Постанова
Іменем України
12 березня 2020 року
м. Київ
справа № 615/1270/17
провадження № 61-45059св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
треті особи: служба у справах дітей Валківської районної державної адміністрації Харківської області, ОСОБА_3 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Апеляційного суду Харківської області у складі колегії суддів: Кругової С. С., Кіся П. В., Маміної О. В., від 20 серпня 2018 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , в якому, з урахуванням уточнень, просив надати дозвіл на реєстрацію місця проживання малолітньої особи ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 за адресою:
АДРЕСА_1 , з одночасним зняттям з реєстрації ОСОБА_4 разом з батьком за адресою: АДРЕСА_2 , без письмової згоди матері - ОСОБА_2 .
Позовну заяву мотивовано тим, що з 06 листопада 2004 року по 14 лютого 2011 року сторони у справі перебували у зареєстрованому шлюбі, в якому народилася дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . До розірвання шлюбу вони усією сім`єю проживали та були зареєстровані у будинку АДРЕСА_1 , який є його приватною власністю. За рішенням Валківського районного суду Харківської області від 17 січня 2017 року відповідач визнана такою, що втратила право користування вказаним житловим приміщенням, проте не проживала там з жовтня 2012 року, оскільки разом з донькою виїхала на інше місце проживання у м. Валки. Зазначає, що він також знятий з місця реєстрації у смт Ков`яги та протягом тривалого часу проживає у с. Черкаська Лозова, а за попереднім місцем проживання залишається зареєстрована лише донька, яка фактично проживає з матір`ю. Вказує, що відповідач безпідставно не надає дозволу на реєстрацію місця проживання доньки у с. Черкаська Лозова у будинку, який належить його вітчиму ОСОБА_5 , сама будь-які дії щодо реєстрації місця проживання свого чи доньки не здійснювала. Вважає, що зазначені обставини суперечать інтересам дитини та суттєво обмежує реалізацію її прав.
З урахуванням вищевикладеного, позивач просив позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Валківського районного суду Харківської області у складі судді Логвінова А. О. від 24 травня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, щоз урахуванням положень статей 15 16 ЦК України, обраний позивачем спосіб захисту у вигляді надання дозволу на реєстрацію місця проживання малолітньої дитини разом із батьком, з одночасним зняттям дитини з реєстрації разом із батьком, без письмової згоди матері, не є належним способом захисту судом цивільних прав та інтересів позивача, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Харківської області від 20 серпня
2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником ОСОБА_6 , задоволено. Рішення Валківського районного суду Харківської області від 24 травня 2018 року скасовано і ухвалено нове рішення про задоволення позову ОСОБА_1 .
Надано дозвіл на реєстрацію місця проживання малолітньої особи
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком
ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , з одночасним зняттям з реєстрації ОСОБА_4 разом з батьком за адресою:
АДРЕСА_2 , без письмової згоди матері - ОСОБА_2 .
Постанова суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що за місцем проживання матері дитина не може бути зареєстрована і тому залишається зареєстрованою за іншою адресою, де вона фактично не проживає з
2012 року, а тому судова колегія вважала відмову матері дитини змінити місце реєстрації безпідставною та вирішила дозволити змінити місце реєстрації дитини без її згоди, що не суперечить інтересам дитини. Суд апеляційної інстанції вважав, що реєстрація дитини у належному позивачу будинку позбавляє його права розпорядження своїм майном, захистити яке у інший спосіб неможливо.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що обраний позивачем спосіб захисту у вигляді надання дозволу на реєстрацію місця проживання малолітньої дитини разом з батьком, з одночасним зняттям дитини з реєстрації разом із батьком, без письмової згоди матері, не є належним способом захисту судом цивільних прав та інтересів позивача. Вказує, що зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється, зокрема, на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. Іншого способу зняття особи з реєстрації на підставі рішення суду не існує.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 22 листопада 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, а ухвалою суду від 03 березня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Валківського районного суду Харківської області від 14.02.2011 року.
Сторони у справі є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ОСОБА_1 є власником житлового будинку АДРЕСА_2 , у якому зареєстровано місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 .
У цьому ж будинку було зареєстровано місце проживання ОСОБА_2
до 17 січня 2017 року . Відповідно до довідки адресно-довідкового підрозділу ГУ ДМС, УДМС України у Харківській області від 24 жовтня
2017 року ОСОБА_2 17 січня 2017 року знято з реєстрації за вказаною адресою на підставі рішення Валківського районного суду Харківської області від 17 січня 2017 року у справі справа № 615/1376/16-ц.
Рішенням комісії з питань захисту прав дитини Валківської районної державної адміністрації від 05 травня 2017 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на зняття з реєстрації його малолітньої дитини ОСОБА_4 , за адресою:
АДРЕСА_2 (а. с. 55).
Рішенням Валківського районного суду Харківської області від 25 липня
2017 року, яке набрало законної сили, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання неповнолітньої ОСОБА_4 такою, що втратила право користування житловим приміщенням за вказаною адресою
(а. с. 46-53).
Відповідно до повідомлення Черкасько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області від 14 вересня 2017 року
ОСОБА_1 знято з реєстрації за вказаною адресою, у зв`язку із вибуттям 12 вересня 2017 року до нового місця проживання:
АДРЕСА_1 (а. с. 72).
Відповідно до повідомлення Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області від 28 грудня 2017 року реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 скасовано на підставі пункту 24 постанови Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207 «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного демографічного реєстру» (а. с. 120).
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_2 здійснюється Верховним Судом у порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Касаційна скарга підлягає задоволенню.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.
Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
Згідно з частиною першою статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.
Судами першої та апеляційної інстанцій установлено, що між сторонами досягнуто згоди про проживання дитини із матір`ю і спору, який підлягав би вирішенню на підставі статті 161 СК України, між сторонами немає.
Відповідно до частини першої статті 242 ЦК України батьки є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей.
Згідно зі статтею 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов`язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання. Батьки або інші законні представники зобов`язані зареєструвати місце проживання новонародженої дитини протягом трьох місяців з дня державної реєстрації її народження. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена органом реєстрації з одночасним зняттям з попереднього місця проживання.
У разі якщо особа не може самостійно звернутися до органу реєстрації, реєстрація може бути здійснена за зверненням її законного представника або представника на підставі довіреності, посвідченої в установленому законом порядку (далі - представник).
Відповідно до частини шостої статті 7 Закону України «Про свободу пересування і вільний вибір місця проживання в Україні» зняття із реєстрації місця проживання особи за заявою законного представника здійснюється за згодою інших законних представників.
Згідно зі статтею 10 Закону України «Про свободу пересування і вільний вибір місця проживання в Україні» правила здійснення реєстрації місця проживання, форми необхідних для цього документів порядок передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207 затверджено Правила реєстрації місця проживання (далі - Правила).
Відповідно до пункту 11 Правил орган реєстрації відмовляє в реєстрації/знятті з реєстрації місця проживання, якщо особа не подала необхідних документів або інформації.
Рішення про відмову в реєстрації/знятті з реєстрації місця проживання приймається в день звернення особи або її представника шляхом зазначення в заяві про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання підстав відмови. Зазначена заява повертається особі або її представнику.
Згідно з пунктом 26 Правил зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі заяви особи або її представника за формою з додатком 11.
Зняття з реєстрації місця проживання особи за заявою законного представника здійснюється за згодою інших законних представників.
У разі реєстрації місця проживання батьків за різними адресами зняття з реєстрації місця проживання дитини, яка не досягла 14 років, разом з одним із батьків здійснюється за письмовою згодою другого із батьків у присутності особи, яка приймає заяву, або на підставі засвідченої в установленому порядку письмової згоди другого із батьків (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування).
Статтею 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що місце проживання - це житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.
Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Як зазначено у статті 3 Конвенції «Про права дитини», схваленої резолюцією 44 сесії Генеральної Асамблей ООН від 20 листопада 1989 року № 44/25, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Закон України «Про охорону дитинства» визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет, що має важливе значення для забезпечення національної безпеки України, ефективності внутрішньої політики держави, і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров`я, освіту, соціальний захист, всебічний розвиток та виховання в сімейному оточенні встановлює основні засади державної політики у цій сфері, що ґрунтуються на забезпеченні найкращих інтересів дитини.
Відповідно до статті 18 вказаного Закону Держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку. Діти - члени сім`ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.
У випадку наявності будь-якої правової колізій, неповноти, нечіткості або суперечливості законодавства, що регулює спірні правовідносини, що стосуються інтересів дитини, з урахуванням положень статті 3 Конвенції «Про права дитини», пріоритети повинні надаватися якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції не врахував інтереси дитини щодо здійснення перереєстрації, надаючи дозвіл на реєстрацію місця проживання дитини за місцем реєстрації вітчима позивача ОСОБА_3 , який є сторонньою для дитини особою, залишив поза увагою, що останній, як власник будинку, не зобов`язаний надавати згоду на здійснення такої реєстрації. При цьому суд апеляційної інстанції не врахував висновку комісії з питань захисту прав дитини Валківської районної державної адміністрації, викладеного у рішенні від 05 травня 2017 року, яким відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на зняття з реєстрації його малолітньої дитини ОСОБА_4 за адресою:
АДРЕСА_2 . В цьому висновку зазначено, що позивач, крім зазначеного будинку, іншого житла не має та придбавати житло найближчим часом не планує, за словами заявника він планує виїхати у Львівську область чи за межі України.
Крім того, суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що мати та батько дитини на момент розгляду справи зареєстрованого місця проживання не мали, тоді як пунктом 26 Правил передбачено право на зняття дитини у разі наявності реєстрації місця проживання батьків за різними адресами, не врахував, що зняття дитини з реєстрації за адресою знаходження будинку, який належить батькові дитини, за відсутності зареєстрованого місця проживання сторін у справі, суперечить її інтересам та суттєво обмежує реалізацію її прав, гарантованих Конституцією та законами України, і позбавить законного права користування житлом, що належить батькові.
Верховний Суд виходить з пріоритету інтересів дитини, їх найкращого забезпечення, враховує визначений нормативно-правовим актом порядок реєстрації місця проживання дітей до 14 років, тому вважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову, який зроблений без врахування вищезазначених обставин.
Суд першої інстанції, установивши, що надання дозволу на реєстрацію місця проживання малолітньої дитини разом із батьком, з одночасним зняттям дитини з реєстрації разом із батьком, без письмової згоди матері, не відповідає інтересам дитини і позбавить законного права користування житлом, що належить батькові, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Безпідставно скасувавши законне й обґрунтоване рішення суду першої інстанції, апеляційний суд допустив помилку в застосуванні процесуального та матеріального закону.
Згідно зі статтею 413 ЦК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
За таких обставин касаційний суд скасовує постанову Апеляційного суду Харківської області від 20 серпня 2018 року і залишає в силі рішення Валківського районного суду Харківської області від 24 травня
2018 року.
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
У зв`язку з тим, що судом касаційної інстанції задоволено касаційну скаргу ОСОБА_2 , скасовано ухвалене в справі судове рішення апеляційного суду та залишено в силі рішення суду першої інстанції, то понесені відповідачем у суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись статтями 400 409 413 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову Апеляційного суду Харківської області від 20 серпня 2018 року скасувати та залишити в силі рішення Валківського районного суду Харківської області від 24 травня 2018 року.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1 300 грн.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Є. В. Синельников
Судді: О. В. Білоконь
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара
В. В. Шипович