№ 640/20694/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2024 року

м. Київ

справа № 640/20694/19

адміністративне провадження № К/9901/35346/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стрелець Т.Г.,

суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні у суді касаційної інстанції адміністративну справу № 640/20694/19

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві (правонаступник - Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області), третя особа - Київська міська рада про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 червня 2020 року (прийняте у складі головуючого судді Патратій О.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2020 року (ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Федотова І.В., суддів: Коротких А.Ю., Сорочка Є.О.)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві (далі - ГУ Держегокадастру у м. Києві, відповідач), третя особа - Київська міська рада, в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у м. Києві щодо застосування коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки із значенням 3 замість 0,50 при формуванні та видачі ОСОБА_1 витягу № 4815/86-19 від 25.09.2019 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:78:215:0011, розташовану по АДРЕСА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати витяг № 4815/86-19 від 25.09.2019 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:78:215:0011, розташованої по АДРЕСА_1 виданий Головним управлінням Держгеокадастром у м. Києві ОСОБА_1 ;

- зобов?язати Головне управління Держгеокадастру у м. Києві сформувати та видати ОСОБА_1 витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:78:215:0011, розташованої по АДРЕСА_1 із застосуванням коефіцієнту функціонального використання 0,50 - для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення;

- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру в м. Києві щодо відмови у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру про код класифікації видів цільового призначення із значенням 07.01 - для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:78:215:0011, що знаходиться у користуванні ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держгеокадастру в місті Києві № РВ - 8000224672019 від 01.10.2019 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:78:215:0011, що знаходиться у користуванні ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 .

- зобов?язати Головне управління Держгеокадастру в м. Києві прийняти рішення та внести до Державного земельного кадастру відомості щодо коду класифікації видів цільового призначення земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:78:215:0011, що знаходиться у користуванні ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 із значенням 07.01 - для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення.

- зобов?язати Головне управління Держгеокадастру в м. Києві подати до Окружного адміністративного суду міста Києва звіт про виконання судового рішення протягом 10 (десяти) днів з моменту набрання законної сили.

- стягнути з Головного управління Держгеокадастру в м. Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору в розмірі 3073,60 гривень.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що земельна ділянка кадастровий номер 8000000000:78:215:0011 знаходиться в межах прибережної захисної смуги та у відповідності до вимог Земельного кодексу України та Водного кодексу України з 1977 належить до земель рекреаційного призначення. Звертає увагу на те, що рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:78:215:0011 уповноваженими органами не приймалося. Наголошує, що за даними Генерального плану м. Києва та офіційними документами уповноважених державних органів земельна ділянка знаходить в прибережній захисній смузі та відноситься до земель рекреаційного призначення, що неодноразово було підтверджено виданими витягами з технічної документації про нормативну грошову оцінку. Функціональне використання спірної земельної ділянки є саме землі рекреаційного призначення.

На думку ОСОБА_1 відповідач, приймаючи рішення про відмову у внесені відомостей до Державного земельного кадастру щодо коду класифікації видів цільового призначення землі (далі - КВЦПЗ) 07.01 - для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, діяв за межами наданих йому повноважень з порушенням приписів чинного законодавства, у зв`язку з чим такі дії є протиправними. При цьому наголошує, що на момент звернення до суду відповідачем не було розглянуто та не надано відповідь на заяву про визначення коду класифікації видів цільового призначення земельної ділянки. Підкреслює, що внаслідок бездіяльності ГУ Держгеокадастру у м. Києві в подальшому було неправомірно застосовано коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки, 3,0 замість 0,5.

Позивач стверджує, що, надалі, відповідач протиправно застосував у витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки коефіцієнт, який характеризує функціональне використання землі 3,0 замість 0,50, що фактично спричинило безпідставне збільшення орендної плати.

Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 червня 2020 року, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2020 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправними дії ГУ Держгеокадастру у м. Києві щодо застосування коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки із значенням 3 замість 0,50 при формуванні та видачі ОСОБА_1 витягу № 4815/86-19 від 25.09.2019 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:78:215:0011, розташовану по АДРЕСА_1 .

Визнано протиправним та скасовано витяг № 4815/86-19 від 25.09.2019 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:78:215:0011, розташованої по АДРЕСА_1 виданий ГУ Держгеокадастром у м. Києві ОСОБА_1 .

Зобов`язано ГУ Держгеокадастру у м. Києві сформувати та видати ОСОБА_1 витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:78:215:0011, розташованої по АДРЕСА_1 із застосуванням коефіцієнту функціонального використання 0,50 - для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення.

Визнано протиправними дії ГУ Держгеокадастру в м. Києві щодо відмови у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру про код класифікації видів цільового призначення із значенням 07.01 - для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:78:215:0011, що знаходиться у користуванні ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 .

Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ Держгеокадастру в місті Києві № РВ - 8000224672019 від 01.10.2019 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:78:215:0011, що знаходиться у користуванні ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 .

Зобов`язано ГУ Держгеокадастру в м. Києві прийняти рішення та внести до Державного земельного кадастру відомості щодо коду класифікації видів цільового призначення земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:78:215:0011, що знаходиться у користуванні ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 із значенням 07.01 - для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ГУ Держгеокадастру у м. Києві судові витрати за сплату судового збору в загальному розмірі 3073,60 гривень.

4. Приймаючи такі рішення, суди виходили з того, що відповідач, приймаючи рішення про відмову у внесені відомостей до Державного земельного кадастру щодо коду класифікації видів цільового призначення землі (КВЦПЗ) 07.01 - для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, діяв за межами наданих йому повноважень з порушенням приписів чинного законодавства, у зв`язку з чим такі дії є протиправними. Наголосили, що на момент звернення до суду відповідачем не було розглянуто та не надано відповідь на заяву ОСОБА_1 про визначення коду класифікації видів цільового призначення земельної ділянки.

Спірна земельна ділянка з моменту формування відноситься за видом цільового призначення до «землі рекреаційного призначення». Внаслідок бездіяльності ГУ Держкеокадастру у м. Києві в подальшому було неправомірно застосовано коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки 3,0 замість 0,5.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. 21 грудня 2020 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ГУ Держгеокадастру у м. Києві.

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 червня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2020 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що у 2003 році Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради зареєстровано спірну земельну ділянку та віднесено її до категорії земель - землі житлової та громадської забудови з цільовим призначенням - інша комерційна діяльність.

Відповідач зазначив, що присвоєння цій земельній ділянці коду «07.01 для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення» тягне за собою зміну категорії спірної земельної ділянки з «земель житлової та громадської забудови» на «землі рекреаційного призначення», що чинним законодавством без рішення органу місцевого самоврядування не допускається.

ГУ Держегокадастру у м. Києві вважає, що документація із землеустрою та погоджувальні матеріали сусідньої земельної ділянки не можуть бути підставою для віднесення спірної земельної ділянки до земель рекреаційного призначення.

Відповідач зазначив, що станом на час формування оскаржуваного витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки у відомостях Держегокадастру був відсутній числовий код Класифікації видів цільового призначення земель, у зв`язку з чим, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) застосовується із значенням - « 3.0».

6. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 грудня 2020 року, сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Стрелець Т.Г., судді Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.

7. Ухвалою Верховного Суду від 18 травня 2021 року відкрито касаційне провадження за цією скаргою.

15 червня 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу. Позивач просить відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити оскаржувані судові рішення без змін.

21 липня 2021 року до Верховного Суду надійшла відповідь ГУ Держгеокадастру в м. Києві на відзив ОСОБА_1 . Відповідач підтримує вимоги касаційної скарги.

У квітні 2023 року до Верховного Суду надійшло клопотання Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області про заміну відповідача у справі правонаступником - Головним управлінням Держгеокадастру у м. Києві та Київській області.

8. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду від 06 грудня 2023 року, у зв`язку з звільненням судді Мороз Л.Л. та у зв`язку з відрядженням судді Бучик А.Ю., які входять до складу постійної колегії суддів, з метою розгляду справи, здійснено за допомогою автоматизованої системи документообігу суду заміну цих суддів на Стеценка С.Г. та Тацій Л.В.

9. Верховний Суд ухвалою від 30 січня 2024 року задовольнив клопотання Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області про заміну відповідача у справі - Головне управління Держгеокадастру у м. Києві на процесуального правонаступника - Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області. Призначив розгляд справи у попередньому судовому засіданні за наявними у справі матеріалами на 31 січня 2024 року.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

10. Cудами попередніх інстанцій встановлено, що 18 листопада 2003 року між Третьою особою - Київською міською радою (Орендодавець) та Позивачем (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, який 26 грудня 2003 року зареєстровано у Головному управлінні земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації за номером 78-6-00140. За вказаним договором Орендодавець надає, а Орендар приймає в довгострокову оренду на 25 років земельну ділянку розміром 0,2420 га для будівництва, експлуатації та обслуговування водно-спортивного та культурно-оздоровчого комплексу по АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:78:215:0011.

У відповідності до проекту відведення земельної ділянки вона розташована у прибережній смузі в районі кар`єру «Собаче гирло» та згідно із рішенням Виконавчого комітету Київської міської ради депутатів-трудящих від 03.01.1977 року №40 була відведена управлінню «Київзеленбуд» під будівництво зони відпочинку та пляжу з рятувальною станцією у прибережній смузі масиву Оболонь, що відноситься до категорії земель рекреаційного призначення.

Суд встановив, що з метою обрахування орендної плати за земельну ділянку кадастровий № 8000000000:78:215:0011 по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 звернувся до ГУ Держгеокадастру у м. Києві із заявою (вихідний номер Л-616/0/5-19 від 02.09.2019 року) про визначення коду класифікації видів цільового призначення земельної ділянки. У ході розгляду цієї заяви відповідач 05 вересня 2019 року звернувся до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради з листом П-616/0/643/6-19 про надання інформації щодо коду цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером №8000000000:78:215:0011, з урахуванням матеріалів по її формуванню. Департамент земельних ресурсів на вказаний лист надав відповідь 13 вересня 2019 року за № 05702-17274, в якій повідомив про неузгодженість категорії земель із видом використання вищевказаної земельної ділянки, у зв`язку з чим надіслав копії матеріалів її формування позивачу для самостійного прийняття рішення щодо коду цільового призначення земельної ділянки, у відповідності до компетенції відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що не зважаючи на закінчення строку розгляду заяви ОСОБА_1 , відповідач не визначив та не вніс до Державного земельного кадастру відомості щодо коду класифікації видів цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером № 8000000000:78:215:0011. При цьому, жодної відповіді на згадану заяву на адресу позивача не надходило.

У зв`язку із невизначенням відповідачем коду класифікації видів цільового призначення земельної ділянки та відсутністю відповіді на подану заяву, позивач 20 вересня 2019 року через ЦНАП звернувся до відповідача із заявою про внесення до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них) про земельну ділянку, щодо коду класифікації видів цільового призначення землі (КВЦПЗ) 07.01 - для будівництва і обслуговування об`єктів рекреаційного призначення. У цей же день позивач через ЦНАП звернувся до відповідача з заявою про надання Витягу з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки з урахуванням КВЦПЗ 07.01 для будівництва і обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, до якої застосовується відповідно коефіцієнт 0,50, так як даний коефіцієнт функціонального використання землі відповідачем та іншими уповноваженими органами застосовувався за всі попередні роки із таким значенням.

Рішенням № РВ-8000224672019 від 01 жовтня 2019 року Державним кадастровим реєстратором ГУ Держегеокадастру в м. Києві Самчук К.С. було відмовлено позивачу у внесенні відомостей (змін до них) до Держгеокадастру у зв`язку із невідповідністю заявленої ініціативи матеріалам формування, даним Державного земельного кадастру та рішенню Київської міської ради від 24 квітня 2003 року №411/571.

Разом з тим, відповідачем надано витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 4815/86-19 від 25 вересня 2019 року. У цьому витягу Державним кадастровим реєстратором Самчук К.С. взагалі не вказано код класифікації виду цільового призначення землі, натомість в розділі «Категорія земель» зазначено «землі житлової та громадської забудови», а в розділі «Цільове призначення земельної ділянки» вказано «іншої комерційної діяльності». Крім цього, коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки встановлений із значенням 3, замість 0,50.

Вважаючи, що розраховуючи нормативну грошову оцінку земельної ділянки і застосувавши при формуванні витягу з технічної документації про її нормативну грошову оцінку коефіцієнт, який характеризує функціональне використання землі із значенням 3,0, замість 0,50 та ухвалюючи рішення про відмову у внесенні відомостей щодо внесення в Державний земельний кадастр коду КВЦПЗ 07.01 для будівництва і обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, відповідач діяв за межами наданих йому повноважень, що фактично вплинуло на суттєве збільшення орендної плати, позивач звернувся до суду із даним позовом.

ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

11. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів КАС Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки; для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області (пункт 288.5 статті 288 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

12. Згідно преамбули Закону України "Про оцінку земель" від 11 грудня 2003 року № 1378-IV (далі Закон № 1378) цей Закон визначає правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні та спрямований на регулювання відносин, пов`язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель.

Стаття 5 Закону № 1378 визначає. Що залежно від мети та методів проведення оцінка земель поділяється на такі види: бонітування ґрунтів, економічна оцінка земель та грошова оцінка земельних ділянок. Грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Відповідно до статті 13 Закону № 1378 нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі: визначення розміру земельного податку; визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності тощо.

Згідно із статтею 18 Закону № 1378 нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".

13. Частина перша статті 20 Закону № 1378 визначає, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (частина перша статті 20 Закону № 1378).

Технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, відповідно до частин першої та третьої статі 23 Закону № 1378, оформлюються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, який видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

У відповідності до Земельного кодексу України, Закону України "Про оцінку земель", Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року № 213 розроблено Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, який затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 25 листопада 2016 року № 489 (далі - Порядок).

14. Вказаний Порядок передбачає, що під час розрахунку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів ураховується коефіцієнт функціонального використання земель.

Відповідно до пункту 1. Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, він регламентує механізм нормативної грошової оцінки земельних ділянок населених пунктів.

Пунктом 3 Порядку визначено, що інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є затверджені генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій і детальні плани територій, відомості Державного земельного кадастру, дані інвентаризації земель та державної статистичної звітності.

Згідно із пунктом 1 Розділу ІІ Порядку в основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель.

Пункт 2 Розділу ІІ Порядку передбачає, що населені пункти включають землі всіх категорій за основним цільовим призначенням, які розташовуються в їх адміністративних межах. Нормативна грошова оцінка населених пунктів для всіх категорій земель та земельних ділянок (за винятком земель сільськогосподарського призначення та земельних ділянок водного фонду, що використовуються для риборозведення) визначається згідно з формулою 1, яка передбачена в пункті 3. Розділу ІІ Порядку, складовою якої, серед іншого, є коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки - Кф.

Отже, згідно приписів чинного законодавства, нормативна грошова оцінка кожної окремої ділянки визначається в залежності від низки коефіцієнтів, що характеризують певну земельну ділянку. У витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку міститься інформація про застосування того чи іншого коефіцієнту до відповідної земельної ділянки, які формують нормативно грошову оцінку такої земельної ділянки.

Коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 року за № 1011/18306 (додаток 1).

15. Як було встановлено судами попередніх інстанцій при формуванні витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки відповідачем був застосований коефіцієнт 3 згідно із додатком № 1 вищезазначеного наказу, в якому міститься посилання на примітку, а саме: Для земельних ділянок, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 3. У разі якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 3.

Колегія суддів КАС ВС погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що застосування такої норми щодо визначення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки суперечить вимогам законодавства, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр" від 07 липня 2011 року № 3613-VI (далі - Закон № 3613) Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Призначенням державного земельного кадастру є забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою, зокрема, визначення розміру плати за землю (ст. 194 Земельного кодексу України).

Статтею 7 Закону № 3613 визначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належать: ведення та адміністрування Державного земельного кадастру; погодження надання висновків за результатами проведення державної експертизи програм і проектів з питань ведення та адміністрування Державного земельного кадастру, матеріалів і документації Державного земельного кадастру; здійснення підготовки земельно-кадастрової документації; внесення до Державного земельного кадастру та надання відомостей про землі, розташовані у межах державного кордону України, територій Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, районів, сіл, селищ, міст; здійснення державної реєстрації земельних ділянок, обмежень у їх використанні; ведення поземельних книг та надання витягів із Державного земельного кадастру про земельні ділянки; організація здійснення на відповідній території робіт із землеустрою та оцінки земель, що проводяться з метою внесення відомостей до Державного земельного кадастру; розроблення стандартів і технічних регламентів у сфері Державного земельного кадастру відповідно до закону, а також порядків створення та актуалізації картографічних матеріалів, кадастрових класифікаторів, довідників та баз даних; розроблення форм витягів, інформаційних довідок із Державного земельного кадастру, повідомлень про відмову у наданні відомостей, порядку обліку заяв і запитів про отримання відомостей із Державного земельного кадастру; створення документів Державного земельного кадастру.

Відповідно до статті 9 Закону № 3613 внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Державний кадастровий реєстратор є державним службовцем, який здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей; перевіряє відповідність поданих документів вимогам законодавства; формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг; здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні; здійснює виправлення помилок у Державному земельному кадастрі.

Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, про відмову у здійсненні таких дій.

Відповідно до статті 15 Закону № 3613 до Державного земельного кадастру включаються відомості про земельні ділянки, зокрема: місце розташування; площа; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв, нормативна грошова оцінка.

Земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер, який є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Кадастрові номери земельних ділянок зазначаються у рішеннях органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування про передачу цих ділянок у власність чи користування, зміну їх цільового призначення, визначення їх грошової оцінки, про затвердження документації із землеустрою та оцінки земель щодо конкретних земельних ділянок (стаття 16 Закону № 3613).

Однією з форм надання відомостей з Державного земельного кадастру, що надаються, державними кадастровими реєстраторами, є форма витягу з Державного земельного кадастру про об`єкт Державного земельного кадастру (стаття 38 Закону № 3613).

16. Судами встановлено, що позивач звернувся до відповідача з заявою про отримання витягу з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки, на яку землекористувачу надано витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, в якому коефіцієнт функціонального використання застосовано на рівні значення 3,0 замість 0,50 (який застосовувався до цього).

Фактично відповідач своїми діями змінив базу оподаткування для плати за землю та взяв на себе функції іншого суб`єкта владних повноважень (відповідної міської ради), що має право видавати нормативні акти по встановленню місцевих зборів та податків.

Колегія суддів КАС ВС зазначає, що згідно пункту 1 Договору оренди землі від 18 листопада 2003 року земельна ділянка надавалась в оренду Київською міською радою з наявністю кадастрового номеру. Тобто її державна реєстрація, на дату укладення договору, вже була проведена.

Стаття 202 Земельного кодексу України в редакції 2001 року встановлювала, що державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у складі державного реєстру земель.

Державний реєстр земель складається з двох частин: а) книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок; б) поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.

Таким чином, земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:78:215:0011 була зареєстрована шляхом відкриття поземельної книги та державної реєстрації договору оренди в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею та договорів оренди землі ще до прийняття Закону № 3613 та Порядку № 1051, які набрали чинність 01 січня 2013 року.

Положеннями частини третьої статті 26 Закону № 3613 закріплено, що зміни до відомостей про земельну ділянку вносяться до Поземельної книги за заявою власника або користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності на підставі документації, передбаченої цим законом.

При цьому, будь-яких офіційних доказів про відсутність відомостей про зазначену земельну ділянку в Державному земельному кадастрі відповідач не надав та не вказав, на підставі чого видавались попередні витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Згідно зі статтею 11 Закону № 3613 відомості про об`єкти Державного земельного кадастру під час внесення їх до Державного земельного кадастру мають відповідати існуючим характеристикам об`єктів у натурі (на місцевості), визначеним з точністю відповідно до державних стандартів, норм та правил, технічних регламентів. Зміна вимог державних стандартів, норм та правил, технічних регламентів щодо показників точності або способів її визначення, зміна геодезичної або картографічної основи Державного земельного кадастру (у тому числі систем координат), що використовувалися для його ведення, не є підставою для визнання відомостей Державного земельного кадастру такими, що підлягають уточненню, якщо на момент їх внесення вони відповідали державним стандартам, нормам та правилам, технічним регламентам.

Таким чином, жодним нормативним актом не передбачено скасування, оновлення та/або обов`язок користувачів (орендаторів) земельних ділянок замінювати коди цільового використання землі, внесених до Державного земельного кадастру згідно українського класифікатора цільового використання землі.

Відповідно до статті 20 Закону № 3613 відомості Державного земельного кадастру є офіційними, а внесення відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру є обов`язковими.

17. Як було зауважено судами, у вересні 2019 року ОСОБА_1 було подано відповідачу заяву про внесення відомостей про земельну ділянку щодо визначення коду класифікації видів цільового призначення земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:78:215:0011. Проте, відповідачем не було внесено відповідні відомості до Державного земельного кадастру та не надано відповіді заявнику, що має своїм наслідком подальше застосування коефіцієнта, який характеризує функціональне використання земельної ділянки із значенням 3,0.

Колегія суддів КАС ВС погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що невнесення відповідними службовими особами відомостей про земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:78:215:0011 не є підставою для застосування вказаного коефіцієнта із значенням 3,0.

В подальшому рішенням відповідача номер РВ-8000224672019 від 01 жовтня 2019 року ОСОБА_1 відмовлено у внесенні відомостей щодо коду КВЦПЗ із значенням 07.01. - для будівництва і обслуговування об`єктів рекреаційного призначення в зв`язку з невідповідністю заявленої ініціативи матеріалам формування, даним Державного земельного кадастру та рішенню Київської міської ради від 24 квітня 2003 року номер 411/571.

З даного приводу колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 1 Закону України «Про землеустрій» цільове призначення земельної ділянки - це використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до п. «б» частини другої статті 21 Закону номер 3613 «Про «Державний земельний кадастр» відомості про цільове призначення земельних ділянок вноситься до Державного земельного кадастру, зокрема, щодо виду використання земельної ділянки в межах певної категорії земель, на підставі відповідної документації із землеустрою, яка розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються: на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яким передбачено зміна її цільового призначення.

З матеріалів справи встановлено, що на підставі договору оренди 2003 року спірна земельна ділянка надана позивачу для будівництва зони відпочинку та пляжу з рятувальною станцією, що знаходиться в прибрежній смузі житлового масиву «Оболонь».

18. Судами під час розгляду справи зроблено висновок, що земельна ділянка кадастровий номер 8000000000:78:215:0011 відноситься саме до земель рекреаційного призначення, оскільки:

- вказана земельна ділянка розташована в прибережній захисній смузі, зоні рекреаційного призначення і її використання регламентується спеціальним режимом, визначеним статтями 19 50 51 Земельного кодексу України та статтею 85 Водного кодексу України;

- згідно пояснювальної записки до Проекту відведення земельної ділянки, вона вільна від забудови, на ній ростуть декоративні дерева та луг;

- відповідно до свідоцтва на право власності № 551-В від 15 квітня 2005 року, позивачем обслуговується розміщений на земельній ділянці водно-спортивний культурно-оздоровчий комплекс;

- за час використання земельної ділянки уповноважені державні органи неодноразово підтверджували функціональне використання даної земельної ділянки саме як землі рекреаційного оздоровчого призначення та встановлювали у нормативній грошовій оцінці коефіцієнт функціонального використання із значенням 0,50, що підтверджується наявним в матеріалах справи витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку, виданим Головним управлінням земельних ресурсів КМДА 01 січня 2004 року № Ю-27498/2004, та витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку Головного управління земельних ресурсів від 29 квітня 2004 року № 376;

- функціональне використання земельної ділянки як землі рекреаційного та оздоровчого призначення підтверджується і наданим ГУ Держгеокадастру у м. Києві Витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 29 лютого 2016 року №34-26-77775-1644730-16, яким застосовано коефіцієнт на функціональне використання землі із значенням 0,50.

19. Крім того використання даної земельної ділянки як землі рекреаційно оздоровчого призначення підтверджується наступним.

Судами встановлено, що у 2018 році за зверненням ОСОБА_1 . Київрадою проводиться відведення земельної ділянки, площею 0,05 га для обслуговування об`єктів транспортної інфраструктури (під`їздних шляхів) до існуючої земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:78:215:0011, по АДРЕСА_1 .

Згідно висновків Агенства водних ресурсів України від 07 листопада 2019 року номер 6714/9/11-18 та Управлінням екології та природних ресурсів КМДА від 02 жовтня 2018 року номер 077/1252 категорія цієї земельної ділянки - землі водного фонду з обмеженнями, встановленими для прибережних захисних смуг. Ця інформація підтверджується і довідкою з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, яка є невід`ємною частиною Державного земельного кадастру, виданою ГУ Держгеокадастру у м. Києві 12 червня 2018 року «запитувана земельна ділянка знаходиться в межах прибережної захисної смуги об`єкту водного фонду.

Відповідно до висновку департаменту містобудування та архітектури КМДА номер 18-1015-к: земельну ділянку надано для розміщення, експлуатації та обслуговування об`єктів транспортної інфраструктури - під`їздних шляхів до об`єкту рекреаційного призначення по АДРЕСА_1 . Аналогічна інформація міститься у висновку експертизи Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 27 листопада 2018 року.

Рішенням Київської міської ради від 28 березня 2002 року за номером 370/1804 затверджено Генеральний план міста Києва, в якому земельна ділянки за функціональним призначенням належить до території захисної зелені».

Отже, в наведених документах йде мова про відведення земельної ділянки для обслуговування об`єктів транспортної інфраструктури (під`їздних шляхів) до існуючої земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:78:215:0011, по АДРЕСА_1 , що є спірною земельною ділянкою у цій справі та визначається, як об`єкт рекреаційного призначення.

Так, згідно норм статті 50 Земельного кодексу України до земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів.

Відповідності до статті 51 Земельного кодексу України до земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об`єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об`єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об`єктів стаціонарної рекреації.

Стаття 19 Земельного кодексу України закріплює такі категорії земель: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; а також землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Віднесення земель до тієї чи іншої категорії згідно з частиною 1 статті 20 ЗК України здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Кожна категорія земель має узагальнене цільове призначення, що визначає специфіку її особливого правового режиму. Земельні ділянки, віднесені до однієї категорії, можуть використовуватися за різними видами цільового призначення.

Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів від 25 листопада 2016 року № 489 передбачає, що за основним цільовим призначенням землі поділяються на такі категорії: землі сільськогосподарського призначення (Секція А); землі житлової та громадської забудови (Секція В); землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення (Секція С); землі оздоровчого призначення (Секція D); землі рекреаційного призначення (Секція Е); землі історико-культурного призначення (Секція G); землі лісогосподарського призначення (Секція Н); землі водного фонду (Секція І); землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення (Секція J); землі запасу, резервного фонду та загального користування (Секція К).

За функцією використання землі поділяються на: землі сільськогосподарського призначення (01); землі житлової забудови (02); землі громадської забудови (03); землі природно-заповідного фонду (04); землі іншого природоохоронного призначення (05); землі оздоровчого призначення (06); землі рекреаційного призначення (07); землі історико-культурного призначення (08); землі лісогосподарського призначення (09); землі водного фонду (10); землі промисловості (11); землі транспорту (12); землі зв`язку (13); землі енергетики (14); землі оборони (15); землі запасу (16); землі резервного фонду (17); землі загального користування (18); для цілей підрозділів 16.00-18.00 та для збереження і використання земель природно-заповідного фонду (19).

Таким чином, поділ земель передбачено за цільовим призначенням і функцією використання, які не є тотожними.

Аналогічну правову позицію висловлено в постанові Верховного Суду від 14 серпня 2019 року у справі № 826/13259/18.

Згідно Наказу Державного комітету України із земельних ресурсів «Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель» від 23 липня 2010 року № 548 визначено Коди класифікації видів цільового призначення земель (КВЦПЗ) рекреаційного призначення: 07.01 Для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, 07.02 Для будівництва та обслуговування об`єктів фізичної культури і спорту, 07.03 Для індивідуального дачного будівництва, 07.04 Для колективного дачного будівництва, 07.05 Для цілей підрозділів 07.01-07.04 та для збереження та використання земель природно-заповідного фонду.

20. Отже, враховуючи наведені обставини та норми права колегія суддів КАС ВС дійшла висновку, що земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:78:215:0011 не може бути віднесена до земель житлової та громадської забудови, оскільки знаходиться в межах прибережної захисної смуги водного фонду і використовуються під водно-спортивний культурно-оздоровчий комплекс.

З огляду на викладене колегія суддів КАС ВС погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що звернення позивача про встановлення відповідного коду класифікації видів цільового призначення землі 07.01 (для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення) відбулось у відповідності до вимог чинного законодавства. Проте, відмова ГУ Держегокадастру у м. Києві у задоволенні заяви ОСОБА_1 та визначення категорії земель «землі житлової та громадської забудови» не відповідає дійсним обставинам справи та вимогам законодавства, оскільки спірна земельна ділянка відноситься та використовується, як земля рекреаційного призначення.

Під час розгляду справи не підтвердились доводи відповідача та правомірність його дій щодо застосування коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки із значенням 3 замість 0,50 при формуванні та видачі ОСОБА_1 витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки; щодо відмови у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру про код класифікації видів цільового призначення із значенням 07.01 - для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення земельної ділянки.

21. Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що судові рішення першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни їх відсутні.

22. Вирішуючи клопотання Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області про заміну відповідача у справі правонаступником, колегія суддів КАС ВС зазначає про таке.

На обґрунтування клопотання зазначено, що Постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2022 року №1015 «Деякі питання територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру» вирішено реорганізувати територіальний орган Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру - Головне управління Держгеокадастру у м. Києві шляхом його приєднання до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області.

Відповідно до пункту 2 зазначеної постанови правонаступником територіального органу, який реорганізується, є Головне управління Держгеокадастуру у м. Києві та Київській області.

Згідно із статтею 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

За такого правового регулювання колегія суддів КАС ВС дійшла висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про заміну відповідача у справі на процесуального правонаступника - Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області.

Зважаючи на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 52 341 343 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

Замінити Головне управління Держгеокадастру у м. Києві на його правонаступника - Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області.

Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 червня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2020 року справі № 640/20694/19 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Стрелець Т.Г.

Судді Стеценко С.Г.

Тацій Л.В.