Постанова
Іменем України
12 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 607/12423/20
провадження № 61-10884св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Європа»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Європа» на постанову Тернопільського апеляційного суду від 25 травня 2021 року у складі колегії суддів: Костів О. З., Міщій О. Я., Шевчук Г. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Європа» (надалі - ТОВ «Європа») про визнання рішення загальних зборів недійсним.
Позовні вимоги позивач обґрунтовувала тим, що вона є матір`ю
ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Її дочка була єдиним засновником та власником ТОВ «Європа». 18 червня 2019 року проведено загальні збори учасників ТОВ «Європа», на яких фактично єдиним присутнім був чоловік померлої ОСОБА_2 - ОСОБА_3 . На зазначених зборах прийнято рішення про виключення померлої ОСОБА_2 із числа засновників товариства. Зазначене рішення затверджено протоколом № 2 загальних зборів учасників ТОВ «Європа» від 18 червня 2019 року.
Крім того, 21 червня 2019 року у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань змінено відомості про склад засновників ТОВ «Європа», визначивши єдиним засновником ОСОБА_3
07 червня 2019 року вона отримала свідоцтво про право на спадщину за законом, відповідно до якого вона успадкувала 1/6 частку майна
ОСОБА_2 , що включає у себе 1/6 частку статутного капіталу ТОВ «Європа».
04 жовтня 2019 року вона подала до управління державної реєстрації відділу державної реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців Тернопільської міської ради заяву про вступ до числа учасників
ТОВ «Європа». Однак, згідно із повідомленням від 24 жовтня 2019 року
№ 2553/28-02, в Єдиному державному реєстрі відомості про склад учасників ТОВ «Європа» не містять інформації про померлу ОСОБА_2 . Таким чином, ОСОБА_3 своїми діями, одноособово беручи участь у загальних зборах ТОВ «Європа», протиправно виключив померлу ОСОБА_2 із числа учасників ТОВ «Європа», чим фактично позбавив спадкоємця
ОСОБА_1 права на спадкування частки корпоративних прав товариства.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд визнати недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «Європа», затверджене пунктом 2 протоколу № 2 загальних зборів учасників ТОВ «Європа» від 18 червня 2019 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області
від 26 січня 2021 року у складі судді Грицай К. М. у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що на час прийняття оспорюваного рішення загальних зборів учасників ТОВ «Європа», згідно відомостей із Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, засновниками цієї юридичної особи були ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Згідно із протоколом загальних зборів товариства частка ОСОБА_2 у статутному капіталі ТОВ «Європа» становила 33,33 %, частка ОСОБА_3 - 66,67 %, тобто частка ОСОБА_2 становила менше 50 %. Протягом року з дня закінчення строку для прийняття спадщини після померлої ОСОБА_2 спадкоємець ОСОБА_1 не подала заяву про вступ до товариства, що відповідно до частини другої статті 23 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» є підставою для виключення померлого учасника із товариства.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що рішення загальних зборів учасників ТОВ «Європа», затверджене пунктом 2 протоколу № 2 загальних зборів учасників ТОВ «Європа» від 18 червня 2019 року прийнято з дотримання норм чинного законодавства.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Тернопільського апеляційного суду від 25 травня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 січня 2021 року скасовано й ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до
ТОВ «Європа» про визнання недійсним рішення загальних зборів задоволено.
Визнано недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ «Європа», затверджене протоколом № 2 загальних зборів учасників ТОВ «Європа»
від 18 червня 2019 року.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що частина друга статті 23 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», яка встановлює вказаний річний термін для подання спадкоємцями померлого учасника заяви про вступ до товариства, набрала чинності лише 17 червня 2019 року - за один день до проведення зборів.
Приймаючи оскаржуване рішення, загальні збори ТОВ «Європа» виходили із того, що встановлений частиною другою статті 23 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», яка набрала чинності 17 червня 2019 року, річний термін для подання спадкоємцями померлого учасника заяви про вступ до товариства закінчився 01 серпня 2018 року (тобто, за 10 місяців до набрання чинності нормою, яка такий строк встановлює), що суперечить встановленому у статті 58 Конституції України принципу незворотності дії закону в часі, згідно якого закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі та поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.
Також колегія суддів зазначила, що в зв`язку із наявністю численних судових спорів між спадкоємцями померлої ОСОБА_2 , позивачка ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину, яка складається з 1/6 частки статутного капіталу ТОВ «Європа», отримала лише 07 червня 2019 року, та саме із вказаної дати остання отримала право подати заяву про вступ до товариства.
Оскаржуване рішення загальних зборів ТОВ «Європа» про виключення померлої ОСОБА_2 із числа учасників прийнято всупереч частині другій статті 23 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», порушує права позивачки, як спадкоємця ОСОБА_2 , та нівелює її законні очікування на реалізацію своїх спадкових прав.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У червні 2021 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду ТОВ «Європа» подало касаційну скаргу на постанову Тернопільського апеляційного суду від 25 травня 2021 року, в якій заявник просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу на новий розгляд за встановленою підсудністю до Господарського суду Тернопільської області.
Підставами касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, вказує, що суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 922/88/20, від 10 вересня 2019 року у справі № 921/36/18,
від 20 листопада 2019 року у справі № 910/8132/19, від 15 квітня 2020 року у справі № 260/91/19, та відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункти 1 та 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційну скаргу мотивовано тим, що у справі, що розглядається, застосуванню підлягає саме пункт 4 частини першої статті 20 ГПК України, оскільки спір стосується часток у ТОВ «Європа» та відновлення корпоративних прав учасника та участь у корпоративних відносинах з
ТОВ «Європа».
Станом на 18 червня 2019 року частка у статутному капіталі ТОВ «Європа» померлої ОСОБА_2 становила 33,33 %, а тому норма частини другої статті 23 України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» застосована з моменту вступу її в дію. Апеляційним судом не взято до уваги те, що ОСОБА_1 фактично уникала набуття прав учасника ТОВ «Європа», бо не виконала визначену законодавством певну послідовність юридично значимих дій, а саме: прийняла спадщину, але протягом двох років з моменту прийняття спадщини не оформляла свідоцтво про право на спадщину і як наслідок пропустила строк, який встановлено Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».
Також заявник зазначає, що положення статті 23 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» є новими для національного законодавства, оскільки запроваджені з прийняттям нового Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», який набув чинності 17 червня 2018 року.Приймаючи оскаржуване рішення загальні збори ТОВ «Європа» виходили із того, що норма частини другої статті 23 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» набрала чинності 17 червня 2019 року, а тому підстав для неприйняття зазначеного рішення не було.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 30 липня 2021 року відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
У серпні 2021 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 06 вересня 2022 року справу за позовом
ОСОБА_1 до ТОВ «Європа» про визнання недійсним рішення загальних зборів призначено до судового розгляду.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У серпні 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу ТОВ «Європа», у якому вона просила касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Відповідно до частини другої статті 183 ЦПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.
У частині четвертій статті 395 ЦПК України передбачено, що до відзиву додаються докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
ОСОБА_1 не долучила до відзиву на касаційну скаргу доказів на підтвердження надіслання його заявнику та іншим учасникам справи.
Згідно з частиною четвертою статті 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Таким чином, зазначений відзив не може бути прийнятий судом касаційної інстанції до розгляду та підлягає поверненню ОСОБА_1 .
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ТОВ «Європа» (код ЄДРПОУ 22604324) зареєстровано 13 січня 1996 року, єдиним засновником і учасником якого була ОСОБА_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Тернопільським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області від 01 лютого 2017 року
серія НОМЕР_1 (а. с. 6).
Згідно із заповітом від 15 жовтня 2010 року, посвідченим приватним нотаріусом Тернопільського районного нотаріального округу
Рудніцьким А. Я. (реєстр № 4291) ОСОБА_2 заповіла все належне їй майно своєму чоловіку - ОСОБА_3 , який є спадкоємцем за заповітом.
ОСОБА_1 , як мати померлої ОСОБА_2 , а також ОСОБА_4 (батько спадкодавця), є спадкоємцями за законом та у відповідності до частини першої статті 1241 ЦК України мають право на обов`язкову частку, оскільки є непрацездатними.
Всі спадкоємці померлої ОСОБА_2 прийняли спадщину у встановленому законом порядку.
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Тернопільського міськрайонного суду із позовом до ОСОБА_3 про визнання заповіту, складеного ОСОБА_2 на його користь, недійсним (справа
№ 607/9389/17).
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 24 жовтня 2018 року, залишеним без змін постановою Тернопільського апеляційного суду
від 21 лютого 2019 року, у задоволенні вказаного позову було відмовлено.
Крім цього, у липні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Тернопільського міськрайонного суду із позовом до ОСОБА_3 про визначення частки спадкодавця у спільному сумісному майні (справа № 607/9311/17).
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 20 лютого 2018 року зазначений позов задоволено та визначено, що частка ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в наступному майні: легковому автомобілі марки SUZUKI модель GRAND VITARA 2004 року випуску; причепі марки SCHMITZ модель S 01 2008 року випуску, реєстраційний номер
НОМЕР_2 ; вантажному автомобілі марки DAF модель XF 105/460 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 ; причепі марки SCHMITZ модель SCS24 2008 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_4 ; вантажному автомобіля марки DAF модель XF 105/460 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5 , - складає 1/2 частину.
Постановою апеляційного суду Тернопільської області від 12 червня
2018 року вказане рішення залишено без змін.
Визнавши за померлою ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину рухомого майна, в березні 2019 року спадкоємець ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості кредитором спадкодавця (справа № 607/5519/19).
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 06 березня 2019 року у вказаній справі задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову та заборонено вчиняти дії щодо відчуження частки у статутному капіталі
ТОВ «Європа».
Постановою Тернопільського апеляційного суду від 23 квітня 2019 року ухвалу від 06 березня 2019 року залишено без змін.
Також, 06 березня 2019 року представником спадкоємця ОСОБА_1 державному нотаріусу Першої тернопільської державної нотаріальної контори Рудніцькому А. Я. було подано заяву про зупинення дій щодо видачі свідоцтв про праву на спадщину до вирішення справи в суді, на підставі пункту 4 статті 42 Закону України «Про нотаріат».
У це й же день, 06 березня 2019 року ОСОБА_3 звернувся до Першої тернопільської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на частку в статутному капіталі
ТОВ «Європа», на що 15 березня 2019 державним нотаріусом
Рудніцьким А. Я. повідомлено заявника про те, що у відповідності до ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 березня 2019 року у справі № 607/5519/19 заборонено вчиняти дії щодо відчуження частки у статутному капіталі ТОВ «Європа» та запропоновано звернутися за відповідними роз`ясненнями до Тернопільського міськрайонного суду.
Після цього ОСОБА_3 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду із заявою про роз`яснення ухвали від 06 березня 2019 року про забезпечення позову та згідно із ухвалою цього ж суду від 05 квітня
2019 року у задоволенні його заяви відмовлено.
08 квітня 2019 року державним нотаріусом Першої тернопільської державної нотаріальної контори Рудніцьким А. Я. видано ОСОБА_3 свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 2/3 частки статутного капіталу ТОВ «Європа», що належить померлій ОСОБА_2 , і становить 66,67 % і у грошовому виразі складає 145 678,33 грн (а. с. 25).
На підставі вказаного свідоцтва про право на спадщину 10 квітня 2019 року державним реєстратором Тернопільської міської ради проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу стосовно зміни складу або інформації про засновників та у число засновників ТОВ «Європа» включено ОСОБА_3 (а. с. 26-33).
07 червня 2019 року державним нотаріусом Першої тернопільської державної нотаріальної контори Рудніцьким А. Я. видано ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину на 1/6 частку статутного капіталу
ТОВ «Європа», що належить померлій ОСОБА_2 (а. с. 7).
18 червня 2019 року проведено загальні збори учасників ТОВ «Європа», на яких прийнято рішення про виключення померлої ОСОБА_2 із числа учасників товариства.
Зазначене рішення затверджено протоколом № 2 загальних зборів учасників ТОВ «Європа» від 18 червня 2019 року.
Згідно із протоколом на цих зборах був присутній засновник ОСОБА_3
(а. с. 13-14).
З матеріалів справи вбачається, що на час прийняття оспорюваного рішення загальних зборів учасників ТОВ «Європа», учасниками цієї юридичної особи були ОСОБА_2 (розмір частки 33,33 %) та ОСОБА_3 (розмір частки 66,67 %).
21 червня 2019 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань змінено відомості про склад засновників ТОВ «Європа», визначивши єдиним засновником ОСОБА_3
04 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до ТОВ «Європа» та державного реєстратора із заявою про бажання вступити до складу учасників ТОВ «Європа».
У відповідь на вказану заяву від Управління державної реєстрації відділу державної реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців Тернопільської міської ради надійшло повідомлення про відмову
від 24 жовтня 2019 року № 2553/28-02, у якому вказано, що підставою для такої відмови є те, що в Єдиному державному реєстрі відомості про склад учасників ТОВ «Європа» не містять інформації про померлу ОСОБА_2 (а. с. 12).
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга ТОВ «Європа» задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до частини першої статті 167 ГК України, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
У відповідності до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), а за статтею 1217 того ж Кодексу спадкування здійснюється за заповітом або законом.
До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
У пунктах 1, 2 частини 1 статті 1219 ЦК України встановлено, що не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами.
Тобто, спадкування частки учасника підприємства допускається статтею 147 ЦК України і не підпадає під заборону пункту 2 частини першої
статті 1219 ЦК України. При цьому спадкується не право на участь, а право на частку в статутному (складеному) капіталі.
Згідно зі статтею 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.
Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Частиною 1 статті 100 ЦК України в редакції, яка діяла на час відкриття спадщини, передбачено, що право участі у товаристві є особистим немайновим правом і не може окремо передаватися іншій особі.
Згідно із частиною першою статті 89 ГК України управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках - учасники товариства.
Відповідно до частини другої статті 97 ЦК України, органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.
Згідно із частиною першою статті 98 ЦК України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства.
Учасник товариства у випадках та в порядку, встановлених законом, може бути виключений з товариства (частина друга статті 100 ЦК України).
Згідно зі статтею 29 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», який набрав чинності 17 червня 2018 року, загальні збори учасників є вищим органом товариства.
Відповідно до частини п`ятої статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю подаються такі документи: 1) заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі; 2) документ про сплату адміністративного збору; 3) один із таких відповідних документів: в) заява про вступ до товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю. Справжність підписів на документі, визначеному підпунктом "в" цієї частини, засвідчується нотаріально, з обов`язковим використанням спеціальних бланків нотаріальних документів. Разом з таким документом подається нотаріально засвідчена копія свідоцтва про право на спадщину. На підтвердження правонаступництва юридичної особи використовуються відомості Єдиного державного реєстру, у тому числі установчі документи такої юридичної особи, що містяться в Єдиному державному реєстрі.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 вересня 2019 року у справі № 392/1213/17 (провадження 14-292цс19) дійшла правового висновку про те, що спір за позовом спадкоємця колишнього учасника товариства до такого товариства щодо законності рішення загальних зборів про виключення спадкодавця із числа учасників товариства не є корпоративним, а тому підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до частини другої статті 23 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», яка набрала чинності
17 червня 2019 року, у разі смерті, оголошення судом безвісно відсутнім або померлим учасника - фізичної особи чи припинення учасника - юридичної особи, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше
50 відсотків, та якщо протягом року з дня закінчення строку для прийняття спадщини, встановленого законодавством, спадкоємці (правонаступники) такого учасника не подали заяву про вступ до товариства відповідно до закону, товариство може виключити учасника із товариства. Таке рішення приймається без врахування голосів учасника, який виключається.
Якщо частка такого учасника у статутному капіталі товариства становить
50 відсотків або більше, товариство може приймати рішення, пов`язані з ліквідацією товариства, без врахування голосів цього учасника.
Зі змісту зазначеної норми можна зробити висновок, що виключення учасника з товариства можливе за наявності двох умов, а саме: належність учаснику товариства, який помер (оголошений судом безвісно відсутнім або померлим), менше 50 % статутного капіталу товариства, а також відсутність заяви про вступ до товариства спадкоємців (правонаступників) такого учасника протягом року з дня закінчення строку для прийняття спадщини.
Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення загальних зборів учасників ТОВ «Європа», підставою виключення померлої ОСОБА_2 із числа учасників товариства було те, що на момент проведення зборів її частка становила менше 50 % та протягом року з дня закінчення строку для прийняття спадщини її спадкоємці не подали заяву про вступ до товариства.
Визначаючи наявність першої умови, необхідної для виключення померлої ОСОБА_2 із числа учасників ТОВ «Європа», слід передусім звернути увагу на зміст частини другої статті 23 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», яка вказує на те, що розмір частки учасника у статутному капіталі товариства має визначатися на момент його смерті. ОСОБА_2 на момент смерті володіла 100 % і лише після вступу до товариства ОСОБА_3 та внесення змін до складу учасників ТОВ «Європа», частка померлої зменшилась до 33,33 %. Зазначене свідчить про відсутність на момент проведення загальних зборів учасників ТОВ «Європа» 18 червня 2019 року законодавчо передбаченої умови щодо розміру частки померлого учасника товариства, необхідної для прийняття загальними зборами рішення про його виключення із товариства.
Що стосується передбаченої частиною другою статті 23 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» другої умови, яка є обов`язковою для виключення учасника з товариства, то суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що зазначена норма закону, яка встановлює річний термін для подання спадкоємцями померлого учасника заяви про вступ до товариства, набрала чинності лише 17 червня 2019 року, тобто за один день до проведення зборів. З урахуванням того, що встановлений статтею 1270 ЦК України шестимісячний строк для прийняття позивачкою спадщини закінчився
01 серпня 2017 року, річний термін для подання спадкоємцями померлого учасника заяви про вступ до товариства сплив 01 серпня 2018 року (за 10 місяців до набрання чинності нормою, яка такий строк встановлює). Зазначене, як обґрунтовано зазначив апеляційний суд, суперечить встановленому у статті 58 Конституції України принципу незворотності дії закону в часі, згідно якого закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі та поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.
Враховуючи зазначене, положення частини другої статті 23 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» не могли бути застосовані як підстава для виключення померлої ОСОБА_2 з числа учасників ТОВ «Європа». Тому оскаржуване рішення загальних зборів учасників товариства є таким, що не відповідає вимогам законодавства.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у пункті 67 постанови від 28 січня 2020 року у справі № 924/641/17 підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.
Доводи касаційної скарги про те що ОСОБА_1 фактично уникала набуття прав учасника ТОВ «Європа», бо не виконала визначену законодавством певну послідовність юридично значимих дій є необґрунтованими з огляду на таке.
Позивачка є власником частки у статутному капіталі ТОВ «Європа» внаслідок її спадкування за законом. Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що право на частку у статутному капіталі товариства не є тотожним з правом на участь у товаристві (так зване «право з частки»), яке є особистим немайновим правом і в силу положень статті 1219 ЦК України та статті 55 Закону України «Про господарські товариства» не набувається одночасно з набуттям спадкоємцем права власності на частку у статутному капіталі товариства. Право участі у товаристві спадкоємець набуває тільки з моменту вступу до товариства (постанова Великої Палати Верховного Суду від 02 листопада 2021 року у справі № 917/1338/18).
Таким чином, успадкувавши частку у статутному капіталі ТОВ «Європа», позивач отримала право вступити до товариства та отримати корпоративні права щодо управління товариством. Варто зауважити, що з набранням чинності Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (чинний на момент отримання позивачкою свідоцтва про право на спадщину) таке право спадкоємців учасника товариства має абсолютний характер, тобто не може бути заперечене іншими учасниками товариства. При цьому право на вступ до товариства могло бути реалізоване шляхом подання відповідної заяви до товариства
(до 02 листопада 2019) або безпосередньо до органу державної реєстрації (після 02 листопада 2019 року). Зазначене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладених зокрема, в постановах від 06 квітня 2021 року у справі № 906/262/20, від 17 листопада 2021 року у справі № 910/15764/19.
Враховуючи зазначене, прийняття на загальних зборах ТОВ «Європа» рішення про виключення спадкодавця зі складу учасників товариства унеможливило реалізацію належного позивачці права на участь у товаристві. Тому застосування позивачкою такого способу захисту як визнання в судовому порядку недійсним рішення загальних зборів учасників відповідає змісту порушеного права та є ефективним, оскільки у разі задоволення позову дозволить здійснити державну реєстрацію змін до відомостей про склад учасників товариства і реалізувати належне позивачці право на вступ до товариства шляхом подання відповідної заяви до органу державної реєстрації.
ОСОБА_3 , який успадкував 2/3 частки статутного капіталу
ТОВ «Європа», знав про те, що право на вступ до товариства мають також інші спадкоємці, зокрема, позивачка. При цьому, як вже зазначалося, іншим спадкоємцям відповідно до чинного на момент виникнення спірних відносин законодавства не могло бути відмовлено у вступі до товариства. Натомість, ОСОБА_3 виключив з товариства спадкодавця
ОСОБА_2 шляхом прийняття відповідного рішення на загальних зборах ТОВ «Європа», чим унеможливив реалізацію іншими спадкоємцями права на вступ до товариства. У зв`язку з цим обґрунтованим також є висновок апеляційного суду про недобросовісність поведінки
ОСОБА_3 всупереч положенням частин другої-четвертої статті 13 ЦК України.
За змістом статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду апеляційної інстанції - без змін.
Керуючись статтями 400 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Європа» залишити без задоволення.
Постанову Тернопільського апеляційного суду від 25 травня 2021 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Є. В. Синельников
Судді: О. В. Білоконь
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара
С. Ф. Хопта