ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 березня 2024 року
м. Київ
справа № 620/7958/21
адміністративне провадження № К/990/26727/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.02.2022 (суддя - Клопот С.Л.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.09.2022 (судді - Мельничук В.П., Лічевецький І.О., Оксененко О.М.)
у справі за позовом Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг до Акціонерного товариства «Чернігівобленерго» про стягнення коштів,
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
Національна комісія, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг звернулась до суду з позовоv, в якому просила стягнути з Акціонерного товариства «Чернігівобленерго» на користь Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції») 340 000,00 грн.
ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Національною комісією, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) прийнято постанову «Про накладення штрафу на АТ «Чернігівобленерго» за невиконання рішення НКРЕКП та здійснення заходів державного регулювання» від 31.03.2021 №536, якою на АТ «Чернігівобленерго» накладено штраф у розмірі 170000,00 грн за невиконання рішення НКРЕКП від 23.12.2020 №2722 «Про застереження АТ «Чернігівобленерго» щодо недопущення надалі недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та здійснення заходів державного регулювання» щодо обов`язку у строк до 01.02.2021 привести свої дії стосовно гр. ОСОБА_1 у відповідність до вимог пункту 2.4.2 глави 2.4 розділу ІІ Правил роздрібного ринку електричної енергії, шляхом визначення в паспорті точки розподілу та договорі споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії величини дозволеної до використання потужності, з урахуванням технічних характеристик зовнішніх електричних мереж об`єкта споживача, про що до 15.02.2021 проінформувати НКРЕКП у Чернігівській області, з наданням належним чином завірених копій підтвердних документів.
Відповідач добровільно вказані штрафні санкції не сплатив, у зв`язку з чим на суму штрафу позивачем було нараховано пеню в розмірі 170 000,00 грн.
У подальшому НКРЕКП звернулась до суду з позовом про стягнення з АТ «Чернігівобленерго» 340 000,00 грн. (штраф у розмірі 170000,00 грн. та пені у розмірі 170 000,00 грн.).
Судами також встановлено, що вважаючи постанову позивача від 31.03.2021 №536 «Про накладення штрафу на АТ «Чернігівобленерго» за невиконання рішення НКРЕКП та здійснення заходів реагування» протиправною, відповідач оскаржив її до суду.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.09.2021 у справі №620/4384/21, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.12.2021, позов AT «Чернігівобленерго» задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 31.03.2021 №536 «Про накладення штрафу на АТ «Чернігівобленерго» за невиконання рішення НКРЕКП та здійснення заходів державного регулювання».
КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.02.2022, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.09.2022, у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з відсутності підстав для задоволення позову шляхом стягнення з відповідача штрафу та пені на загальну суму 340000,00 грн., оскільки постанова Нацкомісії від 31.03.2021 №536 щодо накладення на позивача штрафу, скасована у судовому порядку і рішення суду щодо її скасування набрало законної сили.
ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
В обґрунтування касаційної скарги позивач покликається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Зокрема, покликається на те, що відповідач у встановлений законом строк суму штрафу не сплатив, у зв`язку з чим, відповідно до положень ст. 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», відповідачем було нараховано пеню, а в подальшому подано цей позов про їх примусове стягнення. У свою чергу, у зв`язку з незастосуванням судами попередніх інстанцій положень ч. 3 ст. 5 та ч. 5 ст. 22 зазначеного Закону, суди не встановили обов`язку суб`єкта господарювання, на якого накладено штраф, в незалежності чи оскаржувалася постанова про накладення штрафу чи ні, сплатити визначену штрафну санкцію.
Покликається на відсутність висновку Верховного Суду щодо обов`язку суб`єкта господарювання, на якого накладено штраф, в незалежності чи оскаржувалася постанова про накладення штрафу чи ні, сплатити штрафні санкції на підставі положень ч. 3 ст. 5 та ч. 5 ст. 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг».
Крім того, покликається на те, що на розгляді у Верховному Суді перебуває касаційна скарга НКРЕКП на рішення, ухвалені у справі №620/4384/21, висновки яких покладено в основу оскаржуваних у цій справі судових рішень.
Просив рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просив у її задоволенні відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Правовий статус Нацкомісії, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначає Закон України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" від 22.09.2016 №1540-VIII (далі - Закон №1540-VIII).
Відповідно до частини п`ятої статті 22 Закону №1540-VIII суб`єкти господарювання, на яких накладено штраф, зобов`язані сплатити його у 30-денний строк з дня одержання копії рішення про накладення штрафу, крім випадків, встановлених частиною п`ятою статті 13 цього Закону.
За заявою суб`єкта господарювання, на якого накладено штраф, Регулятор своїм рішенням має право відстрочити або розстрочити сплату накладеного ним штрафу.
За кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі 1,5 відсотка суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням Регулятора.
Суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до Державного бюджету України.
Протягом п`яти робочих днів з дня сплати штрафу суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати Регулятору документи, що підтверджують сплату штрафу.
У разі відмови від сплати штрафу та пені їх примусове стягнення здійснюється на підставі відповідного рішення суду за позовом Регулятора, крім випадків, встановлених частиною п`ятою статті 13 цього Закону.
За наведеного правового регулювання, перебіг тримісячного строку звернення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг до суду із позовом про стягнення суми штрафу, визначеного відповідною постановою Нацкомісії та пені за невиконання та/або несвоєчасне виконання постанови про накладення штрафу, починається після спливу 30-денного строку з дня одержання суб`єктом господарювання копії відповідного рішення Регулятора.
При цьому частиною другою статті 5 Закону №1540-VIII передбачено, що рішення Регулятора можуть бути оскаржені в судовому порядку. Оскарження рішень Регулятора не зупиняє їх виконання.
Верховний Суд вже розглядав справи, правовідносини в яких є подібними, до правовідносин у справі, що розглядається.
Зокрема, у постанові від 19.08.2022 у справі №160/4933/20 Верховний Суд сформував наступні висновки:
"…суб`єкт господарювання зобов`язаний виконати рішення Регулятора у встановлений строк; у разі незгоди з таким рішенням суб`єкт господарювання має гарантоване право на його оскарження у судовому порядку, в тому числі, користуватися всіма процесуальними правами сторони у справі, передбаченими КАС України, проте, таке оскарження не зупиняє дії рішення Регулятора та не позбавляє останнього права на звернення до суду з позовом про примусове стягнення із суб`єкта господарювання добровільно несплаченої суми штрафу; рішення у справі, у якій оскаржується постанова Регулятора, зокрема, про накладення штрафу, набуває преюдиційного значення та, у разі скасування такої постанови судовим рішенням, що набуло законної сили, у суб`єкта господарювання не виникає обов`язку щодо сплати штрафу, накладеного цією постановою Регулятора.".
Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 09.03.2023 у справі №380/3481/20, а також відповідають висновкам Верховного Суду у постановах від 04.05.2022 у справі №300/1079/20, від 21.06.2022 у справі 520/6264/2020, від 27.03.2023 у справі №260/1931/20, від 23.02.2024 у справі №300/933/20.
У справі, що розглядається, судами попередніх інстанцій встановлено, що постанова Нацкомісії від 31.03.2021 №536 щодо накладення на позивача штрафу, несплата якого стала підставою для звернення до суду з цим позовом, скасована у судовому порядку і рішення суду щодо її скасування набрало законної сили.
Відповідно до частини другої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Відповідно до частини першої статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Враховуючи, що постанова Нацкомісії, яка покладена в основу заявленого позову у цій справі, скасована в судовому порядку і рішення суду щодо її скасування набрало законної сили, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо відсутності у відповідача обов`язку сплати суми штрафу та нарахованої пені, та ухвалили рішення про відмову в позові.
Покликання позивача в обґрунтування касаційної скарги на те, що на розгляді у Верховному Суді перебуває касаційна скарга НКРЕКП на рішення, ухвалені у справі №620/4384/21, є безпідставним, оскільки оскаржувані у зазначеній справі судові рішення набрали законної сили. В свою чергу, у разі їх скасування за наслідками касаційного перегляду, в силу положень п. 3 ч. 2 ст. 361 КАС України, це може бути підставою для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновки судів попередніх інстанцій і зводяться до додаткової оцінки доказів, що в силу приписів статті 341 КАС України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.
За правилами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки при ухваленні рішення суди правильно застосували норми матеріального права, порушень норм процесуального права не допустили, тому суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Керуючись ст. 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
постановив:
Касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг - залишити без задоволення.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.02.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.09.2022 у цій справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
О.П. Стародуб
А.А. Єзеров
В.М. Кравчук