ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 травня 2023 року
м. Київ
справа №620/9370/21
адміністративне провадження № К/990/12782/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду 25.10.2021 (суддя Ткаченко О.Є.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду 03.02.2022 (колегія суддів: Кобаль М.І., Костюк Л.О., Степанюк А.Г.) у справі №620/9370/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просив:
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Чернігівській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії з 82% до 77% сум грошового забезпечення;
- зобов`язати ГУ ПФУ в Чернігівській області провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01.01.2018, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії сум грошового забезпечення з врахуванням встановлених законодавством України надбавок, без обмеження максимальним розміром пенсії.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.10.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2022, в задоволенні значеного позову відмовлено.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Касаційну скаргу обгрунтовано тим, що при перерахунку пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21 лютого 2018 року «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова №103) та постанови Кабінету Міністрів України № 988 її максимальний розмір має обчислюватися, виходячи із розміру пенсії у відсотках, право на які особа набула на момент виходу на пенсію. Також посилається на безпідставне обмеження максимальним розміром пенсії позивача.
Ухвалою Верховного Суду від 01.06.2022 відкрито касаційне провадження на підставі пп. "а", "в" п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, оскільки касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для позивача.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.
Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Чернігівській області та отримує пенсію по ІІІ групі інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, за вислугу років відповідно до статті 23 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
Станом на 18.12.2003 пенсію ОСОБА_1 призначено з розрахунку 82% грошового забезпечення.
На підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» від 07.11.2007 №1294 відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2008 з розрахунку 77% грошового забезпечення.
Перерахунок здійснювався з урахуванням розміру грошового забезпечення, встановленого з 01.01.2008 для відповідних категорій осіб, та чинної на цю дату редакції Закону, яка не передбачає 5% збільшення розміру пенсії за вислугу років для осіб, які під час служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і віднесені до 3 категорії, про що йдеться в листі ГУ ПФУ в Чернігівській області від 27.07.2021 №10080-10343/Х-02/8-2500/21
Після проведеного перерахунку розмір пенсії, починаючи з 01.01.2008, розраховувався виходячи з 77% грошового забезпечення за вислугу 20 років (50% і за кожний рік вислуги понад 20 років по 3% відповідних сум грошового забезпечення).
В квітні 2018 року ГУПФУ в Чернігівській області провело перерахунок пенсії позивача на підставі постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21 лютого 2018 року «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова №103), в якому основний розмір пенсії розрахований з 77% грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018.
29.06.2021 ОСОБА_1 звернувся до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії останнього, починаючи з 01.01.2018, в розмірі 82% грошового забезпечення.
Листом від 27.07.2021 №10080-10343/Х-02/8-2500/21 ГУ ПФУ в Чернігівській області повідомило позивача, що з 01.01.2008 органами Пенсійного фонду України проведено перерахунок пенсій, призначених відповідно до Закону, на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» від 07.11.2007 №1294. Перерахунок здійснювався з урахуванням розміру грошового забезпечення, встановленого з 01.01.2008 для відповідних категорій осіб, та чинної на цю дату редакції Закону, яка не передбачає 5% збільшення розміру пенсії за вислугу років для осіб, які під час служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і віднесені до 3 категорії.
Вважаючи, що відповідачем протиправно не здійснено перерахунок пенсії в розмірі 82% з 01.01.2018, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом для захисту своїх прав та законних інтересів.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд виходив з того, що із набуттям чинності Законом № 3591-IV, пунктом 9 якого були внесені зміни, згідно з якими нова редакція підпункту «в» статті 13 Закону № 2262-ХІІ зазначену 5% доплату не передбачала, відповідач, своїми діями щодо перерахунку позивачу пенсії з урахуванням розміру грошового забезпечення, встановленого з 1 січня 2008 року для відповідних категорій осіб, не порушив чинного законодавства України.
Колегія суддів, дослідивши спірні правовідносини, зазначає таке.
Відповідно до пунктів «а» та «в» частини першої статті 13 Закону № 2262-ХІІ (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах, зокрема, особам, зазначеним у пунктах «а» і «б» цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
З набуттям чинності Законом № 3591-IV нова редакція пункту «в» частини першої статті 13 Закону № 2262-ХІІ не передбачала указаної 5-відсоткової доплати особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 1.
Перерахунок призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ пенсій визначено статтею 63 цього Закону (у редакції, чинній на час проведення перерахунку пенсії позивачу), відповідно до частин першої, третьої та четвертої якої перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв`язку із введенням у дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Таким чином, відсотковий розмір пенсії до відповідних сум грошового забезпечення при її призначенні установлюється статтею 13 Закону № 2262-ХІІ саме на час призначення пенсії. Натомість розміри складових грошового забезпечення, з яких обчислюється пенсія при її перерахунку на підставі статті 63 Закону № 2262-ХІІ, визначаються на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Складові грошового забезпечення, з яких обчислюється та перераховується пенсія, та їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України. Водночас відсоткове співвідношення раніше призначеної відповідно до статті 13 Закону № 2262-ХІІ пенсії до відповідних сум грошового забезпечення є сталим, оскільки установлюється на день призначення пенсії.
Вказані висновки сформовані Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 16.02.2022 у справі № 200/7786/19-а з подібними правовідносинами.
Суди попередніх інстанцій установили, що пенсія за вислугу років була призначена позивачу в грудні 2003 року відповідно до статті 13 Закону № 2262-ХІІ, її розмір складав 82 % від грошового забезпечення, у тому числі 5 % - збільшення розміру пенсії на підставі пункту «в» частини першої статті 13 цього Закону як особі, яка брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесена до категорії 3.
На час виникнення спірних правовідносин стаття 13 Закону № 2262-ХІІ була чинною у редакції Закону № 3591-IV, яка не передбачала вказаної 5-відсоткової доплати особам, що брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 3.
Проте застосування органом ПФУ при перерахунку пенсії позивача положень статті 13 Закону № 2262-ХІІ у редакції Закону № 3591-IV є протиправним, оскільки ця норма стосується призначення нових, а не перерахунку раніше призначених пенсій. До того ж статтею 58 Конституції України закріплено принцип незворотності нормативно-правових актів у часі.
Отже, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що при перерахунку пенсії позивача з 01 січня 2018 року відповідно до статті 63 Закону № 2262-ХІІ на основі постанов КМУ №№ 103, 704 немає підстав для застосування механізму нового обчислення пенсії за нормами частини першої статті 13 цього Закону, яка застосовується саме при першому призначенні пенсії. При перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір пенсії, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке було визначене при її призначенні, є незмінним.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року у зразковій справі № 240/5401/18 (провадження № 11-198заі19).
Щодо обмеження розміру пенсії позивача, колегія суддів зазначає таке.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом № 3668-VI, який набрав законної сили 01.10.2011.
Відповідно до положень статті 2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13.10.1995 "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Водночас Законом № 3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, яку викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016.
Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262, виходив із того, що норми-принципи частини п`ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв`язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом № 3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI.
Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.
Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
При цьому положення статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон №2262-XII), які дублюють зміст частини 7 статті 43 Закону № 2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді.
Зокрема у постановах від 16.12.2021 у справі № 400/2085/19, від 20.07.2022 у справі № 340/2476/21, від 25.07.2022 у справі № 580/3451/21 та від 30.08.2022 у справі № 440/994/20, Верховний Суд дійшов наступних висновків:
«… на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 та Законом № 3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
При цьому суб`єктом владних повноважень у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення статті 2 Закону №3668-VI.
Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, колегія суддів Верховного Суду доходить висновку, що вони явно суперечать один одному.
Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI. …».
Враховуючи зазначені висновки суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку, відмовляючи в задоволенні позову, а тому оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового про задоволення позову.
Відповідно до частини першої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
Керуючись статтями 343 349 351 356 КАС України, Суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду 25.10.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду 03.02.2022 у справі №620/9370/21 скасувати.
Ухвалити нове рішення.
Позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 з 82% до 77% сум грошового забезпечення.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (код ЄДРПОУ 21390940, вул. Пятницька, 83а, м. Чернігів) провести ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01.01.2018, виходячи з 82% розміру грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром пенсії.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий А.Ю. Бучик
Судді Л.Л. Мороз
А.І. Рибачук