Постанова
Іменем України
26 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 636/3404/16
провадження № 61-14212 св 21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідачі: військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України;
третя особа - військова прокуратура Харківського гарнізону Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 21 січня 2021 року у складі судді Оболєнської С. А. та постанову Харківського апеляційного суду від 21 липня 2021 року у складі колегії суддів: Пилипчук Н. П., Маміної О. В., Тичкової О. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до військової частини НОМЕР_1 , Міністерства оборони України, третя особа - військова прокуратура Харківського гарнізону Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил, про захист честі і гідності.
Позовна заява мотивована тим, що 15 серпня 2014 року він був мобілізований у добровільному порядку до Збройних Сил України (далі - ЗС України).
З 15 серпня 2014 року до 20 серпня 2015 року на посаді командира взводу охорони роти у військовій частині польова пошта НОМЕР_2 на території військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_1, а з 21 серпня 2015 року по 02 жовтня 2015 року проходив військову службу на посаді командира мотопіхотного взводу мотопіхотної роти військової частини (далі - в/ч) польова пошта - НОМЕР_2 (на території в/ч пп НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ) АДРЕСА_2.
Під час служби у ЗС України продовжувався розгляд його заяв, скарг в органах внутрішніх справ і прокуратури, його позовів, клопотань, заяв, скарг, апеляційних скарг, касаційних скарг в судах різних інстанцій. Тому під час служби він тримав флешки і копії вищезазначених документів в паперовому вигляді при собі та займався підготовкою процесуальних документів для звернення в суди різних інстанцій. Всі процесуальні документи він готував у вільний час у кімнаті офіцерів у розташуванні казарми в/ч пп НОМЕР_2 або в добовому наряді в кімнаті чергового частини в/ч ПП НОМЕР_2 , або в кімнаті чергового КПП (внутрішнього патруля) в/ч НОМЕР_1 , та завжди брав з собою ноутбук з флешками в електронному вигляді на власному ноутбуку і зберігав на флешці та роздруковував на принтері.
Разом з ним в добовий наряд черговим частини заступали помічники чергового частини: сержанти або солдати, але він нікому не дозволяв користуватись своїм ноутбуком. Через деякий час йому стало зрозуміло, що хтось з його помічників, чергового частини або інші військовослужбовці без його дозволу таємно скористались ноутбуком і флешкою з метою викрадення інформації, шляхом копіювання та перенесення інформації на свій носій. Зазначені два файли містили позови й процесуальні документи до Ленінського районного суду м. Харкова, органів прокуратури Харківської області, Печерського районного суду м. Києва про спростування неправдивих відомостей про те, що він начебто є «особою з нетрадиційною орієнтацією». Внаслідок викрадення з флешки інформації з текстом цих двох позовів серед військовослужбовців військової частини пп НОМЕР_2 і військової частини НОМЕР_1 були поширені неправдиві відомості про те, що він начебто є «особою з нетрадиційною орієнтацією» (з його слів на його адресу деякі військовослужбовці висловлювались нецензурним синонімом указаного слова у присутності інших).
Також вказував, що неодноразово піддавався зі сторони військовослужбовців образам даного характеру, тому вважав, що дані слова свідчать, що військовослужбовці обізнані про зміст викрадених з флешки документів.
Зазначав, що в діях зазначених підозрюваних та інших невідомих військовослужбовців міститься склад злочину, передбачений статтею 361 КК України - несанкціоноване втручання в роботу комп`ютерів, що призвело до витоку інформації (про судові справи і кримінальні провадження про сексуальні злочини); а також міститься склад злочину, передбачений статтею 361-2 КК України - несанкціоноване розповсюдження інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в комп`ютерах або на носіях такої інформації (про судові справи і кримінальні провадження про сексуальні злочини); міститься склад злочину, передбачений частиною другою статті 362 КК України - несанкціоноване копіювання інформації, яка оброблюється в комп`ютерах або зберігається на носіях такої інформації, якщо це призвело до її витоку, вчинені особою, яка не має доступу до такої інформації (про судові справи і кримінальні провадження про сексуальні злочини).
Такими протиправними діями зазначених підозрюваних та невідомих військовослужбовців з викрадення інформації з його флешок йому було завдано моральної шкоди, інформація викрадена, а поширені неправдиві відомості принижують його честь і гідність.
Крім того, зазначав, що коштів на свою користь від військовослужбовців не отримував, надавав правову допомогу безкоштовно та передав кошти на прохання військовослужбовця його матері у розмірі 1 000 грн.
Неправдива інформація була поширена посадовими особами в/ч НОМЕР_1 та Міністерством оборони України у період з грудня 2014 року до 02 жовтня 2015 року про те, що він начебто є «особою з нетрадиційною орієнтацією» та під час служби у ЗС України він начебто «отримував гроші» (в такому змісті мається на увазі на свою користь) від військовослужбовців в/ч польова пошта НОМЕР_2 , на шикуванні особового складу та на оперативній нараді, у зв`язку з чим просив позов задовольнити та визнати річний строк позовної давності пропущеним з поважних причин.
Ураховуючи викладене, уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просив суд: визнати строк позовної давності пропущеним з поважних причин та поновити його; визнати неправдивою інформацію, поширену службовими особами в/ч НОМЕР_1 , Міністерства оборони України в період з грудня 2014 року до 02 жовтня 2015 року про те, що він начебто є «особою з нетрадиційною орієнтацією», перекручену з інформації про вчинені злочини, яку викрадено (скопійовано) з електронних копій його позовів і скарг до судів, заяв до органів прокуратури і органів внутрішніх справ на його флешках з використанням його ноутбуку; зобов`язати в/ч НОМЕР_1 ; зобов`язати Міністерство оборони України спростувати неправдиву інформацію, поширену службовими особами військової частини НОМЕР_1 , Міністерства оборони України у період з грудня 2014 року до 02 жовтня 2015 року про те, що він начебто є «особою з нетрадиційною орієнтацією», перекручену з інформації про вчинені злочини, яку викрадено (скопійовано) з електронних копій його позовів і скарг до судів, заяв до органів прокуратури і органів внутрішніх справ на його флешках з використанням його ноутбуку, у подібний спосіб, яким вона була поширена, а саме: на шикуванні особового складу та на оперативній нараді; визнати неправдивою інформацію, поширену службовими особами в/ч НОМЕР_1 , Міністерства оборони України у період з грудня 2014 року до 02 жовтня 2015 року про те, що під час служби за мобілізацією в ЗС України він начебто «отримував гроші» (у такому змісті мається на увазі на свою користь) від військовослужбовців в/ч польова пошта НОМЕР_2 ; зобов`язати в/ч НОМЕР_1 , Міністерство оборони України спростувати неправдиву інформацію, поширену службовими особами військової частини НОМЕР_1 , Міністерства оборони України в період з грудня 2014 року до 02 жовтня 2015 року про те, що під час служби за мобілізацією у ЗС України він начебто «отримував гроші» (в такому змісті мається на увазі на свою користь) від військовослужбовців військової частини польова пошта НОМЕР_2 у подібний спосіб поширення - на оперативній нараді.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 21 січня 2021 року позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не доведено розповсюдження інформації, яка порушує особисті немайнові права позивача, завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам позивача та перешкоджає повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Тому обставини, зазначені позивачем, базуються лише на його внутрішніх, суб`єктивно виражених припущеннях.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанцій
Постановою Харківського апеляційного суду від 21 липня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 21 січня 2021 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши, що право особи порушене вживанням щодо нього брутальних, неприпустимих виразів не може бути захищено шляхом спростування цієї інформації. ОСОБА_1 певні висловлювання, нецензурні вирази на його адресу та образливі жести сприймав як інформацію щодо його сексуальної орієнтації. Проте зазначене є лише особистим сприйняттям ОСОБА_1 зазначених ним обставин, його внутрішнім припущенням щодо такого змісту висловлювань.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У серпні 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, й передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає порушення судом норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Також заявник вказує на порушення судами норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження в указаній справі й витребувано цивільну справу № 636/3404/16 з Чугуївського міського суду Харківської області.
У жовтні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 жовтня 2022 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди, на думку заявника, не встановили обставину недостовірності інформації щодо нього і те, що така інформація була поширена службовими особами у спосіб вербального повідомлення в публічних виступах на шикуванні особового складу військової частини пп НОМЕР_2 , у присутності особового складу в/ч пп НОМЕР_2 , у спосіб вербального повідомлення окремими особами військовослужбовців в/ч пп НОМЕР_2 та в/ч НОМЕР_1 . Вважав, що судом було безпідставно відмовлено йому у задоволенні клопотань про витребування доказів та допиту свідків.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
15 серпня 2014 року ОСОБА_1 був мобілізований у добровільному порядку до ЗС України. З 15 серпня 2014 року до 20 серпня 2015 року на посаді командира взводу охорони роти в військовій частині польова пошта НОМЕР_2 на території військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_1, а з 21 серпня 2015 року по 02 жовтня 2015 року проходив військову службу на посаді командира мотопіхотного взводу мотопіхотної роти військової частини польова пошта НОМЕР_2 (а. с.15-16, т. 1).
Обґрунтовуючи доводи позовної заяви ОСОБА_1 вказував, що посадовими особами військової частини НОМЕР_1 та Міністерством оборони України відносно нього була поширена неправдива інформація (перекручена з інформації про вчинені злочини, яку викрадено (скопійовано) з електронних копій його позовів і скарг до судів, заяв до органів прокуратури і органів внутрішніх справ на його флешках з використанням його ноутбуку), про те, що він начебто є «особою з нетрадиційною орієнтацією», а також те, що він начебто «отримував гроші» від військовослужбовців в/ч, яка принижує його честь, гідність та ділову репутацію; просив спростувати вказану інформацію.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.
Згідно зі статтею 201 ЦК України честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.
Відповідно до статей 297 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності і честі та на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі і своєї ділової репутації.
Відповідно до статті 275 ЦК України фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими главою 3 цього Кодексу.
Згідно зі статтями 15 16 ЦК України особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема, з позовом про відшкодування моральної шкоди.
Вирішуючи вказаний спір, суду необхідно встановити особу, яка поширила неправдиву інформацію.
Згідно з частиною четвертою статті 277 ЦК України поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов`язків, вважається юридична особа, у якій вона працює.
Вирішуючи спір, у разі поширення інформації посадовою чи службовою особою для визначення належного відповідача суд має з`ясовувати, від імені кого ця особа виступає. Якщо посадова чи службова особа виступає не від імені юридичної особи і не при виконанні посадових (службових) обов`язків, то належним відповідачем є саме вона.
При цьому сам факт, що особа є посадовою чи службовою не свідчить, що така особа автоматично й завжди висловлюється лише від імені юридичної особи.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Так, участь сторін у цивільному процесі зумовлена тим, що судовий спір має місце саме між ними і його вирішення впливає безпосередньо на їх права чи обов`язки.
Належним відповідачем є така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, тоді як неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 130 ЦПК України 2004 року, чинного на час відкриття провадження у справі та призначення справи до судового розгляду, визначено, що суд під час проведення попереднього судового засідання вирішує питання про склад осіб, які братимуть участь у справі.
Отже, якщо з матеріалів справи вбачається, що склад осіб, які беруть участь у справі, має бути інший, суд з урахуванням вищенаведеного повинен вчинити дії, які від нього вимагає положення частини четвертої статті 10 ЦПК України 2004 року.
Згідно з частиною четвертою статті 10 ЦПК України 2004 року суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі статтею 119 ЦПК України 2004 року позивач формулює позовні вимоги і зобов`язаний зазначити належний склад відповідачів у позові, а суд згідно вимог пункт 2 частини шостої статті 130 ЦПК України 2004 року - уточнити склад осіб, які беруть участь у справі. При цьому захист прав одних осіб за рахунок порушення прав інших осіб призведе до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду.
Отже, визначення відповідача (відповідачів), предмета та підстав спору є правом позивача.
Натомість установлення належності відповідача (відповідачів) й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц, від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц, від 12 грудня 2018 року у справах № 570/3439/16-ц та № 372/51/16-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 910/7122/17.
Пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.
Обґрунтовуючи доводи позовної заяви, ОСОБА_1 посилався на те, що неправдива інформація щодо нього була поширена посадовими особами в/ч НОМЕР_1 і зазначив конкретних осіб, а саме: сержант ОСОБА_2 , сержант ОСОБА_3 , сержант ОСОБА_6, солдат ОСОБА_7, солдат ОСОБА_8, командир взводу ОСОБА_4 , старший сержант ОСОБА_5 , які при особистому спілкуванні вживали образливі слова.
Разом з тим, відповідачами у справі позивачем визначено військову частину НОМЕР_1 та Міністерство оборони України, які на думку позивача, є поширювачами неправдивої інформації, оскільки така інформація була поширена службовими особами військової частини НОМЕР_1 .
Відмовляючи у позові, суди вказаних вимог закону та обставин справи не врахували, не звернули уваги на те, що ОСОБА_1 зазначив конкретних осіб, які, на його думку, поширювали щодо нього неправдиву інформацію, проте не визначив їх відповідачами у справі, та не зазначив, яку саме інформацію вказаними особами було поширено як службовими особами і за яких обставин.
Відтак, пред`явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови у позові.
Ураховуючи викладене, оскаржувані судові рішення слід змінити, виклавши їх мотивувальну частину у редакції цієї постанови.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
Згідно з частиною першою статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково з ухваленням нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини четвертої статті 412 ЦПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Керуючись статтями 400 409 412 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 21 січня 2021 року та постанову Харківського апеляційного суду від 21 липня 2021 року змінити, виклавши їх мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту
її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Є. В. Синельников
Судді: О. В. Білоконь
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара
В. В. Шипович