№ 640/37134/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 640/37134/21

адміністративне провадження № К/990/14350/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом Повного товариства «Велта П.М.С.Г. «Гарант-Сервіс» до Державної митної служби України, Енергетичної митниці Державної митної служби України, за участю третіх осіб: Proton Energy Group SA, Товариства з обмеженою відповідальністю «Прикарпатзахідтранс» про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішень, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Повного товариства «Велта П.М.С.Г. «Гарант-Сервіс» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2022 року (прийняту в складі: головуючого судді Арсірій Р.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2023 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Єгорової Н.М., суддів Сорочка Є.О., Федотова І.В.)

УСТАНОВИВ

І. Суть спору

1. Повне товариство "Велта П.М.С.Г. "Гарант-Сервіс" ( далі- позивач, товариство) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києві з позовом (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) до Державної митної служби України ( далі - відповідач 1, митний орган), Енергетичної митниці Державної митної служби України ( далі - відповідач 2, митний орган) в якому просило суд:

- визнати протиправною бездіяльність Енергетичної митниці Держмитслужби, яка виразилась у невивільненні Індивідуальних (одноразових) фінансових гарантій, виданих ПТ "Велта П.М.С.Г. "Гарант Сервіс" на користь Енергетичної митниці Держмитслужби за зобов`язаннями ТОВ "Прпкарпатзахідтранс" Індивідуальні (одноразові) фінансові гарантії: від 11 листопада 2020 року №0274-00132-01-111120, №0274-00133-01-111120, №0274-00134-01-111120, від 30 листопада 2020 року №0274-00142-01-301120, від 07 грудня 2020 року №0274-00151-01-071220, від 15 січня 2021 року №0274-00163-01-150121, №0274-00164-01-150121, №0274-00165-01-150121, №027400166-01-150121, від 14 грудня 2020 року № 0274-00155-01-141220, № 0274-00157-01-141220, № 0274-00158-01-141220, № 0274-00160-01-141220, № 0274-00161-01-141220, від 18 січня 2021 року №0274-00167-01-180121, № 0274-00168-01-180121, від 19 січня 2021 року № 0274-00169-01-190121, № 0274-00170-01-190121, № 0274-00171-01-190121, від 21 січня 2021 року № 0274-00172-01-210121, № 0274-00173-01-210121, від 02 лютого 2021 року №0274-00174-01-020221, №0274-00175-01-020221, № 0274-00176-01-020221, № 0274-00177-01-020221, № 0274-00178-01-020221;

- зобов`язати Енергетичну митницю Держмитслужби вивільнити Індивідуальні (одноразові) фінансові гарантії від 11 листопада 2020 року №0274-00132-01-111120, №0274-00133-01-111120, №0274-00134-01-111120, від 30 листопада 2020 року №0274-00142-01-301120, від 07 грудня 2020 року №0274-00151-01-071220, від 15 січня 2021 року №0274-00163-01-150121, №0274-00164-01-150121, №0274-00165-01-150121, №027400166-01-150121, від 14 грудня 2020 року № 0274-00155-01-141220, № 0274-00157-01-141220, № 0274-00158-01-141220, № 0274-00160-01-141220, № 0274-00161-01-141220, від 18 січня 2021 року №0274-00167-01-180121, № 0274-00168-01-180121, від 19 січня 2021 року № 0274-00169-01-190121, № 0274-00170-01-190121, № 0274-00171-01-190121, від 21 січня 2021 року № 0274-00172-01-210121, № 0274-00173-01-210121, від 02 лютого 2021 року №0274-00174-01-020221, №0274-00175-01-020221, № 0274-00176-01-020221, № 0274-00177-01-020221, № 0274-00178-01-020221, видані ПТ "Велта П.М.С.Г. "Гарант Сервіс" на користь Енергетичної митниці Держмитслужби за зобов`язаннями ТОВ "Прикарпатзахідтранс" та внести відповідні відомості до Єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів України;

- визнати протиправними дії (рішення) Енергетичної митниці Держмитслужби щодо складання Вимог про сплату належної суми митних платежів за гарантією від 10 грудня 2021 року № 2, № 3, № 4, № 5, № 6, № 7, № 8, №9, №10, №11, №12, №13, №14, №15, №16, №17, №18, №19, №20, №21, №22, №23, №24, №25, №26, №27 та скасувати Вимоги про сплату належної суми митних платежів за гарантіями, виданими ПТ "Велта П.М.С.Г. "Гарант Сервіс" від 10 грудня 2021 року № 2, № 3, № 4, № 5, № 6, № 7, № 8, №9, №10, №11, №12, №13, №14, №15, №16, №17, №18, №19, №20, №21, №22, №23, №24, №25, №26, №27.

- визнати протиправним і скасувати рішення Держмитслужби, оформлене листом від 11 січня 2022 року № 08-1/17-03/13/136 про припинення в односторонньому порядку Угоди від 22 листопада 2012 року № 770 про надання фінансових гарантій митним органам незалежним фінансовим посередником, укладеної між ПП "Велта П.М.С.Г. "Гарант-Сервіс" та Державною митною службою України.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що до закінчення строку доставки за періодичними митними деклараціями, який складає 180 днів з дати їх видачі, Енергетичною митницею були прийняті нові періодичні митні декларації на той самий товар у зв`язку з чим припинено режим "транзит" за первісними періодичними митними деклараціями, а товар задекларовано в інший режим "транзит" з іншими строками доставки, який має обчислюватись за новими періодичними митними деклараціями, тому видані позивачем гарантії по первісних періодичних митних деклараціях підлягали вивільненню з підстав завершення одного митного режиму та поміщення товару у новий митний режим. Крім того, нові періодичні митні декларації було гарантовано новими гарантіями позивача.

2.1. У нових періодичних митних деклараціях (ПМД №2) найменування та номенклатура, обсяг товарів, дані відправника та одержувача, реквізити супровідних документів на товари повністю співпадають з даними первісних періодичних митних декларацій (ПМД №1), а у даних графи 44 ПМД №2 міститься пряме посилання на реквізити ПМД №1 на кожну партію товару.

2.2. Також зазначив про дотримання митного режиму "транзит" товару що перебував у 43 ділянці нафтопродуктопроводу, оскільки подання декларантом додаткових митних декларацій типу ТР 80 ДР є підставою для завершення митного режиму "транзит", а відтак підставою для вивільнення гарантій. Крім того наголосив, що відповідачем не було проведено фактичний контроль, не перевірялась фактична кількість товару та його фізико-хімічні властивості, а тому доводи останнього про те, що саме ті товари, щодо яких було подано додаткові декларації досі перебувають на території України є недоведеними належними доказами.

ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2022 року, залишеним без змін постановою шостого апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2023 року у задоволенні адміністративного позову Повного товариства "Велта П.М.С.Г. "Гарант-Сервіс" відмовлено повністю.

4. Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що 31-денний строк транзиту товарів, що знаходяться в 42 та 43 ділянці нафтопродуктопроводу "Самара-західний напрямок" задекларований за усіма ПМД станом на дату набрання чинності постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 05 липня 2021 року № 1083 "Про зупинення дії ліцензії з транспортування нафтопродуктів магістральним трубопроводом, виданої ТОВ "Прикарпатзахідтранс" уже був порушений, а отже гарантійний випадок настав до настання форс-мажору за Угодою від 22 листопада 2012 року № 770, а 31-денний строк транзиту абсолютної більшості товарів задекларованих за ПМД №UA903100/2020/1027, UA903100/2020/1028, UA903100/2020/1029, UA903100/2020/1124, UA903100/2020/1156, UA903100/2021/18, UA903100/2021/19, UA903100/2021/20, UA903100/2020/1189, UA903100/2020/1190, UA903100/2020/1191, UA903100/2020/1193, UA903100/2020/1195, UA903100/2021/40, UA903060/2021/65, UA903060/2021/71, UA903060/2021/72, UA903060/2021/73 закінчився ще до арешту трубопроводу згідно ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23 лютого 2021 року у справі № 991/1285/21.

III. Провадження в суді касаційної інстанції

5. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції позивач подав касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2023 року у справі №640/37134/21 та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

6. Підставою касаційного оскарження товариство зазначило пункт 1, 3, 4 частини четвертої статті 328 КАС України.

6.1. Товариство зазначає, що на даний час відсутній правовий висновок Верховного Суду щодо застосування частини 4 статті 260 Митного кодексу України у взаємозв`язку з пункту 5 частини 1 статті 95 Митного кодексу України в частині обчислення граничного строку транзитного переміщення товарів, які переміщуються саме за періодичною митною декларацією трубопровідним транспортом.

Позивач акцентує, що висновок суду про відмову у позові в цій частині ґрунтується на застосуванні судами положень пункту 5 частини 1 статті 95 Митного кодексу України відповідно до якої строк транзитного перевезення трубопровідним транспортом складає 31 добу.

Водночас, відповідно до частини 4 статті 260 Митного кодексу України Періодична митна декларація може подаватися на регулярне переміщення через митний кордон України товарів однією і тією ж особою на одних і тих же умовах та підставах протягом не більше 180 днів та під зобов`язання про подання додаткової декларації на товари, переміщені за періодичною митною декларацією протягом попереднього календарного місяця, у порядку та на умовах, установлених Кабінетом Міністрів України.

Позивач посилається на те, що до вказаних правовідносин строк транзитного переміщення повинен обчислюватись виходячи зі строків, установлених частиною 4 статті 260 МК України, як спеціальної норми, по відношенню до пункту 5 частини 1 статті 95 МК України.

На підтвердження того, що строком транзитного переміщення товарів на підставі періодичної митної декларації є саме 180 днів, а не 31 доба свідчить пункт 23 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 450 "Питання, пов`язані із застосуванням митних декларацій", якою встановлено, що пропуск товарів через митний кордон України за періодичною митною декларацією може здійснюватися з моменту її оформлення митним органом протягом строку її дії у межах кількості товарів, зазначеної в періодичній митній декларації.

Також, на підтвердження того, що до вказаних правовідносин має застосовуватись 180 денний строк свідчать відомості, зазначені у графі D/J періодичних митних декларацій, з яких вбачається зазначення дат доставки товарів, які відповідають саме 180 денному строку. І той факт, що періодичні митні декларації зі строком доставки строком 180 днів були прийняті митним органом про що свідчать відмітки у графі D/J підтверджують законність поведінки декларанта, якщо він виходить з того, що митним органом погоджено транзит за періодичними митним деклараціями в межах 180 денного строку.

З огляду на вищевикладене, Позивач звертає увагу на те, що з графи D/J «Відмітки митного органу відправлення/призначення» Митних декларацій та наданих позивачем фінансових гарантій вбачається, що для здійснення переміщення товарів, поміщених в митний режим транзиту Енергетичною митницею було встановлено строк доставки (термін транзиту) у період з 10.06.2021р. до 31.07.2021р.

Встановлений і зазначений у періодичних митних деклараціях та фінансових гарантіях строк доставки (10.06.2021-31.07.2021р.) зумовлений специфікою саме такого виду митної декларації, як періодична.

Отже, помилковість підходу у застосуванні п.5 ч.1 статті 95 МК України до спірних правовідносин полягає у тому, що судами першої та апеляційної інстанцій не враховано особливості застосування періодичних митних декларацій, які визначаються статтею 260 Митного кодексу України та Положенням про митні декларації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 450.

6.2. Застосування норми права без застосування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 20.03.2019р. №807/2335/15, від 26.07.2022р. № 815/2656/17, від 03.03.2020р. № 803/1208/17, від 20.08.2020р. № 826/1439/18, а саме положення статті 264 МК України передбачають вичерпний перелік дій, які має право здійснити митний орган після отримання митної декларації.

Позивач звертає увагу на те, що суд апеляційної інстанції не врахував дії Енергетичної митниці у сукупності, які прямо свідчать про те, що Енергетична митниця вчинила дії, які свідчать про згоду з новим декларуванням товарів, оскільки була обізнана з фактичними обставинами, які зумовлювали неможливість транспортування нафтопродуктів, а саме наявністю ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.02.2021р. про арешт із забороною використання нафтопродуктопроводу «Самара-Західний напрямок».

Подання нових фінансових гарантій на суму 510 335 221,30 грн. з одночасною дією попередніх гарантій на суму 1 343 514 710,33 грн., які у сукупності перевищували граничну суму, встановлену п. 2.3.1 Угоди № 770 від 22.11.2012р. давали підстави Енергетичній митниці відмовити у прийнятті нових фінансових гарантій і, як наслідок прийнятті нових ПМД, проте такі дії Енергетичною митницею вчинені не були.

За вказаних обставин, які встановлені судами, але не враховані під час ухвалення оскаржуваних рішень, убачається, що Енергетична митниця вчинила дії, які свідчать про поміщення товарів у інший митний режим, а саме новий режим транзиту з 31.05.2021р. та 08.06.2021р. відповідно.

За таких обставин, фінансові гарантії Позивача, видані до попередніх ПМД підлягали вивільненню з підстав, передбачених частиною першою статті 120, частиною третьою, одинадцятою статті 311 МК України.

Не застосувавши висновки Верховного Суду у справах №807/2335/15 від 20.03.2019р., № 815/2656/17 від 26.07.2022р., № 803/1208/17 від 03.03.2020р., № 826/1439/18 від 20.08.2020р. у яких містяться висновки застосування ст. 4 264 МК України щодо підстав виникнення обов`язку виконання митних формальностей, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що у Енергетичної митниці були відсутні підстави для виконання будь-яких митних формальностей з товарами на підставі цих ПМД №2, що призвело до ухвалення незаконного рішення.

6.3. Позивач наголошував, про дотримання митного режиму "транзит" товару що перебував у 43 ділянці нафтопродуктопроводу, оскільки подання декларантом додаткових митних декларацій типу ТР 80 ДР є підставою для завершення митного режиму "транзит", а відтак підставою для вивільнення гарантій. Крім того, що відповідачем не було проведено фактичний контроль, не перевірялась фактична кількість товару та його фізико-хімічні властивості, а тому доводи останнього про те, що саме ті товари, щодо яких було подано додаткові декларації досі перебувають на території України є недоведеними належними доказами.

7. У відзиві на касаційну скаргу відповідачі проти її доводів заперечують, уважають, що суд першої та апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог та просить відмовити у задоволенні касаційної скарги.

8. 07 вересня 2023 року справа №640/37134/21 надійшла на адресу Верховного Суду.

IV. Установлені судами фактичні обставини справи

9. Суди попередніх інстанцій установили, що між ТОВ "Прикарпатзахідтранс" (виконавець), Інтернешнал ТРЕЙДИНГ ПАРТНЕРС АГ (гарант) та Proton Energy Group SA (вантажовідправник) 14 лютого 2020 року укладено договір № 46/12-2020 про постачання послуг із транспортування нафтопродуктів, згідно яким Виконавець ТОВ "Прикарпатзахідтранс" надає вантажовідправнику Proton Energy Group SA послуги з транспортування нафтопродуктопроводом "Самара-Західний напрямок" територією України нафтопродуктів, що належать Вантажовідправнику на праві власності або іншій законній підставі, а вантажовідправник зобов`язується їх прийняти і оплатити (пп. 1.1 договору).

10. Між ТОВ "Прикарпатзахідтранс", Proton Energy Group SA та Повним товариством "Велта П.М.С.Г Гарант-Сервіс" (Гарант) було укладено договір від 16 серпня 2019 року № 0274-ТР/19, згідно з яким позивач зобов`язується надавати Фінансові гарантії у випадках, передбачених чинним законодавством України і діє в якості незалежного фінансового посередника уповноваженим Державною митною службою України на надання митним органам фінансових гарантій у відповідності до угоди № 770 від 22 листопада 2012 року про надання фінансових гарантій митним органам незалежним фінансовим посередником.

11. Протягом грудня 2020 - лютого 2021 року Енергетичній митниці Держмитслужби було подано до митного оформлення періодичні митні декларації (далі також - ПМД) типу TP 80 РР від 14 грудня 2020 року № № UA903100/2020/1189, UA903100/2020/1190, UA903100/2020/1191, від 15 грудня 2020 року UA903100/2020/1193, UA903100/2020/1195, від 21 січня 2021 року UA903400/2021/39, UA903100/2021/40, від 02 лютого 2021 року UA903100/2021/100, від 18 січня 2021 року UA903060/2021/65, від 19 січня 2021 року UA903060/2021/71, UA903060/2021/72, UA903060/2021/73, від 02 лютого 2021 року UA903060/2021/206, UA903060/2021/207, від 11 листопада 2020 року UA903100/2020/1027, UA903100/2020/1028, UA903100/2020/1029, від 30 листопада 2020 року UA903100/2020/1124, від 07 грудня 2020 року UA903100/2020/1156, від 15 січня 2021 року UA903100/2021/18, UA903100/2021/19, UA903100/2021/20, UA903100/2021/21, від 18 січня 2021 року UA903100/2021/29, від 02 лютого 2021 року UA903100/2021/98, UA903100/2021/99, UA903100/2021/100, за якими задекларовано нафтопродукти (Важкі дистиляти, газойлі, паливо дизельне), які заявлені в митний режим транзит, відправник - ПАО "НК "Роснефть", одержувачем - Proton Energy Group SA, особи відповідальні за фінансове врегулювання ТОВ "Прикарпатзахідтранс" та ПТ "Велта П.М.С.Г Гарант-Сервіс", перевізник - ТОВ "Прикарпатзахідтранс".

12. Як установлено судом першої інстанції згідно з періодичними митними деклараціями:

- від 14 грудня 2020 року № UA903100/2020/1189 заявлена кількість 698 251 кг. 14 грудня 2020 року фактично ввезено в кількості 698 251 кг.;

- від 14 грудня 2020 року № UA903100/2020/1190 заявлена кількість 6 362 216 кг. 15 грудня 2020 року фактично ввезено в кількості 6 362 216 кг.;

- від 14 грудня 2020 року № UA903100/2020/1191 заявлена кількість 373 308 кг. 19 грудня 2020 року фактично ввезено в кількості 373 308 кг.;

- від 15 грудня 2020 року № UA903100/2020/1193 заявлена кількість 9 979 196 кг. 28 грудня 2020 року фактично ввезено в кількості 9 971 679 кг.;

- від 15 грудня 2020 року № UA903100/2020/1195 заявлена кількість 3 938 656 кг. 19 грудня 2020 року фактично ввезено в кількості 3 938 656 кг.;

- від 21 січня 2021 року № UA903100/2021/39 заявлена кількість 9 859 581 кг. 04 лютого 2021 фактично ввезено в кількості 9 748 329 кг.;

- від 21 січня 2021 року UA903100/2021/40 заявлена кількість 122 036 кг. 21 січня 2021 року фактично ввезено в кількості 122 036 кг.;

- від 02 лютого 2021 року UA903100/2021/100 заявлена кількість 4 973 766 кг. в строк 07 лютого 2021 року фактично ввезено в кількості 4 971 729 кг.;

- від 18 січня 2021 року № UA903060/2021/65 заявлена кількість 8 664 124 кг. в строк 21 січня 2021 року фактично ввезено в кількості 8 661 702 кг.;

- від 19 січня 2021 року № UA903060/2021/71 заявлена кількість 339 293 кг. в строк 21 січня 2021 року фактично ввезено в кількості 339 293 кг;

- від 19 січня 2021 року № UA903060/2021/72 заявлена кількість 961 269 кг. в строк 21 січня 2021 року фактично ввезено в кількості 961 269 кг.;

- від 19 січня 2021 року ПМД № UA903060/2021/73 заявлена кількість 14 515 кг. в строк 21 січня 2021 року фактично ввезено в кількості 14 515 кг.;

- від 02 лютого 2021 року № UA903060/2021/206 заявленій кількість 6 696 670 кг. в строк 09 лютого 2021 року фактично ввезено в кількості 3 462 637 кг.;

- від 02 лютого 2021 року № UA903060/2021/207 заявлена кількість 13 249 688 кг в строк 09 лютого 2021 року фактично ввезено в кількості 13 249 589 кг. (надалі - товари, що знаходяться в 42 ділянці нафтопродуктопроводу) - переміщені на митну територію України.

13. Задекларований згідно з періодичними митними деклараціями за:

- від 11 листопада 2020 року № UA903100/2020/1027 товар, що був ввезений через ПС ЗР (згідно щоденної інформації наданої перевізником) 17 листопада 2020 року в подальшому розміщений на МС ЛВДС 5С 17 листопада 2020 року та відкачаний з МС ЛВДС 5С 21 листопада 2020 року;

- від 11 листопада 2020 року № UA903100/2020/1028 товар, що був ввезений через ПС ЗР (згідно щоденної інформації наданої перевізником) 19 листопада 2020 року в подальшому розміщений на МС ЛВДС 5С 02 грудня 2020 року та відкачаний з МС ЛВДС 5С 07 грудня 2020 року;

- від 11 листопада 2020 року № UA903100/2020/1029 товар, що був ввезений через ПС ЗР (згідно щоденної інформації наданої перевізником) 14 листопада 2020 року в подальшому розміщений на МС ЛВДС 5С 21 листопада 2020 року та відкачаний з МС ЛВДС 5С 06 грудня 2020 року;

- від 30 листопада 2020 року № UA903100/2020/1124 товар, що був ввезений через ПС ЗР (згідно щоденної інформації наданої перевізником) 02 грудня 2020 року в подальшому розміщений на МС ЛВДС 5С 04 грудня 2020 року та відкачаний з МС ЛВДС 5С 20 січня 2021 року;

- від 07 грудня 2020 року № UA903100/2020/1156 товар, що був ввезений через ПС ЗР (згідно щоденної інформації наданої перевізником) 07 грудня 2020 року в подальшому розміщений на МС ЛВДС 5С 12 грудня 2020 року та відкачаний з МС ЛВДС 19 січня 2021 року;

- від 15 січня 2021 року № UA903100/2021/18 товар, що був ввезений через ПС ЗР (згідно щоденної інформації наданої перевізником) 16 січня 2021 року в подальшому розміщений на МС ЛВДС 5С 17 січня 2021 року та відкачаний з МС ЛВДС 5С 19 січня 2021 року;

- від 15 січня 2021 року № UA903100/2021/19 товар, що був ввезений через ПС ЗР (згідно щоденної інформації наданої перевізником) 17 січня 2021 року в подальшому розміщений на МС ЛВДС 5С 17 січня 2021 року та відкачаний з МС ЛВДС 19 січня 2021 року;

- від 15 січня 2021 року № UA903100/2021/20 товар, що був ввезений через ПС ЗР (згідно щоденної інформації наданої перевізником) 17 січня 2021 року в подальшому розміщений на МС ЛВДС 5С 19 січня 2021 року та відкачаний з МС ЛВДС 5С 21 січня 2021 року;

- від 15 січня 2021 року № UA903100/2021/21 товар, що був ввезений через ПС ЗР (згідно щоденної інформації наданої перевізником) 19 січня 2021 року в подальшому розміщений на МС ЛВДС 5С 20 січня 2021 року та відкачаний з МС ЛВДС 5С за результатами фактичного контролю переміщений на митну територію України 21 січня 2021 року;

- від 18 січня 2021 року № UA903100/2021/29 товар, що був ввезений через ПС ЗР (згідно щоденної інформації наданої перевізником) 20 січня 2021 року в подальшому розміщений на МС ЛВДС 5С 21 січня 2021 року та відкачаний з МС ЛВДС 5С 07 лютого 2021 року;

- від 02 лютого 2021 року № UA903100/2021/98 товар, що був ввезений через ПС ЗР (згідно щоденної інформації наданої перевізником) 03 лютого 2021 року в подальшому розміщений на МС ЛВДС 5С 04 лютого 2021 року та відкачаний з МС ЛВДС 06 лютого 2021 року;

- від 02 лютого 2021 року № UA903100/2021/99 товар, що був ввезений через ПС ЗР (згідно щоденної інформації наданої перевізником) 06 лютого 2021 року в подальшому розміщений на МС ЛВДС 5С 08 лютого 2021 року та відкачаний з МС ЛВДС 15 лютого 2021 року;

- від 02 лютого 2021 року № UA903100/2021/100 товар, що був ввезений через ПС ЗР (згідно щоденної інформації наданої перевізником) 02 лютого 2021 року в подальшому розміщений на МС ЛВДС 5С 08 лютого 2021 року та відкачаний з МС ЛВДС 5С 15 лютого 2021 року (далі - товар, що знаходиться в 43 ділянці нафтопродуктопроводу) - за результатами фактичного контролю переміщені через митний кордон України та є такими що знаходиться на митній території України.

14. Перед переміщенням на митну територію України товарів за митними деклараціями, позивачем було надано Енергетичній митниці Держмитслужби одноразові фінансові гарантії від 11 листопада 2020 року №0274-00132-01-111120, №0274-00133-01-111120, №0274-00134-01-111120, від 30 листопада 2020 року №0274-00142-01-301120, від 07 грудня 2020 року №0274-00151-01-071220, від 15 січня 2021 року №0274-00163-01-150121, №0274-00164-01-150121, №0274-00165-01-150121, №027400166-01-150121, від 14 грудня 2020 року № 0274-00155-01-141220, № 0274-00157-01-141220, № 0274-00158-01-141220, № 0274-00160-01-141220, № 0274-00161-01-141220, від 18 січня 2021 року №0274-00167-01-180121, № 0274-00168-01-180121, від 19 січня 2021 року № 0274-00169-01-190121, № 0274-00170-01-190121, № 0274-00171-01-190121, від 21 січня 2021 року № 0274-00172-01-210121, № 0274-00173-01-210121, від 02 лютого 2021 року №0274-00174-01-020221, №0274-00175-01-020221, № 0274-00176-01-020221, № 0274-00177-01-020221, № 0274-00178-01-020221 (далі - фінансові гарантії), згідно з якими позивач зобов`язався сплатити до Державного бюджету України митні платежі у разі порушення ТОВ "Прикарпатзахідтранс", зобов`язань, що випливають з митних процедур оформлення митним органом періодичної митної декларації.

15. За результатами фактичного контролю Енергетичною митницею встановлено, що товар задекларований за вищевказаними періодичними митними деклараціями, та переміщений на митну територію України в 31-денний строк не був вивезений за межі митної території України в повному обсязі та в кількості в якій він був завезений на митну територію України, а саме:

- по 42 ділянці нафтопродуктопроводу "Самара-Західний напрямок" 51 082 532 кг;

- по 43 ділянці нафтопродуктопроводу "Самара-Західний напрямок" 79 114 131 кг.

16. У зв`язку з вище викладеним Енергетичною митницею Державної митної служби України складено акти про настання гарантійного випадку від 10 грудня 2021 року №2, №3, №4, №5, №6, №7, №8, №9, №10, №11, №12, №13, №14, №15, №16, №17, №18, №19, №20, №21, №22, №23, №24, №25, №26, № 27 та вимоги про сплату належної суми митних платежів за гарантією від 10 грудня 2021 року № 2, № 3, № 4, № 5, № 6, № 7, № 8, №9, №10, №11, №12, №13, №14, №15, №16, №17, №18, №19, №20, №21, №22, №23, №24, №25, №26, №27.

17. Уважаючи протиправною бездіяльність, дії та рішення відповідачів позивач звернувся до суду з позовом.

V. Позиція Верховного Суду

18. Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

19. Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

20. Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

21. За правилами частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

22. Згідно з частиною першою статті 90 Митного кодексу України транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

23. Відповідно до частини першої статті 93 Митного кодексу України товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні: 1) перебувати у незмінному стані, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування і зберігання; 2) не використовуватися з жодною іншою метою, крім транзиту; 3) бути доставленими у орган доходів і зборів призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу; 4) мати неушкоджені засоби забезпечення ідентифікації у разі їх застосування.

24. Пунктом 1 частини першої статті 95 Митного кодексу України встановлено строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту, зокрема, для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

25. Пунктом 5 частини першої статті 95 МК України встановлено, що строк транзитного перевезення для трубопровідного транспорту становить 31 доба.

26. За змістом статті 102 Митного кодексу України митний режим транзиту завершується вивезенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, за межі митної території України. Таке вивезення здійснюється під контролем органу доходів і зборів призначення (частина перша).

27. Для завершення митного режиму транзиту особою, відповідальною за дотримання вимог митного режиму, до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу, органу доходів і зборів призначення повинні бути представлені товари, поміщені у митний режим транзиту, та митна декларація або інший документ, визначений статтею 94 цього Кодексу (частина п`ята).

28. Орган доходів і зборів призначення після представлення товарів, поміщених у митний режим транзиту, та митної декларації або іншого документа, визначеного статтею 94 цього Кодексу, перевіряє дотримання вимог, установлених законодавством України з питань державної митної справи до переміщення товарів у митному режимі транзиту, та виконує митні формальності, необхідні для завершення митного режиму транзиту (частина шоста).

29. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 306 Митного кодексу України одним із способів забезпечення сплати митних платежів є фінансові гарантії.

30. Частиною першою статті 307 Митного кодексу України визначено, що юридичні особи, які мають намір виступати гарантом забезпечення особою своїх зобов`язань перед органами доходів і зборів України зі сплати митних платежів, уповноважуються на це і вносяться до реєстру гарантів у порядку, визначеному цим розділом.

31. За положеннями частини другої статті 307 та частини третьої статті 314 Митного кодексу України взаємовідносини між центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та гарантами регулюються на підставі укладених угод, у яких зазначається обов`язок гаранта безумовно сплатити суму митних платежів у разі невиконання відповідними особами зобов`язань перед органами доходів і зборів.

32. Відповідно до частини другої статті 311 Митного кодексу України фінансова гарантія, що надається у вигляді документа, є безвідкличним зобов`язанням гаранта, внесеного до реєстру гарантів, виплатити на вимогу органу доходів і зборів кошти в межах певної суми у разі невиконання забезпечених цією гарантією зобов`язань із сплати митних платежів.

33. Виключний перелік випадків, коли орган доходів і зборів має право направляти гаранту вимогу щодо сплати митних платежів визначений у частині четвертій статті 311 Митного кодексу України, а саме: 1) перевищення більше ніж на 10 днів встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що перебувають під митним контролем, до органу доходів і зборів призначення (а при переміщенні в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів - від одного підрозділу цього органу до іншого); 2) встановлення органом доходів і зборів факту порушення вимог і умов митних режимів з умовним звільненням від оподаткування митними платежами; 3) настання терміну сплати податкових зобов`язань відповідно до розділу III цього Кодексу; 4) встановлення органом доходів і зборів факту порушення вимог і умов тимчасового ввезення або транзиту товарів, транспортних засобів особистого користування, що переміщуються через митний кордон України громадянами відповідно до розділу XII цього Кодексу.

34. Згідно з пунктом 1 частини одинадцятої статті 311 Митного кодексу України підтвердженням фактичного виконання зобов`язань, забезпечених гарантією, щодо транзитного перевезення товарів є повідомлення, у тому числі в електронному вигляді, органу доходів і зборів відправлення органом доходів і зборів призначення (завершення транзитного перевезення) про доставлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до наданих зобов`язань.

35. Системний аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що фінансова гарантія як спосіб забезпечення сплати митних платежів надається органу доходів і зборів гарантом, внесеним до реєстру гарантів, відносини яких регулюються на підставі укладених між ними угод, у яких зазначається обов`язок гаранта сплатити суму митних платежів у разі невиконання відповідними особами зобов`язань перед органами доходів і зборів. При цьому у разі транзитного перевезення товарів підтвердженням фактичного виконання зобов`язань, забезпечених гарантією, є повідомлення, у тому числі в електронному вигляді, органу доходів і зборів відправлення органом доходів і зборів призначення (завершення транзитного перевезення) про доставлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до наданих зобов`язань.

36. 22 листопада 2012 року між Державною митною службою України та ПТ «Велта П.М.С.Г. «Гарант-Сервіс» укладено угоду про надання фінансових гарантій митним органам незалежним фінансовим посередником № 770 (далі - Угода).

37. За змістом положень 3.2 та 3.3 Угоди сторони домовились, що строком дії гарантії є проміжок часу з дати її видачі до моменту повного виконання забезпечених нею зобов`язань, а у разі невиконання зобов`язань - до отримання митним органом від Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві виписки з рахунку, в якій міститься інформація про зарахування належної до сплати суми митного боргу на рахунок, вказаний у вимозі. Підтвердженням фактичного виконання зобов`язань, забезпечених гарантією, щодо транзитного перевезення товарів є повідомлення, у тому числі в електронному вигляді, митного органу відправлення митним органом призначення (завершення транзитного перевезення) про доставлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до наданих зобов`язань.

38. Пунктами 4.1 та 4.3 Угоди встановлено, що у випадках, передбачених частиною четвертою статті 311 Митного кодексу України, митний орган, яким виявлено факт настання гарантійного випадку, протягом п`яти робочих днів з дати виявлення такого факту складає акт за формою, наведеною у додатку 3 до цієї угоди; разом з актом у трьох оригінальних примірниках складається вимога, що підписується керівником митного органу або особою, яка його заміщує; до вимоги разом з актом додаються за наявності документи, що свідчать про настання гарантійного випадку.

39. У рамках виконання Угоди 29 вересня 2014 року позивачем було надано Енергетичній митниці Держмитслужби одноразові фінансові гарантії від 11 листопада 2020 року №0274-00132-01-111120, №0274-00133-01-111120, №0274-00134-01-111120, від 30 листопада 2020 року №0274-00142-01-301120, від 07 грудня 2020 року №0274-00151-01-071220, від 15 січня 2021 року №0274-00163-01-150121, №0274-00164-01-150121, №0274-00165-01-150121, №027400166-01-150121, від 14 грудня 2020 року № 0274-00155-01-141220, № 0274-00157-01-141220, № 0274-00158-01-141220, № 0274-00160-01-141220, № 0274-00161-01-141220, від 18 січня 2021 року №0274-00167-01-180121, № 0274-00168-01-180121, від 19 січня 2021 року № 0274-00169-01-190121, № 0274-00170-01-190121, № 0274-00171-01-190121, від 21 січня 2021 року № 0274-00172-01-210121, № 0274-00173-01-210121, від 02 лютого 2021 року № 0274-00174-01-020221, №0274-00175-01-020221, № 0274-00176-01-020221, № 0274-00177-01-020221, № 0274-00178-01-020221 (далі - фінансові гарантії), згідно з якими позивач зобов`язався сплатити до Державного бюджету України митні платежі у разі порушення ТОВ "Прикарпатзахідтранс", зобов`язань, що випливають з митних процедур оформлення митним органом періодичної митної декларації.

40. Тобто поза увагою судів попередніх інстанцій залишилось те, що одноразові фінансові гарантії, якими позивач зобов`язався сплатити до Державного бюджету України митні платежі у разі порушення ТОВ "Прикарпатзахідтранс", стосувались зобов`язань, що випливають з митних процедур, а саме оформлення митним органом періодичної митної декларації.

41. Суд зазначає, що для правильного вирішення вказаної справи є встановлення чи відбувся (настав) гарантійний випадок.

42. Під час транзиту товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються через митну територію України без сплати митних платежів. Проте такі товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні перебувати у незмінному стані; не використовуватися з жодною іншою метою, крім транзиту; бути доставленими у орган доходів і зборів призначення протягом 10 діб та мати неушкоджені засоби забезпечення ідентифікації у разі їх застосування.

43. Митний режим транзиту завершується вивезенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення за межі митної території України. Для завершення митного режиму транзиту особою, відповідальною за дотримання вимог митного режиму, до закінчення 10 денного строку, органу доходів і зборів призначення повинні бути представлені товари, поміщені у митний режим транзиту, митна декларація або інший документ, визначений Митним кодексом України. Митний орган перевіряє дотримання вимог, встановлених законодавством України з питань державної митної справи до переміщення товарів у митному режимі транзиту, та виконує митні формальності, необхідні для завершення митного режиму транзиту.

44. За порушення встановленого порядку переміщення товарів транзитом перевізник притягується до адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

45. Перевізник зобов`язаний сплатити митні платежі, встановлені законом на імпорт зазначених товарів, що перебувають під митним контролем і переміщуються транзитом, у разі їх втрати або видачі без дозволу органу доходів і зборів товарів. Порушення перевізником строків доставки товарів, якщо виконано всі інші вимоги, не створює для нього зобов`язання щодо сплати митних платежів.

46. Фінансова гарантія є способом забезпечення сплати митних платежів та діє на всій митній території України. Фінансова гарантія видається гарантом і надається органам доходів і зборів особою, відповідальною за сплату митних платежів, або будь-якою іншою особою на користь особи, відповідальної за сплату митних платежів.

47. Інформаційна взаємодія між гарантами та органами доходів і зборів здійснюється за допомогою засобів електронного зв`язку шляхом надсилання авторизованих повідомлень в електронній формі, засвідчених електронним цифровим підписом гарантів та/або посадових осіб органів доходів і зборів, цілодобово, з періодичністю не більше 30 хвилин. При здійсненні інформаційного обміну гарантам надається інформація про статус усіх отриманих фінансових гарантій зокрема про дату початку переміщення товарів (та/або початок переміщення кожної партії товару або її частини) із зазначенням номерів транспортних засобів, дати кінцевого строку доставки товарів до органів доходів і зборів призначення, кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, кількість товарів (в основних та додаткових одиницях виміру), суму митних платежів, номер та дату складення акта про настання гарантійного випадку за виданими гарантами фінансовими гарантіями та ін.

48. У разі невиконання особою зобов`язання із сплати митних платежів, забезпеченого фінансовою гарантією, наданою у вигляді документа, орган доходів і зборів із залученням представників гаранта, що видав таку гарантію, з`ясовує обставини невиконання зобов`язання, після чого направляє цьому гарантові вимогу щодо сплати належної суми митних платежів.

Суд звертає увагу на те, що судами попередніх інстанцій не досліджено сам документ одноразової фінансової гарантії на предмет зобов`язань, що виникають з митних процедур, саме чого стосується порушення (невиконання зобов`язання гарантом) відповідно до угоди та самої одноразової фінансової гарантії.

49. Крім того, суд звертає увагу, на те, що у разі перевищення більше ніж на 10 днів, встановленого статтею 95 Митного кодексу України, строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що перебувають під митним контролем, орган доходів і зборів направляє гарантові, що видав гарантію у вигляді документа, вимогу щодо сплати митних платежів.

50. Таким чином, з аналізу норм Митного кодексу України вбачається, що у разі порушення встановлених кодексом вимог щодо переміщення товару в режимі транзит відповідальність у вигляді сплати митних платежів може бути покладено або на перевізника, у разі втрати товарів чи видачі товару без дозволу органу доходів і зборів (за виключенням знищення або безповоротного пошкодження внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або природних втрат за нормальних умов транспортування), або на гаранта, що видав гарантію у вигляді документа, у разі перевищення більше ніж на 10 днів встановленого статтею 95 Митного кодексу України строку доставки товарів (10 днів).

51. Після завершення митного оформлення товарів чи процедури транзитного перевезення товарів та за відсутності порушення особою зобов`язань із сплати митних платежів фінансова гарантія не пізніше двох годин після того, як орган доходів і зборів отримає підтвердження фактичного виконання зобов`язань, забезпечених гарантією, вивільняється (повертається) цим органом доходів і зборів.

52. Так, судами попередніх інстанцій не досліджено факт доставки товару в пункт призначення та наявність відміток про доставку товарів у програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи фактичного виконання позивачем своїх зобов`язань, забезпечених гарантією.

53. Обставини справи досліджені в неповному обсязі, тому для повного, об`єктивного та всебічного з`ясування обставин справи суду необхідно встановити чи дотримано позивачем, контролюючим органом покладені на них права та обов`язки угодою № 770 від 22.11.2014 та Митним кодексом України, надати належну правову оцінку встановленим обставинам справи, зокрема й оцінку дій відповідача по складанню акту про настання гарантійного випадку, наявність гарантійного випадку(у відповідності до вимог п. 1.3. угоди та одноразової фінансової гарантії), а також кожному окремому доказу та їх сукупності, які міститься в матеріалах справи або витребовується, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, з посиланням на це в мотивувальній частині свого рішення, враховуючи при цьому відповідні норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

54. Згідно статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

55. Оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій вказаним вимогам не відповідають, оскільки судами не з`ясовано всі обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення.

56. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

57. За правилами статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

58. Колегія суддів дійшла висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено принцип офіційного з`ясування обставин справи в частині спірних правовідносин, що призвело до ухвалення рішень, які не відповідають вимогам щодо законності і обґрунтованості, а тому такі рішення підлягають скасуванню, а справа відповідно до правил статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

VІІ. Судові витрати

59. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасником справи, на користь якого ухвалено судове рішення, у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

60. Керуючись статтями 341 344 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Повного товариства «Велта П.М.С.Г. «Гарант-Сервіс» - задовольнити частково.

2. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2023 року у справі №640/37134/21 - скасувати, справу направити на новий розгляд Київського окружного адміністративного суду.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О.О. Шишов

Судді І.В. Дашутін

М.М. Яковенко