ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 640/8411/19
адміністративне провадження № К/9901/157/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 640/8411/19
за позовом Одеського національного медичного університету до Міністерства охорони здоров`я України, виконуючого обов`язки Міністра охорони здоров`я України Супрун Уляни Надії, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, Державної казначейської служби України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії
за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бохенко Станіслав Юрійович
на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року, ухвалену колегією суддів у складі: головуючого судді Ключковича В.Ю., суддів Парінова А.Б., Безпалова О.О.
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. Одеський національний медичний університет (далі - позивач, ОНМедУ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства охорони здоров`я України (далі - відповідач 1, МОЗ України), виконуючого обов`язки Міністра охорони здоров`я України Супрун Уляни Надії (далі - відповідач 2, в.о. Міністра охорони здоров`я України Супрун У.), Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області (далі - відповідач 3, ГУ ДКС України в Одеській області), Державної казначейської служби України (далі - відповідач 4), в якому просив:
1.1. визнати протиправною бездіяльність МОЗ України та в.о. Міністра охорони здоров`я України Супрун У. щодо незатвердження кошторисів Одеського національного медичного університету на 2019 рік, а саме:
1.1.1. за КПКВК 2301020 "Дослідження, наукові і науково-технічні розробки, виконання робіт за державними цільовими програмами і державним замовленням, підготовка та підвищення кваліфікації наукових кадрів у сфері охорони здоров`я, фінансова підтримка розвитку наукової інфраструктури та об`єктів, що становлять національне надбання";
1.1.2. за КПКВК 2301070 "Підготовка і підвищення кваліфікації медичних та фармацевтичних, наукових та науково-педагогічних кадрів вищими навчальними закладами III і IV рівнів акредитації";
1.1.3. за КПКВК 2301170 "Діагностика і лікування захворювань із впровадженням експериментальних та нових медичних технологій у закладах охорони здоров`я науково-дослідних установ та вищих навчальних медичних закладах МОЗ України".
1.2. зобов`язати МОЗ України та в.о. Міністра охорони здоров`я України Супрун У. вчинити дії, а саме: затвердити кошториси Одеського національного медичного університету на 2019 рік, а саме:
1.2.1. за КПКВК 2301020 "Дослідження, наукові і науково-технічні розробки, виконання робіт за державними цільовими програмами і державним замовленням, підготовка та підвищення кваліфікації наукових кадрів у сфері охорони здоров`я, фінансова підтримка розвитку наукової інфраструктури та об`єктів, що становлять національне надбання";
1.2.2. за КПКВК 2301070 "Підготовка і підвищення кваліфікації медичних та фармацевтичних, наукових та науково-педагогічних кадрів вищими навчальними закладами III і IV рівнів акредитації";
1.2.3. за КПКВК 2301170 "Діагностика і лікування захворювань із впровадженням експериментальних та нових медичних технологій у закладах охорони здоров`я науково-дослідних установ та вищих навчальних медичних закладах МОЗ України";
1.3. визнати протиправною бездіяльність ГУ Державної казначейської служби України в Одеській області та Державної казначейської служби України щодо ненадання попередження МОЗ України про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства, а саме: порушення МОЗ України порядку та термінів розгляду і затвердження кошторисів ОНМедУ на 2019 рік;
1.4. зобов`язати ГУ Державної казначейської служби України в Одеській області та Державну казначейську службу України вчинити дії, а саме: надати попередження МОЗ України про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства, а саме: порушення МОЗ України порядку та термінів розгляду і затвердження кошторисів ОНМедУ на 2019 рік.
2. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 вересня 2019 року позовні вимоги задоволено частково; визнано протиправною бездіяльність МОЗ України щодо незатвердження кошторисів ОНМедУ на 2019 рік, а саме: - за КПКВК 2301020 "Дослідження, наукові і науково-технічні розробки, виконання робіт за державними цільовими програмами і державним замовленням, підготовка та підвищення кваліфікації наукових кадрів у сфері охорони здоров`я, фінансова підтримка розвитку наукової інфраструктури та об`єктів, що становлять національне надбання"; - за КПКВК 2301070 "Підготовка і підвищення кваліфікації медичних та фармацевтичних, наукових та науково-педагогічних кадрів вищими навчальними закладами ІІІ і ІV рівнів акредитації"; - за КПКВК 2301170 "Діагностика і лікування захворювань із впровадженням експериментальних та нових медичних технологій у закладах охорони здоров`я науково-дослідних установ та вищих навчальних медичних закладах МОЗ України"; зобов`язано МОЗ України вчинити дії, а саме: затвердити кошториси ОНМедУ на 2019 рік, а саме: - за КПКВК 2301020 "Дослідження, наукові і науково-технічні розробки, виконання робіт за державними цільовими програмами і державним замовленням, підготовка та підвищення кваліфікації наукових кадрів у сфері охорони здоров`я, фінансова підтримка розвитку наукової інфраструктури та об`єктів, що становлять національне надбання"; - за КПКВК 2301070 "Підготовка і підвищення кваліфікації медичних та фармацевтичних, наукових та науково-педагогічних кадрів вищими навчальними закладами ІІІ і ІV рівнів акредитації"; - за КПКВК 2301170 "Діагностика і лікування захворювань із впровадженням експериментальних та нових медичних технологій у закладах охорони здоров`я науково-дослідних установ та вищих навчальних медичних закладах МОЗ України"; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
3. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2019 року апеляційну скаргу МОЗ України залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 вересня 2019 року - без змін.
4. Постановою Верховного Суду від 07 травня 2020 року касаційну скаргу МОЗ України залишено без задоволення; рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 вересня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2019 року в цій справі залишено без змін.
5. Не погоджуючись з рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 вересня 2019 року, та вважаючи свої права порушеними оскаржуваним судовим рішенням, ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) подав апеляційну скаргу в порядку статті 293 КАС України, як особа, яка не приймала участі у розгляді справи 640/8411/19.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
6. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 року відкрито провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2019 року та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 03 грудня 2020 року на 14.20 год.
7. 20 листопада 2020 року до суду апеляційної інстанції від ОНМедУ надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому, в прохальній частині містилося клопотання про закриття апеляційного провадження на підставі частини першої статті 305 КАС України, мотивоване тим, що питання про права, свободи, інтереси та обов`язки ОСОБА_1 рішенням суду першої інстанції від 26 вересня 2019 року у справі №640/8411/19 не вирішувалося.
8. 03 грудня 2020 року до суду апеляційної інстанції від МОЗ України надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач вказує, що рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 вересня 2019 року не стосувалося безпосередньо прав, інтересів та обов`язків ОСОБА_1 , а тому апеляційне провадження підлягає закриттю на підставі частини першої статті 305 КАС України.
9. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року у порядку письмового провадження клопотання ОНМедУ про закриття апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2019 року задоволено; апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2019 року у справі № 640/8411/19 закрито як помилково відкрите на підставі статті 305 КАС України.
10. Закриваючи апеляційне провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що рішення суду першої інстанції від 26 вересня 2019 року стосується вичерпного кола суб`єктів - МОЗ України та ОНМедУ. Тому, на думку суду апеляційної інстанції, не може свідчити про порушення охоронюваних законом прав та інтересів ОСОБА_1 .
10.1. З аналізу мотивувальної та резолютивної частини оскаржуваного рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 вересня 2019 року, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції питання про права, свободи чи інтереси ОСОБА_1 жодним чином не вирішувалися, зміни стану будь-яких прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків останнього це судове рішення не спричинило.
10.2. Суд апеляційної інстанції зауважив, що судом першої інстанції жодна оцінка в мотивувальній частині рішення зазначеним апелянтом обставинам щодо блокування Окружним адміністративним судом міста Києва та Приморським районним судом міста Одеси можливості управління ОНМедУ МОЗ України, встановлення Верховним Судом незаконності ухвал Окружного адміністративного суду міста Києва про забезпечення позову та скасування заходів забезпечення позову, вжитих Приморським районним судом міста Одеси, якими було заблоковано можливість МОЗ України здійснювати управління ОНМедУ, проведення незаконної реєстраційної дії щодо включення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про Сухіна Ю.В. як керівника ОНМедУ, не надавалась та не досліджувалась, адже предметом позову у даній справі було визнання протиправною бездіяльності МОЗ України щодо незатвердження кошторисів ОНМедУ на 2019 рік, і наявність відповідних прав на подання до МОЗ України таких кошторисів ОСОБА_1 не встановлювалась, і, відповідно, питання порушення жодного права апелянта не вирішувалося.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції
11. 04 січня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бохенко Станіслав Юрійович, у якій скаржник просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року у справі № 640/8411/19 та передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
12. В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції в порушення вимог статті 310 КАС України, не відкриваючи судове засідання, у порядку письмового провадження розглянув, вирішив та задовольнив клопотання ОНМедУ про закриття апеляційного провадження. Скаржник підкреслює, що задовольняючи вказане клопотання ОНМедУ 03 грудня 2020 року без його розгляду у судовому засіданні, яке було призначено на дату постановлення ухвали - 03 грудня 2020 року о 14 год. 20 хв., без урахування позиції та пояснень ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції порушив принципи диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, порушив право ОСОБА_1 на участь у процесі прийняття рішення, що є порушенням статті 2 КАС України, а також, засади змагальності сторін та свободи у наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, що є порушенням статті 9 КАС України. Тому, на думку скаржника, суд апеляційної інстанції без наявних на те підстав, у порушення вимог статті 311 КАС України розглянув справу № 640/8411/19 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами.
12.1. Скаржник указує, що оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції постановлено із порушенням приписів статей 118, 120, 121 та 304 КАС України, а тому, на його переконання, ухвала не відповідає вимогам, встановленим частиною 2 статті 242 КАС України щодо законності і обґрунтованості судового рішення. Зауважує, що суд апеляційної інстанції прийняв відзиви на апеляційну скаргу ОНМедУ та МОЗ України з пропуском процесуальних строків, а відзив ОНМедУ, в якому заявлено клопотання, взагалі не містить заяви про поновлення пропущеного строку на його подання. Звертає увагу на ту обставину, що до відзиву на апеляційну скаргу ОНМедУ не додано доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів ОСОБА_1 , що є порушенням частини 5 статті 304 КАС України та ще однією підставою для залишення відзиву ОНМедУ без розгляду.
12.2 . Крім того, на думку скаржника, суд апеляційної інстанції встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, оскільки у порушення частини 3 статті 90 КАС України, суд апеляційної інстанції не оцінив належність, допустимість, достовірність копії наказу МОЗ України "Про звільнення ОСОБА_3 " № 2-о від 27 січня 2020 року, на підставі якого встановив обставини, зокрема в частині, відсутності спричинення рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 вересня 2019 року у справі № 640/8411/19 зміни стану будь-яких прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків ОСОБА_1 , що має істотне значення для розгляду апеляційним судом апеляційної скарги ОСОБА_1 на вказане рішення суду першої інстанції.
12.3. Скаржник наголошує, що суд апеляційної інстанції невірно встановив обставини щодо впливу рішення суду першої інстанції на права й обов`язки ОСОБА_1 , а також щодо підстав для подання ОСОБА_1 18 серпня 2020 року апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції постановив незаконну ухвалу, яка не відповідає приписам частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України.
12.4. Звертає увагу на те, що суд апеляційної неправомірно врахував висновки, викладені в ухвалах Верховного Суду, оскільки частиною п`ятою статті 242 КАС України передбачено врахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду.
13. 01 січня 2021 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Єресько Л.О., судді Загороднюк А.Г., Мельник-Томенко Ж.М.
14. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19 січня 2021 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
15. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 20 квітня 2021 року закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження у відповідності до вимог частин першої та третьої статті 340 та статті 345 КАС України.
Позиція інших учасників справи
16. 05 лютого 2021 року від ОНМедУ до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, де позивач посилається на не обґрунтованість доводів даної касаційної скарги та просить її відхилити, а ухвалу, постановлену судом апеляційної інстанції, залишити без змін. Вказують на те, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 вересня 2019 року у справі № 640/8411/19 питання про права, свободи, інтереси та обов`язки ОСОБА_1 не вирішувалися, суд апеляційної інстанції правомірно закрив апеляційне провадження у даній справі. При цьому, звертають увагу, що ОСОБА_1 не навів у своїй апеляційній скарзі жодних обґрунтованих тверджень щодо безпосереднього впливу рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 вересня 2019 року у справі № 640/8411/19 на його права, свободи, інтереси та обов`язки.
17. 08 лютого 2021 року від МОЗ України до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, де відповідач зауважує, що оскаржуване ОСОБА_1 рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.09.2019 по справі № 640/8411/19 не стосувалося безпосередньо прав, інтересів та обов`язків останнього, а тому ухвала суду апеляційної інстанції від 03.12.2020 є законною та обґрунтованою, прийнятою з дотриманням норм процесуального права. Тож, на думку відповідача, касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на означену ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду підлягає закриттю на підставі статті 339 КАС України.
17.1. Від інших відповідачів відзивів на касаційну скаргу не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи.
18. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
19. Зі змісту ухвали Верховного Суду від 19 січня 2021 року слідує, що підставою для відкриття касаційного провадження у справі № 640/8411/19 є оскарження ухвали суду апеляційної інстанції про закриття провадження у справі, зазначеної у частині третій статті 328 КАС України, та посилання скаржника у касаційній скарзі на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
20. Надаючи оцінку оскаржуваному судовому рішенню у межах доводів касаційної скарги, Верховний Суд виходить із такого.
21. Статтею 129 Конституції України визначено обов`язковість судового рішення як однієї з основних засад судочинства.
22. Перегляд судового рішення, що набрало законної сили, здійснюється у випадках та з підстав, визначених законом.
23. Згідно частини першої статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
24. Відповідно до частини 1 статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
25. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування такого критерію, як вирішення судом питання про її право, інтерес та/або обов`язок, як елементів захисту матеріально-правових відносин, у площині яких виник спір. Такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним та опосередкованим іншими правовідносинами.
26. Судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
27. Зазначена правова позиція була викладена Верховним Судом у постановах від 11.07.2018 у справі № 911/2635/17, від 17.05.2018 у справі № 904/5618/17, від 11.07.2018 у справі № 911/2635/17, від 19 грудня 2018 року у справі № 826/37/17, від 23.11.2020 у справі № 826/3508/17 та інших і є сталою.
28. Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 305 КАС України, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, у зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.
29. У випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про її права і обов`язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, суд апеляційної інстанції має закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.
30. Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що при розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважає, що судом першої інстанції вирішено питання про її права та обов`язки, суд апеляційної інстанції, перевіривши матеріали апеляційної скарги, та за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи для відмови у відкритті апеляційного провадження з інших підстав, відкриває апеляційне провадження за апеляційною скаргою такої особи та має належним чином дослідити і встановити, чи вирішив суд в оскаржуваному рішенні питання про права, інтереси та (або) обов`язки заявника апеляційної скарги.
31. Отже суд апеляційної інстанції має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи не вирішення судом першої інстанції питання про права та інтереси особи, яка не брала участі у справі, лише в межах відкритого апеляційного провадження.
32. Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду України від 03 лютого 2016 року у справі № 6-885цс15 та від 06 вересня 2017 року у справі № 6-1844цс16, висновок про відсутність у особи права на оскарження рішення суду першої інстанції на тій підставі, що суд не вирішував питання про його права та обов`язки, може бути зроблений лише після з`ясування, яким чином вказане рішення впливає на обсяг прав, інтересів чи обов`язків особи, яка подала апеляційну скаргу.
33. Такий же підхід застосовується Верховним Судом і під час застосування аналогічних за змістом норм цивільного та господарського процесуальних законів щодо права осіб, які не приймали участі у розгляді справи, на апеляційне та касаційне оскарження, зокрема у постановах Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 14 серпня 2019 року у справі № 62/112 та від 16 січня 2020 року у справі 925/1600/16, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 27 лютого 2019 року у справі № 360/1938/16, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 921/730/13-г/3 та інших.
34. У даній справі суд апеляційної інстанції відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою скаржника, проте у подальшому своєю ухвалою від 03 грудня 2020 року у справі № 640/8411/19 закрив провадження як помилково відкрите на підставі статті 305 КАС України, з огляду на те, що з аналізу мотивувальної та резолютивної частини оскаржуваного рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 вересня 2019 року, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції питання про права, свободи чи інтереси ОСОБА_1 жодним чином не вирішувалися, зміни стану будь-яких прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків останнього це судове рішення не спричинило.
35. Оцінюючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при вирішенні питання про закриття провадження у відкритому апеляційному провадженні за апеляційною скаргою особи, яка не приймала участі у справі, Верховний Суд, виходячи із доводів касаційної скарги в межах визначених правилами статті 341 КАС України, виходить із такого.
36. Як слідує із змісту ухвал Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 року, провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2019 року відкрито та за насліками підготовки справи до апеляційного розгляду справи призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 03 грудня 2020 року на 14.20 год., враховучи клопотання апелянта про розгляд апеляційної скарги за його участі.
37. За приписами частин першої та другої статті 307 КАС України після проведення підготовчих дій суддя-доповідач доповідає про них колегії суддів, яка вирішує питання про проведення додаткових підготовчих дій у разі необхідності та призначення справи до розгляду. Про дату, час та місце розгляду справи повідомляються учасники справи, якщо справа відповідно до цього Кодексу розглядається з їх повідомленням.
38. Матеріалами справи підтверджується, що усі учасники були повідомлені про призначену дату, час та місце розгляду цієї справи шляхом направлення судових повісток про виклик у відкрите судове засідання на 03 грудня 2020 року на 14.20 год.
39. Після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов`язки учасника справи (частина четверта статті 293 КАС України). Права та обов`язки учасника справи визначені статтею 44 КАС України.
40. Водночас 03 грудня 2020 року Шостим апеляційним адміністративним судом у порядку письмового провадження розглянуто клопотання ОНМедУ про закриття апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2019 року та внаслідок задоволення цього клопотання постановлено ухвалу про закриття провадження у справі з указаних вище підстав, як помилково відкрите відповідно до статті 305 КАС України.
41. Викладене свідчить, що апеляційний суд постановив оскаржувану ухвалу від 03 грудня 2020 року про закриття апеляційного провадження після закінчення підготовки справи до апеляційного розгляду, після призначення її до розгляду у відкритому судовому засіданні й поза межами судового засідання.
42. У свою чергу право суду апеляційної інстанції розглянути справу без повідомлення учасників (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами урегульвано статтею 311 КАС України. Частиною першою цієї норми встановлено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі:
1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю;
2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання;
3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
43. Законодавцем встановлено виключний перелік випадків, за наявності яких апеляційний суд має право ухвалити рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
44. Водночас, ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року не містить жодного обґрунтування з посиланням на підстави, визначені частиною першою статті 311 КАС України, в чому полягала причина зміни порядку розгляду справи із призначеного відкритого судового засідання у письмове провадження.
45. З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції безпідставно розглянув у порядку письмового провадження клопотання ОНМедУ у справі, призначеній до розгляду у відкритому судовому засіданні, змінивши порядок розгляду справи із призначеного відкритого судового засідання у письмове провадження з порушенням приписів статті 311 КАС України. А тому розгляд цієї справи в суді апеляційної інстанції, тобто спосіб, у який суд вирішив розглянути справу в порядку письмового провадження, на думку колегії суддів Верховного Суду, не відповідає принципам адміністративного судочинства.
46. За цих обставин знаходять своє підтвердження доводи касаційної скарги про порушення судом апеляційної скарги процесуальних прав апелянта, який після відкриття апеляційного провадження був наділений усім обсягом прав учасника справи, визначеного статтею 44 КАС України, зокрема, на участь у призначеному відкритому судовому засіданні, куди він прибув разом із представником, але дізнався про постановлення судом оскаржуваної ухвали у порядку письмового провадження за наслідком задоволення клопотання ОНМедУ, про яке його не повідомляв ані суд, ані ОНМедУ, у зв`язку з чим він був позбавлений права та можливості подавати суду докази та заперечення.
47. Підсумовуючи наведене, Верховний Суд вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновоку про те, що оскаржуваним рішенням суду першої інстанції не порушено права особи, фактично надав оцінку доводам апеляційної скарги по суті, що можливо лише в межах відкритого апеляційного провадження, з дослідженням усіх обставин справи та оцінкою доказів на підтвердження чи спростування доводів заявниці про порушення її прав оскаржуваним судовим рішенням.
48. Варто наголосити, що надана суду процесуальним законом можливість розглянути справу у порядку письмового провадження не є беззастережною і має корелюватися з іншими вимогами процесуального закону (як-от з наданим учасникам справи правом брати участь у судовому засіданні), трактувати які потрібно у сукупності та через призму принципів адміністративного судочинства.
49. Публічний характер судового розгляду є істотним елементом права на справедливий суд, а відкритість процесу, як правило, включає право особи бути заслуханою в суді.
50. Верховний Суд наголошує, що право бути почутим є одним з ключових принципів процесуальної справедливості, яка передбачена статтею 129 Конституції України і статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року. Учасник справи повинен мати можливість захистити свою позицію в суді. Така можливість сприяє дотриманню принципу змагальності через право особи бути почутою та прийняттю обґрунтованого і справедливого рішення. Загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним, вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи та хід її розгляду.
51. Такі принципи адміністративного судочинства як рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі реалізуються, зокрема, шляхом надання особам, які беруть участь у справі, рівних процесуальних прав й обов`язків, до яких, зокрема, віднесено право знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються в справі та стосуються їхніх інтересів, а також право давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення.
52. За наведеного правового регулювання та обставин справи Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
53. Відповідно до частини 1 статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
54. Беручи до уваги доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі, наведені обставини щодо розгляду справи в суді апеляційної інстанції без участі сторін у зіставленні з вимогами процесуального закону, зважаючи на те, що ОСОБА_1 виявив намір взяти участь у судовому засіданні і звернувся з клопотанням процесуального характеру щодо забезпечення йому такої можливості, колегія суддів дійшла висновку, що суд апеляційної інстанції не мав підстав для розгляду справи у порядку письмового провадження, тож при прийнятті в цій справі ухвали від 03 грудня 2020 року допустив порушення вимог процесуального закону, які в розумінні частини першої статті 353 КАС України є підставою для скасування ухвали суду апеляційної інстанцій та направлення справи для продовження розгляду.
55. За таких обставин, касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бохенко Станіслав Юрійович підлягає задоволенню, а ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
56. Частиною 6 статті 139 КАС України передбачено, що суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
57. Оскільки Верховний Суд не змінює судові рішення та не ухвалює нове судове рішення по суті позовних вимог, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Бохенко Станіслав Юрійович задовольнити.
2. Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року у справі № 640/8411/19 - скасувати, а справу направити до Шостого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддіЛ.О. Єресько А.Г. Загороднюк Ж.М. Мельник-Томенко