Постанова
Іменем України
17 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 640/7558/15-ц
провадження № 61-37946св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,
Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - акціонерне товариство «ВТБ Банк»,
відповідачі: ОСОБА_1 , публічне акціонерне товариство «Національний депозитарій України»,
третя особа - приватне акціонерне товариство «Дніпровський завод мінеральних добрив»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду
м. Харкова від 06 грудня 2017 року, ухвалене у складі судді Попраса В. О., та постанову Апеляційного суду Харківської області від 10 травня 2018 року, прийняту у складі колегії суддів: Кружиліної О. А., Кіся П. В.,
Хорошевського О. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2015 року акціонерне товариство «ВТБ Банк» (далі -
АТ «ВТБ Банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , публічного акціонерного товариства «Національний депозитарій України» (далі - АТ «Національний депозитарій України»), третя особа - приватне акціонерне товариство «Дніпровський завод мінеральних добрив» (далі - ПрАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив») про звернення стягнення на предмет застави.
Позовна заява АТ «ВТБ Банк» мотивована тим, що 24 травня 2011 року між ним та приватним акціонерним товариством «Дніпровський завод мінеральних добрив»» (далі - ПрАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив») укладено кредитний договір № 13ВД, до якого договорами № 1 - 17 у період з 25 червня 2011 року по 11 червня 2014 року були внесені зміни та доповнення. Відповідно до умов кредитного договору (у редакції договору від 15 серпня 2013 року № 16 про внесення змін до кредитного договору від 24 травня 2011 року № 13ВД) банк надає позичальнику грошові кошти (кредит) у сумі 30 000 000 доларів США з кінцевим терміном повернення заборгованості за кредитом не пізніше 30 квітня 2014 року згідно з графіком (у редакції договору від 25 червня 2011 року № 1 про внесення змін до кредитного договору від 24 травня 2011 року № 13ВД) плата за користування кредитом (проценти) встановлюється у розмірі 9,5 % річних - базовий розмір.
З метою забезпечення належного виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором, укладеним між банком та ПрАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив», 24 травня 2011 року між АТ «ВТБ Банк» та
ОСОБА_1 укладено договір застави акцій № 13ВД/З-9, відповідно до пункту 2.1 якого предметом застави є цінні папери у кількості 3 623 штуки, номінальною вартістю одного цінного папера - 1 000 грн, загальною номінальною вартістю цінних паперів 3 623 000,00 грн. Відповідно до пункту 5.2 договору застави акцій звернення стягнення на предмет застави здійснюється на вибір заставодержателя за рішенням суду або шляхом позасудового врегулювання відповідно до чинного законодавства України.
Банк зазначав, що позичальник, отримавши та користуючись грошовими коштами в межах невідновлювальної кредитної лінії, своїх зобов`язань за кредитним договором не виконував належним чином, внаслідок чого станом на 23 січня 2015 року утворилась заборгованість за кредитом
у розмірі 34 058 286,12 доларів США, що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим Національним банком України (далі - НБУ) станом на 08 квітня 2015 року, становила 800 575 197,46 грн.
31 січня 2014 року банк направив позичальнику лист-вимогу про порушення останнім умов кредитного договору та необхідність дострокового повернення кредитних коштів та погашення заборгованості. Проте відповідач, порушуючи норми законодавства та положення кредитного договору, проігнорував указані листи-вимоги та не вчинив жодних дій щодо повернення заборгованості за кредитним договором.
Уточнивши позовні вимоги, АТ «ВТБ Банк» просило суд у рахунок погашення заборгованості ПрАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив» перед
АТ «ВТБ Банк» за кредитним договором від 24 травня 2011 року № 13ВД
у розмірі 34 058 286,12 дол. США, що за офіційним курсом долар США до гривні, встановленим НБУ станом на 08 квітня 2015 року, становить
800 575 197,46 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом -
24 955 292,24 долар. США, що за офіційним курсом долара США до гривні становить 586 599 922,92 грн; поточна заборгованість за процентами -
140 720,12 дол. США за період з 25 березня 2015 року по 07 квітня 2015 року (включно), що за офіційним курсом долара США до гривні становить
3 307 771,78 грн; прострочена заборгованість за процентами - 5 263 190,07 дол. США за період з 25 вересня 2013 року по 24 березня 2015 року (включно), що за офіційним курсом, встановленим НБУ до гривні, становить
123 716 719,47 грн; поточна пеня за несвоєчасне повернення кредиту, що нарахована за період з 01 жовтня 2013 року по 15 серпня 2014 року (включно), - 2 123 419,49 дол. США, що за офіційним курсом долара США до гривні становить 49 913 168,63 грн; поточна пеня за несвоєчасне повернення процентів, що нарахована за період з 01 листопада 2013 року по 07 квітня 2015 року (включно), - 569 806,94 дол. США, що за офіційним курсом долара США до гривні становить 13 393 900,74 грн; 3 % річних, нарахованих у зв`язку з порушенням позичальником зобов`язань щодо сплати кредиту, що нараховані за період з 01 жовтня 2013 року по 07 квітня 2015 року (включно) - 893 612,80 доларів США, що за офіційним курсом долара США до гривні становить 21 005 291,97 гривень; 3% річних, нарахованих у зв`язку
з порушенням позичальником зобов`язань щодо сплати процентів за користування кредитом, що нараховані за період з 01 жовтня 2013 року по
07 квітня 2015 року (включно), становлять 112 244,46 дол. США, що за офіційним курсом долара США до гривні становить 2 638 422,00 грн, - звернути стягнення на предмет застави за договором застави акцій
від 24 травня 2011 року № 13ВД/3-9, що належать на праві власності ОСОБА_1 , на користь АТ «ВТБ Банк», а саме цінні папери з такими характеристиками:
Вид цінних паперів: прості іменні акції; емітент: ПрАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив»; місцезнаходження емітента: пр-т. Аношкіна, 179,
м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області; ідентифікаційний код емітента: 31980517; форма випуску цінних паперів: іменні ЦП; інформація про реєстрацію випуску цінних паперів: свідоцтво про реєстрацію випуску акцій, видане Дніпропетровським територіальним управлінням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, реєстраційний № 72/04/1/03, дата реєстрації 24 листопада 2003 року, дата видачі 26 травня 2010 року; код випуску цінних паперів: UA3319805171; форма існування цінних паперів: бездокументарна; кількість цінних паперів: 3 623 штуки; частка цінних паперів у статутному капіталі емітента: 14,9990 %; номінальна вартість
одного цінного папера: 1 000,00 грн; загальна номінальна вартість цінних паперів: 3 623 000,00 грн;
визначивши спосіб реалізації заставного майна шляхом продажу предмета застави обтяжувачем - ПАТ «ВТБ Банк» з правом укладання від імені заставодавця - ОСОБА_1 договору купівлі-продажу цінних паперів ПрАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив» у кількості 3 623 штуки (14,9990%) простих іменних акцій, не нижче за номінальною вартістю одного цінного папера 1 000,00 грн з іншою особою-покупцем.
Для чого «ВТБ Банк» надано всі повноваження продавця від імені ОСОБА_1 , у тому числі, право на укладання договору(-ів) купівлі-продажу, договорів про внесення змін та доповнень до зазначених договорів, їх розірвання з будь-якою особою - покупцем, право на отримання в установах, підприємствах, організаціях, у тому числі в АТ «Національний депозитарій України») документів (їх копій, дублікатів, витягів з державних реєстрів, довідок виписок, виписки/інформаційної довідки про стан рахунку у цінних паперах), необхідних для укладення зазначених договорів, відкриття рахунків у цінних паперах тощо, право на отримання будь-яких платежів за відчуження предмета забезпечувального обтяження, право підписання документів/протоколів/заяв, необхідних для продажу, списання, перерахування простих іменних акцій, розпоряджень про переказ цінних паперів, розпорядження про зарахування на рахунок у цінних паперах власника прав на цінні папери; розпорядження про списання цінних паперів з рахунку депозитарної установи, що припинила діяльність на рахунок іншої депозитарної установи; відкриття в депозитарній установі рахунку у цінних паперах відповідно до вимог законодавства України (у разі його відсутності), проведення реєстрації відповідних змін відповідно до Цивільного кодексу України, Закону України «Про депозитарну систему України», Закону України «Про акціонерні товариства», Положення про провадження депозитарної діяльності, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23 квітня 2013 року № 735, Положення про припинення депозитарною установою провадження професійної діяльності на фондовому ринку - депозитарної діяльності, затвердженою рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондовому ринку від 08 квітня
2014 року № 431, та іншого законодавства України.
Надано право АТ «ВТБ Банк» на підписання від імені
ОСОБА_1 розпорядження на списання: з рахунку в цінних паперах ОСОБА_1 , зберігач/депозитарна установа ПАТ «Національний депозитарій України» бездокументарні акції ПрАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив» у кількості 14,9990 % (3 623 штуки) простих іменних акцій, номінальною вартістю одного цінного папера 1000,00 грн.
Зобов`язано АТ «Національний депозитарій України» надати ПАТ «ВТБ Банк» виписку/інформаційну довідку про стан рахунку у цінних паперах, бездокументарних акцій ПрАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив»
у кількості 14,9990% (3 623 штуки) простих іменних акцій, номінальною вартістю одного цінного папера 1 000,00 грн.
3обов`язано ПАТ «Національний депозитарій України» за розпорядженням
АТ «ВТБ Банк» від імені ОСОБА_1 про списання цінних паперів з рахунку депозитної установи, що припинила діяльність, шляхом здійснення безумовної облікової операції переказу, перерахування цінних паперів на інший рахунок в депозитарній установі бездокументарні акції ПрАТ «ДЗМД» у кількості 14,9990% (3 623 штуки) простих іменних акцій, номінальною вартістю 1 цінного паперу 1 000, 00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 06 грудня 2017 року позов ПАТ «ВТБ Банк» задоволено.
У рахунок погашення заборгованості ПрАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив» перед АТ «ВТБ Банк» за кредитним договором
від 24 травня 2011року № 13ВД у розмірі 34 058 286,12 доларів США, що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на
06 грудня 2017 року, становить 925 158 795, 21 грн, з них:
- прострочена заборгованість за кредитом - 24 955 292,24 дол. США, що за офіційним курсом долара США до грн становить 677 885 558,41 грн;
- поточна заборгованість за процентами - 140 720,12 дол. США за період з 25 березня 2015 року по 07 квітня 2015 року включно, що за офіційним курсом долара США до гривні становить 3 882 521,34 грн;
- прострочена заборгованість за процентами - 5 263 190,07 доларів США за період з 25 вересня 2013 року по 24 березня 2015 року включно, що за офіційним курсом долара США до гривні становить 142 969 295,06 грн;
- поточна пеня за несвоєчасне повернення кредиту, що нарахована за період з 01 жовтня 2013 року по 15 серпня 2014 року включно, становить
2 123 419,49 доларів США, що за офіційним курсом долара США до гривні становить 57 680 567,03 грн;
- поточна пеня за несвоєчасне повернення процентів, що нарахована за період з 01 листопада 2013 року по 07 квітня 2015 року включно, становить 569 806,94 дол. США, що за офіційним курсом долара США до гривні становить 15 478 236,72 грн;
- 3 % річних, нарахованих у зв`язку з порушенням позичальником зобов`язань щодо сплати кредиту, що нараховані за період з 01 жовтня
2013 року по 07 квітня 2015 року включно, становлять 893 612,80 дол. США, що за офіційним курсом долара США до гривні становить
24 274 098,09 грн;
- 3 % річних, нарахованих у зв`язку з порушенням позичальником зобов`язань щодо сплати процентів за користування кредитом, що нараховані за період з 01 жовтня 2013 року по 07 квітня 2015 року включно, становлять
112 244,46 доларів США, що за офіційним курсом долара США до грн становить 3 049 008,51 грн;
звернуто стягнення на предмет застави за договором застави акцій
від 24 травня 2011 року № 13ВД/3-9, що належать на праві власності ОСОБА_1 , на користь АТ «ВТБ Банк», а саме: цінні папери з такими характеристиками:
Вид цінних паперівПрості іменні акціїЕмітентПрАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив»Місцезнаходження емітентаПр-т Антошкіна, 179, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровська областьІдентифікаційний код емітента31980517Форма випуску цінних паперів Іменні ЦПІнформація про реєстрацію випуску цінних паперівСвідоцтво про реєстрацію випуску акцій, видане Дніпропетровським територіальним управлінням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, реєстраційний № 72/04/1/03, дата реєстрації 24 листопада 2003 року, дата видачі 26 травня 2010 рокуКод випуску цінних паперівUA3319805171Форма існування цінних паперівБездокументарнаКількість цінних паперів 3 623 штукиЧастка цінних паперів у статутному капіталі емітента14,9990 %Номінальна вартість одного цінного паперу1 000,00 грнЗагальна номінальна вартість цінних паперів:3 623 000 грнДля чого передано АТ «ВТБ Банк» усі повноваження продавця від імені ОСОБА_1 , у тому числі, право на укладання договору (-ів) купівлі-продажу, договорів про внесення змін та доповнень до зазначених договорів, їх розірвання з будь-якою особою - покупцем, право на отримання в установах, підприємствах, організаціях, у тому числі в АТ «Національний депозитарій України», документів (їх копій, дублікатів, витягів з державних реєстрів, довідок виписок, виписки/інформаційної довідки про стан рахунку у цінних паперах, необхідних для укладення зазначених договорів, відкриття рахунків у цінних паперів тощо, право на отримання будь-яких платежів за відчуження предмета забезпечувального обтяження, право підписання документів/протоколів/заяв, необхідних для продажу списання, перерахування простих іменних акцій, розпоряджень про переказ цінних паперів, розпорядження про зарахування на рахунок у цінних паперах власника прав на цінні папери; розпорядження про списання цінних паперів з рахунку депозитарної установи, що припинила діяльність на рахунок іншої депозитарної установи; відкриття в депозитарній установі рахунку у цінних паперах відповідно до вимог законодавства України (у разі його відсутності), проведення реєстрації відповідних змін відповідно до Цивільного кодексу України, Закону України «Про депозитарну систему України», Закону України «Про акціонерні товариства», Положення про провадження депозитарної діяльності, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23 квітня 2013 року № 735, Положення про припинення депозитарною установою провадження професійної діяльності на фондового ринку - депозитарної діяльності, затвердженою рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондовому ринку від 08 квітня 2014 року № 431 та іншого законодавства України.
Надано право АТ «ВТБ Банк» на підписання від імені ОСОБА_1 розпорядження на списання:
- з рахунку в цінних паперах ОСОБА_1 (зберігач/депозитарна установа АТ «Національний депозитарій України», бездокументарні акції ПрАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив» у кількості 14,9990 % (3 623 штуки)) простих іменних акцій, номінальною вартістю одного цінного папера
1 000,00 грн.
Зобов`язано АТ «Національний депозитарій України» надати АТ «ВТБ Банк» виписку/інформаційну довідку про стан рахунку у цінних паперах бездокументарних акцій ПрАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив»
у кількості 14,9990 % (3 623 штуки) простих іменних акцій, номінальною вартістю одного цінного папера 1 000,00 грн.
3обов`язано АТ «Національний депозитарій України» за розпорядженням
АТ «ВТБ Банк» від імені ОСОБА_1 про списання цінних паперів
з рахунку депозитної установи, що припинила діяльність, шляхом здійснення безумовної облікової операції переказу, перерахування цінних паперів на інший рахунок у депозитарній установі бездокументарні акції
ПрАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив» у кількості 14,9990 % (3 623 штуки) простих іменних акцій, номінальною вартістю одного цінного папера
1 000,00 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «ВТБ Банк» сплачений судовий збір у розмірі 3 654,00 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із положень статей 524 526 572 589 590 1050 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 19, 44 Закону України «Про заставу», статей 24 - 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», Закону України «Про депозитарну систему України», Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» та мотивував своє рішення тим, що позивач як спосіб звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження обрав укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем, тобто шляхом продажу предмета застави обтяжувачем АТ «ВТБ Банк» з правом укладання від імені заставодавця ОСОБА_1 договору купівлі-продажу цінних паперів ПрАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив»
у кількості 3 623 штуки (14,9990 %) простих іменних акцій, не нижче за номінальною вартістю одного цінного папера 1 000 грн з іншою особою-покупцем, який відповідає вищезазначеним нормам права. Крім того, ОСОБА_1 не надав до АТ «Національний депозитарій України» розпорядження про переказ цінних паперів на рахунок у депозитарній установі, не відкривав рахунок у іншій депозитарній установі для зберігання/обслуговування акцій, а тому акції на даний час зберігаються у Центральному депозитарії, тому позов у цій частині також підлягав задоволенню.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Харківської області від 10 травня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Київського районного суду м. Харкова від 06 грудня 2017 року змінено в частині визначення загальної суми заборгованості за кредитним договором від 24 травня 2011 року № 13ВД станом на 08 квітня 2015 року
з 925 158 795,21 грн до 761 273 091,96 грн, яка складається з такого: прострочена заборгованість за кредитом у сумі 24 955 292, 24 дол. США, що за офіційним курсом долара США до гривні становить 586 599 922,92 грн; поточна заборгованість за процентами за період з 25 березня 2015 року по 07 квітня 2015 року в сумі 140 720, 12 дол. США, що за офіційним курсом долара США до гривні становить 3 307 771,78 грн; прострочена заборгованість за процентами за період з 25 вересня 2013 року по 24 березня 2015 року в сумі 5 263 190, 07 дол. США, що за офіційним курсом долара США до гривні становить 123 716 719,47 грн; 3 % річних за кредитом за період
з 01 жовтня 2013 року по 07 квітня 2015 року в сумі 893 612,80 дол. США, що за офіційним курсом долара США до гривні становить 21 005 291,97 грн; 3 % річних за процентами за період з 01 жовтня 2013 року по 07 квітня 2015 року в сумі 112 244, 46 дол. США, що за офіційним курсом долара США до гривні становить 2 638 422 грн; пеня за несвоєчасне повернення кредиту за період з 12 лютого 2014 року по 15 серпня 2014 року в сумі 19 076 388,97 грн ; пеня за несвоєчасне повернення процентів за період з 12 лютого 2014 року
по 12 лютого 2015 року в сумі 4 928 574,85 грн.
В іншій частині рішення залишено без змін.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «ВТБ Банк» судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, у розмірі
3 006,88 грн.
Стягнуто з АТ «ВТБ БАНК» на користь ОСОБА_1 судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, у розмірі 970,69 грн.
Змінюючи рішення суду першої інстанції в частині розміру заборгованості, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що суд першої інстанції при визначенні періоду та складових розміру заборгованості станом на день ухвалення рішення - 06 грудня 2017 року, припустився помилки, оскільки неправильно визначив період нарахування штрафних санкцій, а також допустив нарахування пені в доларах США, тому суд апеляційної інстанції визначив пеню в національній валюті України - гривні, а розмір заборгованості та період її нарахування визначив за рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05 серпня 2015 року
у справі № 904/1204/15.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2018 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Київського районного суду м. Харкова від 06 грудня
2017 року та постанову Апеляційного суду Харківської області від 10 травня 2018 року, ухвалити судове рішення про відмову у задоволенні позову.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані рішення є такими, що прийняті з неповним з`ясуванням обставин справи, що мають значення для вирішення спору.
Крім того, задовольняючи заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, суд першої інстанції неправильно застосував та порушив норми процесуального права, оскільки звертаючись з позовною заявою, позивач визначив підстави позову, як неналежне виконання позичальником -
ПАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив» умов кредитного договору від 24 травня 2011 року № 13ВД, внаслідок чого утворилась заборгованість за вказаним кредитним договором, а у позивача, як кредитора, виникло право звернення стягнення на заставне майно. Змінивши розмір немайнових вимог, позивач просив надати певні права та зобов`язати вчинити певні дії, про які не було заявлено первинно, тому судом це повинно було розцінюватись як одночасна зміна предмета і підстав позову (адже додаються ще вимоги, які обґрунтовуються новими обставинами). Тобто одночасна зміна предмета і підстав позову відбулась тоді, коли позивач, подавши відповідну заяву, просив суд задовольнити нові вимоги немайнового характеру вже не з підстав, зазначених первинно у позовній заяві.
Обраний позивачем спосіб звернення стягнення на заставлене майно -реалізація заставного майна шляхом продажу предмета застави обтяжувачем - АТ «ВТБ Банк» з правом укладення від імені заставодавця - ОСОБА_1 договору купівлі-продажу предмету застави з іншою особою-покупцем, не відповідає вимогам Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» та не може бути здійснений
у судовий спосіб.
За результатами висновку судової економічної експертизи від 18 листопада 2016 року № 11.2/16-01, проведеної за дорученням суду, було визначено реальну вартість предмета застави за договором застави акцій
від 24 травня 2011 року № 13ВД/З-9, що належать на праві власності ОСОБА_1 , а саме цінні папери ПрАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив» у кількості 3 623 штуки, що становить 14,9990 % статутного капіталу ПрАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив». Заявник вважає, що цим висновком не визначено вартість предмета застави та не досягнуто мети свого призначення.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У серпні 2018 року АТ «ВТБ Банк» подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просило залишити без задоволення касаційну скаргу, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, які ухвалені із правильним застосуванням норм матеріального права та без порушень норм процесуального права, залишити без змін.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
27 червня 2018 року ухвалою Верховного Суду у складі судді Олійник А. С. відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи із Київського районного суду м. Харкова.
У серпні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
У квітні 2020 року, згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа передана колегії суддів: Сердюку В. В. (суддя-доповідач), Фаловській І. М., Грушицькому А. І.
У вересні 2020 року, згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа передана колегії суддів: Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гульку Б. І., Луспенику Д. Д.
Ухвалою Верховного Суду від 22 січня 2021 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів, у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
24 травня 2011 року між АТ «ВТБ Банк» та ПрАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив» укладено кредитний договір № 13ВД зі змінами та доповненнями, відповідно до умов якого банк надав позичальнику
ПрАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив» грошові кошти в сумі 30 000 000 доларів США зі сплатою процентів за користування кредитом
у розмірі 9,5 % річних (базовий розмір), з кінцевим терміном повернення заборгованості за кредитом не пізніше 30 квітня 2014 року згідно з графіком, визначеним пунктом 1.1.1. кредитного договору.
Відповідно до пункту 1.3.11 кредитного договору (в редакції договору
від 28 вересня 2011 року № 3про внесення змін до кредитного договору) виконання позичальником своїх зобов`язань за цим договором забезпечується, у тому числі, заставою акцій (14,999 % або 3 623 одиниць) позичальника, що належать на праві власності ОСОБА_1 , номінальною вартістю 1 000,00 грн за одну акцію.
24 травня 2011 року між АТ «ВТБ Банк» і відповідачем ОСОБА_1 укладено договір застави акцій № 13ВД/З-9, згідно з яким предметом застави є цінні папери з такими характеристиками:
вид цінних паперів: прості іменні акції;
емітент: ПрАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив»
місцезнаходження емітента: пр-т. Аношкіна, 179, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровська область;
ідентифікаційний код емітента: 31980517;
форма випуску цінних паперів: іменні ЦП;
інформація про реєстрацію випуску цінних паперів: свідоцтво про реєстрацію випуску акцій, видане Дніпропетровським територіальним управлінням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, реєстраційний
№ 72/04/1/03, дата реєстрації - 24 листопада 2003 року, дата видачі - 26 травня 2010 року;
код випуску цінних паперів: UA3319805171;
форма існування цінних паперів: бездокументарна;
кількість цінних паперів: 3 623 (три тисячі шістсот двадцять три) штуки;
частка цінних паперів у статутному капіталі емітента: 14,9990%;
номінальна вартість одного цінного папера: 1 000,00 грн;
загальна номінальна вартість цінних паперів: 3 623 000 грн.
Відповідно до пункту 2.4 договору застави за домовленістю сторін на момент укладення цього договору предмет застави оцінено у сумі
3 623 000 грн.
Згідно з пункту 5.1 договору застави заставодержатель вправі звернути стягнення на предмет застави та одержати задоволення своїх вимог
з вартості предмета застави переважно перед іншими кредиторами заставодавця.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05 серпня
2015 року у справі № 904/1204/15 за позовом АТ «ВТБ Банк» до
ПрАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив» про стягнення заборгованості, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02 лютого 2016 року та постановою Вищого господарського суду від 30 березня 2016 року, встановлено, що позичальник, отримавши та користуючись грошовими коштами в межах невідновлювальної кредитної лінії, свої зобов`язання за кредитним договором не виконував належним чином, внаслідок чого виникла заборгованість, яка була стягнута достроково з ПрАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив» на користь АТ «ВТБ Банк» у розмірі 761 273 091,96 грн станом на 08 квітня 2015 року, яка складається з: простроченої заборгованості за кредитом - 24 955 292,24 дол. США, що за офіційним курсом долара США до гривні становить 586 599 922,92 грн; поточна заборгованість за процентами (за період з 25 березня 2015 року по 07 квітня 2015 року ) -140 720, 12 дол. США, що за офіційним курсом долара США до гривні становить 3 307 771,78 грн; прострочена заборгованість за процентами (за період з 25 вересня 2013 року по 24 березня 2015 року) -
5 263 190, 07 дол. США, що за офіційним курсом долара США до гривні становить 123 716 719,47 грн; 3 % річних за кредитом (за період з 01 жовтня 2013 року по 07 квітня 2015 року) -893 612,80 дол. США, що за офіційним курсом долара США до гривні становить 21 005 291,97 грн; 3 % річних за процентами (за період з 01 жовтня 2013 року по 07 квітня 2015 року) -
112 244, 46 дол. США, що за офіційним курсом долара США до гривні становить 2 638 422 грн; пеня за несвоєчасне повернення кредиту (за період з 12 лютого 2014 року по 15 серпня 2014 року) - 19 076 388,97 грн.; пеня за несвоєчасне повернення процентів (за період з 12 лютого 2014 року по
12 лютого 2015 року) - 4 928 574,85 грн.
З висновку експерта товариства з обмеженою відповідальністю «Агенції судових експертиз» від 18 листопада 2016 року № 11.2/16-01, проведеного на виконання ухвали Київського районного суду м. Харкова від 30 березня
2016 року, підтверджена загальна номінальна вартість акцій, які є предметом застави за договором застави акцій від 24 травня 2011 року
№ 13ВД/З-9, що належать на праві власності ОСОБА_1 , а саме: цінні папери ПАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив» у кількості
3 623 штуки, що становить 14,9990 % статутного капіталу акціонерного товариства, а саме 3 623 000,00 грн.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і надалі -
в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог
і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогами закону судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають.
Застава є способом забезпечення зобов`язань; у силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (стаття 1 Закону України «Про заставу» та стаття 572 ЦК України).
Відповідно до частини другої статті 586 ЦК України заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною першою статті 589 ЦК України у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
Відповідно до частини першої статті 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною першою статті 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
За змістом статті 20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави.
Законом передбачено чітко визначені способи звернення стягнення на предмет застави в разі невиконання чи неналежного виконання забезпеченого заставою зобов`язання.
Договір про задоволення вимог заставодержателя, яким також вважається відповідне застереження в договорі застави, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет застави відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог заставодержателя не перешкоджає заставодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет застави.
Договір про задоволення вимог заставодержателя або відповідне застереження в договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу заставодержателю права власності на предмет застави у рахунок виконання основного зобов`язання; право заставодержателя від свого імені продати предмет застави будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу.
Отже, сторони в договорі чи відповідному застереженні можуть передбачити як передачу заставодержателю права власності на предмет застави в позасудовому порядку, так і надання заставодержателю права від свого імені продати предмет застави як за рішенням суду, так і на підставі відповідного застереження в договорі про задоволення вимог заставодержателя чи застереження в договорі застави на підставі договору купівлі-продажу.
Звертаючись до суду з цим позовом, ПАТ «ВТБ Банк» просило звернути стягнення на заставне майно (акції у кількості 3 623 штуки
ПрАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив») шляхом продажу зазначених акцій ПАТ «ВТБ Банк» будь-якій третій особі - покупцю від імені власника ОСОБА_1 у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 24 травня 2011 року укладеного між АТ «ВТБ Банк» та ПрАТ «ДЗМД».
Згідно з частинами першою, другою статті 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. Використання позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження не позбавляє права боржника, обтяжувача або третіх осіб звернутися до суду.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зокрема: продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах.
Таким чином, процедура продажу предмета застави, передбачена статтею 30 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», може бути застосована як спосіб задоволення вимог заставодержателя під час звернення стягнення на предмет застави і в судовому порядку (про що суд згідно з абзацом п`ятим частини першої статті 25 Закону має вказати у судовому рішенні про задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки), і у позасудовому порядку (згідно з договором про задоволення вимог заставодержателя).
Звернення стягнення на предмет застави шляхом встановлення у рішенні суду права заставодержателя від свого імені продати предмет застави будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, визначеному статтею 30 Закону, можливе лише за умови, що сторони договору застави не передбачили цей спосіб задоволення вимог заставодержателя у договорі про задоволення вимог заставодержателя. Якщо ж сторони договору застави передбачили такий спосіб задоволення вимог заставодержателя у договорі про задоволення вимог заставодержателя, позовна вимога про звернення стягнення на предмет застави шляхом встановлення у рішенні суду права заставодержателя від свого імені продати предмет застави будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, визначеному статтею 30 Закону, є неналежним способом захисту.
До подібних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові
від 29 травня 2019 року у справі № 310/11024/15-ц (провадження
№ 14-112цс19).
У свою чергу, пунктом 5.2 договору застави акцій, укладеного 24 травня
2011 року, передбачено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюються за вибором заставодержателя за рішенням суду або шляхом позасудового врегулювання відповідно до чинного законодавства України.
Пунктом 5.3 вказаного договору визначено, що визначені цим договором способи звернення стягнення на предмет застави не перешкоджають заставодержателю застосувати інші способи звернення стягнення на предмет застави, встановлені чинним законодавством України та/або письмовою домовленістю сторін. У разі, якщо визначені цим договором та/або чинним законодавством заходи позасудового врегулювання з будь-яких причин не призвели до задоволення вимог заставодержателя в повному обсязі, заставодержатель вправі в будь-який час припинити процедуру позасудового врегулювання та звернути стягнення на предмет застави за рішенням суду.
Отже, з урахуванням вимог статей 24, 25, 30 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», пунктів 5.2, 5.3 договору застави акцій від 24 травня 2011 року, звернення стягнення на предмет застави шляхом встановлення у рішенні суду права заставодержателя від свого імені продати предмет застави будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, визначеному статтею 30 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», є належним способом захисту, оскільки сторони договору застави не передбачили цей спосіб задоволення вимог заставодержателем у договорі про задоволення вимог заставодержателя.
Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що обраний обтяжувачем ПАТ «ВТБ Банк» спосіб звернення стягнення на заставлене майно -реалізація заставного майна шляхом продажу предмета застави обтяжувачем - АТ «ВТБ Банк» з правом укладення від імені заставодавця - ОСОБА_1 договору купівлі-продажу предмета застави з іншою особою-покупцем відповідає вимогам Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» та може бути здійснений у судовому порядку.
Невиконання обтяжувачем вимог статей 27, 28 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» до звернення стягнення на предмет застави шляхом продажу обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження, не позбавляє права обтяжувача звернутися до суду та реалізувати в судовому порядку позасудовий спосіб звернення стягнення на предмет, забезпечений заставою, у разі якщо сторонами договору застави не передбачено цей спосіб вимог як позасудовий, тому доводи касаційної скарги, в цій частині, є неспроможними.
Інші доводи касаційної скарги аналогічні викладеним в апеляційній скарзі на рішення суду першої інстанції, переважно зводяться до незгоди з висновками судів стосовно встановлених обставин справи, містять посилання на докази, що були предметом дослідження й оцінки судом, та спрямовані на переоцінку доказів у справі.
У силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) сформульовано висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено як статтями 58 59 212 ЦПК України у попередній редакції 2004 року, так
і статтями 77 78 79 80 89 367 ЦПК України у чинній редакції. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Пономарьов проти України», «Рябих проти Російської Федерації», «Нєлюбін проти Російської Федерації») повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
Колегією суддів також враховано усталену практику Європейського суду
з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі RuizTorija v. Spain серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
Таким чином, розглянувши справу в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що суди попередніх інстанцій повно та всебічно дослідили наявні у справі докази, дали їм належну оцінку, правильно встановили обставини справи, внаслідок чого ухвалили законні
й обґрунтовані судові рішення.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін,
а скаргу без задоволення.
Згідно з частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального
і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
Керуючись статтями 141 400 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд
у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Київського районного суду м. Харкова від 06 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Харківської області від 10 травня 2018 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: Б. І. Гулько
Г. В. Коломієць
Р. А. Лідовець
Ю. В. Черняк