№ 600/765/20-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2024 року

м. Київ

справа № 600/765/20-а

адміністративне провадження № К/990/11207/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Олендера І.Я.,

суддів: Гімона М.М., Гончарової І.А.,

розглянув в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01.02.2022 (судді: Граб Л.С. (головуючий), Сторчак В.Ю., Смілянець Е.С.) у справі №600/765/20-а за позовом Головного управління ДПС у Чернівецькій області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. В червні 2020 року Головне управління ДПС у Чернівецькій області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (далі - контролюючий орган, Головного управління ДПС у Чернівецькій області) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) про стягнення до місцевого бюджету податкового боргу на загальну суму 14718,88 грн.

В обґрунтуванні позовних вимог контролюючий орган зазначив, що за ОСОБА_1 рахується заборгованість зі сплати податків та зборів на загальну суму 14718,88 грн, яка в добровільному порядку не сплачена та підлягає примусовому стягненню.

2. ОСОБА_1 подав до суду зустрічний позов до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень:

- від 15.01.2019 № 0000215106 Форми "Ш", яким визначено штраф у розмірі 20% у сумі 2453,99 грн за несвоєчасну сплату грошового зобов`язання з транспортного податку в сумі 12269,95 грн;

- від 18.03.2019 № 0013665106 форми "Ш", яким визначено штраф у розмірі 20% у сумі 2546,00 грн за несвоєчасну сплату грошового зобов`язання з транспортного податку в сумі 12730,00 грн.

В обґрунтуванні зустрічного позову ОСОБА_1 вказав, що зазначені податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки камеральні перевірки щодо сплати податкового боргу проведені контролюючим органом поза межами строку визначеного статтею 102 Податкового кодексу України.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 28.08.2021 адміністративний позов Головного управління ДПС у Чернівецькій області задоволено повністю, стягнуто з ОСОБА_1 до місцевого бюджету податковий борг на загальну суму 14718,88 грн.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 15.01.2019 № 0000215106 Форми "Ш", від 18.03.2019 №0013665106 форми "Ш" - відмовлено.

Приймаючи рішення в частині задоволених вимог контролюючого органу, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки ОСОБА_1 сума податкового боргу на загальну суму 14718,88 грн станом на день звернення контролюючого органу з даним позовом добровільно не сплачена, а відповідно така підлягає стягненню в судовому порядку.

В частині відмови в задоволенні зустрічного позову, суд дійшов висновку, що Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області правомірно прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення форми «Ш» від 15.01.2019 №0000215106 та від 18.03.2019 №0013665106, тобто в межах 1095 днів від погашення боргу, як визначено пунктом 102.4 статті 102 Податкового кодексу України.

4. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01.02.2022 рішення суду першої інстанції скасовано.

Прийняти нову постанову, якою зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 15.01.2019 № 0000215106 форми "Ш" та від 18.03.2019 № 0013665106 форми "Ш".

В задоволенні позову Головного управління ДПС у Чернівецькій області відмовлено.

В частині задоволених вимог рішення суду апеляційної інстанції вмотивовано тим, що в спірних правовідносинах контролюючий орган мав право проводити камеральну перевірку своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України, а саме не пізніше закінчення 1095 дня, з дня нарахування податкового зобов`язання, а відповідно і застосовувати відповідальність до позивача виключно в межах перевіреного періоду, тобто з урахування строків давності.

Враховуючи дату прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення, яким ОСОБА_1 визначено грошове зобов`язання (30.09.2015), а також дату граничного строку сплати такого грошового зобов`язання, суд дійшов висновку про протиправність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень від 15.01.2019 № 0000215106 форми "Ш" та від 18.03.2019 №0013665106 форми "Ш", оскільки такі прийняті поза межами строку давності (1095 днів).

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01.02.2022 та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

6. Касаційний розгляд справи проведено в поряду письмового провадження за наявними у справі матеріалами, відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 30.09.2015 Хотинською ОДПІ ГУ ДФС у Чернівецькій області прийнято податкове повідомлення-рішення № 2639-17, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб у сумі 25000,00 грн.

28.01.2016 контролюючим органом сформовано та направлено ОСОБА_1 податкову вимоги форми "Ф" № 1-00 на суму 25000,00 грн.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 02.02.2017 у справі №824/848/16-а стягнуто з ОСОБА_1 податковий борг з транспортного податку з фізичних осіб у сумі 25000 грн до місцевого бюджету смт. Кельменці.

07.04.2017 заступником начальника відділу Кельменецького РВ ДВС ГТУЮ у Чернівецькій області прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 53721967 про стягнення з ОСОБА_1 25000,00 грн боргу за виконавчим листом №824/848/16-а, виданого 10.03.2017 Чернівецьким окружним адміністративним судом.

25.02.2019 заступником начальника відділу Кельменецького районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Чернівецькій області прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження ВП 53721967 про стягання з ОСОБА_1 25000,00 грн боргу, з виконання виконавчого листа №824/848/16-а у зв`язку з його фактичним виконанням в повному обсязі.

В подальшому контролюючим органом проведено камеральні перевірки своєчасності сплати сум грошових зобов`язань з транспортного податку ОСОБА_1 за результатами яких складено акти № 000014/24-13-51-06-НОМЕР_1 від 15.01.2019 та №001153/24-13-51-06/НОМЕР_1 від 18.03.2019.

За результатами перевірок було встановлено, затримку на 1161 день та на 1105 календарних днів сплати суми грошового зобов`язання з транспортного податку ОСОБА_1 .

На підставі вищевказаних актів перевірки, контролюючим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення форми «Ш» від 15.01.2019 №0000215106 (а.с. 25) та від 18.03.2019 №0013665106 (а.с. 27). Зазначеними податковими повідомленнями - рішеннями ОСОБА_1 визначено штраф у розмірі 20% за несвоєчасну сплату суми грошового зобов`язання з транспортного податку.

Оскільки суми визначені вищезазначеними податковими повідомленнями рішеннями ОСОБА_1 в добровільному порядку не сплачені, Головне управління ДПС в Чернівецькій області звернулося до суду з цим позовом про їх стягнення.

В свою чергу ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічним позовом про скасування вказаних вище податкових повідомлень-рішень, вважаючи такі протиправними.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. Підставою касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій контролюючий орган зазначив неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права у випадку, передбаченому пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що суд апеляційної інстанції при прийнятті рішення не врахував відповідного висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 03.04.2020 у справі 640/1091/19.

Контролюючий орган вказує, що у постанові від 03.04.2020 у справі 640/1091/19 Верховний Суд дійшов висновку, що датою, з якої обчислюється 1095-денний строк, впродовж якого може бути накладений штраф - є дата сплати узгодженої суми податкового зобов`язання, а не дата, на яку припадає закінчення встановленого законом строку сплати узгодженого грошового зобов`язання. З останньої обчислюється тривалість прострочення, яка не повинна перевищувати 1095 днів до накладення штрафу.

Таким чином, контролюючим органом у спірних правовідносинах було дотримано строку визначеного статтею 102 Податкового кодексу України, адже нарахування штрафних санкцій та пені відбулось в межах 1095 днів з дати першої сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з транспортного податку, а саме з 16.06.2017.

При цьому суд апеляційної інстанції помилково не врахував висновків Верховного Суду викладених у постанові від 03.04.2020 у справі 640/1091/19.

9. На касаційну скаргу контролюючого органу ОСОБА_1 надано відзив, в якому останній вважає наведені доводи безпідставними, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції просить залишити без змін.

На переконання ОСОБА_1 граничний строк сплати податкового повідомлення - рішення від 30.09.2015 №2639 форми «Р» настав 12.12.2015 (податкове повідомлення - рішення було вручено 12.10.2015), а отже контролюючий орган мав здійснити перевірку не пізніше 1095 днів саме з зазначеної дати, тобто граничний строк сплив ще 12.12.2018. Відповідно перевірка та застосовані штрафи на її підставі проведено контролюючим органом поза межами строку давності.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

10. Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, Верховний Суд виходить з наступного.

11. Як вбачається з рішення суду апеляційної інстанції таке вмотивовано висновком про те, що контролюючий орган має право проводити камеральну перевірку своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України, а саме не пізніше закінчення 1095 дня, з дня нарахування податкового зобов`язання. Враховуючи, що податкове повідомлення-рішення №2639-17, яким визначено податкове зобов`язання з транспортного податку прийнято 30.09.2015, то відповідно контролюючий орган провів перевірку та прийняв оскаржувані податкові повідомлення - рішення поза межами строків давності.

Спірним у цій справі є питання встановлення початку відліку строку давності, визначеного пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України, як в частині проведення контролюючим органом камеральної перевірки з питань своєчасності сплати узгодженого податкового (грошового) зобов`язання, так і застосування штрафних санкцій на підставі статті 126 Податкового кодексу України за несвоєчасну сплату платником податків узгодженого грошового зобов`язання.

Відносини у сфері оподаткування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня (підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (пункт 57.3 статті 57 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 113.1 статті 113 Податкового кодексу України строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов`язань. Суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори.

Застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), передбачених цією главою, не звільняє платників податків від обов`язку сплатити до бюджету належні суми податків та зборів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, а також від застосування до них інших заходів, передбачених цим Кодексом (пункт 113.2 статті 113 Податкового кодексу України).

Штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України (пункт 113.3 статті 113 Податкового кодексу України).

Граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов`язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу (стаття 114 Податкового кодексу України).

Статтею 102 Податкового кодексу України встановлено строки давності та їх застосування. Тобто, законодавцем встановлено строк давності, а саме 1095 днів, 2555 днів, а також правила його застосування (пункти 102.1, 102.4, 102.5) або не застосування (пункт 102.2), зупинення відліку (пункт 102.2), або продовження (пункт 102.6).

Зокрема, пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Тобто підпунктом 102.1 статті 102, визначено застосування строку давності 1095 днів, і зазначено, що цей строк застосовується контролюючим органом у випадку проведення перевірки та самостійного визначення суми грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.

Колегія суддів зазначає, що контролюючим органом не проводилась перевірка подачі декларації і правильність задекларованих показників, а відтак, граничний строк подання податкової декларації не має жодного значення у цьому спорі.

Натомість застосуванню підлягає лише строк давності 1095 днів, на який є покликання у приписах пункті 76.3 статті 76, статтях 113 114 115 Податкового кодексу України.

Відповідно до приписів пункту 76.3 статті 76 Податкового кодексу, камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Тобто, законодавцем розмежовуються випадки проведення камеральної перевірки податкової декларації (30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання) та інші випадки, зокрема проведення камеральної перевірки своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання, яка проводиться з урахуванням строку давності, визначеного статей 102 цього кодексу, тобто не пізніше закінчення 1095 дня (з дня сплати).

Отже, датою, з якої обчислюється 1095-денний строк, визначений пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України, в частині проведення контролюючим органом камеральної перевірки з питань своєчасності сплати узгодженого податкового (грошового) зобов`язання є дата фактичної сплати узгодженої суми податкового зобов`язання, а не день нарахування податкового зобов`язання, як вважав суд апеляційної інстанції.

Щодо строків застосування фінансових санкцій.

Згідно з пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Тобто розмір штрафної (фінансової) санкції встановлений у відсотках до погашеної суми податкового боргу, а тому сума штрафної санкції за порушення строку сплати узгоджених сум грошових зобов`язань, з урахуванням положень статті 126 Податкового кодексу України, розраховується за період з дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов`язань, і до дня фактичної сплати боргу.

Отже, з урахуванням того, що обов`язковою умовою для застосування до платника податку штрафної (фінансової) санкції на підставі статті 126 Податкового кодексу України є сплата грошового зобов`язання або факт погашення податкового боргу, то відлік строку давності для застосування штрафної (фінансової) санкції за порушення правил сплати (перерахування) узгодженої суми грошового зобов`язання починається з дня, наступного за днем фактичної сплати такого грошового зобов`язання.

Таким чином, датою, з якої обчислюється 1095-денний строк, впродовж якого може бути накладений штраф - є дата сплати узгодженої суми податкового зобов`язання, а не дата, на яку припадає закінчення встановленого законом граничного строку сплати узгодженого грошового зобов`язання.

Граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов`язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу (пункт 115.1 статті 115 Податкового кодексу України).

Таким строком є строк 1095 днів, початком відліку якого є дата сплати податкових (грошових) зобов`язань.

Аналогічні правові висновки щодо початку відліку строку проведення камеральної перевірки з питань своєчасності сплати узгодженого податкового (грошового) зобов`язання та застосування штрафних санкцій згідно з пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України за несвоєчасну сплату платником податків узгодженого грошового зобов`язання сформовано Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 24 липня 2023 року у справі № 821/850/18.

З урахуванням наведеного висновки суду апеляційної інстанції щодо проведення контролюючим органом камеральної перевірки та прийняття спірних податкових повідомлень - рішень (від 15.01.2019 №0000215106 та від 18.03.2019 №0013665106) поза межами строку давності в 1095 днів (строк обрахунку судом пов`язувався з прийняттям податкового повідомлення-рішення від 30.09.2015 №2639-17 та граничним строком його сплати) є помилковим.

Таким чином, оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 15.01.2019 №0000215106 та від 18.03.2019 №0013665106 є правомірними.

12. Щодо позовних вимог контролюючого орану щодо стягнення з ОСОБА_1 до місцевого бюджету податкового боргу на загальну суму 14718,88 грн.

Платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України).

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження (пункт 57.3 статті 57 Податкового кодексу України).

Таким чином, грошове зобов`язання, визначене контролюючим органом, яке оскаржене платником податків в судовому порядку, набуває статусу узгодженого з дня набрання судовим рішенням законної сили, у разі якщо процедуру оскарження платник податку не розпочинає, останній має сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Пунктами 95.1 та 95.2 статті 95 вказаного Кодексу визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.1 статті 59 Податкового кодексу України).

Отже нормами Податкового кодексу України встановлено чіткий порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетом та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган для стягнення податкового боргу.

Як встановлено судом першої інстанції за обліковується заборгованість на загальну суму 14718,88 грн. Обґрунтованих доводів щодо безпідставності обрахунку суми податкового боргу ОСОБА_1 не наведено.

Контролюючим органом сформовано та направлено ОСОБА_1 податкову вимогу форми "Ф" № 1-00 від 28.01.2016.

З урахуванням вищевказаного правового регулювання спірних правовідносин та встановлених судом першої інстанції обставин у справі, зокрема, що за ОСОБА_1 обліковується податковий борг у сумі 14718,88 грн, доказів сплати якого надано не було, при цьому контролюючим органом дотримано порядок стягнення такого боргу, зокрема було направлено податкову вимогу, яка отримана ОСОБА_1 і не оскаржена, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги контролюючого органу та стягнув з ОСОБА_1 заборгованість у сумі 14 718,88 грн.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

13. З огляду на встановлені обставини справи в сукупності та враховуючи правове регулювання спірних правовідносин, колегія суддів приходить до висновку, що доводи, викладені у касаційні скарзі, дають підстави для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, яке призвело до неправильного вирішення справи та скасування рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону, а тому касаційна скарга Головного управління ДПС у Чернівецькій області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України підлягає частковому задоволенню.

14. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

Суд касаційної інстанції скасовує або частково і залишає в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону (частина перша статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341 345 349 352 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України задовольнити частково.

Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01.02.2022 у справі №600/765/20-а скасувати та залишити в силі рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 28.08.2021.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіІ.Я.Олендер М.М. Гімон І.А. Гончарова