ради України проект закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних (крім пенсій військовослужбовців і наукових працівників), на загальних підставах; забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону; забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
54. Згідно з п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213-VIII у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.
55. Отже, з аналізу п. 5 Прикінцевих положень наведеного Закону слід зробити висновок, що ним скасовані діючі станом на 01 червня 2015 року норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначались відповідно до конкретного переліку законів.
56. З 01 січня 2016 року набрав чинності Закон України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яким ст. 47 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" викладено у новій редакції, відповідно до якої тимчасово, у період з 01 січня 2016 по 31 грудня 2016 року у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія п. 1 ст. 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених Законами України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються.
57. Також з 01 січня 2017 року відповідно до Закону України від 06 грудня 2106 № 1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" норми ст. 47 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" викладено у новій редакції, відповідно до якої тимчасово по 31 грудня 2017 року у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія п. 1 ст. 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), які займають посади державної служби, визначені Законом України від 10 грудня 2015 року "Про державну службу", а також працюють на посадах та на умовах, передбачених Законами України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", пенсії, призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються.
58. Після звільнення з роботи та подання до органу Пенсійного фонду України за місцем проживання трудової книжки із записом про звільнення або відповідного витягу з наказу, з дня, наступного за днем звільнення, пенсія виплачується у повному розмірі.
59. Колегія суддів звертає увагу на те, що зазначена норма Закону чітко встановлює, що пенсія особам, які працюють на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених Законами України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються.
60. Тобто, визначено, що підставою для припинення виплати пенсії з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року у спірних правовідносинах є саме факт роботи особи на посаді, яка дає право на призначення пенсії відповідно до зазначених законів, при чому в такому випадку не має значення, чи набула особа таке право (тобто чи наявні підстави визначені законом для її призначення - вік, інвалідність, тощо) чи ні.
61. Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 працює на посаді судді Апеляційного суду Сумської області з 16 червня 2015 року по теперішній час.
62. З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції зробив вірний висновок про те, що у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року особам, які працюють на посадах та на умовах передбачених Законом України "Про судоустрій і статус суддів" призначені пенсії не виплачуються.
63. Отже, суд апеляційний суд вірно відмовив у задоволенні позовних вимог щодо зобов`язання відповідача виплачувати позивачу пенсію державного службовця без обмеження граничним максимальним розміром.
64. Колегія суддів не погоджується з тим, що суд першої інстанції зобов`язав Сумське об`єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області призначити ОСОБА_1 пенсію на умовах передбачених ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723 з 01 червня 2016 року із розміру суддівської винагороди, підтвердженою довідками про складові заробітної плати, оформленими апеляційними судами Сумської і Донецької областей, оскільки рішенням відповідача відмовлено позивачу в призначенні пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу», при цьому питання щодо розміру пенсії відповідачем не вирішувалося, а тому доводи ОСОБА_1 про порушення відповідачем її права на отримання пенсії у відповідному розмірі та вимоги про зобов`язання відповідача здійснити призначення пенсії без обмеження максимальним розміром є безпідставними.
65. Разом з цим, колегія суддів зазначає, що саме територіальний орган Пенсійного фонду України уповноважений на виконання функцій з розрахунку пенсій громадянам.
66. Суд апеляційної інстанції зазначав про те, що відповідачем не вирішувалося питання щодо розміру пенсії, а також про безпідставність доводів позивача, проте суд апеляційної інстанції не скасував та не змінив судове рішення першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про зобов`язання відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію із розміру суддівської винагороди.
67. Враховуючи викладене, судові рішення підлягають частковому скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.
68. За приписами ч. 1 ст. 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
69. З урахуванням вищенаведеного, касаційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, касаційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, а постанови судів першої та апеляційної інстанції слід частково скасувати та прийняти нове рішення про відмову у позові.
Керуючись ст.ст. 345 349 351 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Касаційну скаргу Сумського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області - задовольнити частково.
Постанову Зарічного районного суду м. Суми від 18 січня 2017 року - скасувати.
Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року у справі №591/3924/16-а - скасувати в частині, якою позов задоволено. Ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.
В іншій частині постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року у справі №591/3924/16-а - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя Я.О. Берназюк
Суддя І.В. Желєзний