№ 640/1981/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2025 року

м. Київ

справа № 640/1981/22

адміністративне провадження № К/990/40675/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Стародуба О.П., Стеценка С.Г.,

розглянув у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг,

на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29.11.2023 (суддя Головенко О.Д.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2024 (колегія у складі суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В., Кучми А.Ю.)

у справі №640/1981/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Онлайн Енерджі Україна»

до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг,

про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу.

І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «ОНЛАЙН ЕНЕРДЖІ Україна» (далі - ТОВ «Онлайн Енерджі Україна», позивач) звернулося до суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, відповідач, скаржник), в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову від 10.12.2021 №2540 про накладення штрафу в розмірі 1700000 грн.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

2. Судами попередніх інстанцій встановлено, 04.10.2021 до НКРЕКП надійшов лист Державного Підприємства «Оператор ринку» (далі - ДП «Оператор ринку») від 01.10.2021 №03-13/2522, яким повідомлено, що за результатами аналізу даних за вересень 2021 року, у деяких електропостачальників та трейдерів виявлено перевищення встановленого в Законі України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 № 2019-VIII (далі - Закон №2019-VIII) обмеження у 10%, а у деяких взагалі відсутні зареєстровані обсяги купівлі електричної енергії за двосторонніми договорами у виробників електричної енергії та/або гарантованого покупця, а також обсяги імпорту електричної енергії, що може свідчити про недотримання учасниками РДН/ВДР, вимог абз. 3 п. 9 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2019-VIII.

3. 02.11.2021 до НКРЕКП надійшов лист Державного Підприємства «Оператор ринку» від 02.11.2021 № 01-13/2777, яким повідомлено, що у деяких електропостачальників та трейдерів виявлено перевищення встановленого в Законі № 2019-VIII обмеження у 10%, а у деяких взагалі відсутні зареєстровані обсяги купівлі електричної енергії за двосторонніми договорами у виробників електричної енергії та/або гарантованого покупця, а також обсяги імпорту електричної енергії, що може свідчити про недотримання учасниками РДН/ВДР, вимог абз. 3 п. 9 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2019-VIII. З цих підстав ДП «Оператор ринку» запропонувало провести перевірку зазначених суб`єктів.

4. Згідно з додатком до листа ДП «Оператор ринку» надано до НКРЕКП перелік електропостачальників та трейдерів, у яких виявлено перевищення загального обсягу продажу електричної енергії на РДН 10%, в якому, зокрема, є ТОВ «Онлайн Енерджі Україна».

5. 10.11.2021 НКРЕКП винесло постанову № 2140 «Про проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Онлайн Енерджі Україна»» у частині питань, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу.

6. 10.12.2021 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, розглянула акт позапланової невиїзної перевірки від 16.11.2021 № 601, яким установлено, що ТОВ «Онлайн Енерджі Україна» не дотрималося вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушило Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, затверджені постановою НКРЕКП від 27.12.2017 № 1469 (далі - Ліцензійні умови № 1469), та Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з перепродажу електричної енергії (трейдерської діяльності), затверджені постановою НКРЕКП від 27.12.2017 № 1468 (далі - Ліцензійні умови № 1468), а саме:

- п. 1 ч. 2 ст. 55 Закону № 2019-VIII у частині обов`язку трейдерів дотримуватися ліцензійних умов провадження господарської діяльності із трейдерської діяльності та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;

- п. 1 ч. 2 ст. 57 Закону № 2019-VIII у частині обов`язку електропостачальника дотримуватися ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;

- абз. 3 п. 9 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2019-VIII у частині обов`язку дотримання обмеження загального (максимального) обсягу продажу електричної енергії електропостачальниками та/або трейдерами на ринку «на добу наперед» у розрахунковому періоді (місяці) у розмірі, який не може перевищувати 10 відсотків від зареєстрованого обсягу купівлі електричної енергії за двосторонніми договорами у виробників електричної енергії та/або гарантованого покупця такими електропостачальниками та/або трейдерами на такий розрахунковий період (місяць);

- п. 1 постанови НКРЕКП від 01.09.2021 № 1495 «Про деякі питання діяльності електропостачальників та/або трейдерів на ринку «на добу наперед» (у редакції, що діяла до 01.11.2021) у частині обов`язку, зокрема, електропостачальника, трейдера, забезпечити дотримання абз. 3 п. 9 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2019-VIII;

- п. п. 5 п. 2.2 глави 2 Ліцензійних умов № 1469 у частині обов`язку ліцензіата виконувати рішення НКРЕКП у строки, встановлені відповідним рішенням та законодавством;

- п.п. 22 п. 2.2 глави 2 Ліцензійних умов № 1469, відповідно до якого забороняється надавати пропозиції та укладати договори, які містять положення, що суперечать Закону України «Про ринок електричної енергії»;

- п. п. 5 п. 2.2 розділу 2 Ліцензійних умов № 1468 у частині обов`язку ліцензіата виконувати рішення НКРЕКП у строки, встановлені відповідним рішенням та чинним законодавством;

- п. п. 12 п. 2.2 розділу 2 Ліцензійних умов № 1468 у частині обов`язку ліцензіата здійснювати купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку електричної енергії відповідно до Закону Закону № 2019-VIII та нормативно-правових актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії.

7. Відповідно до ст. ст. 17, 19 та 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 22.09.2016 № 1540-VIII (далі - Закон № 1540-VIII) та ст. 77 Закону № 2019-VIII Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, прийняла постанову № 2540 від 10.12.2021, якою постановила накласти штраф у розмірі 1 700 000 гривень на ТОВ «Онлайн Енерджі Україна» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов №1469 та Ліцензійних умов №1468.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

8. Позивач вважає, що оскаржувана постанова про накладення штрафу є протиправною та її слід скасувати через відсутність в діях позивача порушень абз. 3 п. 9 розділу ХVII Закону №2019-VIII, порушення принципу правової визначеності, а також безпідставне та необґрунтоване застосування максимального розміру штрафної санкції, адже санкція за вказане порушення складає від 85 000 грн до 1 700 000 грн. Також позивач вказує на невідповідність підстави проведення перевірки НКРЕКП.

9. Відповідач проти позову заперечив; зазначив, що мають місце порушення, які стали підставою для прийняття оскаржуваної постанови №2540. При цьому позивач трактує норму абз. 3 п. 9 розділу ХVІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2019-VIII помилково, позаяк, позивач вважає, що товариство купувало електричну енергію у вересні та жовтні 2021 року на РДД тільки у електропостачальників, обмеження, що були передбачені на вересень-жовтень 2021 року абз. 3 п. 9 розділу XVII Закону №2019-VIII не застосовується до такого виду правовідносин. Натомість відповідач наголошував на тому, що цими нормами встановлено загальний (максимальний) обсяг продажу електричної енергії електропостачальниками та/або трейдерами на РДН. Базою для розрахунку максимального обсягу є обсяг купленої електричної енергії постачальником або трейдером за двосторонніми договорами у виробників електричної енергії та/або гарантованого покупця. У випадку неукладення двосторонніх договорів з виробниками електричної енергії та/або гарантованим покупцем, максимально дозволений обсяг для продажу на РДН для електропостачальника та/або трейдера становив 0.

Отже, електропостачальники та трейдери, у яких були відсутні укладені двосторонні договори з виробниками та/або гарантованим покупцем, але укладені двосторонні договори з електропостачальниками та/або трейдерами, повинні були утриматися від участі на торгах на РДН. Актом позапланової невиїзної перевірки від 16.11.2021 № 601 встановлено, що ТОВ «Онлайн Енерджі Україна» у вересні 2021 року здійснило продаж електричної енергії на РДН в обсязі 2293,4 МВт*год. Проте у товариства в зазначеному періоді (місяці) були відсутні зареєстровані обсяги купівлі електричної енергії за двосторонніми договорами у виробників електричної енергії та/або гарантованого покупця, та обсяги імпорту електричної енергії.

Також у жовтні 2021 року товариство здійснило продаж електричної енергії на РДН в обсязі 274,0 МВт*год. Проте у товариства в зазначеному періоді (місяці) були відсутні зареєстровані обсяги купівлі електричної енергії за двосторонніми договорами у виробників електричної енергії та/або гарантованого покупця, та обсяги імпорту електричної енергії. Отже, позивач у вересні та жовтні 2021 року не мав права здійснювати продаж електричної енергії на РДН оскільки не здійснював закупівлю у даних періодах (місяцях) електричну енергію за двосторонніми договорами у виробників та/або гарантованого покупця та імпорт.

Разом з тим, за даними перевірки у вересні 2021 року ТОВ «ОНЛАЙН ЕНЕРДЖІ УКРАЇНА» продало на РДН 2292,4 МВт*год та у жовтні 2021 року - на РДН 274,0 МВт*год. З огляду на викладене.

Отже, регулятор законно встановив порушення з боку позивача вимог законодавства, що регулює функціонування ринку електричної енергії, Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, затверджених постановою НКРЕКП від 27.12.2017 № 1469, та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з перепродажу електричної енергії (трейдерської діяльності), затверджених постановою НКРЕКП від 27.12.2017 № 1468.

Також позивач не навів жодного доказу, який би свідчив про дійсне та реальне порушення його прав, свобод чи інтересів.

Щодо повноважень НКРЕКП на застосування стягнень, а також визначення їх розміру та необґрунтованих тверджень позивача про безпідставність встановлення максимального розміру штрафної санкції, то вирішення питання про визначення конкретного розміру санкцій у межах, встановлених ч. 4 з урахуванням вимог ч. 5 ст. 77 №2019-VIII, є дискреційним повноваженням НКРЕКП, а при визначенні виду санкції та розміру штрафу, Регулятором були враховані приписи ч. 5 ст. 77 Закону №2019-VIII, а саме: серйозність і тривалість правопорушення, наслідки правопорушення для інтересів ринку електричної енергії та учасників ринку, обтяжуючі обставини. Серйозність правопорушення полягає в одночасному порушенні норм відразу низки нормативно-правових актів (Закону №2019-VIII, постанови НКРЕКП від 01.09.2021 № 1495, Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з перепродажу електричної енергії (трейдерської діяльності), Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії). Разом з цим, порушення вказаних вище нормативно-правових актів було тривалим - протягом вересня 2021 року. При цьому продовження вчинення правопорушення (тривало у вересні 2021 року) вважається обтяжуючою обставиною. Крім того, порушення перерахованих вище нормативно-правових актів мало наслідки на учасників ринку електричної енергії.

IV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

10. Київський окружний адміністративний суд рішенням від 29.11.2023, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2024, задовольнив позов.

11. Суди, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що:

- фактично, проведення позапланової невиїзної перевірки позивача було зведено до дослідження інформації за зверненням ДП «Оператор ринку» з вищевказаними листами без отримання документів та пояснень з боку позивача. Дослідивши листи ДП «Оператор ринку», суди встановили, що вони не містять будь-якого обґрунтування порушення позивачем законних прав ДП «Оператор ринку». Їх текст також не містить інформації стосовно того, яке саме порушення було допущено позивачем, а також чи встановлено у товариства перевищення загального обсягу продажу електричної енергії РДН на 10% зареєстрованих обсягів купівлі електричної енергії, чи у товариства відсутні відповідні зареєстровані обсяги купівлі за вересень, жовтень 2021 року;

- тимчасові обмеження у 10%, визначені абз. 3 п. 9 розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2019-VIII, несуть в собі правові наслідки лише щодо продажу електричної енергії від зареєстрованого обсягу купівлі електричної енергії за двосторонніми договорами саме у виробників електричної енергії та/або гарантованого покупця. Будь-яких обмежень щодо продажу електричної енергії придбаної трейдером у іншого трейдера з метою її перепродажу вказаною нормою не передбачено;

- оскаржувана постанова регулятора не містить жодного обґрунтування щодо тяжкості вчиненого правопорушення позивачем та відповідності вчиненого правопорушення розміру штрафу, а саме його верхній межі у поєднанні з наслідками для ринку/шкодою від вчиненого порушення. За даних обставин, між сумами штрафу різниця складає від 85000 грн до 1700000 грн, яка є суттєвою, тому, за даних обставин, коли закон дає широку дискрецію регулятору в застосуванні штрафу, обґрунтування розміру штрафної санкції, а також неможливості застосування штрафної санкції у меншому розмірі, повинно наводитися у постанові суб`єкта владних повноважень. Зазначення порушень в акті перевірки чи в проектах документів не може вважатися належним обґрунтуванням розміру санкції, оскільки конкретна санкція визначається не під час перевірки, а на засіданні НКРЕКП під час вирішення питання про відповідальність суб`єкта господарювання та прийняття відповідного рішення;

- в оскаржуваній постанові НКРЕКП не оцінив серйозність і тривалість правопорушення, наслідки правопорушення для інтересів ринку електричної енергії, не обґрунтував застосування санкції саме у максимальному розмірі, який складає в цьому випадку 1700000 грн, що свідчить про недотримання відповідачем при прийнятті постанови принципу пропорційності.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ НА НЕЇ

12. У касаційній скарзі НКРЕКП просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 29.11.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2024, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

13. Відповідач покликається на необхідність відступити від висновку Верховного Суду щодо застосування норм права в частині питання наявності у НКРЕКП дискреційних повноважень на визначення розміру штрафної санкції у подібних правовідносинах, викладеного у постановах від 23.08.2023 у справі № 430/1369/22 і від 13.03.2024 у справі № 420/1367/22 та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

На переконання скаржника, суди мали урахувати правову позицію Верховного Суду з цього ж питання, наведену у постановах від 21.04.2021 у справі №480/2675/20 і від 21.03.2023 у справі №640/17821/21, відповідно до яких якщо за результатом проведеної у встановленому порядку перевірки НКРЕКП виявлено порушення у діяльності суб`єкта господарювання, то вирішення питання про визначення конкретного розміру санкцій у межах, встановлених частиною четвертою з урахуванням вимог частини п`ятої ст. 77 Закону № 2019-VIII, є дискреційним повноваженням НКРЕКП.

Окрім того, відповідач вказує на те, що суди попередніх інстанцій неправильно надали оцінку порушенню позивачем абзацу третього п. 9 розділу XVII Закону № 2019-VIII, яким встановлено, що тимчасово, до 01.11.2021 загальний (максимальний) обсяг продажу електричної енергії електропостачальниками та/або трейдерами на ринку «на добу наперед» у розрахунковому періоді (місяці) не може перевищувати 10 відсотків від зареєстрованого обсягу купівлі електричної енергії за двосторонніми договорами у виробників електричної енергії та/або гарантованого покупця такими електропостачальниками та/або трейдерами на такий розрахунковий період (місяць). У разі здійснення імпорту електричної енергії постачальником та/або трейдером обсяг електричної енергії, що може бути проданий таким електропостачальником та/або трейдером на ринку «на добу наперед», збільшується на обсяг такої імпортованої електричної енергії

Також зазначає, що жодним чинним нормативно-правовим актом не передбачено обов`язок НКРЕКП витребовувати пояснення чи іншу інформацію від суб`єкта господарювання, щодо якого здійснюється захід контролю. При цьому наявної в НКРЕКП інформації було достатньо для висновків про вчинені позивачем порушення.

При цьому, ані суд першої інстанції, ані позивач не спростовували порушення норм законодавства, що регулює функціонування ринку електричної енергії, а саме: п. 1 ч. 2 ст.55, п. 1 ч.2 ст. 57, абз. 3 п. 9 розділу XVII Закону № 2019-VIII, п. 1 постанови НКРЕКП від 01.09.2021 № 1495; пп. 5, 22 п. 2.2 глави 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, пп. 5, 12 п. 2.2 розділу 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з перепродажу електричної енергії (трейдерської діяльності), а лише зазначили, що регулятор повинен був застосувати штрафну санкцію пропорційно, з урахуванням серйозності, тривалості правопорушення та наслідків правопорушення на учасників ринку.

14. Ухвалою від 12.11.2024 Верховний Суд відкрив провадження у справі.

15. У відзиві позивач покликається на правомірність рішень судів попередніх інстанцій та необґрунтованість касаційної скарги з огляду на відсутність подібності правовідносин у справах, на які посилається НКРЕКП:

- у справах №?480/2675/20 та №?640/17821/21 були інші суб`єкти (оператори системи розподілу - ОСР), інша правова природа порушень (багато чисельних і системних), інший ступінь суспільної небезпеки, тому посилання НКРЕКП на дискрецію при визначенні розміру штрафу є безпідставним;

- у справі №?640/1981/22 мав місце один факт порушення (продаж без дотримання обмежень), що не спричинив масштабних наслідків, тому максимальний штраф є непропорційним.

Позивач зазначає, що суди попередніх інстанцій правомірно дійшли висновку про те, що, незважаючи на наявність дискреційних повноважень, НКРЕКП не повинна реалізовувати їх свавільно, а лише з дотриманням принципів обґрунтованості та пропорційності, конкретна санкція має бути належно мотивована, чого не було зроблено.

У справах №?420/1369/22 та №?420/1367/22 Верховний Суд розглядав аналогічні обставини (електропостачальники / трейдери, продаж з порушенням абз.?3 п.?9 розд.?XVII Закону №2019-VIII), наголошував на обов`язковості дотримання принципу пропорційності та наданні обґрунтування щодо тяжкості порушення і підстав для вибору конкретного розміру штрафу.

Ці висновки вже були застосовані судами попередніх інстанцій у справі №?640/1981/22, а доводи касаційної скарги не спростовують їх застосування

Отже, позивач вважає, що відсутні підстави для касаційного перегляду за п.п.?2 і 3 ч.?4 ст.?328 КАС України, тому просить суд закрити касаційне провадження.

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

16. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та відзиву на неї, дійшов такого висновку.

17. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

18. Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 1 Закону № 1540-VIII Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.

Особливості спеціального статусу Регулятора обумовлюються його завданнями і повноваженнями та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливостях організації та порядку діяльності Регулятора, в особливому порядку призначення членів Регулятора та припинення ними повноважень, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Регулятора та гарантії незалежності в прийнятті ним рішень у межах повноважень, визначених законом, встановленні умов оплати праці членів та працівників Регулятора.

Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Регулятор є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, що є державною власністю, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Роботу Регулятора забезпечують його центральний апарат і територіальні органи.

19. Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону №1540-VIII Регулятор здійснює державне регулювання шляхом:

1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом;

2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг;

3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом;

4) державного контролю та застосування заходів впливу;

5) використання інших засобів, передбачених законом.

20. Пунктом 2 ч. 2 ст. 17 Закону №1540-VIII встановлено, що Регулятор має право вимагати від операторів систем передачі та розподілу електричної енергії або операторів газотранспортної та газорозподільних систем за необхідності змінювати умови і положення, у тому числі тарифи або методики, з метою забезпечення їх пропорційності і застосовування на недискримінаційній основі.

21. Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3, 4, 5, 8, 11 ст. 19 Закону № 1540-VIII, передбачено, що регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю. Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора. Для проведення перевірки створюється комісія з перевірки, що складається не менш як із трьох представників центрального апарату та/або територіальних органів Регулятора.

Під час здійснення державного контролю Регулятор має право: 1) вимагати від суб`єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог цього Закону та законів, що регулюють діяльність у сфері енергетики та комунальних послуг, і ліцензійних умов; 2) фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу; 3) вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю; 4) призначати експертизу, одержувати пояснення, у тому числі працівників суб`єкта господарювання, довідки, копії документів, відомості з питань, що виникають під час державного контролю; 5) приймати обов`язкові до виконання суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, рішення про усунення виявлених порушень; 6) накладати штрафні санкції та вживати заходів, передбачених законом; 7) за результатами перевірки або моніторингу приймати рішення про встановлення (зміну) тарифів на товари (послуги) суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, та внесення змін до відповідних інвестиційних програм.

За результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки. Один примірник акта про результати перевірки передається суб`єкту господарювання, діяльність якого перевірялася, або уповноваженій ним особі. Суб`єкт господарювання, діяльність якого перевірялася, має право надати письмові пояснення та обґрунтування щодо проведеної перевірки та/або виявлених порушень у строк до п`яти робочих днів з дня отримання акта про результати перевірки. У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом. Акт про результати перевірки разом із поясненнями та обґрунтуванням суб`єкта господарювання, діяльність якого перевірялася, підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті Регулятора до розгляду акта на засіданні Регулятора.

Позапланова невиїзна перевірка проводиться виключно у приміщенні Регулятора або його територіального органу.

Підставою для проведення позапланової невиїзної перевірки суб`єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, є: 1) неподання, несвоєчасне подання, подання недостовірної інформації або необхідність перевірки достовірності такої інформації; 2) неподання, несвоєчасне подання, подання недостовірних даних у звітності або необхідність перевірки достовірності таких даних в установлений Регулятором строк або в інших документах; 3) неподання копій документів, засвідчених в установленому законодавством порядку, пояснень та іншої інформації на законну вимогу Регулятора; 4) обґрунтоване звернення фізичної або юридичної особи про порушення суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сфері енергетики чи комунальних послуг, її законних прав та надання документів (копій документів), що підтверджують таке порушення; 5) обґрунтоване звернення суб`єкта господарювання або споживача про порушення суб`єктом природної монополії законодавства з питань доступу до електричних/теплових/газових мереж, мереж централізованого водопостачання та/або водовідведення, порушення ліцензійних умов та надання документів (копій документів), що підтверджують таке порушення ліцензійних умов; 6) виявлення під час аналізу звітності або моніторингу нецільового використання коштів, передбачених встановленою структурою тарифів та/або схваленою інвестиційною програмою. Позапланова невиїзна перевірка суб`єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, може проводитися без попередження заздалегідь. Згода суб`єкта, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, його повідомлення про проведення позапланової невиїзної перевірки, його присутність під час проведення такої перевірки є необов`язковими. Про результати позапланової невиїзної перевірки (про факти виявлення порушень законодавства та їх перелік або про відсутність порушень) суб`єкт господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, повідомляється рекомендованим листом протягом п`яти робочих днів після підписання акта про результати позапланової невиїзної перевірки.

Рішення Регулятора про застосування санкцій за порушення ліцензійних умов, законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг може бути прийнято протягом 30 днів з дня виявлення порушення Регулятором.

22. Отже, з аналізу законодавства слідує, що у разі встановлення під час перевірки чи моніторингу порушень з боку ліцензіата Регулятор наділений повноваженнями або приймати рішення щодо зміни тарифу, або вносити зміни до існуючих інвестиційних програм.

23. Частиною 2 ст. 22 Закону №1540-VIII передбачено, що за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді:

1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень;

2) накладення штрафу;

3) зупинення дії ліцензії;

4) анулювання ліцензії.

За порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до посадових осіб суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати адміністративні стягнення.

24. Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 22 Закону № 1540-VIII, у разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор у 30-денний строк з дня складення акта перевірки розглядає питання відповідальності суб`єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб`єкта господарювання. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.

25. Судами попередніх інстанцій встановлено, що спірним відносинам передували доповнення абз. 3 п. 9 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2019-VIII, внесені Законом України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» №1639-IX від 14.07.2021 про те, що тимчасово, до 01.11.2021 загальний (максимальний) обсяг продажу електричної енергії електропостачальниками та/або трейдерами на ринку "на добу наперед" у розрахунковому періоді (місяці) не може перевищувати 10 відсотків від зареєстрованого обсягу купівлі електричної енергії за двосторонніми договорами у виробників електричної енергії та/або гарантованого покупця такими електропостачальниками та/або трейдерами на такий розрахунковий період (місяць). У разі здійснення імпорту електричної енергії постачальником та/або трейдером обсяг електричної енергії, що може бути проданий таким електропостачальником та/або трейдером на ринку "на добу наперед", збільшується на обсяг такої імпортованої електричної енергії.

26. На виконання цієї норми закону НКРЕКП прийняла постанову від 01.09.2021 № 1495 «Про деякі питання діяльності електропостачальників та/або трейдерів на ринку «на добу наперед»». Постановлено електропостачальникам, трейдерам, Оператору системи передачі та Оператору ринку забезпечити дотримання абзацу третього пункту 9 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» (п. 1).

27. Для забезпечення дотримання абз. 3 п. 9 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2019-VIII оператору системи передачі до 11:30 дня, що передує добі постачання, надавати Оператору ринку інформацію щодо зареєстрованих обсягів купівлі електричної енергії за двосторонніми договорами кожним електропостачальником та/або трейдером у виробників електричної енергії та/або гарантованого покупця, а також щодо обсягів імпорту електричної енергії такими електропостачальниками та/або трейдерами.

28. Мета контрольних повноважень НКРЕКП - усувати порушення закону з боку підконтрольних суб`єктів. Отримавши інформацію ДП «Оператор ринку» про порушення вимог абз. 3 п. 9 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2019-VIII багатьма електропостачальниками та трейдерами, НКРЕКП повинна вживати заходів до їх припинення. Визнання неможливості проведення позапланової перевірки у цій конкретній ситуації призвела б до неможливості ефективного виправлення правопорушення та впливу на порушника.

29. Отже, звернення ДП «Оператор ринку» є належною підставою для проведення позапланової невиїзної перевірки, що передбачена п. 4 ч. 8 ст. 19 Закону № 1540-VIII.

30. Аналогічна позиція висловлена, зокрема в постанові Верховного Суду від 13.03.2024 у справі №420/1367/22.

31. Суди попередніх інстанцій встановили, що підставою для прийняття оскаржуваної постанови НКРЕКП слугувало те, що товариство позивача у жовтні 2021 року здійснило продаж електричної енергії на РДН в обсязі 274,0 МВт*год. Проте у товариства в зазначеному періоді (місяці) були відсутні зареєстровані обсяги купівлі електричної енергії за двосторонніми договорами у виробників електричної енергії та/або гарантованого покупця, та обсяги імпорту електричної енергії. Отже, позивач у вересні та жовтні 2021 року не мав права здійснювати продаж електричної енергії на РДН, оскільки не здійснював закупівлю у даних періодах (місяцях) електричну енергію за двосторонніми договорами у виробників та/або гарантованого покупця та імпорт. Разом з тим, за даними перевірки у вересні 2021 року ТОВ «Онлайн Енерджі Україна» продало на РДН 2292,4 МВт*год та у жовтні 2021 року ним продано на РДН 274,0 МВт*год.

32. При цьому суди попередніх інстанцій зазначили, що вказані обставини не відображені в оскаржуваній постанові, а з наданих відповідачем доказів та пояснень не вбачається, з яких саме джерел було встановлено вказані обставини, якими доказами вказані обставини підтверджуються, проте наведене відображено лише у акті перевірки. Однак будь-яких пояснень, копій документів та іншої інформації, пов`язаної з перевіркою питань, які стали підставою для проведення позапланової невиїзної перевірки товариства відповідачем у позивача не запитувалося, з огляду на що, проведення позапланової невиїзної перевірки позивача було зведено до дослідження інформації за зверненням ДП «Оператор ринку» з вищевказаними листами без отримання документів та пояснень з боку позивача.

33. З огляду на зазначене Суд погоджується з позицією судів попередніх інстанцій про те, що Тимчасові обмеження у 10%, встановлені абзацом третім пункту 9 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 2019-VIII, застосовуються лише до продажу електричної енергії, придбаної за двосторонніми договорами у виробників електроенергії та/або гарантованого покупця. Норма не поширює зазначене обмеження на обсяги електроенергії, придбаної електропостачальниками або трейдерами у інших трейдерів з метою її подальшого продажу на ринку «на добу наперед».

34. Щодо застосування до позивача штрафу у максимальному розмірі Суд зазначає таке.

35. Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України пропорційність, зокрема дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) - одна з вимог, яка оцінюється судом під час оцінки правомірності рішення суб`єкта владних повноважень при розгляді справи в порядку адміністративного судочинства.

36. Відповідно до приписів ч. 3 ст. 22 Закону № 1540-VIII при застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив..

37. Відповідно до положень пп. 4 ч. 4 ст. 77 Закону №2019-VIII Регулятор у разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії приймає у межах своїх повноважень рішення про накладення штрафів на учасників ринку (крім споживачів) у таких розмірах: від 5 тисяч до 100 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - на суб`єктів господарювання, що провадять господарську діяльність на ринку електричної енергії, що підлягає ліцензуванню:

а) за провадження господарської діяльності на ринку електричної енергії за відсутності остаточного рішення про сертифікацію, прийнятого щодо відповідного суб`єкта;

б) за порушення ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності на ринку електричної енергії, що підлягає ліцензуванню;

в) за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;

г) за відмову в доступі до системи передачі або системи розподілу в непередбачених законом випадках, відмову у приєднанні електроустановок замовника до системи передачі або системи розподілу з підстав, не передбачених Законом України "Про ринок електричної енергії", залишення оператором системи передачі або оператором системи розподілу заяви про приєднання електроустановки замовника до системи передачі або системи розподілу з будь-яких підстав без розгляду, повернення такої заяви, залишення її без руху, відмову у її прийнятті;

ґ) за неоприлюднення інформації або оприлюднення недостовірної інформації про величину коефіцієнтів завантаження трансформаторних підстанцій основної мережі оператора систем розподілу напругою 35-110(154) кВ (для кожної територіальної одиниці оператора систем розподілу) інформації про лінії електропередачі та трансформаторні підстанції напругою 150(110)-35(20)-10(6)/0,4 кВ (із зазначенням інформації про завантаження підстанцій та резерву потужності) з прив`язкою до географічних даних геоінформаційної системи.

38. Таким чином, якщо за результатом проведеної у встановленому порядку перевірки Нацкомісії виявлено порушення у діяльності суб`єкта господарювання, то вирішення питання про визначення конкретного розміру санкцій у межах, встановлених частиною четвертою з урахуванням вимог ч. 5 ст.77 Закону № 2019-VIII, є дискреційним повноваженням Нацкомісії, наявність якого не заперечується позивачем у цій справі.

39. Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 21.04.2021 у справі № 480/2675/20, на яку покликається скаржник.

40. Відповідно до ч. 5 ст. 77 Закону №2019-VIII при визначенні санкцій за порушення, передбачені цією статтею, Регулятор та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, враховують серйозність і тривалість правопорушення, наслідки правопорушення для інтересів ринку електричної енергії та учасників ринку, пом`якшуючі та обтяжуючі обставини.

Поведінка правопорушника, спрямована на зменшення негативних наслідків правопорушення, негайне припинення правопорушення після його виявлення, сприяння виявленню правопорушення Регулятором та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, під час перевірки вважаються пом`якшуючими обставинами.

Поведінка правопорушника, спрямована на приховування правопорушення та його негативних наслідків, на продовження вчинення правопорушення, а також повторне вчинення правопорушення на ринку електричної енергії вважаються обтяжуючими обставинами.

41. У постанові від 26.07.2023 у справі № 200/3265/21-а Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду зробив такі висновки щодо застосування дискреційних повноважень НКРЕКП та пропорційності санкцій:

« 35. Разом з цим Верховний Суд зазначає, що дискреція - це не обов`язок, а повноваження адміністративного органу, оскільки юридична концепція дискреції передбачає можливість вибору між альтернативними способами дій та/або бездіяльністю. У разі, якщо законодавство передбачає прийняття лише певного конкретного рішення, то це не є реалізацією дискреції (повноважень), а є виконанням обов`язку.

36. Дискреція є необхідною та безальтернативною для управлінської діяльності адміністративного органу юридичною конструкцією, завдяки якій вирішується низка важливих завдань, центральними з яких є забезпечення справедливої, ефективної та орієнтованої на індивідуальні потреби приватної особи правозастосовної та правотворчої діяльності названих суб`єктів.

37. Дискреція не є довільною; вона завжди здійснюється відповідно до закону (права), оскільки згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

38. Зв`язаність дискреції адміністративного органу законом (правом) робить можливим здійснення адміністративними судами перевірки рішень (дій), прийнятих адміністративним органом внаслідок реалізації дискреційних повноважень.

…

41. Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не слід ототожнювати лише з формалізованими повноваженнями, вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тому, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

42. Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

43. Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність, закріпленим частиною другою статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

…

47. Право на визначення розміру санкції згідно із наведеної вище норми покладається на орган контролю, проте, законодавцем встановлено можливість застосування штрафних санкцій в розмірі від 85000,00 грн до 1700000, 00 грн.

…

49. Таким чином, у разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор розглядає питання відповідальності суб`єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб`єкта господарювання. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів недискримінації та пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.

50. В свою чергу, обов`язковість дотримання принципу пропорційності зумовлює обов`язок суб`єкта владних повноважень, при визначенні розміру санкції, обґрунтовувати в своєму рішенні ступінь тяжкості вчиненого правопорушення та його небезпечність.

…

76. При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що орган контролю під час прийняття рішення про накладення штрафу зобов`язаний обґрунтовано вказати про причини застосування обраного розміру штрафної санкції, а також вказати на підстави неможливості застосування штрафної санкції у меншому розмірі.

77. Разом з цим, оспорювана постанова Нацкомісії не містить жодного обґрунтування щодо тяжкості вчиненого правопорушення ТОВ … та відповідності вчиненого правопорушення розміру штрафу».

42. Застосовуючи ці правові висновки в контексті обставин цієї справи, Суд бере до уваги, що обґрунтування розміру штрафної санкції, а також неможливості застосування штрафної санкції у меншому розмірі, повинно наводитися у постанові суб`єкта владних повноважень. Зазначення порушень в акті перевірки чи в проектах документів не може вважатися належним обґрунтуванням розміру санкції, оскільки конкретна санкція визначається не під час перевірки, а на засіданні НКРЕКП під час вирішення питання про відповідальність суб`єкта господарювання та прийняття відповідного рішення.

43. Обґрунтування розміру санкцій та їх пропорційності у відзиві під час розгляду справи теж не узгоджується з вимогами закону, оскільки правомірність рішень суб`єктів владних повноважень оцінюється на час їх прийняття.

44. Аналогічна позиція також була висловлена у постановах Верховного Суду від 23.08.2023 у справі №420/1369/22, від 26.09.2023 у справі №640/36179/21, від 13.03.2024 у справі №420/1367/22, від 23.08.2023 у справі № 420/1369/22, і Суд не погоджується з аргументами скаржника та не вбачає підстав для відступу від цих висновків.

45. В оскаржуваній постанові НКРЕКП не оцінило серйозність і тривалість правопорушення, наслідки правопорушення для інтересів ринку електричної енергії та учасників ринку, пом`якшуючі та обтяжуючі обставини, тобто не виконав вимог ч. 5 ст. 77 Закону №2019-VIII не обґрунтував застосування санкції саме у такому розмірі.

46. У наданих до суду документах та поясненнях відповідач не довів прийняте рішення про застосування до позивача штрафу у максимальному розмірі достатніми та переконливими підставами, а лише одного посилання на наявність дискреції в цьому питанні та на те, що станом на дату прийняття оскаржуваної постанови порушення позивачем виправлено не було не є достатньо для висновку про відповідність суми штрафу (у разі наявності градації від мінімального до максимального) критеріям обґрунтованості та пропорційності.

47. Вказане свідчить про недотримання відповідачем при прийнятті оскаржуваної постанови принципу обґрунтованості та пропорційності.

48. З огляду на викладене, Суд погоджується з позицією судів першої та апеляційної інстанцій про те, що оскаржувана постанова була прийнята НКРЕКП за відсутності підстав та мотивів прийняття, оскільки не містить обґрунтування її прийняття, висновків щодо необхідності застосування до позивача штрафних санкцій та конкретних правових підстав застосування такої санкції, а також висновків щодо застосування штрафу саме в такому - максимальному розмірі не відповідає приписам ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому, є протиправною та підлягає скасуванню.

49. Суд відхиляє покликання відповідача на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 21.03.2023 у справі №640/17821/21, як нерелевантні з огляду на те, що у цій справі Верховний Суд у свої постанові зазначив:

« 67. З огляду на вищезазначене, колегія суддів доходить висновку, що оскільки судами встановлено та не заперечується сторонами виявлення НКРЕКП під час здійснення планової перевірки більше двадцяти порушень вимог нормативно-правових актів, що регулюють засади функціонування ринку електричної енергії, та Ліцензійних умов № 932, враховуючи, що деякі порушення на момент розгляду цієї справи у судах не були усунені, з огляду на особливі вимоги, що висуваються до суб`єкта господарювання, що здійснює діяльність на ринку електричної енергії, та підвищену відповідальність цих субєктів, застосування до позивача штрафної санкції у розмірі 450 тис. грн відповідає засадам пропорційності та співмірності, а отже, пункт 1 спірної постанови НКРЕКП прийнятий у межах повноважень та у порядку, визначеному законом.»

50. Отже, до позивача, який допустив більше двадцяти порушень, не було застосовано максимально штрафу, що не відповідає обставинам справи, яка розглядається.

51. Водночас позивач клопотав про закриття касаційного провадження у справі у зв`язку з тим, що скаржник не обгрунтував необхідність відступу від висновків Верховного Суду, висловлених, від 13.03.2024 у справі №420/1367/22, від 23.08.2023 у справі №420/1369/22, та у зв`язку з наявністю у вищезазначених постановах висновку з правозастосування абз. 3 п 9 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2019-VIII.

52. Суд відхиляє зазначене клопотання, адже у постановах Верховного Суду від 13.03.2024 у справі №420/1367/22, від 23.08.2023 у справі № 420/1369/22 відсутній відповідний висновок з правозастосування абз. 3 п 9 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2019-VIII.

53. Згідно з положенням ч. 4 ст. 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

54. Відповідно до чч. 1-3 ст. 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

55. Крім того, ст. 2 та ч. 4 ст. 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

56. Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

57. За вказаних обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення рушень судів попередніх інстанцій без змін.

Керуючись ст. 243 341 345 349 350 356 359 КАС України, Суд -

У Х В А Л И В:

У клопотанні Товариства з обмеженою відповідальністю «Онлайн Енерджі Україна» про закриття касаційного провадження відмовити.

Касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2024 року у справі № 640/1981/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і її не може бути оскаржено.

Суддя В.М. Кравчук

Суддя О.П. Стародуб

Суддя С.Г. Стеценко