ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 640/9673/19
адміністративне провадження № К/9901/3533/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.12.2019 (колегія суддів у складі у складі судді-доповідача Костюк Л.О., суддів Бужак Н.П., Пилипенко О.Є.)
у справі №640/9673/19
за позовом ОСОБА_1
до Кабінету Міністрів України
про визнання протиправною та скасування постанови в частині.
I. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Кабінету Міністрів України про визнання протиправною та скасування постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 300 в частині внесення змін до пункту 14 Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 № 848.
2. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
3. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.08.2019 було задоволено заяву Кабінету Міністрів України про залишення позовної заяви без розгляду, а позов ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про визнання протиправною та скасування постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 300 в частині внесення змін до пункту 14 Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 № 848, залишено без розгляду.
4. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.08.2019 та скерувати справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
5. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2019 апеляційна скарга була залишена без руху та надано заявнику десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
6. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.12.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.08.2019 повернуто скаржнику.
7. 03.02.2020 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2019 та ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.12.2019 в справі № 640/9673/19.
8. У поданій касаційній скарзі позивач із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
9. Ухвалою Верховного Суду від 07.02.2020 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2019 в справі №640/9673/19 та відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.12.2019 в справі №640/9673/19.
II. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
10. Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що апелянт не усунув недоліки апеляційної скарги, залишеної без руху. При цьому, копія ухвали про залишення скарги без руху була направлена апелянту на адресу, яка зазначена в апеляційній скарзі, а конверт повернувся до суду 11 грудня 2019 року, оскільки апелянт його не забрав.
11. У своїй касаційній скарзі заявник наголошує, що суд апеляційної інстанції незаконно повернув апеляційну скаргу, оскільки відсутні докази вважати, що він умисно ухилявся від отримання ухвали про залишення скарги без руху. Окремо наголошує, що в оскаржуваній ухвалі відсутні посилання на поштове відправлення, у якому існує відмітка про відмову особи від отримання судового рішення або відмітка про відсутність особи за місцезнаходженням.
IV. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
12. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.
13. Як вже зазначено вище, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2019 апеляційна скарга позивача на ухвалу суду першої інстанції у цій справі була залишена без руху та надано заявнику десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
14. Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху направлено на адресу позивача, зазначену ним у позовній заяві та в апеляційній скарзі.
15. Водночас як видно з наявного у справі поштового відправлення, яке повернулось на адресу суду апеляційної інстанції, зазначена ухвала не вручене під час доставки позивачу з відміткою "інші причини".
16. Відповідно до частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення у тому числі є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
17. В свою чергу, положення КАС України не передбачають повернення рекомендованих листів з відміткою "інші причини", така відмітка не передбачена як підстава невручення судового рішення. Ця відмітка не розкриває суті причини неможливості вручити адресату відповідний рекомендований лист.
18. Отже, така відмітка не дає суду обґрунтованих процесуальних підстав для визначення факту належного повідомлення сторони у судовій справі, зокрема не визначає чи адресат відмовився від отримання судового повідомлення, чи адресат відсутній, чи особу, якій адресовано судове рішення, не виявлено за місцем проживання.
19. Зазначена правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17 та від 12 лютого 2019 року у справі №906/142/18 та постанові Верховного Суду від 27 лютого 2020 року в справі №814/1469/17.
20. Отже, колегія суддів вважає, що невручення поштового відправлення, яким позивачу направлено копію ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, з відміткою "інші причини", не може свідчити про обізнаність позивача щодо її існування та як наслідок, наявності у нього можливості виконати таку ухвалу суду шляхом усунення недоліків апеляційної скарги, визначених у цій ухвалі у встановлений судом строк.
21. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції ухвалено рішення з порушенням норм процесуального права, а тому є таким, що підлягає скасуванню, а справа відповідно до правил статті 353 КАС України направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
22. Щодо вимоги позивача постановити окрему ухвалу щодо колегії суддів ШААС у зв`язку з порушенням процесуальних обов`язків і неналежного виконання професійних обов`язків при винесені спірних рішень, колегія суддів зазначає наступне.
23. Відповідно до 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
24. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
25. Аналіз положень наведеної статті КАС дає підстави для висновку, що окрема ухвала суду є процесуальним засобом необхідного належного реагування (судового впливу) на порушення законності, а також на причини та умови, що цьому сприяли, які виявлені ним саме під час судового розгляду. Постановлення такої ухвали є правом, а не обов`язком суду.
26. За наслідками касаційного розгляду цієї справи Верховний Суд не вбачає передбачених статтею 249 КАС підстав для постановлення окремих ухвал.
27. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
28. Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції було порушено норми процесуального права при ухваленні судового рішення, які призвели до постановлення незаконної ухвали суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає доступу до суду, Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги.
29. Оскільки Верховний Суд не змінив та не ухвалив нове рішення, судові витрати відповідно статті 139 КАС України розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 343 349 351 355 356 КАС України, Суд -
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
2. Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.12.2019 у справі №640/9673/19 - скасувати.
3. Справу №640/9673/19 направити до Шостого апеляційного адміністративного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий А.А. Єзеров
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб