07.12.2023

№ 616/979/19

Постанова

Іменем України

03 березня 2021 року

м. Київ

справа № 616/979/19

провадження № 61-16815св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого Червинської М. Є.,

суддів: Бурлакова С. Ю., Жданової В. С., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

скаржник (боржник) ОСОБА_1 ,

заінтересована особа старший державний виконавець Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції в Харківській області Кріт Анна Вікторівна,

стягувач ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 12 жовтня 2020 року у складі колегії суддів: Бурлака І. В., Котелевець А. В., Яцини В. Б.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на постанову та дії старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції в Харківській області (далі Міжрайонний ВДВС по Холодногірському та Новобаварському районах м. Харкова ГУЮ у Харківській області) Кріт А. В.

Скарга мотивована тим, що 11 листопада 2019 року державним виконавцем Міжрайонного ВДВС по Холодногірському та Новобаварському районах м. Харкова ГУЮ у Харківській області Кріт А. В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 60554170 на виконання виконавчого листа, виданого Великобурлуцьким районним судом Харківської області відповідно рішення від 03 серпня 2007 року про стягнення із ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі ј частки від доходу, починаючи з 04 липня 2007 року і до досягнення нею повноліття.

11 листопада 2019 року за заявою стягувача державним виконавцем було зроблено розрахунок заборгованості по аліментам за 10 років (з 11 листопада 2009 року по 11 листопада 2019 року), заборгованість складає 128 158,98 грн.

13 листопада 2019 року державний виконавець винесла постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника відповідно до якої, зокрема, постановлено: здійснювати з усіх видів заробітку (доходу), що належить боржнику, після відрахувань податків, утримання у розмірі 50% до погашення заборгованості, заборгованість станом на 11 листопада 2019 року складає 128 158,98 грн, після чого ј частки його доходу щомісяця до досягнення дитиною повноліття з призначенням платежу ВП 60554170 аліменти на користь ОСОБА_2 .

Вказану постанову виконавець направив за місцем його служби Військова частина НОМЕР_1 , м. Харків.

19 листопада 2019 року державним виконавцем Міжрайонного ВДВС по Холодногірському та Новобаварському районах м. Харкова ГУЮ у Харківській області Кріт А. В. було винесено постанову про накладення арешту на майно ОСОБА_1 у зв`язку з наявною заборгованістю по аліментам.

ОСОБА_1 зазначає, що при винесенні постанови від 13 листопада 2019 року та здійсненні розрахунку заборгованості зі сплати аліментів за період з 11 листопада 2009 року по 11 листопада 2019 року виконавцем не було враховано факти, які мають суттєве значення для виконавчого провадження, зокрема, що у період з 04 липня 2007 року по 30 березня 2010 року стягувач вже отримувала аліменти за вказаним рішенням суду. 30 березня 2010 року виконавче провадження було завершено, державним виконавцем винесена постанова про повернення виконавчого документу стягувачу за її заявою. Крім того, у період з початку 2009 року по вересень 2019 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 проживали однією сім`єю. Двоє їх сумісних дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживали разом з батьками, перебували на утриманні ОСОБА_1 .

З 2009 року по січень 2017 року вони проживали у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , а в січні 2017 року переїхали до м. Харкова та проживали за адресою: АДРЕСА_2 .

Під час спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вели спільне господарство, мали спільний бюджет, разом виховували та утримували дітей, забезпечували їх харчуванням, одежею, необхідними матеріалами, ліками, задовольняли інші потреби.

30 березня 2010 року, тобто коли ОСОБА_1 і ОСОБА_2 вже проживали разом, ОСОБА_2 звернулася до виконавчої служби із заявою про повернення виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на доньку ОСОБА_5 .

У вересні 2019 році ОСОБА_1 і ОСОБА_2 шлюбні відносини та спільне проживання припинили, а діти залишилися проживати разом із матір`ю.

На підставі викладеного ОСОБА_1 просив: визнати протиправними дії державного виконавця щодо здійснення розрахунку заборгованості зі сплати аліментів з 11 листопада 2009 року по 11 листопада 2019 року в сумі 128 158,98 грн у виконавчому провадженні № 60554170 та скасувати цей розрахунок; скасувати постанову державного виконавця про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 13 листопада 2019 року у виконавчому провадженні № 60554170 в частині стягнення заборгованості за аліментами станом на 11 листопада 2019 року в сумі 1281 58,98 грн; скасувати постанову державного виконавця про накладення арешту на майно боржника від 19 листопада 2019 року у виконавчому провадженні № 60554170.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Дворічанського районного суду Харківської області від 20 травня 2020 року скаргу задоволено.

Визнано протиправними дії старшого державного виконавця Міжрайонного ВДВС по Холодногірському та Новобаварському районах м. Харкова ГУЮ у Харківській області Кріт А. В. щодо здійснення розрахунку заборгованості зі сплати аліментів з 11 листопада 2009 року по 11 листопада 2019 року в сумі 128 158,98 грн у виконавчому провадженні № 60554170 та скасовано вказаний розрахунок.

Скасовано постанову старшого державного виконавця Міжрайонного ВДВС по Холодногірському та Новобаварському районах м. Харкова ГУЮ у Харківській області Кріт А. В. про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 13 листопада 2019 року у виконавчому провадженні № 60554170 в частині стягнення заборгованості зі сплати аліментів з ОСОБА_1 , станом на 11 листопада 2019 року в сумі 128 158,98 грн.

Скасовано постанову старшого державного виконавця Міжрайонного ВДВС по Холодногірському та Новобаварському районах м. Харкова ГУЮ у Харківській області Кріт А. В. про накладення арешту на майно боржника ОСОБА_1 від 19 листопада 2019 року у виконавчому провадженні № 60554170.

Ухвала суду першої інстанції мотивовано тим, що під час здійснення виконавчого провадження державний виконавець діяв з порушенням повноважень та у спосіб, який не передбачено статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження».

Не погодившись з такою ухвалою місцевого суду, ОСОБА_2 , Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) подали апеляційні скарги.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Харківського апеляційного суду від 12 жовтня 2020 року ухвалу місцевого суду скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким в задоволенні скарги відмовлено.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що державний виконавець при складанні розрахунку заборгованості за аліментами діяв на підставі, у межах своїх повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством, без порушення прав сторін виконавчого провадження.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У листопаді 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанцій та залишити в силі ухвалу місцевого суду.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанцій залишив поза увагою, що стягувачка отримувала від нього аліменти по 30 березня 2010 року за тим самим рішенням суду, коли виконавче провадження було завершено за її заявою, а отже наявний факт подвійного нарахування аліментів за той самий період.

Також, апеляційним судом не взято до уваги факт спільного проживання ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у період з 2009 року по вересень 2019 року та утримання ОСОБА_1 дітей у вказаний період часу.

Вважає, що апеляційний суд неповно встановив обставини, які мають значення для справи, оскільки оспорюваний розрахунок заборгованості складений згідно з частиною другою статті 195 СК України, виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. При цьому, ОСОБА_1 працював, отримуючи регулярний дохід, але розмір заробітної плати не був врахований державним виконавцем при здійсненні розрахунку. При цьому ОСОБА_1 не був повідомлений про складений розрахунок та не мав можливості надати відповідні дані про свою заробітну плату.

Доводи інших учасників справи

У відзивах на касаційну скаргу старший державний виконавець Міжрайонного ВДВС по Холодногірському та Новобаварському районах м. Харкова ГУЮ у Харківській області Кріт А. В. та стягувачка ОСОБА_2 просили постанову апеляційного суду залишити без змін.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 26 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою в указаній справі.

08 грудня 2020 року вказана справа передана на розгляд до Верховного Суду.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 08 лютого 2021 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд встановив, що 11 листопада 2019 року державним виконавцем Міжрайонного ВДВС по Холодногірському та Новобаварському районах м. Харкова ГУЮ у Харківській області Кріт А. В. відкрито виконавче провадження № 60554170 з примусового виконання дубліката виконавчого листа № 616/714/19 виданого Великобурлуцьким районним судом Харківської області 04 листопада 2019 року про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі ј частки заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 04 липня 2007 року і до досягнення дитиною повноліття.

11 листопада 2019 року вказаним державним виконавцем в межах виконавчого провадження № 60554170 здійснено розрахунок заборгованості по аліментам з 11.11.2009 по 11.11.2019, згідно з яким станом на 11 листопада 2019 року заборгованість ОСОБА_1 складає 128 158,98 грн.

Відомості про ОСОБА_1 внесено до Єдиного реєстру боржників.

Із відповіді Пенсійного Фонду України убачається, що боржник ОСОБА_1 працює та отримує дохід у Військовій частині № 3005.

13 листопада 2019 року старшим державним виконавцем Міжрайонного ВДВС по Холодногірському та Новобаварському районах м. Харків ГТУЮ у Харківській області Кріт. А. В. в межах виконавчого провадження № 60554170 винесена постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника з утриманням 50 % заробітку до погашення заборгованості по аліментам у розмірі 128158,98 грн.

19 листопада 2019 року старшим державним виконавцем Міжрайонного ВДВС по Холодногірському та Новобаварському районах м. Харків ГТУЮ у Харківській області Кріт А. В. в межах виконавчого провадження № 60554170 винесена постанова про накладення арешту на майно боржника ОСОБА_1 в межах стягнення заборгованості за аліментами в сумі 128 158,98 грн

Відповідно до довідки Великобурлуцького РВ ДВС ГТУЮ у Харківській області від 21 листопада 2019 року № 14.18-36/7493, починаючи з 03 серпня 2009 року на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження ВП 18023302 з виконання виконавчого листа № 2-231/07 від 03 серпня 2007 року, виданого Великобурлуцьким районним судом Харківської області 04 листопада 2019 року, про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі ј частки заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. 30 березня 2010 року відповідно до заяви ОСОБА_2 виконавче провадження ВП 18023302 завершено, державним виконавцем винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу без виконання.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону постанова апеляційного суду не відповідає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно із статтею 180 Сімейного кодексу України (далі СК України) батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (частина третя статті 181 СК України).

Аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більш як за десять років, що передували пред`явленню виконавчого листа до виконання (частина перша статті 194 СК України в редакції, чинній на час здійснення оскарженого розрахунку заборгованості по аліментам).

Згідно з приписами статті 195 СК України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.

Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.

Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.

Частинами першою та третьою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України. Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.

За наявності заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці (частина друга статті 71 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до частини четвертої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця. Виконавець зобов`язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі: надходження виконавчого документа на виконання від стягувача; подання заяви стягувачем або боржником; надіслання постанови на підприємство, в установу, організацію, до фізичної особи - підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи; надіслання виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; закінчення виконавчого провадження.

Згідно з частиною першою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (стаття 447 ЦПК України).

Відповідно до частини восьмої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

Отже, боржник вправі звернутися до суду зі скаргою щодо розміру, способу виконання рішення зі сплати аліментів.

Встановлено, що заочним рішенням Великобурлуцького районного суду Харківської області від 03 серпня 2007 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі ј частки від заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 04 липня 2007 року і до досягнення дитиною повноліття.

Починаючи з 03 серпня 2009 року на виконанні у Великобурлуцькому РВ ДВС ГТУЮ у Харківській області перебувало виконавче провадження ВП 18023302 з виконання виконавчого листа № 2-231/07 від 03 серпня 2007 року, виданого Великобурлуцьким районним судом Харківської області 04листопада 2019 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі ј частки заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

30 березня 2010 року відповідно до заяви ОСОБА_2 виконавче провадження ВП 18023302 завершено, державним виконавцем винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу без виконання.

За заявою ОСОБА_2 . Великобурлуцьким районним судом Харківської області 04 листопада 2019 року видано дублікат виконавчого листа № 616/714/19 на виконання заочного рішення Великобурлуцького районного суду Харківської області від 03 серпня 2007 року.

11 листопада 2019 року державним виконавцем Міжрайонного ВДВС по Холодногірському та Новобаварському районах м. Харкова ГУЮ у Харківській області Кріт А. В. за заявою ОСОБА_2 відкрито виконавче провадження № 60554170 з примусового виконання виконавчого листа № 616/714/19, виданого Великобурлуцьким районним судом Харківської області 04 листопада 2019 року.

У той же день, 11 листопада 2019 року, вказаним державним виконавцем в межах виконавчого провадження № 60554170 здійснено розрахунок заборгованості по аліментам за період з 11.11.2009 по 11.11.2019, згідно з яким станом на 11 листопада 2019 року заборгованість ОСОБА_1 по сплаті аліментів складає 128 158,98 грн.

Про розрахунок заборгованості державний виконавець боржника попередньо не повідомив.

Із змісту розрахунку заборгованості по аліментам убачається, що вказаний розрахунок здійснено за період з 11.11.2009 по 11.11.2019, виходячи, відповідно до частини другої статті 195 СК України,із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.

Разом із тим, при здійснені розрахунку не враховано, що ОСОБА_1 отримує регулярний та постійний дохід у Військовій частині № НОМЕР_1 , де працює, що виключає можливість застосування приписів частини другої статті 195 СК України щодо відповідного періоду часу, коли платник аліментів отримував фактичний заробіток (дохід).

При цьому посилання державного виконавця та суду апеляційної інстанції на відсутність на час складення розрахунку заборгованості довідки про розмір фактичного заробітку (доходу) боржника є необґрунтованими, оскільки оскаржуваний розрахунок було здійснено безпосередньо в день відкриття виконавчого провадження без з`ясування всіх фактичних обставин. Крім того, про здійснення розрахунку державний виконавець Ситніка С. О. попередньо не повідомив, чим позбавив його можливості надати необхідні пояснення та доводи.

Апеляційний суд на зазначені обставини належної уваги не звернув та не з`ясував, який період часу ОСОБА_1 працює у Військовій частині № НОМЕР_1 , який заробіток (дохід) ним там було отримано.

Крім того, згідно із частиною першою статті 9 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) положення цього Кодексу застосовуються, зокрема, до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.

У відповідності до статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно з пунктами 2, 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотню дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 за загальновизнаним принципом права, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час якого вони настали або мали місце. Проте надання зворотної сили в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Заборона зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є однією з важливих складових принципу правової визначеності.

Установлено, що частиною першою статті 194 СК України в редакції, що діяла на час як ухвалення зазначеного судового рішення, так і на час винесення державним виконавцем постанови про повернення виконавчого документа стягувачу без виконання, було передбачено, що аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більш як за три роки, що передували пред`явленню виконавчого листа до виконання.

Законом України від 03 липня 2018 року № 2475-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання», який набрав чинності 28 серпня 2018 року (далі - Закон № 2475-VIII), до частини першої статті 194 СК України були внесені зміни, і вказана норма була викладена у наступній редакції: «Аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулийчас, але не більш як за десять років, що передували пред`явленню виконавчого листа до виконання».

Разом із тим, 11 листопада 2019 року державним виконавцем Міжрайонного ВДВС по Холодногірському та Новобаварському районах м. Харкова ГУЮ у Харківській області Кріт А. В. в межах виконавчого провадження № 60554170 здійснено розрахунок заборгованості по аліментам, що підлягають стягненню з ОСОБА_1 , за період з 11.11.2009 по 11.11.2019, тобто за 10 років, що передували пред`явленню виконавчого листа до виконання.

Апеляційний суд на зазначені обставини уваги не звернув та не дослідив, чи має Закон України № 2475-VIII, який набрав чинності 28 серпня 2018 року, та яким до частини першої статті 194 СК України були внесені зазначені вище зміни, зворотню дію в часі у вказаній частині.

Відповідно, апеляційним судом не з`ясовано, чи правомірно державним виконавцем 11 листопада 2019 року було застосовано приписи частини першої статті 194 СК України в редакції Закону України № 2475-VIII та чи з дотриманням принципу правової визначеності здійснено розрахунок заборгованості по аліментам, що підлягають стягненню з ОСОБА_1 саме за 10 років, що передували пред`явленню виконавчого листа до виконання.

Таким чином, суд апеляційної інстанції не забезпечив повного та всебічного розгляду справи, належно не встановив усі необхідні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, характеру спірних правовідносин та вимог, що призвело до передчасного висновку при апеляційному перегляді.

Суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, з огляду на положення статті 400 ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини третьої, частини четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Враховуючи, що апеляційним судом не встановлені фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, ухвалене ним рішення не може вважатися законним і обґрунтованим, а тому підлягає скасуванню з передачею справи на новий апеляційний розгляд.

Під час нового розгляду суду належить врахувати вищенаведене, дослідити та належним чином оцінити зібрані у справі докази, дати правову оцінку доводам і запереченням сторін та ухвалити законне і справедливе судове рішення відповідно до встановлених обставин і вимог закону.

Керуючись статтями 400 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного суду від 12 жовтня 2020 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: С. Ю. Бурлаков

В. С. Жданова

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко