Постанова
Іменем України
18 березня 2020 року
м. Київ
справа № 617/779/15-ц
провадження № 61-43563св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Сімоненко В. М.,
суддів: Калараша А. А., Мартєва С. Ю., Петрова Є. В., Штелик С. П. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - заступник прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України, Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства, державного підприємства «Вовчанське лісове господарство»,
відповідачі: Вовчанська районна державна адміністрація Харківської області, ОСОБА_1 , реєстраційна служба Вовчанського районного управління юстиції,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області в інтересах держави Україна в особі Державного агентства лісових ресурсів України, Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства, державного підприємства «Вовчанське лісове господарство» на постанову апеляційного суду Харківської області в складі суддів: Швецової Л. А., Котелевець А. В., Піддубного Р. М., від 29 січня 2018 року,
В С Т А Н О В И В :
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2015 року заступник прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України, Харківське обласне управління лісового та мисливського господарства, Державне підприємство «Вовчанське лісове господарство» звернувся до суду з позовом до Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області, ОСОБА_1 , Реєстраційна служба Вовчанського районного управління юстиції, про визнання недійсними розпоряджень та повернення земельної ділянки.
В обґрунтування своїх вимог вказував, що у ході вивчення правомірності передачі у приватну власність земельних ділянок, розташованих на землях ДП «Вовчанське лісове господарство» на території Вовчанського району, прокуратурою області встановлено, що розпорядженням голови Вовчанської районної державної адміністрації від 21 листопада 2012 року № 660 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для передачі їх у власність для індивідуального дачного будівництва» надано ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель запасу рекреаційного призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району для передачі її у власність для індивідуального дачного будівництва.
На виконання вказаного розпорядження державним реєстратором реєстраційної служби Вовчанського районного управління юстиції внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію земельної ділянки за кадастровим № 6321655800:01:005:0040, а саме: в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно внесено записи про право власності від 14 серпня 2013 року № 5002688 за ОСОБА_1 .
Посилаючись на те, що оспорюване розпорядження суперечить вимогам закону, а всі подальші рішення районної державної адміністрації щодо відведення земельних ділянок для передачі їх у власність громадян є незаконними, оскільки з державної власності протиправно вибули земельні ділянки лісового фонду, заступник прокурора просив суд позов задовольнити, визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Вовчанської районної державної адміністрації від 21 листопада 2012 року № 660 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для передачі їх у власність для індивідуального дачного будівництва» в частині надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для: індивідуального дачного будівництва; визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Вовчанської районної державної адміністрації від 19 липня 2013 року № 174 «Про затвердження Проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для передачі у власність 88 громадянам для індивідуального дачного будівництва за межами населених пунктів на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області» в частині передачі ОСОБА_1 у власність земельної ділянки (кадастровий номер 6321655800:01:005:0040), загальною площею 0,05 га, вартістю 102 810 грн, для індивідуального дачного будівництва; визнати недійсним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яке внесено державним реєстратором реєстраційної служби Вовчанського районного управління юстиції на земельну ділянку з кадастровим номером 6321655800:01:005:0040 від 14 серпня 2013 року № 5002688; зобов`язати реєстраційну службу Вовчанського районного управління юстиції внести запис в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно про скасування запису про право власності від 14 серпня 2013 року № 5002688; зобов`язати ОСОБА_1 передати, а ДП «Вовчанське лісове господарство» прийняти земельну ділянку, площею 0,05 га, (кадастровий номер 6321655800:01:005:0040), про що скласти акт прийому-передачі.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Вовчанського районного суду Харківської області в складі судді Уханьової І. С. від 03 серпня 2016 року позовну заяву заступника прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України, Харківське обласне управління лісового та мисливського господарства, Державне підприємство «Вовчанське лісове господарство» задоволено.
Визнано незаконним та скасовано розпорядження голови Вовчанської районної державної адміністрації від 21 листопада 2012 року № 660 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для передачі їх у власність для індивідуального дачного будівництва» в частині надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для: індивідуального дачного будівництва.
Визнано незаконним та скасовано розпорядження голови Вовчанської районної державної адміністрації від 19 липня 2013 року № 174 «Про затвердження Проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для передачі у власність 88 громадянам для індивідуального дачного будівництва за межами населених пунктів на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області» в частині передачі ОСОБА_1 у власність земельної ділянки (кадастровий номер 6321655800:01:005:0040), загальною площею 0,05 га, вартістю 102 810 грн, для індивідуального дачного будівництва.
Визнано недійсним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яке внесено державним реєстратором реєстраційної служби Вовчанського районного управління юстиції на земельну ділянку з кадастровим номером 6321655800:01:005:0040 від 14 серпня 2013 року № 5002688.
Зобов`язано ОСОБА_1 передати, а ДП «Вовчанське лісове господарство» прийняти земельну ділянку, площею 0,05 га, (кадастровий номер 6321655800:01:005:0040), про що скласти акт прийому-передачі.
Додатковим рішенням Вовчанського районного суду Харківської області від 31 травня 2017 року стягнуто солідарно з Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області та ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 1 028 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що земельна ділянка, належна ОСОБА_1 , була відведена у приватну власність із земель лісового фонду, що суперечило на момент прийняття оскаржуваних розпоряджень Вовчанської районної державної адміністрації пункту 5 прикінцевих положень Лісового кодексу України та розпорядженню Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2008 року № 610-р «Деякі питання розпорядження земельними лісовими ділянками».
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою апеляційного суду Харківської області від 29 січня 2018 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , задоволено.
Апеляційну скаргу Вовчанської районної Державної адміністрації Харківської області задоволено.
Рішення Вовчанського районного суду Харківської області від 03 серпня 2016 року скасовано.
Додаткове рішення Вовчанського районного суду Харківської області від 31 травня 2017 року скасовано.
В задоволенні позовних вимог заступника прокурора Харківської області в інтересах Держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України, Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства «Вовчанське лісове господарство» до Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області, ОСОБА_1 , Реєстраційної служби Вовчанського районного управління юстиції, про визнання недійсними розпоряджень та повернення земельної ділянки відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що висновки суду першої інстанції не відповідають вимогам закону, обставини справи встановлені не повно, а доводи апеляційної скарги підтверджені належними та допустимими доказами і спростовують висновків суду першої інстанції. Прокурором не надано доказів того, що спірні земельні ділянки належать до земель лісового фонду, зокрема відсутні належним чином оформлені планово-картографічні матеріали лісовпорядкування, які б підтверджували належність спірних земельних ділянок до лісового фонду, а також будь-які документи щодо відведення та закріплення спірних земельних ділянок за будь-якими лісовпорядними організаціями.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у вересні 2018 року до Верховного Суду, заступник прокурора Харківської області, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржене судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд дійшов помилкових висновків про недоведеність того, що спірна земельна ділянка відноситься до земель лісогосподарського призначення. Право постійного користування ДП «Вовчанське лісове господарство» спірною земельною ділянкою підтверджується планово-картографічними матеріалами, а саме: копією планшету лісовпорядкування № 7 Старосалтівського лісництва (квартал 103) за 2010 рік, планами лісонасаджень, копією з таксаційного опису та відповідними викопіюваннями матеріалів лісовпорядкування. Матеріали лісовпорядкування ДП «Вовчанське лісове господарство» з планшетами, що виготовлені на основі геодезичних матеріалів землевпорядкування, відповідно до вимог статті 48 ЛК України затверджені Харківським обласним управлінням лісового та мисливського господарства. Вказане затвердження не скасоване та є чинним. Згідно з інформацією ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція» від 19 березня 2015 року та ДП «Вовчанське лісове господарство» від 05 листопада 2015 року спірна земельна ділянка на момент виникнення спірних правовідносин перебувала у постійному користуванні ДП «Вовчанське лісове господарство». Разом із тим, рішенням Харківського районного суду Харківської області від 18 травня 2017 року в справі № 635/5773/16-ц, на яке посилався апеляційний суд як на підставу відмови у задоволенні позову, не встановлено, що спірна земельна ділянка виключена з кварталу № 103 Старосалтівського лісництва. Кабінетом Міністрів України погодження на вилучення спірної земельної ділянки лісового фонду не надавалися, що, у свою чергу, свідчить про перевищення Вовчанською районною державною адміністрацією Харківської області наданих законодавством повноважень щодо розпорядження землями лісогосподарського призначення.
Доводи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 15 листопада 2018 року відкрито касаційне провадження у даній справі. Витребувано справу із суду першої інстанції.
08 січня 2019 року справу передано судді-доповідачу.
Ухвалою Верховного Суду від 04 березня 2020 року справу призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи в складі п`яти суддів.
Обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що розпорядженням Вовчанської районної державної адміністрації від 21 листопада 2012 року № 660 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для передачі їх у власність для індивідуального дачного будівництва» надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для 88 громадян із земель запасу рекреаційного призначення, які розташовані за межами населених пунктів на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області.
Розроблений проект землеустрою було затверджено, а земельні ділянки передані у приватну власність 88 громадян для індивідуального дачного будівництва на підставі розпорядження Вовчанської районної державної адміністрації від 19 липня 2013 року № 174 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для передачі у власність 88 громадянам для індивідуального дачного будівництва за межами населених пунктів на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області».
Суд першої інстанції встановив, що спірна земельна ділянка відноситься до земель лісогосподарського призначення ДП «Вовчанське лісове господарство».
Суд апеляційної інстанції встановив, що земельна ділянка ОСОБА_1 з кадастровим номером № 6321655800:01:005:0040, загальною площею 0,0500 га, яка розташована на території Старосалтівської об`єднаної територіальної громади Вовчанського району харківської області, знаходиться поза межами земель лісогосподарського призначення ДП «Вовчанське лісове господарство» та частково межує з ними, а саме із кварталом 103 Старосалтівського лісництва, згідно планово-картографічних матеріалів безперервного лісовпорядкування. Перетинів меж зазначеної земельної ділянки з землями ДП «Вовчанське лісове господарство» не виявлено. Також зауважується, що земельна ділянка з кадастровим номером № 6321655800:01:005:0040 була вилучена зі складу земель лісогосподарського призначення ДП «Вовчанське лісове господарство» на підставі рішення РМ УРСР від 13 травня 1991 року № 467.
Земельні ділянки, які передані у власність 88 громадянам для індивідуального дачного будівництва за межами населених пунктів та території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області, відносяться до земель рекреаційного призначення.
Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 13 липня 2017 року у вказаній справі було призначено судову земельно-технічну експертизу на вирішення якої було поставлене наступне питання: Чи є порушення меж (або накладання) земельної ділянки 6321655800:01:005:0040 площею 0,05 га та земельної ділянки, що перебуває у постійному користуванні ДП «Вовчанське лісове господарство» на підставі планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування відповідно до право встановлювальних документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки?
27 листопада 2017 року вказана цивільна справа була повернута до апеляційного суду Харківської області з повідомленням про неможливість надання висновку у зв`язку з ненаданням додаткових матеріалів необхідних для проведення експертизи до інституту та у зв`язку з ненадходженням оплати на рахунок інституту за проведення експертизи.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
За частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
08 лютого 2020 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX (далі - Закон від 15 січня 2020 року № 460-IX).
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд та застосовані норми права
Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Ліси та землі лісового фонду України є об`єктами підвищеного захисту зі спеціальним режимом використання та спеціальною процедурою надання.
Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцем розташування виконують водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах (частина друга статті 1 ЛК України).
Частина друга статті 3 ЗК України визначає, що відносини, що виникають при використанні, зокрема, лісів регулюються ЗК України, а також нормативно-правовими актами про ліси, якщо вони не суперечать цьому кодексу.
За основним цільовим призначенням ЗК України передбачає виділення
в окрему категорію земель лісогосподарського призначення (пункт «е» частини першої статті 19 ЗК України).
Ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів
з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів (стаття 63 ЛК України).
Відповідно до статті 48 ЛК України у матеріалах лісовпорядкування дається якісна і кількісна характеристика кожної лісової ділянки, комплексна оцінка ведення лісового господарства, що є основою для розроблення на засадах сталого розвитку проекту організації та розвитку лісового господарства відповідного об`єкта лісовпорядкування.
Проект організації та розвитку лісового господарства передбачає екологічно обґрунтоване ведення лісового господарства і розробляється відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють організацію лісовпорядкування.
У проекті організації та розвитку лісового господарства визначаються
і обґрунтовуються основні напрями організації і розвитку лісового господарства об`єкта лісовпорядкування з урахуванням стану та перспектив економічного і соціального розвитку регіону.
Матеріали лісовпорядкування затверджуються в установленому порядку органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, за погодженням відповідно з органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Затверджені матеріали лісовпорядкування є обов`язковими для ведення лісового господарства, планування і прогнозування використання лісових ресурсів.
Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об`єктів природоохоронного та історико-культурного призначення. Зміна цільового призначення земель, зайнятих лісами, провадиться з урахуванням висновків органів виконавчої влади
з питань охорони навколишнього природного середовища та лісового господарства.
Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель
є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади
та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; визнання недійсними угод щодо земельних ділянок; відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною; притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель (стаття 21 ЗК України).
Згідно зі статтею 55 ЗК України до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення
не належать землі, зайняті: зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів; окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних
і садових ділянках.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав
та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У свою чергу, суд зберігає об`єктивність і неупередженість. На суд також, серед іншого, покладено обов`язок встановити, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; існування інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Докази у справі, надані сторонами, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному
та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази
не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність
і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції вважав доведеним, що спірна земельна ділянка, виділена ОСОБА_1 , належить до земель лісового фонду.
Апеляційний суд, ухвалюючи нове рішення про відмову в прокурору
в задоволенні позову, не спростував надані позивачем на підтвердження належності спірної земельної ділянки до лісового фонду довідку
ДП «Харківська Державна лісовпорядна експедиція» від 19 березня 2015 року № 128, згідно з якою відповідно до лісовпорядкування 2010 року земельні ділянки, які надані громадянам для індивідуального дачного будівництва, знаходяться в кварталі 103, виділ 8-9, 11, 15-22, 28-29, схему меж Старосалтівського лісництва кварталу № 103, викопіювання з планшету лісовпорядкування (Старосалтівського лісництва кварталу № 103).
Відповідно до пункту 5 розділу VIII «Прикінцеві положення» ЛК України до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.
Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування складаються на підставі натурних лісовпорядних робіт та камерного дешифрування аерознімків, містять детальну характеристику лісу. Перелік планово-картографічних лісовпорядкувальних матеріалів, методи їх створення, масштаби, вимоги
до змісту та оформлення, якості виготовлення тощо регламентуються галузевими нормативними документами. Зокрема, за змістом пункту 1.1 Інструкції про порядок створення і розмноження лісових карт, затвердженої Держлісгоспом СРСР 11 грудня 1986 року, планшети лісовпорядкування належать до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування, а частина друга зазначеної Інструкції присвячена процедурі їх виготовлення. Відтак, вирішуючи питання щодо перебування земельної лісової ділянки
в користуванні державного лісогосподарського підприємства, необхідно враховувати пункт 5 розділу VIII «Прикінцеві положення» ЛК України (пункт 42 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року
у справі № 488/5027/14-ц).
Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2020 року в справі № 617/964/15-ц (провадження № 61-16466сво18).
Однакове застосування закону забезпечує загальнообов`язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права. Єдина практика застосування законів поліпшує громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також довіру до відправлення правосуддя.
Неодноразове ухвалення протилежних і суперечливих судових рішень, особливо судами вищих інстанцій, може спричинити порушення права на справедливий суд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Загальновизнаний принцип правової визначеності передбачає стабільність правового регулювання і виконуваність судових рішень.
У силу положень статті 400 ЦПК України касаційний суд позбавлений процесуальної можливості встановлювати нові обставини, які не були встановлені судами попередніх інстанції, та давати оцінку доказам, які судами не досліджено, а відтак, не має можливості вирішити спір по суті за результатами касаційного перегляду.
Згідно з пунктами 1, 2 частини третьою статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
За таких обставин, коли фактичні обставини для правильного вирішення справи апеляційним судом не встановлені, судове рішення апеляційного суду не може вважатись законним і обґрунтованим та в силу статті 411 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
З урахуванням викладеного та керуючись статтями 400 409 411 415 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області в інтересах держави Україна в особі Державного агентства лісових ресурсів України, Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства, державного підприємства «Вовчанське лісове господарство» задовольнити частково.
Постанову апеляційного суду Харківської області від 29 січня 2018 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. М. Сімоненко
Судді: А. А. Калараш
С. Ю. Мартєв
Є. В. Петров
С. П. Штелик