ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 квітня 2025 року
м. Київ
справа № 640/20478/22
адміністративне провадження № К/990/29542/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 640/20478/22
за адміністративним позовом Національної енергетичної компанії «Укренерго» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
за касаційною скаргою Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Київського окружного адміністративного суду (суддя Шевченко А. В.) від 24 жовтня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду (склад колегії суддів: Мельничук В. П., Бужак Н. П., Костюк Л. О.) від 30 травня 2024 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У листопаді 2022 року Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - НЕК «Укренерго») звернулося до суду з адміністративним позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06 вересня 2021 року № 0005410703 про нарахування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства.
2. В обґрунтування позову позивач зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято за відсутності в його діях порушень приписів податкового законодавства, на підставі висновків акта перевірки, які не відповідають дійним обставинам справи.
При цьому позивач зазначає, що перевірка проведена під час дії мораторію на проведення податкових перевірок, без наявності законодавчо визначених підстав та з іншими процедурними порушеннями. Позивач наполягає на тому, що така незаконна перевірка автоматично нівелює всі правові наслідки, зокрема прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення.
3. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2023 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2024 року, позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 06 вересня 2021 року № 0005410703.
Стягнуто на користь НЕК «Укренерго» понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 23 678,58 грн за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.
4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 29 липня 2024 року Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2024 року, і ухвалити нове рішення, яким відмовити НЕК «Укренерго» в задоволенні позову.
5. Ухвалою Верховного Суду від 14 серпня 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.
6. 22 серпня 2024 року до Верховного Суду від ПАТ НЕК «Укренерго» надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому останнє просить у задоволенні касаційної скарги Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків відмовити, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2024 року залишити без змін.
7. 03 квітня 2025 року до Верховного Суду від Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків надійшли додаткові пояснення у справі.
8. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
9. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків, як відокремленим підрозділом ДПС на підставі наказу від 14 липня 2021 року № 492 та направлення на перевірку від 15 липня 2021 року № 538 проведена документальна позапланова виїзна перевірка НЕК «Укренерго» з питань дотримання вимог законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій за контрактами (угодами) № UE/5/1 (09-1/1684-18) від 19 липня 2018 року за період діяльності з 19 липня 2018 року по 08 липня 2021 року, № 06-6/0032-19 від 11 січня 2019 року за період діяльності з 11 січня 2019 року по 08 липня 2021 року згідно листів ДПС України від 13 серпня 2020 року № 14451/7/99-00-07-07-02-07, від 06 липня 2020 року № 10987/7-99-00-07-07-02-07, від 10 листопада 2020 року № 20220/7/99-00-07-07-02-07 щодо інформації наданої НБУ уповноваженими банками.
10. За результатами перевірки складено акт від 28 липня 2021 року № 698/31-00-07-03-03/00100227 (далі - Акт перевірки), відповідно до висновків якого встановлено порушення:
1) пункт 3 статті 13 Закону України «Про валюту та валютні операції» від 21 червня 2018 року № 2473-VIII (далі - Закон № 2473-VIII) при здійсненні взаєморозрахунків по Договору на розробку програмного забезпечення № 06-6/0032-19 від 11 січня 2019 року, укладеного з нерезидентом «ДІ-АЙ-ДЖІ САЙЛЕНТ ГМБХ» (DIGSILENT GMBH) (Німеччина), а саме:
- послуги на суму 11 564 Євро, за здійснену НЕК «Укренерго» оплату згідно платіжного доручення від 17 травня 2019 року № 9 на загальну суму 70 464 Євро (граничний термін отримання ліцензій, послуг/повернення валютних коштів - 16 травня 2020 року), отримані від компанії-нерезидента «ДІ-АЙ-ДЖІ САЙЛЕНТ ГМБХ» (DIGSILENT GMBH) (Німеччина) згідно Акта приймання-передачі послуг від 17 серпня 2020 року (загальна сума Акта складає 187 904 Євро) з порушенням законодавчо встановлених строків розрахунків на 93 дні (17 травня 2020 року - 17 серпня 2020 року);
2) пункт 3 статті 13 Закону № 2473-VIII при здійсненні взаєморозрахунків по Контракту № 09- 1/1684-18 від 19 липня 2018 року (Контракт UA/5/1 «Балансуючий ринок і система допоміжних послуг (система ВМ & AS) і система розрахунків»), укладеному з компанією нерезидентом NavitasoftZrt., а саме:
- програмне забезпечення на суму 36 589,80 дол. США було отримано НЕК «Укренерго» згідно акту приймання-передачі програмного забезпечення, призначеного для Користувача № 2 від 17 липня 2020 року з порушенням законодавчо встановлених строків розрахунків на 21 день (27 червня 2020 року - 17 липня 2020 року);
- послуги на суму 18 508,51 дол. США було отримано НЕК «Укренерго» згідно акта приймання-передачі послуг, відмінних від Тренінгу № 14 від 01 серпня 2020 року та акту приймання-передачі матеріалів на замовлення № 2 від 01 серпня 2020 року з порушенням законодавчо встановлених строків розрахунків на 36 днів (27 червня 2020 року - 01 серпня 2020 року);
- послуги на суму 3 068,17 дол. США було отримано НЕК «Укренерго» згідно акта приймання-передачі послуг № 2 від 05 жовтня 2020 року з порушенням законодавчо встановлених строків розрахунків на 101 день (27 червня 2020 року - 05 жовтня 2020 року);
- кошти в розмірі 135 510,40 дол. США були повернуті компанією-нерезидентом NavitasoftZrt. згідно банківської виписки AT «Укрсімбанк» від 28 жовтня 2020 року з порушенням законодавчо встановлених строків розрахунків на 124 дні (27 червня 2020 року - 28 жовтня 2020 року).
11. Не погоджуюсь із Актом перевірки від 28 липня 2021 року № 698/31-00-07-03-03/00100227 позивачем подано заперечення, які згідно листа від 31 серпня 2021 року № 511/31-00-07-03-02 залишено без задоволення.
12. На підставі Акта перевірки, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 06 вересня 2021 року № 0005410703, яким застосовано до НЕК «Укренерго» пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов`язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства на суму 1 578 571,96 грн.
13. Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся зі скаргою до ДПС України.
14. Рішенням ДПС України від 10 листопада 2022 року № 14265/9/99-00-06-01-02-06 скаргу НЕК «Укренерго» залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 06 вересня 2021 року № 0005410703 - без змін.
15. Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
16. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що податковий орган призначив і провів документальну планову виїзну перевірку НЕК «Укренерго», оформлену актом від 28 липня 2021 року № 698/31-00-07-03-03/00100227 за відсутності визначеного законом права під час дії мораторію, встановленого пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі - ПК України).
17. Оскільки, контролюючий орган призначив і провів документальну позапланову виїзну перевірку НЕК «Укренерго» за відсутності визначеного законом права, під час дії мораторію, встановленого пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, суди констатували, що податкове повідомлення-рішення, прийняте на підставі її висновків, є незаконним і підлягає скасуванню. З огляду на вказане суди дійшли висновку про наявність підстав для визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 06 вересня 2021 року № 0005410703.
18. При цьому, суди не досліджували по суті виявлені порушення, адже порушення відповідачем процедури проведення перевірки, у даному випадку, є самостійною та достатньою підставою для скасування прийнятого на підставі висновків цієї перевірки рішення податкового органу.
19. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
20. Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено пункти 1, 4 частини четвертої статті 328 КАС України.
21. В доводах касаційної скарги відповідач зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішень у справі що розглядається не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 29 листопада 2021 року по справі № 280/1367/20, від 01 грудня 2021 року по справі № 400/1646/20 та від 06 липня 2022 року по справі № 815/551/14.
22. Зокрема, з посиланням на правові висновки Верховного Суду, висловлені у перелічених вище постановах, скаржник вказує, що такі підстави позову як призначення та проведення перевірки з врахуванням вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2021 року № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» (далі - Постанова КМУ № 89), не можуть слугувати самостійними підставами для задоволення вимог про визнання протиправним та скасування спірного податкового повідомлення-рішення, за відсутності причинно-наслідкового зв`язку між процедурними порушеннями та правильністю висновків контролюючого органу прийнятих за результатами такої перевірки.
24. При цьому, на переконання контролюючого органу, мораторій на проведення документальних перевірок, який був встановлений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, після прийняття Постанови КМУ № 89 контролюючий орган наділений повноваженнями здійснювати документальні перевірки.
25. Водночас, обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник вказує на порушення судами норм процесуального права, а саме статей 9 44 72 77 242 КАС України. Зокрема зазначає, що судами здійснена правова оцінка проведення перевірки, без врахуванням підстав заявленого позову, а саме без урахування тієї обставини, що, звертаючись із адміністративним позовом, позивач вказував на неправомірність податкового повідомлення-рішення з підстав необґрунтованості висновків контролюючого органу про допущені платником порушення у валютній сфері. При цьому позивач не указував підставами цієї позовної заяви порушення контролюючим органом порядку проведення перевірки.
26. В додаткових поясненнях до касаційної скарги скаржник звертає увагу на те, що судами першої та апеляційної інстанцій невірно застосовано приписи пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України. Зазначає, що на спірні правовідносини не поширюються положення пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, які є загальними по відношенню до норм Закону № 2473-VIII, які є спеціальними у даному випадку, та не звільняють від застосування штрафних санкцій та пені за порушення валютного законодавства у період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19).
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
27. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
28. Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ, відповідальність за порушення ними валютного законодавства встановлює Закон України «Про валюту і валютні операції».
29. Статтею 13 вказаного Закону врегульовано особливості встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
30. Зокрема частиною першої статті 13 встановлено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
31. Згідно частини другої вказаної статті у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.
32. Частиною п`ятою статті 13 Закону № 2473-VIII встановлена відповідальність за порушення встановлених строків розрахунків, а саме порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
33. Отже, за порушення граничних строків розрахунків, що встановлюються Національним банком України встановлено відповідальність у вигляді пені.
34. Відповідно до частини першої статті 11 Закону № 2473-VIII валютний нагляд в Україні здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду.
35. Органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства (частина четверта статті 11 Закону № 2473-VIII).
36. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства (частина шоста статті 11 Закону № 2473-VIII).
37. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті (часина восьма статті 13 Закону № 2473-VIII).
38. Підпунктом 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України встановлено, що на контролюючі органи покладено функцію зі здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.
39. Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення, у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
40. Отже, контролюючий (податковий) орган здійснює контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті та у разі встановлення порушень таких строків нараховує пеню у визначених розмірах.
41. При цьому положеннями Закону № 2473-VIII не врегульовано процедуру прийняття рішення про нарахування пені, як виду адміністративно-господарської санкції за порушення строків проведення розрахунків в іноземній валюті, а такий порядок унормований положеннями ПК України, проте це не означає, що правовідносини у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду стають частиною законодавства щодо справляння податків і зборів та на них розповсюджуються всі положення ПК України. Закон № 2473-VIII та ПК України регулюють різні сфери державної політики.
42. Підстави для ототожнення пені, яка застосовується у податкових правовідносинах, із пенею, яка застосовується у сфері валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду (за порушення строків надходження валютної виручки за операціями з експорту та імпорту товарів, відповідальність за яке встановлено статтею 13 Закону № 2473-VIII - відсутні.
43. Частинами першою - третьою статті 3 Закону № 2473-VIII передбачено, що відносини, які виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.
44. Питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом. Зміна положень цього Закону здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно окремими законами про внесення змін до цього Закону.
45. У разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовуються положення цього Закону.
46. Відповідно до абз. 11 пункту 52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» ПК України протягом дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню, проте така застосовна у сфері справляння податків і зборів та не підлягає застосуванню у сфері регулювання валютних правовідносин.
47. Крім того, зміни до положень Закону № 2473-VIII здійснюються шляхом внесення змін до цього Закону. Однак до Закону України «Про валюту і валютні операції» не вносились норми, які б дозволяли не застосовувати пеню (звільняли від застосування пені) за порушення строку розрахунків в іноземній валюті у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID- 19).
48. При цьому Суд зауважує, що маючи на меті звільнити суб`єктів господарювання, які вчинили правопорушення, у вигляді порушення строків розрахунків, від відповідальності у вигляді пені законодавець вносить відповідні зміни саме до Закону № 2473-VIII.
49. Так, Законом України № 2260-IX від 12 травня 2022 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» статтю 16 Закону № 2473-VIII доповнено пунктом 13 такого змісту: « 13. Відповідальність, передбачена частиною п`ятою статті 13 цього Закону, не застосовується до резидентів - суб`єктів господарювання, що вчинили відповідне правопорушення, якщо імпортні операції не можуть бути завершені внаслідок дії постанови Кабінету Міністрів України «Про застосування заборони ввезення товарів з Російської Федерації» від 09 квітня 2022 року № 426».
50. Тобто, у разі якби законодавець мав на меті звільнити суб`єктів господарювання від відповідальності шляхом не нарахування (не застосування) пені під час дії карантину (COVID-19), відповідні зміни (чи обмеження в застосуванні) були б внесені саме до Закону № 2473-VIII, проте таких змін внесено не було.
51. Отже, пеня, передбачена частиною п`ятою статті 13 Закону № 2473-VIII, за порушення строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), застосовується на загальних підставах і на таку не поширюються положення абзацу 11 пункту 52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» ПК України.
52. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 23 липня 2024 року у справі № 240/25642/22.
53. Також Судова палата у наведеній справі сформулювала і правовий висновок, що правовідносини зі здійснення валютних операцій є специфічними та врегульовані спеціальним Законом № 2473-VIII, і саме норми вказаного Закону підлягають застосуванню, зокрема і в питанні нарахування пені за порушення строків розрахунків в іноземній валюті. З огляду на специфічність правовідносин, що стосуються строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, які врегульовано окремим спеціальним нормативно-правовим актом - Законом № 2473-VIII, та врегульовують конкретну визначену його предметом групу правовідносин, Судова палата також дійшла висновку, що пункт 129.9.7 пункту 129.9 статті 129 (стосується ненарахування/анулювання нарахованої пені внаслідок введення воєнного, надзвичайного стану), абзац 11 пункту 52-1 (стосується ненарахування/списання нарахованої пені протягом дії карантину), підпункт 69.9 пункту 69 (стосується зупинення перебігу строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи) підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України не розповсюджуються на строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, що врегульовано законодавством у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, та на пеню, нараховану за порушення вимог цього законодавства.
54. В розвиток наведеної вище правової позиції, Верховний Суд в постанові від 14 лютого 2025 року по справі № 400/5882/23 застосовуючи зазначений правовий підхід щодо розмежування сфер регулювання між Законом № 2473-VIII та ПК України, виснував, що мораторій на проведення документальних перевірок в період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, не розповсюджується на проведення перевірок (на право проведення перевірок) з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (дотримання граничних строків розрахунків встановлених Законом № 2473-VIII у період дії карантину.
55. Отже, враховуючи, що перевірка у спірних правовідносинах проведена саме з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні розрахунків за зовнішньоекономічним контрактами, на таку не поширюється мораторій, встановлений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, а відповідно помилковим є висновок судів попередніх інстанцій, що допущене контролюючим органом порушення процедури призначення та проведення перевірки є в цьому випадку істотним і тягне за собою скасування податкового повідомлення-рішення.
56. Враховуючи наведене правове регулювання спірних правовідносин та мотивів, які стали підставою для задоволення позовних вимог, Верховний Суд зазначає, що для правильного вирішення даного спору судам необхідно дослідити дотримання законодавчо встановлених строків валютних операцій за зовнішньоекономічними контрактами та правомірність нарахування пені згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
57. Натомість, вказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судами першої та апеляційної інстанцій, що, з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні), виключає можливість перевірити Верховним Судом правильність висновків судів попередніх інстанцій.
58. При цьому слід наголосити, що в умовах дії такого принципу адміністративного судочинства, як офіційне з`ясування усіх обставин справи, суди не повинні обмежуватися заявленими сторонами доводами та поданими ними доказами, а мають здійснювати активну роль у встановленні об`єктивної істини, вживаючи усіх можливих заходів для перевірки та встановлення усіх фактичних даних зі спору та сприяючи сторонам у поданні та витребуванні необхідних для цього доказів.
59. За правилами ж частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
60. Відповідно до частин другої та третьої статті 242 КАС України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
61. Оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій вказаним вимогам не відповідають.
62. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю і передати справу на новий розгляд.
63. Частиною першою статті 353 КАС України обумовлено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
64. Отже, під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, повно та об`єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 341 345 349 353 355 359 КАС України, Суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків задовольнити частково.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2024 року у справі № 640/20478/22 скасувати, а справу направити до Київського окружного адміністративного суду на новий розгляд.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. М. Яковенко
Судді І. В. Дашутін
О. О. Шишов