Постанова
Іменем України
15 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 639/1872/19
провадження № 61-11521св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Крата В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
третя особа - Департамент служби у справах дітей Харківської міської ради,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 01 липня 2020 року у складі колегії суддів Котелевець А. В., Хорошевського О. М., Яцини В. Б.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Департамент служби у справах дітей Харківської міської ради, про позбавлення батьківських прав, в якому просила позбавити відповідача батьківських прав по відношенню до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позовна заява мотивована тим, що з грудня 2012 року до січня 2019 року сторони проживали у зареєстрованому шлюбі. Під час шлюбу у подружжя народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З січня 2015 року відповідач з дітьми не спілкується, не цікавиться їх життям, матеріальної допомоги не надає, не бере участь в їх інтелектуальному та духовному розвитку.
На підставі викладеного ОСОБА_1 просила позбавити ОСОБА_2 батьківських прав по відношенню до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 21 січня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу при доведеності винної поведінки одного із батьків. Достатні підстави для позбавлення відповідача батьківських прав відсутні, оскільки позивачем не надано суду належних і допустимих доказів на підтвердження умисного ухилення відповідача від виховання дітей, свідомого нехтування ним батьківськими обов`язками.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на нього.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 01 липня 2020 року прийнято відмову ОСОБА_1 від позову до ОСОБА_2 , третя особа - Департамент служби у справах дітей Харківської міської ради, про позбавлення батьківських прав.
Визнано нечинним рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 21 січня 2020 року, закрито провадження у справі № 639/1872/19.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що позивачка відмовилась від позову, а подана нею заява відповідає вимогам процесуального закону, тому наявні підстави для прийняття такої відмови з визнанням нечинним рішення місцевого суду та закриттям провадження у справі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у серпні 2020 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та передати справу для продовження розгляду до апеляційного суду.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга, зокрема, мотивована тим, що суд апеляційної інстанції розглянув справу та закрив провадження у справі без участі позивачки, яка не була належним чином повідомлена про час та місце судового розгляду справи, наполягала на розгляді справи в її присутності, бажала давати пояснення суду, надала до суду заяву з вимогою вирішувати питання щодо можливості прийняття відмови від позову за умови її присутності в судовому засіданні .
Зазначає, що лише із оскаржуваної ухвали суду їй стали відомі наслідки відмови від позову, що позбавило її права на повторне звернення до суду із таким позовом.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 25 серпня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою в указаній справі та витребувано матеріали цивільної справи.
11 вересня 2020 року вказана справа передана на розгляд до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 30 вересня 2020 року вказану справу призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 21 січня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських праввідмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на нього.
15 червня 2020 року ОСОБА_1 подала до апеляційного суду заяву про відмову від позову до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав на підставі пункту 1 частини другої статті 49 ЦПК України.
Одночасно, 15 червня 2020 року, позивачка подала до апеляційного суду клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 16 червня 2020 року, посилаючись на погіршення стану здоров`я та на карантинні заходи, запровадженні постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211. При цьому, ОСОБА_1 просила повідомити її про час та місце наступного судового засідання, оскільки бажає особисто приймати участь у розгляді справи, надавати пояснення суду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які мають бути справедливими.
Відповідно до частин першої, другої статті 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Право позивача вправі відмовитися від позову на будь-якій стадії судового процесу також передбачено пунктом 1 частини другої статті 49 ЦПК України.
До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі (частини друга, третя статті 206 ЦПК України).
Також обов`язок суду роз`яснити учасникам судового процесу наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій передбачено пунктом 3 частини п`ятої статті 12 ЦПК України.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
Відповідно частини другої статті 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Із матеріалів справи вбачається, що позивачка не була присутня у судовому засіданні апеляційного суду 01 липня 2020 року, пояснення з приводу своєї заяви про відмову від позову не надавала, суд їй наслідки такої відмови та закриття провадження у справі, передбачені частиною другою статті 256 ЦПК України, не роз`яснив.
При цьому докази про належне повідомлення ОСОБА_1 про час та місце судового розгляду, призначеного на 01 липня 2020 року, у матеріалах справи відсутні. Разом із тим, 15 червня 2020 року позивачка подала до апеляційного суду клопотання з проханням повідомити її про час та місце судового засідання, оскільки бажає особисто приймати участь у розгляді справи, надавати пояснення суду.
При цьому, з огляду на наявність протиріч у процесуальних зверненнях позивачки, апеляційний суд особисто у ОСОБА_1 не з`ясував наявність у неї справжнього волевиявлення на відмову від позову.
Зазначені процесуальні порушення унеможливили справедливий розгляд справи, а тому, на думку Верховного Суду, апеляційний суд дійшов передчасного висновку про наявність підстав для прийняття відмови у позові, визнання рішення суду першої інстанції нечинним та закриття провадження у справі.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини шостої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
При таких обставинах суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення апеляційного суду - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 400 406 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Харківського апеляційного суду від 01 липня 2020 року скасувати, справу передати для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий М. Є. Червинська
Судді: С. Ю. Бурлаков
А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
В. І. Крат