23.05.2024

№ 640/1151/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 640/1151/19

адміністративне провадження № К/9901/35191/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Калашнікової О.В.,

суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,

розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу №640/1151/19

за позовом Професійної спілки робітників морського транспорту Морського порту Чорноморськ до Міністерства інфраструктури України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Державна служба морського та річкового транспорту України, Державне підприємство "Адміністрація морських портів України", про визнання нечинним п. 33 наказу від 06 серпня 2018 року №354,

за касаційною скаргою Професійної спілки робітників морського транспорту Морського порту Чорноморськ на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 червня 2019 року (суд у складі головуючого судді - Костенка Д.А) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року (суд у складі колегії суддів: головуючого судді - Федотова І.В., суддів: Єгорової Н.М. та Сорочка Є.О.)

І РУХ СПРАВИ

1. Професійна спілка робітників морського транспорту Морського порту Чорноморськ (далі - Профспілка або ПРМТ МПЧ) звернулося до суду з позовом до Міністерства інфраструктури України (далі - Мінінфраструктури), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Державна служба морського та річкового транспорту України (далі - Морська адміністрація), Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" (далі - ДП "АМПУ"), про визнання нечинним п. 33 наказу від 06.08.2018 №354.

2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 червня 2019 року у задоволенні позову було відмовлено.

3. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року апеляційну скаргу Професійної спілки робітників морського транспорту Морського порту Чорноморськ залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 червня 2019 року - без змін.

4. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Професійна спілка робітників морського транспорту Морського порту Чорноморськ звернулася із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить їх скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

5. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Калашнікової О.В., суддів - Білак М.В., Єресько Л.О. ухвалою від 21 грудня 2019 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Професійної спілки робітників морського транспорту Морського порту Чорноморськ на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 червня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року у справі №826/4735/17.

6. Державна служба морського та річкового транспорту України та представник Міністерства інфраструктури України подали відзиви на касаційну скаргу, в яких просили залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

II ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7. Відповідачем прийнято наказ від 06.08.2018 року №354, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.08.2018 року за №972/32424, яким затверджені Зміни до деяких наказів Міністерства транспорту України, Міністерства транспорту та зв`язку України та Міністерства інфраструктури України. Цей наказ набрав чинності 11.09.2018 року.

8. Вказані зміни містять п. 33 такого змісту: "У тексті Положення про капітана морського порту та службу капітана морського порту, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 27 березня 2013 року №190, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 квітня 2013 року за №632/23164, слова "Укртрансбезпека", "адміністрація морських портів" у всіх відмінках замінити словами "Морська адміністрація" у відповідних відмінках."

9. З набранням 11.09.2018 року змінами чинності, п. 1.1 Положення про капітана морського порту та службу капітана морського порту, затверджене наказом Мінінфраструктури від 27.03.2013 року №190, мало такий зміст:

"1.1. Це Положення встановлює порядок діяльності капітана морського порту та служби капітана морського порту в частині здійснення ними нагляду та забезпечення безпеки мореплавства у морському порту, на підходах до нього та в суміжних акваторіях.

Капітан морського порту очолює службу капітана морського порту (далі - Служба), яка входить до складу Морської адміністрації України.".

10. На час розгляду справи Положення про капітана морського порту та службу капітана морського порту, затверджене наказом Мінінфраструктури від 27.03.2013 року №190, викладено у новій редакції згідно з наказом Мінінфраструктури від 18.04.2019 року №266, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.04.2019 року за №448/33419.

У редакції, чинній на час розгляду справи, п. 1.1 має такий зміст:

"1.1. Це Положення визначає порядок організації діяльності капітана морського порту та служби капітана морського порту у сфері державного нагляду (контролю) за безпекою мореплавства (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибної промисловості).

Капітан морського порту керує службою капітана морського порту (далі - Служба), яка входить до складу Державної служби морського та річкового транспорту України (Морська адміністрація).".

ІIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

11. Суди першої та апеляційної інстанцій, розглядаючи справу по суті, прийшли до висновку, що вносячи зміни до Положення про капітана морського порту та службу капітана морського порту, відповідач діяв у межах своїх повноважень та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.09.2017 №1095.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

12. У касаційній скарзі касатор вказав, що оскаржуваним пунктом 33 наказу №354 було визначено передачу Морській адміністрації України функцій капітана та служби капітана морського порту, зокрема, в частині забезпечення безпеки мореплавства, що суперечить правовим актам вищої юридичної сили.

13. Касатор наголошує, що капітан морського порту, його служба у складі Морської адміністрації України не має права здійснювати функції забезпечення безпеки мореплавства, оскільки це є компетенцією Адміністрації морських портів України.

14. На думку позивача, внаслідок прийняття п. 33 Наказу № 354 Положення про капітана морського порту набуло наступного змісту: «Це Положення встановлює порядок діяльності капітана морського порту та служби капітана морського порту в частині здійснення ними нагляду та забезпечення безпеки мореплавства у морському порту, на підходах до нього та в суміжних акваторіях. Капітан морського порту очолює службу капітана морського порту (далі - Служба), яка входить до складу Морської адміністрації України», що не відповідає правовим актам вищої юридичної сили.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

15. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

16. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

17. Відповідно до ч. 1 ст. 74 Кодексу торговельного мореплавства України організація та забезпечення безпеки мореплавства у морському порту покладаються на адміністрацію морських портів України.

18. Згідно зі ст. 75 Кодексу торговельного мореплавства України державний нагляд за безпекою мореплавства у морському порту, на підходах до нього та в суміжних акваторіях здійснюється капітаном морського порту. Межі зони нагляду, на яку поширюються повноваження капітана морського порту щодо здійснення ним державного нагляду за безпекою мореплавства, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському і річковому транспорті.

Державний нагляд за безпекою мореплавства у морських терміналах, розташованих у межах територій та акваторій, відокремлених від основної території та акваторії відповідного морського порту, здійснює окремий підрозділ служби капітана морського порту.

Капітан морського порту та служба капітана морського порту діють на підставі положення, яке затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту.

19. Організація судноплавства в акваторії морського порту передбачена статтею ст. 14 Закону України "Про морські порти України".

Організація судноплавства в акваторії морського порту здійснюється на основі розподілу функцій забезпечення безпеки мореплавства та нагляду (контролю) за безпекою мореплавства.

Нагляд за мореплавством у морському порту здійснюється капітаном морського порту, який очолює службу капітана морського порту.

Повноваження, порядок призначення та інші питання щодо функціонування капітана морського порту, служби капітана морського порту визначаються Кодексом торговельного мореплавства України.

Безпека мореплавства в акваторії морського порту забезпечується адміністрацією морських портів України, власниками морських терміналів і гідротехнічних споруд, судновласниками, іншими суб`єктами господарювання, що провадять свою діяльність у морському порту, відповідно до законодавства і правил, визначених обов`язковими постановами по порту.

20. Аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що функції капітана морського порту полягають саме у нагляді (контролі) за безпекою мореплавства в морському порту, на підходах до нього та в суміжних акваторіях.

При цьому, як правильно зазначили суди попередніх інстанцій, забезпечення безпеки мореплавства покладено на адміністрацію морських портів України

21. Згідно з п. 4 Положення про Мінінфраструктури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.06.2015 року №460, відповідач відповідно до покладених на нього завдань: розробляє проекти законів та інших нормативно-правових актів з питань, що належать до його компетенції (пп. 2); здійснює нормативно-правове регулювання у сферах, які належать до його компетенції (пп. 5); затверджує положення про капітана морського порту та службу капітана морського порту (пп. 31).

22. Кабінетом Міністрів України було прийнято від 06.09.2017 №1095 "Про утворення Державної служби морського та річкового транспорту України", згідно з якою утворено Морську адміністрацію як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури, а також затверджено відповідне Положення про неї.

23. Згідно з пп. 1 п. 3 Положення про Морську адміністрацію основним її завданням є, серед іншого, виконання окремих функцій з реалізації державної політики у сферах: морського та річкового транспорту; торговельного мореплавства; судноплавства на внутрішніх водних шляхах; навігаційно-гідрографічного забезпечення мореплавства; безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибної промисловості).

24. Підпунктом 53 п. 4 цього Положення передбачено, що Морська адміністрація відповідно до покладених на неї завдань готує подання Мінінфраструктури щодо призначення та звільнення капітанів морських портів.

25. Підпунктом 22 п. 11 Положення визначено, що Голова Морської адміністрації має у підпорядкуванні капітанів морських портів.

26. Колегія суддів Верховного Суду зазначає, що відповідно до вказаних вище норм законодавець розділяє поняття «державний нагляд за безпекою мореплавства у морському порту», який здійснюється капітаном морського порту, «забезпечення безпеки мореплавства у морському порту», що покладається на адміністрацію морських портів України, а також «реалізація державної політики у сфері безпеки на морському та річковому транспорті», що відноситься до компетенції Морської адміністрації.

27. При цьому, як обґрунтовано зазначили відповідач та третя особа у відзивах на касаційну скаргу, організація та забезпечення безпеки мореплавства здійснюється державним підприємством «Адміністрація морських портів України», працівники якого не є державними службовцями, відповідно не уповноважені на здійснення функцій держави, тобто функцій державного нагляду та контролю. Державний нагляд та контроль забезпечується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському та річковому транспорті - Морською адміністрацією.

Таким чином, Наказом 354 було встановлено розмежування функцій між ДП «Адміністрація морських портів» та Морською адміністрацією в частині розмежування функцій у сфері надання адміністративних послуг та забезпечення безпеки мореплавства, тобто розподілу функцій між державним підприємством та центральним органом виконавчої влади (Морською адміністрацією) та включено службу капітана порту до складу Морської адміністрації що і стало підставою для призначення Морською адміністрацією капітанів морських портів - державних службовців.

28. У касаційній скарзі позивач вказує, що пунктом 5 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про морські порти України» визначено, що Адміністрація морських портів України утворюється з метою, зокрема, організації та забезпечення безпеки мореплавства. Тобто, на думку заявника, правовими актами вищої юридичної сили імперативно покладено функцію забезпечення безпеки мореплавства на Адміністрацію морських портів України, а внесення п. 33 Наказу № 354 функцію забезпечення безпеки мореплавства передано Морській адміністрації.

29. Разом з тим, колегія суддів Верховного Суду зазначає, що такі твердження касатора є необґрунтованими та такими, що спростовуються наведеними вище нормативно-правовими актами.

30. Решта доводів не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, а тому у задоволенні касаційної скарги слід відмовити.

31. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

32. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

33. Зважаючи на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

34. Керуючись статтями 341 344 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду,-

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу Професійної спілки робітників морського транспорту Морського порту Чорноморськ - залишити без задоволення.

2. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 червня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року по справі №640/1151/19 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіО.В. Калашнікова Л.О. Єресько В.М. Соколов