02.12.2023

№ 640/26781/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 640/26781/21

адміністративне провадження № К/990/21063/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Тацій Л.В.,

суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г., -

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної регуляторної служби України (далі - ДРС) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2021 року (прийняте судом у складі судді Аблова Є.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2022 року (ухвалену судом у складі: головуючого судді Пилипенка О.Є., суддів: Глущенко Я.Б., Собківа Я.М.) у справі за позовом ДРС до Київської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення № 1529/5593 від 27 вересня 2018 року, -

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2021 року ДРС звернулася до адміністративного суду з позовом до Київської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення № 1529/5593 від 27.09.2018, в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської ради від 27 вересня 2018 року № 1529/5593 «Про встановлення обмеження продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових в м. Києві» (далі - Спірне рішення).

На обґрунтування позовних вимог зазначала про протиправність оскарженого рішення, оскільки таке суперечить положенням чинного законодавства та принципам державної регуляторної політики та завдає значної шкоди суб`єктам господарювання.

Позивач також вказував про безрезультатність звернення ДРС як уповноваженого органу до відповідача з пропозиціями привести оскаржуване рішення у відповідність до вимог закону, що, у свою чергу, зумовило звернення до суду з метою захисту порушених прав та інтересів суб`єктів господарювання, приведення регуляторного поля у відповідність до вимог закону та заниження безпідставного адміністративного тиску.

Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанцій

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2021 року відмовлено у задоволенні позову.

Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 12 липня 2022 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив із того, що позовна заява не містить обґрунтування порушення прав Державної регуляторної служби України, відомостей про зміну його правового становища або негативних наслідків, які, внаслідок дії оскаржуваного рішення, настали безпосередньо для нього, суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання протиправним та скасувати рішення Київської міської ради від 27 вересня 2018 року №1529/5593 «Про встановлення обмеження продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових в м. Києві».

Короткий зміст вимог касаційної скарги

09 серпня 2022 року ДРС звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить постановлені у цій справі судові рішення скасувати та прийняти нове рішення - про задоволення позову.

У скарзі посилається на те, що ДРС є спеціальним уповноваженим органом, який забезпечує належну реалізацію державної регуляторної політики всіма регуляторними органами, у тому числі органами місцевого самоврядування, з метою недопущення прийняття економічно недоцільних та неефективних регуляторних актів.

Неналежна реалізація регуляторної політики хоча б одним із регуляторних органів негативно впливає на загальнодержавний бізнес-клімат та суттєво знижує рівень ефективності та якісні показники роботи ДРС.

Посилається на те, що одним із повноважень ДРС, закріплених у Положенні про ДРС є вжиття в межах повноважень передбачених законом заходів щодо захисту прав та законних інтересів суб`єктів господарювання, порушених внаслідок дії регуляторних актів, а також для виконання покладених на ДРС завдань звернення до суду.

Посилається на те, що статтею 28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» передбачено, що міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень в спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Зазначає, що з метою виконання свого основного повноваження - захисту прав та законних інтересів суб`єктів господарювання, порушених внаслідок дії регуляторних актів, має право на звернення до суду з відповідним позовом.

Посилається на те, що пунктом 5 Спірного рішення доручено контролюючим органам рекомендувати вживати всі передбачені законодавством України необхідні заходи до суб`єктів господарювання м. Києва, які порушують встановлену цим рішенням заборону, шляхом звернення до відповідного органу з рекомендацією щодо позбавлення суб`єкта господарювання ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями. Проте така рекомендація суперечить вимогам Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності».

Пунктом 6 Спірного рішення рекомендовано здійснити проведення перевірок суб`єктів господарської діяльності м. Києва щодо виконання вимог цього рішення.

Проте органи місцевого самоврядування не наділені повноваженнями доручати та рекомендувати органам державного нагляду (контролю) здійснювати перевірки суб`єктів господарювання, що вказує на те, що відповідне положення оскаржуваного рішення суперечить положенням чинного законодавства.

Посилається на те, що судами допущено порушення норм процесуального права, оскільки неповно з`ясовано обставини справи.

Зазначає, що висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах відсутній.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.08.2022 визначено такий склад колегії суддів: головуючий суддя - ОСОБА_1., судді: Рибачук А.І., Стеценко С.Г.

Верховний Суд ухвалою від 29 серпня 2022 року відкрив касаційне провадження.

У зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 08 червня 2023 року № 622/0/15-23 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку» на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 13.06.2023 № 907/0/78-23 призначено повторний автоматизований розподіл судових справ та протоколом повторного автоматизованого розподілу судових справи між суддями визначено такий склад колегії: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Стеценко С.Г., Стрелець Т.Г., справу передано судді доповідачу.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

З метою впорядкування обігу алкогольних та слабоалкогольних напоїв і пива на території міста Києва, а також вирішення існуючої проблеми щодо збереження та зміцнення здоров`я дітей та молоді міста через обмеження обігу алкогольних, слабоалкогольних напоїв та пива на території м. Києва шляхом заборони їх реалізації з 23:00 до 10:00 години, Київська міська рада 27.09.2018 прийняла рішення № 1529/5593 «Про встановлення обмеження продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових в м. Києві».

На виконання вимог статей 9, 13 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» проект рішення Київської міської ради 15 червня 2018 року оприлюднений в мережі Інтернет за адресою: www.kyivcity.gov.ua для одержання зауважень та пропозицій від юридичних та фізичних осіб, їх об`єднань. Зауваження та пропозиції до проекту регуляторного акта приймались від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань протягом одного місяця з дня його оприлюднення, тобто до 15 липня 2018 року.

На виконання вимог статті 34 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2014 року № 634 Постійною комісією з питань торгівлі, підприємництва та регуляторної політики Київської міської ради забезпечено підготовку експертного висновку до проекту рішення, який разом з проектом, аналізом регуляторного впливу, М-Тестом, повідомленням про оприлюднення, додатками направлено до Державної регуляторної служби України листом від 26.07.2018 №08/286-271.

Державна регуляторна служба України листом від 28.08.2018 № 8520/0/20-18 надала пропозиції Постійній комісії з питань торгівлі, підприємництва та регуляторної політики Київської міської ради щодо удосконалення проекту регуляторного акта, відповідно до яких зазначено, зокрема, що розробником не доведено відповідність проекту рішення принципам державної регуляторної політики, зокрема, збалансованості - забезпечення у регуляторній діяльності балансу інтересів суб`єктів господарювання, громадян та держави, та ефективності - забезпечення досягнення внаслідок дії регуляторного акта максимально можливих позитивних результатів за рахунок мінімально необхідних витрат ресурсів; наданий розробником аналіз регуляторного впливу до проекту рішення не у повній мірі відповідає вимогам Методиці проведення аналізу впливу регуляторного акта, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 № 308 «Про затвердження методик проведення аналізу впливу та відстеження результативності регуляторного акта» із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1151 та ін.

За твердженнями відповідача, лист Державної регуляторної служби України про надання пропозицій щодо удосконалення проекту регуляторного акта - рішення Київської міської ради «Про встановлення обмеження продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових в м. Києві» розглянутий 12 вересня 2018 року на засіданні відповідальної постійної комісії Київської міської ради.

За результатом розгляду відповідальною постійною комісією Київської міської ради вирішено відхилити зауваження та пропозиції Державної регуляторної служби України від 28.08.2018 року № 8520/0/20-18 до проекту рішення Київської міської ради Про встановлення обмеження продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових в м. Києві (протокол № 14/73 засідання постійної комісії Київської міської ради з питань торгівлі, підприємництва та регуляторної політики).

З матеріалів справи також вбачається, що Державна регуляторна служба України листом від 12.04.2021 № 1833/0/20-21 звернулася до відповідача з пропозиціями щодо приведення рішення Київської міської ради від 27 вересня 2018 року №1529/5593 «Про встановлення обмеження продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових в м. Києві» у відповідність до вимог законодавства.

Оскільки пропозиції позивача щодо внесення змін до регуляторного акта не були враховані, а також, вважаючи його протиправним та таким, що суперечить принципам державної регуляторної політики та завдає значної шкоди суб`єктам господарювання, позивач звернуся до суду з даним позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у межах доводів касаційної скарги перевірив постановлені у цій справі судові рішення, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що з метою впорядкування обігу алкогольних та слабоалкогольних напоїв і пива на території міста Києва, а також вирішення існуючої проблеми щодо збереження та зміцнення здоров`я дітей та молоді міста через обмеження обігу алкогольних, слабоалкогольних напоїв та пива на території м. Києва шляхом заборони їх реалізації з 23:00 до 10:00 години, Київська міська рада 27.09.2018 року прийняла рішення № 1529/5593 «Про встановлення обмеження продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових в м. Києві».

На виконання вимог статті 34 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2014 року № 634 Постійною комісією з питань торгівлі, підприємництва та регуляторного політики Київської міської ради забезпечено підготовку експертного висновку до проекту рішення, який наряду з проектом, аналізом регуляторного впливу, М-Тестом, повідомленням про оприлюднення, додатками направлено до Державної регуляторної служби України листом від 26.07.2018 року № 08/286-271.

Державна регуляторна служба України листом від 28.08.2018 року № 8520/0/20-18 надала пропозиції Постійній комісії з питань торгівлі, підприємництва та регуляторного політики Київської міської ради щодо удосконалення проекту регуляторного акта, відповідно до яких зазначено, зокрема, що розробником не доведено відповідність проекту рішення принципам державної регуляторної політики, зокрема, збалансованості - забезпечення у регуляторній діяльності балансу інтересів суб`єктів господарювання, громадян та держави, та ефективності - забезпечення досягнення внаслідок дії регуляторного акта максимально можливих позитивних результатів за рахунок мінімального необхідних витрат ресурсів; наданий розробником аналіз регуляторного впливу до проекту рішення не у повній мірі відповідає вимогам Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 року № 308 «Про затвердження методик проведення аналізу впливу та відстеження результативності регуляторного акта» із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1151.

Суди також встановили, що Державна регуляторна служба України листом від 12.04.2021 № 1833/0/20-21 звернулася до відповідача з пропозиціями щодо приведення рішення Київської міської ради від 27 вересня 2018 року №1529/5593 «Про встановлення обмеження продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових в м. Києві» у відповідність до вимог законодавства.

Оскільки пропозиції позивача щодо внесення змін до регуляторного акта не були враховані, а також вважаючи його протиправним та таким, що суперечить принципам державної регуляторної політики та завдає значної шкоди суб`єктам господарювання, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суди першої та апеляційної інстанцій виходили із такого.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 7 Конституції України в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

Статтею 140 Конституції України визначено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон № 280/97-ВР).

Відповідно до статті 2 Закону № 280/97-ВР місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Відповідно до статті 4 Закону № 280/97-ВР місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах: народовладдя; законності; гласності; колегіальності; поєднання місцевих і державних інтересів; виборності; правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених цим та іншими законами; підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб; державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування; судового захисту прав місцевого самоврядування.

Статтею 5 Закону № 280/97-ВР визначена система місцевого самоврядування.

Так, система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.

Відповідно до статті 25 Закону № 280/97-ВР сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Пунктом 441 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлена виключна компетенція сільських, селищних, міських рад щодо прийняття рішення про встановлення заборони продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових суб`єктами господарювання (крім закладів ресторанного господарства) у визначений час доби в межах території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Так, відповідно до матеріалів справи, проект рішення Київської міської ради «Про встановлення обмеження продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових у м. Києві» включений пунктом 35 до Плану діяльності Київської міської ради з підготовки проектів регуляторних актів на 2018 рік, затверджений рішенням Київської міської ради від 20 грудня 2017 року № 702/3709 (із змінами і доповненнями).

На виконання статей 9, 13 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» проект рішення Київської міської ради 15 червня 2018 року був оприлюднений в мережі Інтернет за адресою: www.kyivcity.gov.ua для одержання зауважень та пропозицій від юридичних та фізичних осіб, їх об`єднань. Зауваження та пропозиції до проекту регуляторного акта приймались від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань протягом одного місяця з дня його оприлюднення, тобто до 15 липня 2018 року.

Статтею 34 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» встановлено, що відповідальна постійна комісія забезпечує підготовку експертного висновку щодо регуляторного впливу внесеного проекту регуляторного акта, який разом з цим проектом та підписаним аналізом регуляторного впливу подається до уповноваженого органу для підготовки у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку пропозицій щодо удосконалення проекту відповідно до принципів державної регуляторної політики.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 23 вересня 2014 року № 634, якою установлено, що:

пропозиції щодо удосконалення проекту регуляторного акта, який розробляється сільськими, селищними, міськими, районними у містах, районними та обласними радами і поданий Державній регуляторній службі України (далі - пропозиції), готуються зазначеною Службою на підставі підготовлених відповідно до вимог, визначених Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», експертного висновку відповідальної постійної комісії, утвореної відповідною радою, щодо регуляторного впливу проекту регуляторного акта та аналізу регуляторного впливу (у разі його підготовки);

у разі подання документів у неповному обсязі та/або їх оформлення з порушенням вимог, визначених Законом, Державна регуляторна служба не пізніше наступного робочого дня з дня їх одержання повідомляє про відмову в підготовці пропозицій з обґрунтуванням причин такої відмови та посиланням на відповідні нормативно-правові акти;

Державна регуляторна служба проводить аналіз поданих документів на відповідність вимогам статті 4 Закону та готує пропозиції з обґрунтованими зауваженнями та висновками (у разі їх наявності);

строк підготовки пропозицій не може бути більш як 20 робочих днів з дня одержання відповідних документів.

Керуючись зазначеними нормами відповідальною постійною комісією Київської міської ради забезпечено підготовку експертного висновку до проекту рішення, який в установленому порядку був направлений до Державної регуляторної служби України.

Лист Державної регуляторної служби України (вх. № 08/16011 від 05.09.2018) про надання пропозицій щодо удосконалення проекту регуляторного акта - рішення Київської міської ради «Про встановлення обмеження продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових в м. Києві» був розглянутий 12 вересня 2018 року на засіданні відповідальної постійної комісії Київської міської ради.

За результатом розгляду, відповідальною постійною комісією Київської міської ради, було вирішено відхилити зауваження та пропозиції Державної регуляторної служби України від 28.08.2018 № 8520/0/20-18 до проекту рішення Київської міської ради «Про встановлення обмеження продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових в м. Києві» (протокол № 14/73 засідання постійної комісії Київської міської ради з питань торгівлі, підприємництва та регуляторної політики).

Частиною сьомою статті 34 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» встановлено, що при представленні на пленарному засіданні сесії ради проекту регуляторного акта голова відповідальної постійної комісії доповідає висновки цієї постійної комісії про відповідність проекту регуляторного акта вимогам статей 4 та 8 цього Закону, а також пропозиції уповноваженого органу разом з рішенням постійної комісії щодо їх врахування.

Отже, згідно з вказаними вище положеннями чинного законодавства, пропозиції Державної регуляторної служби України щодо удосконалення проекту регуляторного акта не є обов`язковими для врахування й відхилення яких не є підставою для припинення подальшого розгляду та прийняття проекту регуляторного акта на пленарному засіданні сесії ради.

Щодо доводів про необхідність внесення змін до пункту 5 Спірного рішення, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до статті 1 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» регуляторний акт - це:

прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання;

прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом.

Таким чином, на пункт 5 рішення Київської міської ради від 27.09.2018 року № 1529/5593 не розповсюджуються норми Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», оскільки відсутні адміністративні відносини між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання, останні є рекомендацією Київської міської ради контролюючим органам м. Києва.

Суди також зазначили, що Методика проведення аналізу впливу та відстеження результативності регуляторного акта, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 року № 308 із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 року № 1151.

Як наголошено відповідачем та не спростовано позивачем у справі, задля визначення впливу запропонованого регулювання на суб`єктів малого підприємництва та визначення детального переліку процедур, виконання яких необхідно для здійснення регулювання, розробником були проведені відповідні консультації у період з 02 квітня по 23 травня 2018 року, за результатами яких підготовлено розрахунок витрат суб`єктів господарювання на виконання вимог регулювання.

Як встановлено судами, єдиним зауваженням Державної регуляторної служби України до аналізу регуляторного акта було те, що не проведено розрахунків «прямих» витрат, які понесуть суб`єкти малого підприємництва.

Відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 № 308 оцінка «прямих» витрат суб`єктів малого підприємництва на виконання регулювання передбачає:

придбання необхідного обладнання (пристроїв, машин, механізмів); процедури повірки та/або постановки на відповідний облік у визначеному органі державної влади чи місцевого самоврядування;

процедури експлуатації обладнання (експлуатаційні витрати - витратні матеріали);

процедури обслуговування обладнання (технічне обслуговування).

Рішенням Київської міської ради не передбачено жодного регулювання, який би зобов`язував суб`єктів малого підприємництва здійснювати витрати, що перелічені вище.

З огляду на викладене, аналіз регуляторного впливу підготовлений відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 року № 308.

Разом із тим, як встановлено судами, відповідно до Графіка відстежень результативності регуляторних актів Київської міської ради (діючих з 2011 року) на 2019 рік, який оприлюднений на офіційному веб-порталі Києва в підрозділі «Відстеження результативності регуляторних актів» розділу «Регуляторна діяльність», у 2019 році проведено заходи по повторному відстеженню результативності регуляторного акта - рішення Київської міської ради від 27.09.2018 № 1529/5593.

За результатом проведеного відстеження результативності регуляторного акта було визначено, що ступень досягнення цілей є високим, оскільки реалізація рішення Київської міської ради від 27.09.2018 року № 1529/5593 дозволило врегулювати питання щодо впливу алкоголізму на суспільство дотримання правил тиші в населених пунктах і громадських місцях та захисту населення від шкідливого впливу шуму, а також зниження рівня злочинності шляхом проведення заходів з обмеження продажу алкогольних, слабоалкогольних напоїв та пива на території міста Києва.

Отже, суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано не встановили протиправності спірного рішення.

Також суди першої й апеляційної інстанцій правильно послалися на те, що обов`язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушених саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

Втім, з урахуванням вказаного вище, суди попередніх інстанцій обґрунтовано зазначили, що позовна заява не містить обґрунтування порушення прав позивача, відомостей про зміну його правового становища або негативних наслідків, які, внаслідок дії оскаржуваного рішення, настали безпосередньо для нього, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували наведені висновки судів. У ній також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки апеляційного суду та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведеного аргументу.

В аспекті наведеного слід зазначити, що відповідно до статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи наведене, Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 343 349 350 355 356 359 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної регуляторної служби України залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2022 року - без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.В. Тацій

Судді : С.Г. Стеценко

Т.Г. Стрелець