Постанова
Іменем України
19 березня 2020 року
м. Київ
справа №592/5714/18
провадження №61-46709св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження справу за заявою головного лікаря комунального закладу Сумської обласної ради «Обласний наркологічний диспансер» про проведення психіатричного огляду особи у примусовому порядку ОСОБА_1 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 12 червня 2018 року у складі судді Костенка В. Г. та постанову Сумського апеляційного суду від 15 січня
2019 року у складі колегії суддів: Левченко Т. А., Криворотенко В. І.,
Собина О. І.,
учасники справи:
заявник - головний лікар комунального закладу Сумської обласної ради «Обласний наркологічний диспансер»,
особа, стосовно якої вирішується питання про надання їй психіатричної допомоги у примусовому порядку - ОСОБА_1 ,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2018 року головний лікар Комунального закладу Сумської обласної ради «Обласний наркологічний диспансер» (далі - Головний лікар) звернувся із заявою про проведення психіатричного огляду ОСОБА_1 у примусовому порядку.
Заява мотивована тим, що до Комунального закладу Сумської обласної ради «Обласний наркологічний диспансер» (далі - КЗ СОР «Обласний наркологічний диспансер» надійшла спільна заява мешканців квартир з АДРЕСА_1 по АДРЕСА_2 , у якій просили провести психіатричний огляд у примусовому порядку їх сусідки ОСОБА_1 .
Указував, що 06 квітня 2018 року, 13 квітня 2018 року та 04 травня 2018 року до місця мешкання ОСОБА_1 були здійснені виїзди лікарів-психіатрів спеціалізованої психіатричної бригади швидкої допомоги, але згоду на огляд вона не надала.
Головний лікар вважав, що у ОСОБА_1 тяжкий психічний розлад, внаслідок чого вона вчиняє або виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї та оточуючих.
Вказував, що ОСОБА_1 вмикає газ (що майже не призвело до вибуху), щодня безпідставно викликає правоохоронні органи, МНС, санітарно-епідеміологічну службу, вступає в суперечки та конфлікти з сусідами, погано контролює роботу електроприладів, не дивиться за своїм малолітнім онуком, який мешкає разом з нею.
Зроблено висновок, що ОСОБА_1 вчиняє, або виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї та оточуючих, тому припускають наявність у неї тяжкого психічного розладу.
Тому заявник звернувся до суду і просив провести психіатричний огляд у примусовому порядку ОСОБА_1 без її згоди.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 12 червня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване відсутністю підстав для задоволення заявлених вимог щодо проведення психіатричного огляду ОСОБА_1 без її усвідомленої згоди, оскільки, заявником не надано належних, достатніх та переконливих доказів, які б давали підстави для проведення психіатричного огляду ОСОБА_1 у примусовому порядку.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Сумського апеляційного суду від 15 січня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 12 червня 2018 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у березні 2019 року, ОСОБА_1 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Доводи касаційної скарги зводяться до того, що оскаржені судові рішення ухвалені з порушенням норм процесуального права, а саме частин першої та четвертої статті 294, частини другої статті 341, статті 368 ЦПК України, та неправильним застосуванням частини четвертої статті 22 Закону України «Про психіатричну допомогу».
Зазначає, що висновки суду першої інстанції, викладені в мотивувальній частині рішення, містять неправдиву інформацію, твердження суду ґрунтуються на неналежних та неприпустимих доказах. Висновки суду апеляційної інстанції базуються на припущеннях. Суди порушили право на доказування.
Касаційна скарга також містить посилання на те, що суд безпідставно вважав ОСОБА_1 у справі заінтересованою особою.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористалися правом подання до суду відзиву на касаційну скаргу, письмових заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.
Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Предметом спору у справі, яка переглядається, є проведення психіатричного огляду особи у примусовому порядку.
Правові та організаційні засади забезпечення громадян психіатричною допомогою виходячи із пріоритету прав і свобод людини і громадянина, встановлює обов`язки органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з організації надання психіатричної допомоги та правового і соціального захисту, навчання осіб, які страждають на психічні розлади, регламентує права та обов`язки фахівців, інших працівників, які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, здійсненні соціального захисту та навчання осіб, які страждають на психічні розлади визначає Закон України «Про психіатричну допомогу».
Статтею 4 Закону України «Про психіатричну допомогу» передбачено, що психіатрична допомога надається на основі принципів законності, гуманності, додержання прав людини і громадянина, добровільності, доступності та відповідно до сучасного рівня наукових знань, необхідності й достатності заходів лікування, медичної, психологічної та соціальної реабілітації, надання освітніх, соціальних послуг.
Статтею 11 Закону України «Про психіатричну допомогу» встановлені вичерпні підстави психіатричного огляду.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про психіатричну допомогу» передбачено, що психіатричний огляд проводиться з метою з`ясування: наявності чи відсутності в особи психічного розладу, потреби в наданні їй психіатричної допомоги, а також для вирішення питання про вид такої допомоги та порядок її надання.
Психіатричний огляд особи може бути проведено без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника у випадках, коли одержані відомості дають достатні підстави для обґрунтованого припущення про наявність у особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона: вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність, або завдасть значної шкоди своєму здоров`ю у зв`язку з погіршенням психічного стану у разі ненадання їй психіатричної допомоги.
Згідно частини першої статті 339 ЦПК України за умов, визначених Законом України «Про психіатричну допомогу», заява представника закладу з надання психіатричної допомоги про госпіталізацію особи до закладу з надання психіатричної допомоги у примусовому порядку та заява про продовження такої госпіталізації подаються до суду за місцезнаходженням зазначеного закладу.
Згідно з частинами першою, другою статті 340 ЦПК України у заяві про проведення психіатричного огляду фізичної особи у примусовому порядку, про надання особі амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку та її продовження, про госпіталізацію до психіатричного закладу у примусовому порядку та продовження такої госпіталізації повинні бути зазначені підстави для надання психіатричної допомоги у примусовому порядку, встановлені законом.
До заяви про психіатричний огляд або надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку додається висновок лікаря-психіатра, а про продовження примусової амбулаторної психіатричної допомоги, про примусову госпіталізацію, її продовження - висновок комісії лікарів-психіатрів та інші відповідні матеріали.
Зважаючи на те, що заявником не надано належних, достатніх і переконливих доказів на підтвердження визначених законом підстав для проведення психіатричного огляду ОСОБА_1 у примусовому порядку, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову.
Колегія суддів не бере до уваги надіслані заявником додаткові пояснення у справі та письмові докази (довідки, листи тощо) оскільки дослідження та оцінка доказів, встановлення фактичних обставин справи є прерогативою судів першої та, у визначених законом випадках, апеляційної інстанцій. Порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів згідно з положеннями статті 400 ЦПК України.
Решта доводів касаційної скарги зводиться до необхідності переоцінки доказів та встановлення обставин, знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції згідно з вимогами статті 400 ЦПК України.
З огляду на вищевикладене доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 12 червня 2018 року та постанову Сумського апеляційного суду від 15 січня 2019 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: В. С. Висоцька
І. В. Литвиненко
І. М. Фаловська