№ 620/9259/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2024 року

м. Київ

справа №620/9259/22

адміністративне провадження № К/990/6626/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Білак М.В.,

суддів: Смоковича М.І., Мацедонської В.Е.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1

на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2024 року (головуючий суддя - Кобаль М.І., судді: Бужак Н.П., Костюк Л.О.)

у справі № 620/9259/22

за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

I. Суть спору

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , у якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача щодо проведення індексації грошового забезпечення із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації (базового місяця) - червень 2015 року, щодо відмови у проведенні перерахунку, нарахування та виплати індексації грошового забезпечення із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації (базового місяця) - січень 2008 року за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо проведення перерахунку, нарахування та виплати індексації грошового забезпечення із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації (базового місяця) - січень 2008 року за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року;

- зобов`язати відповідача провести перерахунок, нарахувати та виплатити, з урахуванням виплачених сум індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації (базового місяця) - січень 2008 року;

- визнати протиправними дії відповідача щодо проведення індексації грошового забезпечення без застосування положень абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, щодо відмови у проведенні перерахунку, нарахування та виплати індексації грошового забезпечення у відповідності до положень абзаців четвертого, шостого пункту 5 цього Порядку за період з 01 березня 2018 року по 20 травня 2020 року;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо проведення перерахунку, нарахування та виплати індексації грошового забезпечення у відповідності до положень абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 за період з 01 березня 2018 року по 20 травня 2020 року;

- зобов`язати відповідача провести перерахунок, нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення з урахуванням виплачених сум за період з 01 березня 2018 року по 20 травня 2020 року у відповідності до положень абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що відповідачем в порушення вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» в період з 01 грудня 2015 року по 20 травня 2020 року індексація грошового забезпечення виплачувалась не в повному обсязі. Зазначає, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці, а її проведення у зв`язку зі зростанням споживчих цін є обов`язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

ІІ. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року з застосуванням січня 2008 року, як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця). Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця). Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 20 травня 2020 року з врахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078. Зобов`язано Військової частини НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 20 травня 2020 року з врахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078. В решті вимог відмовлено.

4. Не погодившись із прийнятим рішенням, Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу.

5. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року повернуто апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року.

6. 28 грудня 2023 року Військовою частиною НОМЕР_1 через систему «Електронний суд» повторно подано апеляційну скаргу.

7. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 січня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху. Апелянту надано строк для усунення недоліків - десять днів з моменту отримання зазначеної ухвали для подання обґрунтованої заяви про поновлення строку із зазначенням інших причин поважності такого пропуску, достатніх для його поновлення, та надання належних доказів такого пропуску.

8. 18 січня 2024 року відповідачем на виконання вимог ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 січня 2024 року через електронну пошту суду подано клопотання про усунення недоліків, в якому заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та додано копію платіжної інструкції №1667 від 25 грудня 2023 року про сплату судового збору.

9. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року. У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року відмовлено на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

9.1. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції зазначив про невиконання апелянтом вимог ухвали судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 січня 2024 року в частині пропуску строку на апеляційне оскарження та не було усунено недоліки апеляційної скарги, а саме: не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували поважність причини пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

9.2. Апеляційний суд також зазначив, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції є неповажними, оскільки це є лише недоліками роботи в організації представництва інтересів останнього у судах, що не може бути поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження.

9.3. При цьому апеляційний суд указав, що поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

9.4. Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

9.5. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.

9.6. Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

9.7. У свою чергу, судом апеляційної інстанції, під час первинної подачі апеляційної скарги, для апелянта були забезпечені умови, за яких відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не тільки мав можливість, а й процесуальний обов`язок вжити всі можливі заходи задля доведення поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

III. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

10. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, Військова частина НОМЕР_1 звернулася до Верховного Суду (далі - Суд) із касаційною скаргою,у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу апеляційного суду та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.

11. У касаційній скарзі заявник, зокрема, зазначає, що Військова частина НОМЕР_1 первісно звернулась з апеляційною скаргою на оскаржуване рішення у межах строку апеляційного оскарження, однак несплатила своєчасно судовий збір у зв`язку з наявними об`єктивними причинами та обставинами, які не залежали від Військової частини НОМЕР_1 як відповідача, а саме: Військова частина фінансується виключно з Державного Бюджету України; Міністерство оборони України є головним органом в системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, у сфері оборони і військового будівництва, наявний фінансовий ресурс направляється на здійснення заходів щодо укріплення обороноздатності держави, протидії збройному нападу Російської Федерації, а також своєчасному лікуванню, реабілітації військовослужбовців та інших прирівняних до них осіб, у тому числі, які брали участь у бойових діях.

12. Фінансово-економічною службою своєчасно вжито заходів для плати судового збору, а саме було здійснено розрахунок суми для сплати судового збору за подання апеляційної скарги та направлено 07 листопада 2023 року розрахунок потреби в коштах до забезпечувального фінансового органу за підпорядкованістю. Однак, вищим органом військового управління не було профінансовано військову частину у достатньому обсязі, щоб відповідач мав змогу своєчасно сплатити судовий збір у встановлений судом строк.

13. 27 грудня 2023 року відповідачем сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги на суму 2381,76 грн згідно платіжної інструкції № 1667 від 25 грудня 2023 року, 28 грудня 2023 року відповідач повторно звернувся з апеляційною скарго.

14. Вважає, що відповідач у найкоротший строк 28 грудня 2023 року (на наступний день після сплати судового збору) повторно звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду з метою оскарження рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року у справі № 620/9259/22 та долучив клопотання про поновлення строку із зазначенням поважних причин пропуску строку.

15. Звертає увагу, що аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 31 січня 2024 року у справі № 580/2365/22, де судом задоволено касаційну скаргу військової частини.

16. За наведеного правового регулювання та обставин справи відповідач вважає, що суд апеляційної інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що привело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі та позбавляє останнього права доступу до суду.

17. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Білак М.В., Губської О.А., Мацедонської В.Е. від 23 квітня 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

18. Позивач відзив на касаційну скаргу не надіслав, що не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення у силу частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

19. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 грудня 2024 року визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Білак М.В., судді: Смокович М.І., Мацедонська В.Е.

20. Ухвалою Верховного Суду від 12 грудня 2024 року проведено необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами на підставі пункту 3 частини першої статті 345 КАС України.

IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

21. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

22. Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства та гарантується приписами пункту 8 частини першої статті 129 Конституції України. Проте, дане право підлягає реалізації з дотриманням вимог процесуального законодавства, що виражається в дотриманні форми та змісту апеляційної скарги, термінів її подачі, а також обов`язковому переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, зокрема і документу про сплату судового збору.

23. Вимоги до форми і змісту апеляційної скарги передбачені у статті 296 КАС України, пунктом 1 частини п`ятої якої передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

24. Механізм реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення врегульовано Главою першою Розділу ІІІ КАС України.

25. Так, частиною першою статті 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

26. Відповідно до частини другої статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

27. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, встановлених частиною другою статті 299 КАС України (частина третя статті 295 КАС України).

28. Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

29. Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

30. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина восьма статті 169 КАС України).

31. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

32. Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 КАС України, якщо скаржник не подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, про що постановляється ухвала.

33. Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

34. Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

35. Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

36. При цьому норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.

37. Отже, процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення процесуального строку, зокрема на апеляційне оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.

38. Усталеною є практика Верховного Суду, що сам по собі факт повернення вчасно поданої вперше апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу. Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.

39. У постановах від 24 липня 2023 року (справа №200/3692/21), від 07 вересня 2023 року (справа №120/3679/22) Верховний Суд сформував висновок, відповідно до якого строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:

- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;

- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;

- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;

- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;

- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.

40. З матеріалів справи вбачається, що вперше апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції відповідачем подано 10 листопада 2023 року, тобто, у межах строку, встановленого статтею 295 КАС України. Проте, документ про сплату судового збору до вказаної скарги апелянт не долучив, що обґрунтовано слугувало підставою для залишення без руху первинної апеляційної скарги.

41. Заявником вимоги ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху не виконано, у зв`язку з чим судом апеляційної інстанції ухвалою від 07 грудня 2024 року апеляційну скаргу повернуто.

42. Отримавши копію ухвали про повернення апеляційної скарги 07 грудня 2023 року о 20:41 годин, скаржник лише 28 грудня 2023 року, тобто через 20 календарних днів, звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою повторно. Сплив такого проміжку часу об`єктивно не може бути визнаним таким, що свідчить про подання повторної апеляційної скарги без надмірних зволікань.

43. Як уже зазначалось Судом касаційної інстанції, самого лише усунення недоліків, які слугували підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, недостатньо для поновлення строку на апеляційне оскарження. Лише у сукупності з обставинами повторного подання скарги у стислі строки таке звернення свідчитиме про добросовісність заявника при реалізації права на апеляційне оскарження рішення суду і, відповідно, наявність підстав для поновлення такого процесуального строку.

44. Усталеною є практика Верховного Суду, що хоча повернення апеляційної скарги і не позбавляє повторного звернення до апеляційного суду, це не свідчить про наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш, за відсутності поважних причин.

45. В повторно поданій апеляційній скарзі Військова частина НОМЕР_1 в обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції зазначала, що вперше апеляційна скарга подана вчасно, втім, повернення апеляційної скарги не виключає можливості її повторного подання. Залишаючи вдруге подано апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції просив відповідача навести інші поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження. Проте, у клопотанні, поданому на виконання вимог ухвали від 18 січня 2024 року про залишення апеляційної скарги без руху, відповідач повторно зазначає про звернення з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції у межах строку апеляційного оскарження, однак не платила судовий збір у зв`язку з наявними об`єктивними причинами та обставинами, які не залежали від Військової частини НОМЕР_1 , як відповідача. Вважає, що в найкоротший строк 28 грудня 2023 року (на наступний день після сплати судового збору) повторно звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду.

46. Зазначена вище позиція Верховного Суду, викладена у справі №200/3692/21 полягає в тому, що повторне звернення має бути здійснене без зволікань з моменту отримання ухвали про повернення вперше поданої касаційної скарги та з усуненням недоліків, які стали підставою для її повернення.

47. Верховний Суду повторно відзначає, що вчасне первинне подання апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

48. За таких обставин суд касаційної інстанції з урахуванням доводів касаційної скарги не знаходить підстав не погодитись з наданою наведеним вище обставинам оцінкою апеляційного суду та погоджується з його висновком про відсутність підстав вважати, що строк на апеляційне оскарження був пропущений Військовою частиною НОМЕР_1 з поважних причин.

49. Підсумовуючи викладене, суд касаційної інстанції вважає, що доводи касаційної скарги про неправильність зроблених апеляційним судом висновків є безпідставними та зводяться до переоцінки встановлених у справі обставин, що не узгоджується з приписами статті 341 КАС України.

50. Касаційна скарга не містить інших відомостей про обставини, які б давали підстави для поновлення строку звернення до суду апеляційної інстанції, а також свідчили б про порушення судом норм процесуального права при ухваленні судового рішення, а тому підстави для його скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.

51. Згідно із статтею 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

52. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 345 350 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2024 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді М.В. Білак

М.І. Смокович

В.Е. Мацедонська