ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2023 року
м. Київ
справа № 620/12204/21
адміністративне провадження № К/990/22753/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Мороз Л.Л., Стрелець Т.Г.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 620/12204/21
за позовом Акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго»
до Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області
треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13
про визнання протиправним та скасування припису
за касаційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2022 року (колегія у складі: головуючого судді Лічевецького І. О., суддів: Мельничука В. П., Аліменка В. О.)
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У вересні 2021 року Акціонерне товариство «Облтеплокомуненерго» (далі - АТ «Облтеплокомуненерго») звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області, треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати припис від 14 липня 2021 року № 32, виданий Головним управлінням Держпродспоживслужби в Чернігівській області.
2. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач послався та не, що колективне звернення споживачів не містить відомостей про порушення з боку позивача чи про спричинення шкоди їхнім правам, а тому не могло бути підставою для проведення перевірки.
Позивач наголошував, що у направленні на проведення перевірки не зазначено ані питання для з`ясування, ані предмет здійснення заходу.
Також, позивач зазначає, що в ході перевірки контролюючим органом не досліджувалось питання про те, чи визначались споживачам, квартири яких обладнані індивідуальним опаленням, обсяги спожитої енергії за опалення місць загального користування та функціонування внутрішньобудинкових систем опалення із застосуванням Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг.
При цьому, на думку позивача, незаконним є висновок Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області про те, що Методика розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг може застосовуватись виключно після укладання договорів, передбачених Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Крім того, позивач звертав увагу, що оспорюваним приписом його зобов`язано провести перерахунок плати за опалення місць загального користування та функціонування внутрішньобудинкових систем опалення у відповідності до чинного законодавства. Тобто, вимога припису не конкретизована, що унеможливлює його виконання.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Чернігівський окружний адміністративний суд рішенням від 21 грудня 2021 року у задоволенні позову відмовив повністю.
4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач здійснював розподіл між споживачами обсягу спожитих у будівлі комунальних послуг відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2018 року № 315, що не заперечується самим позивачем. Однак нових договорів про надання комунальних послуг товариством із споживачами- третіми особами укладено не було.
За таких обставин, суд першої інстанції вважає, що висновки відповідача про неможливість застосування позивачем норм вказаної Методики № 315 до укладення з третіми особами нових договорів є правомірними.
5. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 14 липня 2022 року рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2021 року скасував та ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив повністю.
6. Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що Закон України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» передбачає можливість оплати спожитої теплової енергії за опалення місць загального користування та функціонування внутрішньобудинкових систем опалення навіть до затвердження Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг. А тому наявні підстави для визнання протиправним та скасування припису.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. 23 серпня 2022 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2022 року, в якій скаржник просить скасувати вказане судове рішення і залишити в силі рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2021 року.
8. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначає про те, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.
Також скаржник звертає увагу на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування Методики № 315 в справах, пов`язаних з наданням житлово-комунальних послуг.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
9. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 серпня 2022 року визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі головуючого судді Стеценка С. Г., суддів Мороз Л. Л., Стрелець Т. Г.
10. Ухвалою Верховного Суду від 05 вересня 2022 року касаційну Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2022 року залишено без руху. Надано скаржнику строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, а саме шляхом уточнення підстав (підстави) звернення до суду касаційної інстанції, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, з відповідним обґрунтуванням, з урахуванням мотивів, наведених у цій ухвалі.
11. 22 вересня 2022 року на адресу Верховного Суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги, до якої додано касаційну скаргу в новій редакції.
12. Ухвалою Верховного Суду від 18 жовтня 2022 року відкрито провадження за касаційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2022 року.
13. 08 листопада 2022 року від Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області на адресу Верховного Суду надійшло клопотання про зупинення виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2022 року.
14. Також, 08 листопада 2022 року на адресу Верховного Суду від АТ «Облтеплокомуненерго» надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.
15. Ухвалою Верховного Суду від 09 листопада 2022 року відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області про зупинення виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2022 року.
16. Ухвалою Верховного Суду від 15 березня 2023 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи п. 3 ч. 1 ст. 345 КАС України постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 16 березня 2023 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
17. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 20 квітня 2021 року жителі будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_14 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 подали до Голови правління АТ «Облтеплокомуненерго», Голови Корюківської ОТГ, завідувачу сектору НКРЕКП у Чернігівській області звернення, у якому зазначали, що не дивлячись на те, що при будівництві будинку не було передбачено опалення місць загального користування, а їх квартири відключені від централізованого опалення, АТ «Облтеплокомуненерго» безпідставно нараховує плату опалення місць загального користування. Вважаючи, що такими діями порушуються їх права, як споживачів, заявники просили надати пояснення з цього питання.
18. Листом від 21 травня 2021 року № 53-32/797-21 завідувач сектору НКРЕКП у Чернігівській області направив звернення за належністю до Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області.
19. Згідно листу від 15 червня 2021 року № 15.3-10/14341 Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів надала погодження Головному управлінню Держпродспоживслужби в Чернігівській області на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) в частині захисту прав споживачів.
20. Наказом заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області від 29 червня 2021 року № 1443п призначено позапланову перевірку АТ «Облтеплокомуненерго».
21. На підставі цього наказу 29 червня 2021 року посадовцям Головного управління Молчанову К. В., Анулі В. О. видано направлення на проведення перевірки № 144911/690.
22. Результати перевірки оформлено актом від 30 липня 2021 року № 116.
23. Зі змісту цього акту вбачається, що позивачем порушено вимоги ч. 2 ст. 8, ст. 12, ч. 7 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів».
Вказане обґрунтовано тим, що споживачам, які мешкають у багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 та квартири яких обладнані індивідуальним опаленням, АТ «Облтеплокомуненерго» з жовтня 2020 року нараховувало обсяги спожитою теплової енергії за опалення місць загального користування та функціонування внутрішньобудинкових систем опалення із застосуванням Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг. Разом з тим, вказана Методика має використовуватись після укладення договорів, передбачених Законом України «Про захист прав споживачів». Оскільки такі договори укладено не було, застосування Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг при нарахуванні теплової енергії за опалення місць загального користування та функціонування внутрішньобудинкових систем опалення здійснюється із порушенням вимог чинного законодавства.
24. На підставі висновків, викладених в акті перевірки, відповідач видав припис від 14 липня 2021 року № 32, яким зобов`язав АТ «Облтеплокомуненерго» протягом 2-х місяців провести перерахунок плати за опалення місць загального користування та функціонування внутрішньобудинкових систем опалення за адресою: АДРЕСА_1 споживачам квартир № 1, 4, 9, 10, 12, 17, 21, 23, 24, 25, 27, 29, 30 нарахованої за опалювальний період 2020/2021 у відповідності до чинного законодавства.
25. Вважаючи протиправним та необґрунтованим вказаний припис, АТ «Облтеплокомуненерго» звернулось до суду із цим позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
26. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
27. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
28. Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг врегульовано Законом України від 09 листопада 2017 року № 2189-VІІІ «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон № 2189-VІІІ), який введено в дію 01 травня 2019 року.
29. Відповідно до частин першої та другої статті 12 Закону № 2189-VІІІ надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).
30. Пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2189-VІІІ передбачено, що договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом.
У разі якщо договорами про надання комунальних послуг, укладеними до введення в дію цього Закону, передбачено більш ранній строк їх припинення, такі договори вважаються продовженими на той самий строк і на тих самих умовах.
31. Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, відповідно до статті 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», пункту 4 частини другої статті 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», пункту 8 Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, наказом від 22 листопада 2018 року № 315, затверджено Методику розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг (далі - Методика № 315).
32. Методика № 315 встановлює порядок визначення обсягів спожитої у будівлі теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об`єктами нерухомого майна, опалення місць загального користування, гаряче водопостачання (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції); обсягів холодної, гарячої води, витраченої на загальнобудинкові потреби; обсягів холодної та гарячої води, спожитої споживачами, приміщення яких не оснащені вузлами розподільного обліку; порядок розподілу обсягів спожитих комунальних послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання (далі - комунальні послуги), визначає вимоги до приладів-розподілювачів теплової енергії, поправкові коефіцієнти для розподілу обсягу спожитої теплової енергії між окремими споживачами у будівлях, оснащених вузлами комерційного обліку теплової енергії та/або гарячої, та/або холодної води, де налічуються два та більше споживачів (пункт 1 Методики).
33. Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України у своєму листі від 02 травня 2019 року № 7/10.1/7260-19 надало такі роз`яснення:
- практична реалізація нововведень, передбачених Законом України від 09 листопада 2017 року № 2189-VІІІ «Про житлово-комунальні послуги», можлива за умови укладення договорів про надання комунальних послуг за правилами та особливостями, визначеними Законом (тобто, нових договорів про надання комунальних послуг);
- враховуючи особливості перехідного періоду (від моменту введення в дію Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VІІІ (01 травня 2019 року) до моменту укладення нових договорів про надання комунальних послуг пунктом 3 розділу VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону передбачено, що договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону № 2189 (тобто до 01 травня 2019 року), зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладених за правилами, визначеними цим Законом.
34. Ключовим є питання чи передбачено умовами договорів про надання комунальних послуг, укладеним до введення в дію Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VІІІ (01 травня 2019 року), можливість застосування правил та особливостей, визначених нормативними актами, прийнятими після підписання договорів про надання комунальних послуг споживачем та виконавцем комунальної послуги.
35. Так, суд першої інстанції в своєму рішенні вказав про те, що до 01 травня 2019 року та після 01 травня 2019 року залишаються чинними та продовжують діяти договори про надання комунальних послуг, які були укладені до введення в дію Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VІІІ та до вказаних договорів законодавство не передбачає можливості застосування виконавцями послуг Методики № 315.
36. Поряд з цим, суд апеляційної інстанції в своєму рішенні зазначив, що як Закон України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», так і Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення пов`язують оплату спожитої теплової енергії за опалення місць загального користування та функціонування внутрішньобудинкових систем опалення із затвердженням Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, а не з укладанням нових договорів.
Тобто, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що Закон України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» передбачає можливість оплати спожитої теплової енергії за опалення місць загального користування та функціонування внутрішньобудинкових систем опалення навіть до затвердження Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг.
37. Колегія суддів звертає увагу, що у матеріалах справи відсутні договори про надання послуги з постачання теплової енергії, укладені між АТ «Облтеплокомуненерго» (виконавець комунальної послуги) та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 (споживачами), що унеможливлює дослідження їх змісту.
38. Поряд з цим, недослідження договорів про надання комунальних послуг, укладених між споживачем та виконавцем комунальної послуги до введення в дію Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VІІІ, на предмет того чи передбачено цими договорами можливість застосування правил та особливостей, визначених нормативними актами, прийнятими після підписання договорів про надання комунальних послуг, є свідченням неповного з`ясування обставин справи.
39. Такі висновки узгоджуються з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 19 січня 2023 року у справі № 620/10707/21.
40. Відповідно до частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
41. При цьому, згідно з частиною третьою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
42. Згідно із частиною першою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
43. Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
44. Аналізуючи вищенаведені норми, вбачається, що кодексом розподілено обов`язки щодо доказування і подання доказів між особами, які беруть участь у справі та передбачає активну роль суду в процесі збору доказів.
45. Вищенаведені статті спрямовані на забезпечення повного з`ясування обставин у справі на основі поєднання принципів змагальності та офіційності.
46. У свою чергу, суд не є пасивним спостерігачем за тим, що подають особи, які беруть участь у справі, на обґрунтування своїх вимог.
Щоб правильно встановити фактичні обставини справи, суд наділено повноваженням збирати та оцінювати докази, а також сприяти реалізації прав сторін по справі в частині доказування обставин справи, шляхом витребовування необхідних доказів у разі необхідності.
47. Виконання завдань адміністративного судочинства залежить від встановлення адміністративним судом у справі об`єктивної істини та правильного застосування норм матеріального та процесуального права. Для цього стаття 9 Кодексу адміністративного судочинства України покладає на суд обов`язок вживати передбачені законом заходи, необхідні для правильного з`ясування всіх обставин справи. У тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Дієвість адміністративного судочинства залежить від того, на скільки повно і всебічно будуть підтверджені доказами обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
48. Відтак, судами першої та апеляційної інстанцій не встановлені всі обставини справи, які мають важливе значення для її правильного вирішення, що є порушення норм процесуального права.
49. До повноважень Верховного Суду, при розгляді справи в касаційному порядку, не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.
Разом з тим, без дослідження і з`ясування наведених вище обставин ухвалені у справі рішення не можна вважати законними та обґрунтованими.
50. Відповідно до частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.
51. Зважаючи на те, що судами попередніх інстанцій допущено порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
52. Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові, установити обставини, що входять до предмета доказування у цій справі, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області задовольнити частково.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2022 року скасувати.
Справу за позовом Акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» до Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області, треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 про визнання протиправним та скасування припису направити на новий розгляд до Чернігівського окружного адміністративного суду.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та не оскаржується.
СуддіС.Г. Стеценко Л.Л. Мороз Т.Г. Стрелець