№ 620/2001/19

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 квітня 2020 року

Київ

справа №620/2001/19

адміністративне провадження №К/9901/1525/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Єресько Л.О.,

суддів: Губської О.А., Соколова В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 620/2001/19

за позовом заступника керівника Менської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної установи «Центр пробації» до Волосківської сільської ради Менського району про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії

за касаційною скаргою Волосківської сільської ради Менського району Чернігівської області

на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2019 року, постановлене суддею Баргаміною Н.М.

на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року, ухвалену колегією суддів у складі: головуючого судді Чаку Є.В., суддів Файдюка В.В., Мєзєнцева Є.І.

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обгрунтування

1. У липні 2019 року заступник керівника Менської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної установи «Центр пробації» (далі - позивач, ДУ "Центр пробації") звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Волосківської сільської ради Менського району Чернігівської області (далі - відповідач, сільська рада) про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо погодження переліку об`єктів, на яких порушники відбуватимуть суспільно корисні роботи, та видів таких робіт, зобов`язавши відповідача вчинити дії, спрямовані на погодження переліку об`єктів, на яких порушники відбуватимусь суспільно корисні роботи, та видів таких робіт.

2. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що невиконання Волосківською сільською радою чинних вимог законодавства може призвести до порушення інтересів держави в частині гарантування забезпечення захисту прав неповнолітніх на належне утримання на життя. Зазначено, що відповідачем не вчинено жодних дій на виконання звернення Менського районного сектору філії ДУ «Центр пробації» в Чернігівській області про вирішення питання про погодження переліку об`єктів, на яких порушники виконуватимуть суспільно корисні роботи, та видів таких робіт, а також питання про внесення змін до бюджету сільради в частині оплати їх праці, що вказує на протиправну бездіяльність відповідача. В обґрунтування підстав звернення до суду із цим позовом прокурор вказує, що чинним законодавством ДУ «Центр пробації» визначено органом, уповноваженим державою здійснювати функції виконання стягнень у виді суспільно корисних робіт, однак ця установа не наділена правом звернення до суду для захисту порушених інтересів держави з позовами про зобов`язання органів місцевого самоврядування погодити з уповноваженим органом з питань пробації перелік об`єктів, на яких порушники виконуватимуть суспільно корисні роботи, та видів таких робіт.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Черігівського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року, позов задоволено повністю.

3.1. Визнано протиправною бездіяльність Волосківської сільської ради Менського району щодо погодження переліку об`єктів, на яких порушники відбуватимуть суспільно корисні роботи, та видів таких робіт.

3.2. Зобов`язано Волосківську сільську раду Менського району вчинити дії, спрямовані на погодження переліку об`єктів, на яких порушники відбуватимуть суспільно корисні роботи, та види таких робіт.

4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, із висновком якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що Волосківська сільська рада, як орган місцевого самоврядування, допустила у спірних правовідносинах протиправну бездіяльність, оскільки всупереч вимог статей 31-1 325-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Порядку виконання адміністративних стягнень у вигляді громадських робіт, виправних робіт та суспільно корисних робіт, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 19 березня 2013 року №474/5, за зверненням уповноваженого органу з питань пробації не визначила види суспільно корисних робіт для порушників, на яких судом накладено адміністративне стягнення у вигляді суспільно корисних робіт, та перелік об`єктів, на яких порушники повинні виконувати ці роботи, та не надіслала їх до уповноваженого органу з питань пробації.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції

5. 11 січня 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Волосківської сільської ради Менського району Чернігівської області, у якій скаржник просить скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду 03 вересня 2019 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року та ухвали нове рішення, яким відмовити у задоволені адміністративного позову.

6. У касаційній скарзі скаржник вказує, що на території Волосківської сільської ради Менського району Чернігівської області відсутні об`єкти комунальної власності для організації виконання суспільно корисних громадських робіт для правопорушників, на яких накладено такий вид адміністративного стягнення. Скаржник наголошує, що вимогами Розділу ІІІ статтей 63-80 Бюджетного кодексу України не передбачено виділення грошових коштів органу місцевого самоврядування із державного бюджету чи за рахунок місцевого бюджету самого органу місцевого самоврядування на здійснення органом місцевого самоврядування організації виконання державних судових рішень щодо виконання примусових суспільно корисних громадських робіт для правопорушників, на яких накладено таке стягнення. У зв`язку з цим, на думку сільської ради, вимоги позовної заяви суперечать нормам Конституції України, законодавству про місцеве самоврядування та про державний бюджет, а оскаржувані рішення судів є незаконними через неможливість їх реального виконання на практиці.

7. 11 січня 2020 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Єресько Л.О., суддів Губська О.А., Соколов В.М.

8. Ухвалою Верховного Суду від 07 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

9. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 28 квітня 2020 року закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження у відповідності до вимог пункту 5 частини 1 статті 340 та статті 345 КАС України.

Позиція інших учасників справи

10. 28 лютого 2020 року від Менської місцевої прокуратури Чернігівської області відзив на касаційну скаргу, де позивач посилається на не обґрунтованість доводів даної касаційної скарги та просить її відхилити, а рішення прийняті судами попередніх інстанцій залишити без змін. Наполягає на тому, що Волосківська сільська рада, як орган місцевого самоврядування, допустила у спірних правовідносинах протиправну бездіяльність, оскільки в супереч вимогам статтей 31-1 325-1 КУпАП, Порядку виконання адміністративних стягнень у вигляді громадських робіт, виправних робіт та суспільно корисних робіт, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 19 березня 2013 року №475/5, за зверненням уповноваженого органу з питань пробації не визначила види суспільно корисних робіт для порушників, на яких судом накладено адміністративне стягнення у вигляді суспільно корисних робіт, та перелік об`єктів, на яких порушники повинні виконувати ці роботи, та не надіслала їх до уповноваженого органу з питань пробації.

Установлені судами фактичні обставини справи

11. 02 січня 2019 року Менський районний сектор філії Державної установи «Центр пробації» в Чернігівській області звернувся до Волосківського сільського голови з листом № 18 про визначення на сесії переліку об`єктів та видів робіт, на яких зможуть виконувати стягнення у виді суспільно корисних робіт особи, які перебувають на обліку Менського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» в Чернігівській області.

12. 27 лютого 2019 року відбулось засідання сімнадцятої сесії сьомого скликання Волосківської сільської ради Менського району Чернігівської області, на якому прийнято рішення про неможливість проведення на території ради суспільно корисних робіт, оскільки відсутні кошти та кошторис на дані цілі.

13. Згідно інформації Менського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області № 14-43/5197 від 31 травня 2019 року у відділі на виконанні перебуває два виконавчих провадження, боржники по яким проживають чи зареєстровані на території Волосківської сільської ради та мають заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за 6 місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання.

14. 28 травня 2019 року Менською місцевою прокуратурою, з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді, було направлено до Державної установи «Центр пробації» та філії Державної установи "Центр пробації" у Чернігівській області запит № 2958 вих. №19 із встановленням строку надання відповіді до 31 травня 2019 року.

15. Листом від 04 червня 2019 року № 35/597-19 філія Державної установи "Центр пробації" у Чернігівській області повідомила, що Менським районним сектором філії Державної установи "Центр пробації" в Чернігівській області направлялося звернення до Волосківської сільської ради щодо визначення і погодження переліку об`єктів та видів суспільно корисних робіт на 2019 рік, проте перелік таких об`єктів та видів робіт не визначено у зв`язку з відсутністю коштів на оплату праці. Також зазначає, що уповноважений орган з питань пробації не наділений правом звернення до суду для захисту порушених інтересів держави і орієнтований керівництвом ДУ «Центр пробації» на надання інформації до місцевої прокуратури для захисту таких прав згідно з законодавством.

16. Заступник керівника Менської місцевої прокуратури, встановивши, невжиття відповідачем заходів для погодження переліку об`єктів, на яких порушники виконуватимуть суспільно корисні роботи, та видів таких робіт, звернувся до суду з цим позовом, використовуючи повноваження, надані статтями 23, 24 Закону України "Про прокуратуру".

Позиція Верховного Суду

Релевантні джерела права

17. Згідно частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

18. Законом України від 07 грудня 2017 року №2234-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів» запроваджено новий вид адміністративного стягнення - суспільно корисні роботи.

19. Відповідно до статті 31-1 Кодекс України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) суспільно корисні роботи полягають у виконанні особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, оплачуваних робіт, вид яких та перелік об`єктів, на яких порушники повинні виконувати ці роботи, визначає відповідний орган місцевого самоврядування. Суспільно корисні роботи призначаються районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею) на строк від ста двадцяти до трьохсот шістдесяти годин і виконуються не більше восьми годин, а неповнолітніми - не більше двох годин на день.

20. Згідно статті 325-1 КУпАП постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про накладення адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт надсилається на виконання органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, не пізніше дня, наступного за днем набрання постановою законної сили.

20.1. Виконання стягнення у вигляді суспільно корисних робіт здійснюється шляхом залучення порушників до суспільно корисної праці, вид якої визначається відповідним органом місцевого самоврядування.

20.2. За виконання суспільно корисних робіт порушнику нараховується плата за виконану ним роботу. Оплата праці здійснюється погодинно за фактично відпрацьований час у розмірі, не меншому, ніж встановлений законом мінімальний розмір оплати праці.

21. Статтею 325-3 КУпАП установлено, зокрема, що на власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем виконання порушником суспільно корисних робіт покладається погодження з органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, переліку об`єктів, на яких порушники виконують суспільно корисні роботи, та видів таких робіт та нарахування плати порушнику за виконання суспільно корисних робіт та перерахування її на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби для подальшого погашення заборгованості зі сплати аліментів.

22. Наказом Міністерства юстиції України від 19 березня 2013 року №474/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21 березня 2013 року за №457/22989, затверджено Порядок виконання адміністративних стягнень у вигляді громадських робіт, виправних робіт та суспільно корисних робіт (надалі - Порядок).

23. Пунктами 11.1, 11.2, 11.5 Порядку передбачено, що виконання стягнення у вигляді суспільно корисних робіт покладається на уповноважений орган з питань пробації.

24. Виконання стягнення у вигляді суспільно корисних робіт здійснюється шляхом залучення порушників до суспільно корисної праці, вид якої та перелік об`єктів, на яких порушники повинні виконувати ці роботи, визначається відповідним органом місцевого самоврядування.

25. Щороку на початку року уповноважений орган з питань пробації надсилає запити (додаток 1) до органів місцевого самоврядування та власникам підприємств щодо погодження переліку об`єктів, на яких порушники відбуватимуть суспільно корисні роботи, та видів таких робіт.

26. При виконанні постанов суду (судді) про застосування суспільно корисних робіт на уповноважений орган з питань пробації покладаються зокрема погодження з органами місцевого самоврядування та власниками підприємств переліку об`єктів, на яких порушники виконуватимуть суспільно корисні роботи, та видів таких робіт (пункт 12.1 Порядку).

27. Пунктом 13.15 Порядку визначено, що відповідно до визначеного переліку об`єктів, на яких порушники виконують суспільно корисні роботи, уповноважений орган з питань пробації у десятиденний строк з дня отримання постанови суду (судді) видає порушнику направлення (додаток 21) на один з цих об`єктів.

28. Засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначаються Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР).

29. Відповідно до пункту 1 розділу І Типового положення про уповноважений орган з питань пробації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 18.08.2017 №2649/5 (далі - Типове положення), уповноважений орган з питань пробації є органом виконання покарань, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері виконання певних видів кримінальних покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, та пробації.

30. Згідно абзаців 15, 17 розділу ІІ Типового положення до основних завдань та функцій органу пробації належать: виконання адміністративних стягнень у вигляді виправних робіт, громадських робіт та суспільно корисних робіт; визначення спільно з органами місцевого самоврядування видів громадських робіт, суспільно корисних робіт та переліку об`єктів, на яких вони виконуються.

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

31. 08 лютого 2020 року набув чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду справ» (далі - Закон № 460-IX).

32. Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 460-IX, касаційний розгляд справи буде здійснюватися в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

33. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить із такого.

34. З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом підлягають застосуванню правила статті 341 КАС України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

35. Згідно частини 4 статті 328 КАС України (в редакції до 08 лютого 2020 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

36. Критерії оцінки правомірності оскаржуваних рішень визначаються статтею 242 КАС (в редакції до 08 лютого 2020 року) України, відповідно до якої рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

37. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

38. Спірним питанням у цій справі є обов`язок сільської ради погоджувати перелік об`єктів, на яких порушники відбуватимуть суспільно корисні роботи, та види таких робіт.

39. Перевіривши оскаржувані судові рішення в межах доводів касаційної скарги сільської ради Верховний Суд виходить із такого.

40. Суспільно корисні роботи - це новий вид адміністративного стягнення, що полягає у виконанні правопорушником оплачуваних робіт. Такі роботи є одним з методів впливу на несумлінних батьків, які може бути призначено виключно у випадку прострочення боржником сплати аліментів на дитину. Тож зміни, що відбулись у законодавстві в частині посилення прав захисту дітей, мають на меті підвищення відповідальності платників аліментів і недопущення виникнення заборгованості.

41. На відміну від громадських робіт, суспільно корисні роботи мають на меті оплатний вид адміністративного стягнення. Адже відповідно до статті 325-1 КУпАП кошти, отримані боржником за виконання таких робіт, будуть спрямовуватись саме на погашення боргу за аліментами.

42. Таким чином, державою створюються умови для реалізації відповідальності батьків за забезпечення належного життєвого рівня дитини, зокрема шляхом внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення в частині введення інституту адміністративного покарання у виді суспільних робіт за ухилення батьків від сплати аліментів на утримання дітей.

43. Чинним законодавством не встановлені види робіт, які можна віднести до суспільно корисних, але визначено, що їх вид встановлює орган місцевого самоврядування.

44. Пунктом 1 частини четвертої статті 40 Закону №280/97-ВР визначено, що сільський, селищний, міськийголова, зокрема, забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади.

45. Відповідно до частини першої статті 325-1 КУпАП постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про накладення адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт надсилається на виконання органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, не пізніше дня, наступного за днем набрання постановою законної сили.

46. За нормами пункту 11.1 Порядку передбачено, що виконання стягнення у вигляді суспільно корисних робіт покладається на уповноважений орган з питань пробації.

47. У свою чергу за змістом пункту 11.2 Порядку виконання стягнення у вигляді суспільно корисних робіт здійснюється шляхом залучення порушників до суспільно корисної праці, вид якої та перелік об`єктів, на яких порушники повинні виконувати ці роботи, визначається відповідним органом місцевого самоврядування.

48. Варто зауважити, що вимогами чинного законодавства на орган місцевого самоврядування покладений лише обов`язок із визначення переліку об`єктів, на яких порушники будуть відбувати покарання, та видів суспільно корисних робіт.

49. Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що законодавець не передбачає вимоги про те, що саме орган місцевого самоврядування має брати на себе функції об`єкта, на якому порушники будуть виконувати суспільно корисні роботи. Однак якщо на території, підпорядкованій органу місцевого самоврядування, немає жодного підприємства, на якому порушники могли б відбувати покарання, то ним може стати саме рада як бюджетна установа, у зв`язку з чим остання має передбачити в місцевому бюджеті кошти на оплату праці особам, на яких судом накладено адміністративне стягнення у вигляді суспільно корисних робіт.

50. Так згідно пп. 2 пункту «а» частини першої статті 38 Закону №280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать такі власні (самоврядні) повноваження: сприяння діяльності органів суду, прокуратури, юстиції, служби безпеки, Національної поліції, Національного антикорупційного бюро України, адвокатури і Державної кримінально-виконавчої служби України.

51. При цьому орган місцевого самоврядування як представницький орган територіальної громади має брати участь у вирішені пріоритетних завдань державної політики, зокрема, у сфері забезпечення захисту прав дитини на належне утримання шляхом сприяння примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів з порушників. Статтею 4 Закону №280/97-ВР, серед основних принципів місцевого самоврядування визначено принцип поєднання місцевих і державних інтересів.

52. За наведених обставин Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що не вчинення відповідачем дій щодо вирішення питання про погодження переліку об`єктів, на яких порушники виконуватимуть суспільно корисні роботи, та видів таких робіт є протиправною бездіяльністю, яка може призвести до порушення інтересів держави в частині гарантування забезпечення захисту прав неповнолітніх на належне утримання.

53. За таких обставин, Верховний Суд вважає, що рішення судів попередніх інстанцій у цій справі постановлено з додержанням норм процесуального та матеріального права, підстави для їх скасування відсутні.

54. Оцінюючи доводи касаційної скарги, колегія суддів зазначає, що ці доводи були перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанції під час розгляду та ухвалення оскаржуваних судових рішень, та їм була надана належна правова оцінка, жодних нових аргументів, які б доводили порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не наведено.

55. Колегія суддів наголошує, що до повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

56. Доводи та аргументи Волосківської сільської ради Менського району Чернігівської області до переоцінки доказів, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій і свідчать про незгоду заявника із правовою оцінкою судами обставин справи, встановлених у процесі її розгляду.

57. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень судів першої та апеляційної інстанції.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

58. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

59. Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

60. На підставі викладеного, Верховний Суд констатує, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, відповідно підстави для скасування чи зміни оскарженого рішення судів попередніх інстанцій відсутні.

61. Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

62. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Висновки щодо розподілу судових витрат

63. З огляду на результат касаційного розгляду, витрати понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Волосківської сільської ради Менського району Чернігівської області залишити без задоволення.

2. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року у справі № 620/2001/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Л.О. Єресько

О.А. Губська

В.М. Соколов

Судді Верховного Суду