ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 640/496/22
адміністративне провадження № К/990/4665/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий суддя - Стародуб О.П.,
судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.,
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.12.2023 (судді: Сорочко Є.О., Костюк Л.О., Чаку Є.В.)
у справі за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Міністерства соціальної політики України про визнання протиправною постанови.
ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
Позивач звернулась до суду з позовом до Кабінету Міністрів України та Міністерства соціальної політики України, в якому просила:
- визнати протиправною єдину формулу розрахунку обов`язкової плати при призначенні субсидій, внесену в п-848-1995 як зміни постановою Кабінету Міністрів України у документі 409-2014-п чинний, поточна редакція - редакція від 10.11.2021, підстава - 1144-2021-п, 13). Пункт і постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 № 156 "Про новий розмір витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого нічного побутового палива у разі надання житлової субсидії" (Офіційний вісник України 1998 року № 30, ст. 1129; 1999 року, № 20, ст. 886; 2000 року, № 5, ст. 178; 2003 року, № 21, ст. 932; 2007 року, № 2, cт. 69; 2010 року № 55, cт. 1869, № 71, cт. 2561; 2011 pоку, № 53, cт. 2116) викладену в такій редакції: "1. Установити, що за умови призначення житлової субсидії за користування житлом, його утримання та оплату послуг: водо-, тепло-, газопостачання, водовідведення. електроенергії, вивезення побутового сміття та рідких нечистот (житлово-комунальні послуги) в межах соціальної норми житла та соціальних нормативів користування житлово-комунальними послугами, громадяни, які зареєстровані і фактично проживають у житловому приміщенні (будинку), сплачують частку середньомісячного сукупного доходу за попередні шість місяців, що передують місяцю звернення, а за придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива - частку їх середньомісячного сукупного доходу за попередній календарний рік (Ро), яка визначається за такою формулою: Ро = Кд/Кг,хРг, пояснення: (дохід однієї особи/на прожитковий мінімум/2*15%> - відсоток встановлений МУ);
- зобов`язати Кабінет Міністрів України та Міністерство соціальної політики повернутися до попередньої версії постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 "Пункт 1 Документ 1156-98-п, - редакція від 01.01.2012 підстава - 728-2011 -п "Про новий розмір витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого нічного побутового палива у разі надання житлової субсидії". "1. Установити, що за умови призначення житлової субсидії за користування житлом, його утримання та оплату послуг: тепло-, газопостачання, водовідведення, електроенергії, вивезення побутового сміття та рідких нечистот (житлово-комунальні послуги) в межах норми володіння чи користування загальною площею житла та нормативів користування зазначеними послугами громадяни, зареєстровані у житловому приміщенні (будинку), сплачують 15 відсотків середньомісячного сукупного доходу, а за придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива - 15 відсотків їх річного сукупного доходу;
(Абзац 1 п. 1 із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 621 (621-2010-п) від 14.07.2010);
якщо у складі зареєстрованих та таких, що проживають у житловому приміщенні (будинку), осіб є діти, інваліди першої або другої групи і середньомісячний сукупний дохід на одного зареєстрованого у житловому приміщенні (будинку) громадянина не перевищує прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць та якщо у житловому приміщенні (будинку) зареєстровані і проживають тільки непрацездатні громадяни, розмір плати за житлово-комунальні послуги в межах норми володіння чи користування загальною площею житла та нормативів користування зазначеними послугами за умови призначення житлової субсидії становить 10 відсотків середньомісячного сукупного доходу, а за придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива - 10 відсотків річного сукупного доходу;
(Абзац 2 п. 1 в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 1361 (1361-2000-п) від 31.08.2000; із змінами, внесеними згідно з постановами Кабінету Міністрів України № 448 (448-2001-п) від 06.05.2001, № 702 (702-2003-п) від 15.05.2003, в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 3 (3-2007-п) від 10.01.2007; із змінами, внесеними згідно з постановами Кабінету Міністрів України № 621 (621-2010-п) від 14.07.2010, № 728 (728-2011-п) від 06.07.2011).
РІШЕННЯ СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13.09.2023 у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивачем подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2023 апеляційну скаргу позивача залишено без руху.
Залишаючи апеляційну скаргу без руху на підставі частини 3 статті 298 КАС України, суд апеляційної інстанції виходив з того, що апеляційну скаргу подано з пропуском встановленого КАС України строку.
Також суд апеляційної інстанції виходив з того, що обставини отримання паперового примірника оскаржуваного рішення 17.10.2023 не спростовують того факту, що вказане рішення суду першої інстанції було доставлене до електронного кабінету скаржника 14.09.2023 о 20:27 год, а отже вважається отриманим 15.09.2023.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.12.2023 відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
Відмовляючи у відкритті провадження на підставі на підставі пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху позивачем отримано 06.12.2023, однак станом на дату прийняття судового рішення заяву про поновлення строку не подано, причини пропуску строку не зазначено.
ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ, ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Позивач не погодилась з ухвалою суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, звернулась з касаційною скаргою.
В обґрунтування касаційної скарги покликається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання прийняття апеляційної скарги.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що апеляційний суд не обґрунтував, на підставі яких доказів зроблено висновок про ознайомлення позивача 06.12.2023 з ухвалою суду від 04.12.2023 в особистому кабінеті позивача.
Позивач покликається на те, що ніколи не мала ні особистого електронного кабінету, ні електронного ключа, за допомогою якого можна зайти до електронного кабінету.
Також покликається на те, що 03.01.2024 отримала копію ухвали від 26.12.2023, водночас копію ухвали від 04.12.2023 не отримано та з її текстом не ознайомлена.
Також покликається на те, що не могла подати своєчасно апеляційну скаргу, оскільки є одинокою особою похилого віку, не володіє спеціальними юридичними знаннями, має слабкий зір через інвалідність.
В додаткових поясненнях до касаційної скарги позивач покликається на те, що суд апеляційної інстанції безпідставно обчислив строк апеляційного оскарження з моменту ухвалення рішення суду першої інстанції, а не з 17.10.2023 - з часу отримання нею рішення суду в паперовій формі.
Просить ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.12.2023 скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Відповідачі у відзивах на касаційну скаргу просили відмовити у задоволенні скарги позивача та ухвалу суду апеляційної інстанції від 26.12.2023 залишити без змін.
ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Частиною другою статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до частини третьої статті 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо, зокрема скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Відлік процесуального строку, з яким положення статті 295 КАС України пов`язує можливість вирішення питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, напряму залежить від дня вручення судового рішення, який встановлюється за правилами статті 251 КАС України.
Так, відповідно до частини 5 статті 251 КАС України (в редакції чинній на момент ухвалення рішення судом першої інстанції) учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Відповідно до частини 6 статті 251 КАС України (в редакції чинній на момент ухвалення рішення від 13.09.2023) днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до частини 11 статті 251 КАС України (в редакції чинній на момент ухвалення рішення судом першої інстанції) у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.
В подальшому, Законом від 29.06.2023 № 3200-IX частину 11 статті 251 КАС України було викладено в іншій редакції, якою скасовано обов?язок суду направлення судових рішень в паперовій формі у випадку, якщо розгляд справи відбувався за матеріалами в паперовій формі.
Водночас, зважаючи на приписи Прикінцевих та перехідних положень, Закон № 3200-IX введено в дію лише 18.10.2023.
Таким чином, станом на час розгляду справи судом першої інстанції та постановлення рішення діяла редакція частини 11 статті 251 КАС України, яка передбачала обов?язок суду направити копію рішення в паперовій формі у випадку, якщо розгляд справи відбувався за матеріалами в паперовій формі.
Розгляд справи № 640/496/22 здійснювався за матеріалами в паперовій формі, однак докази направлення позивачу копію рішення в паперовій формі відсутні.
Відповідно до наявної у справі розписки позивач отримала копію рішення суду першої інстанції 17.10.2023.
Апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції позивач подала 08.11.2023 - протягом тридцяти днів з дня його вручення.
За таких обставин суд апеляційної інстанції помилково визначив початок перебігу строку апеляційного оскарження, а відтак висновок суду апеляційної інстанції щодо пропуску позивачем строку апеляційного оскарження не можна визнати обґрунтованим.
Покликання суду апеляційної інстанції на наявну в матеріалах справи довідку про доставку копії рішення суду першої інстанції в електронний кабінет позивача не можна визнати повною мірою обґрунтованим, оскільки, за чинної на той час редакції частини 11 статті 251 КАС України, позивач вправі була сподіватись на отримання паперової копії рішення, а відтак і на поновлення строку апеляційного оскарження в разі подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня вручення повного рішення суду, про що позивач зазначала в апеляційній скарзі.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 01.05.2024 у справі № 280/978/23.
Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Враховуючи викладене, касаційну скаргу позивача слід задовольнити, ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження - скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 345 349 353 355 356 КАС України,-
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.12.2023 у справі № 640/496/22 скасувати.
Справу № 640/496/22 направити до Шостого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
Судді
О.П. Стародуб
А.А. Єзеров
В.М. Кравчук