ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 600/1085/20-а
провадження № К/9901/5425/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А., суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Свіженька Мілк"
на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2020 року (суддя Боднарюк О.В.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2021 року (головуючий суддя Мацький Є.М., судді Сушко О.О., Залімський І. Г.)
у справі № 600/1085/20-а
за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Свіженька Мілк"
до Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області
про визнання протиправним припису
І. РУХ СПРАВИ
1. У липні 2020 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Свіженька Мілк" (далі - СТОВ "Свіженька Мілк") звернулося до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, в якому просило визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області від 13 липня 2020 року за № ДК /0056Пр/03/01-20, який видано Державним інспектором контролю за використанням та охороною земель Спинул І.Г. керівнику СТОВ "Свіженька Мілк" Бойко Ю.В. та яким приписано в 30-ти денний термін з дня отримання припису усунути порушення земельного законодавства, шляхом звільнення частини самовільно зайнятої земельної ділянки за кадастровим номером 7310136900:54:002:0008, площею 42 га.
2. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2020 року, яке було залишене без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2021 року, у задоволенні позову відмовлено.
3. Не погодившись з такими судовими рішеннями, СТОВ "Свіженька Мілк" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, та ухвалити у цій справі нове рішення, не передаючи справу на новий розгляд.
4. Від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить суд залишити судові рішення без змін.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Головним управлінням Держгеокадастру у Чернівецькій області на підставі наказу від 08 липня 2020 року №430-ДК «Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використання та охороною земель всіх категорій і форм власності» здійснено державний контроль за додержання вимог земельного законодавства під час використання земель державної та комунальної власності відповідно до заходів, передбачених документацією із землеустрою, в межах певного виду використання (зокрема щодо зміни складу угідь) у межах території Чернівецької міської ради, кадастровий номер: 7310136900:54:002:0008.
6. За результатами проведеної перевірки складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки від 09 липня 2020 року № 430-ДК/317/АП/09/01-20, в якому (окрім іншого), зафіксовано порушення статей 125, 126 та пункту б статті 211 Земельного кодексу України, яке полягає в тому, що СТОВ "Свіженька Мілк", в особі керівника Бойка Ю.В. самовільно зайнято та використовується частина земельної ділянки, кадастровий номер 7310136900:54:002:0008 площею 42 га. Самовільне зайняття частини земельної ділянки здійснено шляхом її обробітку, посіву та вирощування сільськогосподарської культури кукурудзи та вико-вівсяної суміші.
7. 09 липня 2020 року Головним управлінням Держгеокадастру у Чернівецькій області складено акт обстеження земельної ділянки № 113-ДК/0071/АО/10/01-20.
8. Головним управлінням Держгеокадастру у Чернівецькій області винесено припис від 13 липня 2020 року №430-ДК/0156Пр/03/01-20 про усунення порушень вимог земельного законодавства шляхом звільнення частини самовільно зайнятої земельної ділянки, а також складено протокол про адміністративне правопорушення від 13 липня 2020 року №430-ДК/0153П/07/01-20 та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення від 15 липня 2020 року №430-ДК/0151По/08/01-20 відповідно до приписів статті 53-1 КУпАП.
9. Посадовими особами відповідача здійснено розрахунок розміру шкоди від 15 липня 2020 року № 430-ДК/0073ШК/11/01-20, заподіяної внаслідок використання без правовстановлюючих документів земельної ділянки , загальна сума шкоди становить - 69947,40 грн.
10. Судами досліджено договір від 26 травня 2011 року, укладений між Державним підприємством дослідного господарства "Центральне" та СТОВ "Свіженька - Мілк", відповідно до умов якого Державне підприємством дослідного господарства "Центральне" (далі - ДПДГ "Центральне") та позивач домовились про надання платних послуг, щодо приведення земель до придатності, вирощування сільськогосподарських культур на земельній ділянці, розміром 171 га.
11. Згідно з рішенням Господарського суду Чернівецької області від 25 лютого 2019 року у справі № 926/672/15 за позовом Прокурора м. Чернівці в інтересах держави в особі Національної академії аграрних наук України та Буковинської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України до ДПДГ "Центральне" Буковинської державної сільськогосподарської дослідної станції інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України, яке набрало законної сили 28 березня 2019 року, встановлено, що ДПДГ "Центральне" не є користувачем земельних ділянок у встановленому законодавством порядку.
12. Зокрема встановлено, що згідно з пунктом 1.3 статуту ДПДГ "Центральне" Буковинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільськогосподарського господарства Карпатського регіону Національної Академії аграрних наук України підпорядковане безпосередньо - Буковинській державній сільськогосподарській дослідній станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України; загальне підпорядкування - Національній академії аграрних наук України, як органу по управлінню державним майном.
13. 25 грудня 2013 року прийнята Постанова Президії НААН України, пунктом 1 якої постановлено: пункт 2 постанови Президії УААН від 30 червня 1999 року (протокол № 13) - скасувати, а в пункті 2 вище вказаної постанови зазначено, що земельні ділянки 2187,5 га в м. Чернівці та 819 га на території Вижницького району вирішено передати Буковинській державній сільськогосподарській дослідній станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН.
14. 26 березня 2014 року прийнята інша постанова Президії НААН України, якою визначено пункт 1 постанови Президії УААН від 25 грудня 2013 року викласти в такій редакції: пункт 2 постанови Президії УААН від 30 червня 1999 року (протокол № 13) "Про створення державного дослідного господарства "Центральне" Чернівецької державної сільськогосподарської станції на самостійному балансі" скасувати в частині передачі земель ДПДГ "Центральне" Чернівецької державної сільськогосподарської станції Української академії аграрних наук".
15. ДП ДГ "Центральне" оскаржило в судовому порядку Постанови Президії НААН України від 25 грудня 2013 року (протокол № 22) "Про передачу землі Буковинській державній сільськогосподарській дослідній станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН; від 26 березня 2013 року (протокол № 4) "Про внесення до постанови Президії НААН від 25 грудня 2013 року (протокол № 22) "Про передачу землі Буковинській державній сільськогосподарській дослідній станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН.
16. Рішенням господарського суду Чернівецької області від 12 грудня 2016 року у справі №910/14685/15, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06 березня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.
17. Зокрема, судом встановлено, що з моменту видачі вказаних вище Державних актів на право постійного користування землею у Буковинської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України виникло право постійного користування земельними ділянками згідно з планом землекористування та в межах, встановлених зазначеним планом землекористування.
18. Постанова Президії Української академії аграрних наук від 30 червня 1999 року, якою ДПДГ "Центральне" передано земельні ділянки, не є правоустановчим документом, що посвідчує права підприємства на користування земельними ділянками. Натомість вказана постанова є рішенням органу, уповноваженого управляти майном позивача та може слугувати підставою для оформлення права користування наведеними в них землями.
19. ДПДГ "Центральне" не довело належними та допустимими доказами наявність права користування спірними земельними ділянками, відтак неможливим у такому випадку є захист відсутнього права користування земельною ділянкою на підставі статті 152 ЗК України.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
20. Відмовляючи у позові, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції керувалися тим, що на момент укладення договору оренди землі та на час розгляду цього спору ДПДГ "Центральне" не є користувачем земельних ділянок у встановленому законодавством порядку. Вищевказаний договір не є належним доказом в розумінні вимог статті 73 КАС України для спростування доводів відповідача щодо самовільного зайняття земельної ділянки позивачем.
21. Суди відхилили доводи позивача про порушення процедури проведення земельної перевірки, мотивуючи це тим, що названі позивачем обставини не впливають на виявленні порушення земельного законодавства з боку останнього та прийняття з цього приводу рішення суб`єктом владних повноважень. Колегія суддів звернула увагу на те, що СТОВ "Свіженька - Мілк" не заперечується факт використання земельної ділянки, яка була об`єктом перевірки державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, а позивач посилався на те, що зазначені земельні ділянки він використовує правомірно.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ВІДЗИВУ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ
22. Скаржник вважає хибними висновки суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний адміністративний суд, що договір укладений між ДПДГ "Центральне" в особі директора Новицького З.М. та СТОВ "Свіженька Мілк" від 26 травня 2011 року не є належним доказом, в розумінні вимог статті 73 КАС України для спростування доводів відповідача щодо самовільного зайняття земельної ділянки позивачем. Судовим рішенням у справі № 910/14685/15 встановлено факт відсутності у ДПДГ «Центральне» права користування спірними земельними ділянками. Проте, договір від 26 травня 2011 року, укладений між ДПДГ «Центральне» та СТОВ «Свіженька Мілк» не був визнаний у встановленому законом порядку недійсним.
ДП ДГ «Центральне», укладаючи Договір від 26 травня 2011 року, діяло правомірно, оскільки протягом тривалого часу користувалось вказаною земельною ділянкою, що підтверджується постановою президії Української академії аграрних наук «Про створення державного дослідного господарства «Центральне» Чернівецької державної сільськогосподарської станції на самостійному балансі» від 30 червня 1999 року.
Крім цього, договір від 26 травня 2011 року було укладено до прийняття відповідних Постанов Президії НААН України та рішень судів, якими вилучалась земля від ДП ДГ «Центральне» та встановлення факту відсутності у ДП ДГ «Центральне» права користування спірною земельною ділянкою. Вимог до СТОВ «Свіженька Мілк», про звільнення земельної ділянки, якою воно користується на підставі Договору від 26 травня 2011 року до 13 липня 2020 року ніхто не висував.
23. У відзиві на касаційну скаргу відповідач підтримує висновки судів попередніх інстанцій та стверджує, що в ході проведення перевірки вірно встановлено, що позивачем самовільно зайнято частину земельної площею 42 га, без правовстановлюючих на те документів, із земель державної форми власності, що суперечить вимогам та положенням Земельного кодексу України, в зв`язку із чим такими діями позивача заподіяно шкоду державі в сумі 69947,40 грн.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
24. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.
25. Предметом оскарження у цій справі є припис Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області від 13 липня 2020 року за № 492-ДК/0056Пр/03/01-20, який видано Державним інспектором контролю за використання та охороною земель Спинул І.Г. керівнику СТОВ «Свіженька Мілк» Бойко Ю.В. та яким приписано в 30-ти денний термін з дня отримання припису усунути порушення земельного законодавства, шляхом звільнення частини самовільно зайнятої земельної ділянки за кадастровим номером 7310136900:54:002:0008, площею 42 га.
26. Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
27. Статтею 211 ЗК України встановлено ряд порушень, за які громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства.
28. За приписами частини 1 статті 188 ЗК України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
29. Відповідно до статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
30. У разі виявлення порушення земельного законодавства, в тому числі і самовільного зайняття земельної ділянки, державний інспектор сільського господарства, державний інспектор з охорони довкілля складає протокол про порушення та видає особі, яка допустила порушення, вказівку про його усунення у 30-денний строк. Якщо особа, яка допустила порушення земельного законодавства, не виконала протягом зазначеного строку вказівки державного інспектора щодо припинення порушення земельного законодавства, державний інспектор сільського господарства, державний інспектор з охорони довкілля відповідно до закону накладає на таку особу адміністративне стягнення та повторно видає вказівку про припинення правопорушення чи усунення його наслідків у 30-денний строк (стаття 144 ЗК України).
31. Згідно із статтею 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
32. Відповідно до статті 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформляється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року №1952-IV (далі - Закон №1952-IV).
33. Згідно пункту 1 частини 1 статті 2 Закону № 1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
34. Частиною 2 статті 3 Закону № 1952-IV визначено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
35. Таким чином, обов`язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, зареєстрованих у порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
36. Відповідно до статті 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.
37. Право постійного користування земельною ділянкою закріплене статтею 92 Земельного кодексу України, згідно з якою право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
38. Приписами статті 93 Земельного кодексу України визначено право оренди земельної ділянки, як засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
39. Позивач при проведенні перевірки, у позові, апеляційній та касаційній скаргах стверджував про те, що використання земельної ділянки не є самовільним, оскільки він користується нею на підставі договору оренди землі від 26 травня 2011 року, укладений між ДП ДГ "Центральне" та СТОВ "Свіженька - Мілк".
40. Відповідно до умов пункту 1.1 Договору ДП ДГ "Центральне" на праві постійного користування належить 171 га земельної ділянки (рілля), яка використовується для вирощування сільськогосподарських культур та знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул. Каштанова, 20 (урочище Шанці, відділок Садгора).
41. Пунктом 3.1 Договору встановлено, що даний договір починає діяти з 26 травня 2011 року по 21 жовтня 2021 року.
42. Як встановлено судами, рішенням Господарського суду Чернівецької області від 25 лютого 2019 року у справі № 926/672/15, яке набрало законної сили після перегляду апеляційної інстанцією, встановлено факт відсутності у ДП ДГ «Центральне» права користування спірними земельними ділянками, в тому числі, яка самовільно використовується позивачем.
43. Судовими рішеннями у справі №910/14685/15, крім іншого встановлено, що постанова Президії Української академії аграрних наук від 30 червня 1999 року, якою ДПДГ "Центральне" передано земельні ділянки, не є правоустановчим документом, що посвідчує права підприємства на користування земельними ділянками.
44. Позивач стверджує, що державну реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку за державою в особі Головного управління Держгеокадастру в Чернівецькій області здійснено 29 листопада 2019 року, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за номером інформаційної довідки 217677547 від 24 липня 2020 року.
45. Колегія суддів зазначає, що дійсно на момент укладення договору оренди землі не було підстав вважати, що ДПДГ "Центральне" передає земельну ділянку в оренду неправомірно. Проте такі обставини існували на момент проведення перевірки (липень 2020 року), оскільки попередній орендодавець визнаний у судовому порядку неналежним розпорядником землі, і позивач не переуклав договір оренди земельної ділянки з належним власником земельної ділянки.
46. Зі встановлених судами обставин вбачається, що за результатами проведеної перевірки, відповідачем складено припис від 13 липня 2020 року №430-ДК/0156Пр/03/01-20 про усунення порушень вимог земельного законодавства шляхом звільнення частини самовільно зайнятої земельної ділянки, а також складено протокол про адміністративне правопорушення від 13 липня 2020 року №430-ДК/0153П/07/01-20 та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення від 15 липня 2020 року №430-ДК/0151По/08/01-20 відповідно до приписів статті 53-1 КУпАП.
47. У позовній заяві зазначено, що предметом оскарження у цій справі є тільки припис Головного управління Держгеокадастру в Чернівецькій області, який зобов`язує позивача на майбутнє усунути порушення вимог земельного законодавства шляхом звільнення частини самовільно зайнятої земельної ділянки. Протокол про адміністративне правопорушення та постанову про накладення штрафу СТОВ "Свіженька Мілк" не є предметом цього позову.
48. З урахуванням встановлених судами обставин, колегія суддів вважає правомірним вимоги припису, оскільки у судовому порядку визнано відсутнім майнове право у орендодавця на земельну ділянку, що нівелює законність використання позивачем такої земельної ділянки.
49. З огляду на викладене, Головне управління Держгеокадастру в Чернівецькій області, як належний представник держави у цих відносинах, правомірно прийняло припис з вимогою усунути порушення земельного законодавства, шляхом звільнення частини самовільно зайнятої земельної ділянки за кадастровим номером 7310136900:54:002:0008 площею 42 га.
50. Отже, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження.
51. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
52. З огляду на викладене, касаційна скарга не підлягає задоволенню, а судові рішення слід залишити без змін.
53. Оскільки Верховний Суд залишає без змін судові рішення, то відповідно до статті 139 КАС України, судові витрати не підлягають новому розподілу.
На підставі викладеного, керуючись статтями 139 242 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Свіженька Мілк" залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2021 року у справі № 600/1085/20-а - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб