ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 620/3852/19
адміністративне провадження № К/9901/31952/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І. В.,
суддів Шишова О.О., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 березня 2020 року, у складі судді Ткаченко О.Є., та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2020 року, у складі колегії суддів: Файдюка В.В., Бєлової Л.В., Бужак Н.П., у справі №620/3852/19 за позовом Приватного акціонерного товариства «Чернігівський лікеро-горілчаний завод «Чернігівська горілка» до Головного управління ДПС у Чернігівській області, третя особа - Північна митниця Держмитслужби, про зобов`язання вчинити дії, -
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Приватне акціонерне товариство «Чернігівський лікеро-горілчаний завод «Чернігівська горілка» звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області, третя особа - Північна митниця Держмитслужби, в якому просило:
- визнати протиправною бездіяльність щодо несписання безнадійного податковою боргу, а саме:
1) у сумі 255 831,92 грн згідно з податковими повідомленнями форми „Р" від 28 вересня 2010 року № 47, яким визначено податкове зобов`язання за платежем: мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами підприємницької діяльності, в сумі 62 567,22 грн, в тому числі 41 711,48 грн - за основним платежем, 20 855,74 грн - за штрафними санкціями, та повідомлення № 48, яким визначено податкове зобов`язання за платежем: податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб`єктами підприємницької діяльності, в сумі 193 264,70 грн, в тому числі 128 843,13 грн - за основним платежем, 644 21, 57 грн - за штрафними санкціями;
2) у сумі 66430,67 грн згідно з податковими повідомленнями форми „Р" від 21 червня 2010 року № 31, яким визначено податкове зобов`язання за платежем: мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами підприємницької діяльності, на суму 14 673,20 грн, у тому числі 13 974,48 грн - за основним платежем, 698,72 грн - за штрафними санкціями, та повідомлення № 32, яким визначено податкове зобов`язання за платежем: податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб`єктами підприємницької діяльності, в сумі 51 757,47 грн, в тому числі 49 292,83 грн - за основним платежем, 2464,64 грн - за штрафними санкціями;
- зобов`язати прийняти рішення про списання безнадійного податкового боргу, а саме:
1) у сумі 255 831,92 грн згідно податкових повідомлень форми „Р" від 28 вересня 2010 року № 47, яким визначено податкове зобов`язання за платежем: мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами підприємницької діяльності, в сумі 62 567,22 грн, в тому числі 41 711,48 грн - за основним платежем, 20 855,74 грн - за штрафними санкціями, та повідомлення № 48, яким визначено податкове зобов`язання за платежем: податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб`єктами підприємницької діяльності, в сумі 193 264,70 грн, в тому числі 128 843,13 грн - за основним платежем, 64 421,57 грн - за штрафними санкціями;
2) у сумі 66 430,67 грн згідно податкових повідомлень форми „Р" від 21 червня 2010 року № 31, яким визначено податкове зобов`язання за платежем: мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами підприємницької діяльності, на суму 14 673,20 грн., у тому числі 13 974,48 грн - за основним платежем, 698,72 грн. - за штрафними санкціями, та повідомлення №32, яким визначено податкове зобов`язання за платежем: податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб`єктами підприємницької діяльності, в сумі 51 757,47 грн, в тому числі 49 292,83 грн - за основним платежем, 2 464,64 грн - за штрафними санкціями.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 січня 2020 року, яке було залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2020 року, даний адміністративний позов - задоволено в повному обсязі.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області (вул. Реміснича, буд. 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 43143966) щодо несписання безнадійного податкового боргу з податкового зобов`язання за платежем: мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами підприємницької діяльності, в розмірі 77240,42 грн, та з податку на додану вартість в розмірі 245022,17 грн, що разом становить 322262,59 грн.
Зобов`язано Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області (вул. Реміснича, буд. 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 43143966) прийняти рішення про списання безнадійного податкового боргу Приватного акціонерного товариства «Чернігівський лікеро-горілчаний завод «Чернігівська горілка» (вул. Котляревського, 38, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 31597869) з податкового зобов`язання за платежем: мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами підприємницької діяльності, в розмірі 77240,42 грн та з податку на додану вартість в розмірі 245022,17 грн, що разом становить 322262,59 грн.
Стягнуто на користь Приватного акціонерного товариства «Чернігівський лікеро-горілчаний завод «Чернігівська горілка» (вул. Котляревського, 38, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 31597869) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області (вул. Реміснича, буд. 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 43143966) судові витрати в розмірі 4833 (чотири тисячі вісімсот тридцять три) грн. 94 коп.
Задовольняючи позовні вимоги, суди виходили з того, що оскільки борг позивача за платежем: мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами підприємницької діяльності, в розмірі 77240,42 грн, та з податку на додану вартість в розмірі 245022,17 грн, що разом становить 322262,59 грн є безнадійним, бездіяльність відповідача щодо списання податкового боргу є протиправною та можливості прийняття відповідачем альтернативного рішення законодавством не встановлено, то зобов`язання відповідача списати такий безнадійний борг є ефективним способом захисту в межах спірних правовідносин, який виключає подальше звернення позивача до суду за захистом порушених прав.
Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:
ПАТ «Чернігівський лікеро-горілчаний завод «Чернігівська горілка» є суб`єктом зовнішньоекономічної діяльності, про що внесені дані до Реєстру осіб, які здійснюють операції з товарами, обліковий номер UA10031597869.
31 жовтня 2019 року позивач звернувся до Чернігівської митниці Державної фіскальної служби із заявами за № 45 та № 46 про списання безнадійного податкового боргу у сумі 255 831,92 грн та 66 430,67 грн з видачею відповідної довідки.
Листом від 12 листопада 2019 року № 10589/7/25-70-19-02/25 Північна митниця Держмитслужби повідомила про відсутність у неї відповідних повноважень щодо списання безнадійного податкового боргу та зазначила, що виконання таких функцій покладено на Державну податкову службу України.
Позивач звернувся до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області з заявами за № 21/11-1 та № 21/11-2 про списання вищевказаного безнадійного податкового боргу.
Листом від 02 грудня 2019 року № 2962/10/25-01-10-02-17 відповідач повідомив, що згідно з даними інформаційно-аналітичної системи ДПС заборгованість підприємства по податках і зборах, справляння надходжень до бюджету по яких контролюється ГУ ДПС у Чернігівській області, відсутня.
Як встановлено судом першої інстанції, податковий борг ПАТ «Чернігівський лікеро-горілчаний завод «Чернігівська горілка» у сумі 255 831,92 грн виник на підставі податкового повідомлення форми „Р" від 28 вересня 2010 року № 47, яким визначено податкове зобов`язання за платежем: мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами підприємницької діяльності, в сумі 62 567,22 грн, в тому числі 41 711,48 грн - за основним платежем та 20 855,74 грн - за штрафними санкціями, та податкового повідомлення № 48, яким визначено податкове зобов`язання за платежем: податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб`єктами підприємницької діяльності, в сумі 193 264,70 грн, у тому числі 128 843,13 грн - за основним платежем та 64 421,57 грн - за штрафними санкціями, складених Чернігівською митницею відповідно до акта позапланової документальної перевірки стану дотримання законодавства України з питань митної справи від 22 вересня 2010 року № 008/10/102000000/ 0031597869 .
Податковий борг в сумі 66 430,67 грн виник на підставі податкового повідомлення форми „Р" від 21 червня 2010 року № 31, яким визначено податкове зобов`язання за платежем: мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами підприємницької діяльності, на суму 14 673,20 грн, у тому числі 13 974,48 грн - за основним платежем та 698,72 грн - за штрафними санкціями, та податкового повідомлення № 32, яким визначено податкове зобов`язання за платежем: податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб`єктами підприємницької діяльності, на суму 51 757,47 грн, в тому числі 49 292,83 грн - за основним платежем та 2 464,64 грн - за штрафними санкціями, винесених Чернігівською митницею відповідно до акта камеральної перевірки на предмет правильності митного оформлення товарів «ковпачки алюмінієві для закупорювання пляшок з горілкою» в режимі тимчасового ввезення з умовним повним звільненням від оподаткування від 04 червня 2010 року № К/0009/2010/102000000/0031597869.
Вищезазначені податкові повідомлення оскаржувалися позивачем в судовому порядку, а саме:
1) постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 січня 2011 року по справі № 2а-6386/10/2570, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2011 року, у задоволенні позову ЗАТ «Чернігівський лікеро-горілчаний завод «Чернігівська горілка» до Чернігівської митниці про скасування податкових повідомлень форми „Р" від 28 вересня 2010 року № 47 та № 48 відмовлено.
2) постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2010 року по справі № 2а-5074/10/2570, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2011 року, у задоволенні позову ЗАТ «Чернігівський лікеро-горілчаний завод «Чернігівська горілка» до Чернігівської митниці про визнання нечинними податкових повідомлень форми „Р" від 21 червня 2010 року № 31 та № 32 відмовлено.
Уважаючи суму вказаного податкового боргу в сумі 322 262, 59 грн безнадійною заборгованістю, що підлягає списанню, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Судом першої інстанції встановлено, що грошові зобов`язання позивача за платежем: мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами підприємницької діяльності, в розмірі 77 240,42 грн, та з податку на додану вартість в розмірі 245 022,17 грн, що разом становить 322 262,59 грн, є узгодженими з 24 березня 2011 року та 31 травня 2011 року відповідно на підставі ухвал Київського апеляційного адміністративного суду (а.с.18-20, 33-36).
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 21 грудня 2010 року та 02 лютого 2011 року Чернігівська митниця надіслала до Державної податкової інспекції у м. Чернігові подання №35, № 36, № 6 та № 7 для здійснення заходів примусового стягнення на загальну суму платежів 66 430,67 грн. та 255 831,92 грн відповідно.
Разом з тим, відповідач зазначив, що вищевказані подання Державною податковою інспекцією у м. Чернігові були взяті до відома, однак жодних заходів, спрямованих на примусове стягнення з ПАТ «Чернігівський лікеро-горілчаний завод «Чернігівська горілка» митних платежів податковим органом здійснено не було (а. с. 119-120).
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
Відповідачем подано касаційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Доводи касаційної скарги відповідача ґрунтуються на тому, що ІКП за платежами: мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами підприємницької діяльності (код бюджетної класифікації 15010100) та податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами підприємницької діяльності (код бюджетної класифікації 1407000) щодо ПрАТ «ЧЛГЗ «Чернігівська горілка» не відкривались взагалі, що підтверджується переліком податків і зборів, які контролюються податковим органом, який долучений до матеріалів справи, у зв`язку з чим відповідач не має можливості виконати вимоги платника податків щодо списання безнадійного податкового боргу, який ніколи не відображався та не відображається в інформаційних системах ДПС. Скаржник зазначив, що вважає за необхідне відступити від висновків Верховного Суду та застосованих судом апеляційної інстанції під час слухання справи, викладених у справах №813/4430/16 та №0240/2269/18-а, оскільки правовідносини у справах не є тотожними. Крім того, скаржник посилався на те, що наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо питання списання органами ДПС заборгованості, що виникла внаслідок донарахування платнику податків митними органами, яка ніколи не відображалась та не відображається в інформаційних системах податкового органу.
З огляду на зміст касаційної скарги, підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено неправильне застосування судами норм матеріального права у випадку, передбаченому пунктами 2, 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України - якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Позивачем не були подані заперечення (відзив) на касаційну скаргу, що не перешкоджає її розгляду по суті вимог.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до підпункту 19-1.1.24 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи здійснюють такі функції, зокрема: здійснюють відстрочення, розстрочення та реструктуризацію грошових зобов`язань та/або податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску, а також списання безнадійного податкового боргу.
Контролюючі органи мають право приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу, а також про списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством (підпункт 20.1.29. пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України ).
Пунктом 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Підпунктом "а" підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що безнадійна заборгованість - заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.
Відповідно до приписів пункту 101.1. статті 101 Податкового кодексу України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.
Під терміном "безнадійний" розуміється, зокрема, податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом (підпункт 101.2.3. пункту 101.2. статті 101 Податкового кодексу України).
При цьому, пунктом 102.4 статті 102 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Таким чином, в разі спливу 1095 денного строку з дня виникнення податкового боргу, такий борг визнається безнадійним та підлягає списанню.
Процедура списання безнадійного податкового боргу визначена порядком списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 10 жовтня 2013 року № 577 (далі - Порядок).
Відповідно до підпункту 3 пункту 2.1. цього Порядку під терміном "безнадійний податковий борг" слід розуміти, зокрема, податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений статтею 102 глави 9 розділу II Податкового кодексу України.
Згідно з пунктом 3.1 Порядку № 577 визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами доходів і зборів, здійснюється на підставі даних інформаційних систем органів доходів і зборів (далі - ІС) станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.
Пунктом 3.2 Порядку № 577 визначено, що днем виникнення безнадійного податкового боргу вважається: у випадку, визначеному в підпункті 3 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, - дата прийняття рішення керівника контролюючого органу.
Пунктом 4.2. Порядку № 577 встановлено, що за результатами розгляду документів, наданих платником податків, керівник (його заступник) органу доходів і зборів за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Рішення про списання безнадійного податкового боргу складається у двох примірниках: перший - для платника податків, другий - для органу доходів і зборів.
Згідно з приписами пунктів 4.3-4.5 Порядку № 577 у випадках, передбачених підпунктами 1, 2, 3, 5 пункту 2.1 цього Порядку, орган доходів і зборів здійснює процедури щодо проведення списання безнадійного податкового боргу відповідно до вимог пункту 4.2 цього розділу. Структурний підрозділ органу доходів і зборів, до функцій якого належить списання безнадійного податкового боргу, здійснює таке списання щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації (розрахунку) за звітний (податковий) квартал. Рішення про списання безнадійного податкового боргу вноситься до інформаційних систем не пізніше наступного робочого дня після підписання такого рішення.
Таким чином, з наведеного вбачається, що орган доходів і зборів має обов`язок прийняти рішення про списання безнадійного податкового боргу у разі виникнення такого.
Відповідно до п. 1.163 Наказу ДФС від 19 жовтня 2016 року № 875 «Про функціональні повноваження структурних підрозділів територіальних органів ДФС» виконання функції відстрочення, розстрочення та реструктуризація грошових зобов`язань та/або податкового боргу, а також недоїмки зі сплати єдиного внеску, списання безнадійного податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску покладено на Головні управління ДФС в областях, Головне управління ДФС у м, Києві та на Офіс великих платників податків ДФС. Повноваження з виконання зазначеної функції у митниць ДФС відсутні.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року № 537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» деякі територіальні органи Державної фіскальної служби реорганізовано шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби, у тому числі Головне управління ДФС у Чернігівській області реорганізовано шляхом приєднання до Головного управління ДПС у Чернігівській області. При цьому органи Державної фіскальної служби, які реорганізуються, продовжують здійснювати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної податкової служби.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227, із змінами і доповненнями внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 25 вересня 2019 року № 846, затверджено Положення про Державну податкову службу України. Відповідно до підпункту 21 пункту 4 Положення списання безнадійного податкового боргу та недоїмки із сплати єдиного внеску здійснення в межах повноважень, передбачених законом, здійснює ДПС.
Касаційна скарга відповідача була подана, зокрема, з підстав необхідності відступити від висновків Верховного Суду та застосованих судом апеляційної інстанції під час слухання справи, викладених у справах №813/4430/16 та №0240/2269/18-а.
Так, у справах №813/4430/16 та №0240/2269/18-а предметом розгляду було зобов`язання податковий орган списати безнадійний податковий борг підприємства з податків та зборів, що містяться в інформаційних системах органів доходів і зборів, а також борг, який виник внаслідок несплати позивачем, який перебуває в судових процедурах банкрутства.
У вказаних справах Верховний Суд зазначив, що звернення платника податків про списання безнадійного податкового боргу є обов`язковим лише у випадку, якщо такий податковий борг виник внаслідок непереборної сили (форс-мажорних обставин) (пункт 4.1 Порядку № 577). В усіх інших випадках розгляд питання про списання безнадійного податкового боргу ініціюється контролюючими органами щоквартально та проводиться автоматично, без участі платника податків.
Разом з тим, у справі, що розглядається, спірним є сама наявність боргу у позивача, отже правовідносини у справах №813/4430/16 та №0240/2269/18-а та у справі №620/3852/19 не є подібними, а тому відсутня необхідність відходити від вказаних висновків Верховного Суду, оскільки вони не є застосовними до спірних правовідносин.
У касаційній скарзі скаржник зазначає, що касаційну скаргу подано також на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме, щодо питання списання органами ДПС заборгованості, що виникла внаслідок донарахування платнику податків митними органами, яка ніколи не відображалась та не відображається в інформаційних системах податкового органу.
Колегія суддів звертає увагу, що безумовною підставою для визнання податкового боргу безнадійним та його списання податковим органом є його наявність в інформаційних системах органів доходів і зборів.
Натомість, матеріали справи містять лист від 02 грудня 2019 року № 2962/10/25-01-10-02-17, яким відповідач повідомив позивача, що згідно з даними інформаційно-аналітичної системи ДПС, які також наявні в матеріалах справи, заборгованість підприємства по податках і зборах, справляння надходжень до бюджету по яких контролюється ГУ ДПС у Чернігівській області, відсутня.
При цьому, Суд критично оцінює доводи позивача про наявність податкового боргу у розмірі 322 262,59 грн (з урахуванням суми штрафних санкцій), з огляду на наявність у матеріалах справи копії акту звірки обліку податкових боргів, нарахованих Чернігівською митницею ДФС, складеного між Чернігівською митницею ДФС та Головним управлінням ДФС у Чернігівській області, в якому зазначено, що згідно з графами 4, 5, 6 «Сума податкового боргу, що обліковується Чернігівською митницею та передана до податкових органів» та граф 8, 9, 10 «Сума податкового боргу, що обліковується податковими органами» обліковується податковим органом, оскільки акт було складено станом на 01 липня 2017 року, разом з тим, доказів наявності у позивача податкового боргу станом на дату звернення/відповіді на звернення позивача з вимогою про списання безнадійного боргу, а також на дату звернення до суду із указаним позовом, матеріали справи не містять.
Указані обставини залишились поза увагою судів попередніх інстанцій, при цьому колегія суддів уважає, що оцінка таким доводам та наявним у справі доказам є необхідним та першочерговим для вирішення справи. Крім того, з урахуванням такого висновку залежить висновок щодо правильності дотримання судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Внаслідок неповного з`ясування обставин справи судами попередніх інстанцій зроблено передчасні та такі, що не ґрунтуються на матеріалах справи висновки, не забезпечено повного і всебічно з`ясування обставин в адміністративній справі, не вжито визначених законом заходів для з`ясування всіх обставин справи, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом частини 2 статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до частини 2 статті 353 КАС України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.
З огляду на обмежений обсяг процесуальних повноважень Верховного Суду та на те, що суд першої та апеляційної інстанції не перевірили й не встановили ті фактичні обставини, від яких залежить правильне вирішення позовних вимог, зважаючи на приписи статті 353 КАС України, касаційну скаргу необхідно задовольнити частково, рішення суду першої та постанову суду апеляційної інстанції скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
З огляду на наведене, касаційна скарга Головного управління ДПС у Чернігівській області підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області - задовольнити частково.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 березня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2020 року - скасувати, справу №620/3852/19 направити на новий розгляд до Чернігівського окружного адміністративного суду.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Суддя-доповідач І. В. Дашутін
Судді О.О. Шишов
М.М.Яковенко