ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 642/4993/17
провадження № 61-40358 св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Головуючого - Крата В. І.
суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
треті особи - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 , яка підписана адвокатом Трофименком Максимом Сергійовичем, на заочне рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 19 грудня 2017 року в складі судді Проценко Л. Г. та на постанову апеляційного суду Харківської області від 29 травня 2018 року в складі колегії суддів Сащенко І. С., Коваленко І. П., Овсяннікової А. І.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 і просив стягнути з відповідача на його користь 2 008 061,10 грн витрат співвинахідника та суб`єкта патентних прав.
Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 та співвинахідники ОСОБА_3 , ОСОБА_4 є суб`єктами майнових патентних прав на ряд винаходів, що засвідчені патентами № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8. Одним із суб`єктів патентних прав був ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та спадкоємцем якого є син ОСОБА_2 .
Позивач указував, що він поніс витрати з утримання патентів, а тому відповідач як спадкоємець майнових прав має компенсувати йому витрати співвинахідника та суб`єкта патентних прав.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 19 грудня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2 008 061,1 грн відшкодування витрат співвинахідника.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_2 є спадкоємцем ОСОБА_5 , як одного із суб`єктів прав на винаходи за патентами № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , однак не сплачував витрати на підтримання патентів, а тому відповідач як спадкоємець після смерті суб`єкта майнових прав повинен сплачувати відповідні збори за підтримання їх чинності. Оскільки такі збори сплачував ОСОБА_1 , що підтверджується належними та допустими доказами, він має право на стягнення з ОСОБА_2 коштів пропорційно до частки в майнових правах на патенти.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою апеляційного суду Харківської області від 29 травня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, заочне рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 19 грудня 2017 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що докази на підтвердження того, що частка витрат, що пов`язані з його правами на об`єкти права інтелектуальної власності сплачені особисто ОСОБА_5 або його спадкоємцем - ОСОБА_2 відповідачем чи його представником не надано. Відповідно до статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Згідно свідоцтв про право на спадщину за законом, копії яких знаходяться в матеріалах справи, вартість майна, отриманого ОСОБА_2 у спадщину перевищує заявлені ОСОБА_1 вимоги.Суд першої інстанції повно та всебічно з`ясував обставини справи та на підставі належних і допустимих доказів дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, а доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У липні 2018 року представник відповідача подав до Верховного Суду касаційну скаргу на заочне рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 19 грудня 2017 року та на постанову апеляційного суду Харківської області від 29 травня 2018 року.
Ухвалою Верховного Суду від 30 липня 2018 року поновлено представникові відповідача строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження в даній справі та зупинено виконання заочного рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 19 грудня 2017 року до завершення розгляду даної касаційної скарги.
У пункті 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Ухвалою Верховного Суду від червня 2020 року справа призначена до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі представник відповідача просить скасувати оскаржені судові рішення як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Вказує, що: був неповідомлений в суді першої інстанції; суди не врахували, що позов поданий із пропуском позовної давності; відсутні підстави для задоволення позову.
Відзив на касаційну скаргу
У жовтні 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив представника позивача на дану касаційну скаргу, в якій просив залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Фактичні обставини справи
Суди встановили, що ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 належать майнові права інтелектуальної власності на кілька винаходів, що засвідчені патентом № НОМЕР_1 «Склад для обробки пар тертя», патентом № НОМЕР_2 «Змащувальна композиція», патентом № НОМЕР_3 « Патрон », патентом № НОМЕР_4 « Мастильна композиція та спосіб її приготування » та патентом № НОМЕР_5 «Наноструктурний ревіталізант та спосіб отримання наноструктурного ревіталізанта зі стійкою формою наноструктури».
Договори між співвинахідниками про здійснення прав на винаходи не укладалися.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер.
Спадкоємцем ОСОБА_5 є син ОСОБА_2 .
У період із 1999 року по 2017 рік патентні повірені ОСОБА_6 . Та ОСОБА_7 виконували роботи з оформлення заявок на винаходи та на підтримання чинності патентів НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_8, власниками яких є ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , що підтверджується актами звірки наданих послуг і здійснених платежів.
Витрати позивача щодо винаходу, засвідченого патентом № НОМЕР_1 «Склад для обробки пар тертя», складаються з: витрат на оформлення заявки - 10 000 дол. США та 18 000 грн, що були сплачені патентному повіреному ОСОБА_6 , та 16 000 грн, що були сплачені патентному повіреному ОСОБА_7 .
Сукупний розмір витрат щодо винаходу, засвідченого патентом № НОМЕР_1 , склав 301 042 грн. Ураховуючи, що співвласниками цього патенту є четверо осіб, то майнові витрати одного з них в рівній частці складають 75 260,5 грн.
Витрати позивача щодо винаходу, засвідченого патентом № НОМЕР_2 «Змащувальна композиція», складаються з: витрат на оформлення заявки - 10 000 дол. США та 18 000 грн, що були сплачені патентному повіреному ОСОБА_6 , та 10 000 грн, що були сплачені патентному повіреному ОСОБА_7 .
Разом усі витрати за цим винаходом склали суму 295 042 грн. Оскільки співвинахідниками цього патенту є четверо осіб, майнові витрати кожного з них складають по 73 760,5 грн.
Витрати позивача щодо винаходу, засвідченого патентом № НОМЕР_3 «Патрон» складаються з: витрат на оформлення заявки - 10 000 дол. США та 12 000 грн, що були сплачені за послуги патентному повіреному ОСОБА_6 , та 12 000 грн, що були сплачені за послуги патентному повіреному ОСОБА_7 .
Загалом сума витрат щодо цього винаходу складає 291 042 грн. Оскільки співвинахідниками цього патенту є троє осіб, то майнові витрати кожного з них складають по 72 760,5 грн.
До витрат позивача на винахід, засвідчений патентом НОМЕР_4 «Мастильна композиція та спосіб її приготування» належать витрати з оформлення заявки у розмірі 100 000 дол. США та витрати в розмірі 10 000 грн, що були сплачені за послуги патентного повіреного ОСОБА_7 .
Разом усі витрати за цим винаходом склали суму 2 680 420 грн. Оскільки співвинахідниками цього патенту також було троє осіб, то майнові витрати одного з них складають 893 473 грн.
Витрати позивача щодо винаходу, засвідченого патентом НОМЕР_8 «Наноструктурний ревіталізант та спосіб отримання наноструктурного ревіталізанта зі стійкою формою наноструктури» складають витрати на оформлення заявки 100 000 дол. США та 8 000 грн, що були сплачені патентному повіреному ОСОБА_7 .
Разом щодо цього винаходу витрати позивача склали 2 678 420 грн. Оскільки співвинахідниками цього патенту були троє осіб, то майнові витрати кожного з них складають по 892 806,6 грн.
Оскільки співвинахідники мають спільно нести витрати, що пов`язані з їх правами на об`єкти права інтелектуальної власності, в рівних частках, ОСОБА_5 має майновий обов`язок із виплати на користь позивача грошової суми в розмірі 2 008 061,1 грн.
У матеріалах справи відсутні докази про виконання ОСОБА_5 на користь позивача зазначеного обов`язку в повному обсязі або частково.
ОСОБА_2 , прийнявши спадщину після смерті ОСОБА_5 , не здійснював на користь ОСОБА_1 виплат щодо компенсації витрат на оплату послуг патентних повірених, оформлення патентів, підтримання чинності патентів.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів частково приймає аргументи, які викладені у касаційній скарзі, з таких мотивів.
У статті 428 ЦК України передбачено, що право інтелектуальної власності, яке належить кільком особам спільно, може здійснюватись за договором між ними. У разі відсутності такого договору право інтелектуальної власності, яке належить кільком особам, здійснюється спільно.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 травня 2019 року в справі № 646/1750/17 (провадження № 61-17405св18) зазначено, що «тлумачення статті 428 ЦК України свідчить, що в ній передбачено конструкцію спільності прав інтелектуальної власності. При цьому законодавець не пов`язує спільну належність прав інтелектуальної власності із правовим режимом спільної власності, оскільки вона є притаманною для речових відносин. У тому разі, якщо один із суб`єктів, яким спільно належать певні права інтелектуальної власності, вибуває внаслідок тих чи інших підстав із цих правовідносин (зокрема, внаслідок смерті), то його спадкоємець (спадкоємці) можуть заявляти вимогу про визнання права інтелектуальної власності.
Згідно статті 29 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) власник патенту повинен сплачувати відповідні збори за підтримання чинності патенту і добросовісно користуватися виключним правом, що випливає з патенту.
До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Відповідно до статті 1281 ЦК (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 522/407/15-ц (провадження № 14-53цс18) зроблено висновок, що «спадкоємець зобов`язаний повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо йому відомо про борги останнього. Кредитор має пред`явити свою вимогу до спадкоємців протягом 6 місяців з дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, незалежно від настання строку вимоги, а якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, то не пізніше одного року від настання строку вимоги. Поняття «строк пред`явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців» не тотожне поняттю «позовна давність». Так, частина четверта статті 1281 ЦК України визначає наслідком пропуску кредитором спадкодавця строків пред`явлення вимог до спадкоємців позбавлення права вимоги такого кредитора, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті. Тоді як згідно з частиною четвертою статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Відтак, визначені статтею 1281 ЦК України строки пред`явлення кредитором вимоги до спадкоємців і позовна давність є різними строками. Сплив перших має наслідком позбавлення кредитора права вимоги (припинення його цивільного права), а отже, і неможливість вимагати у суді захисту відповідного права. Натомість, сплив позовної давності не виключає наявність у кредитора права вимоги та є підставою для відмови у позові за умови, якщо про застосування позовної давності у суді заявила одна зі сторін. Сплив визначених статтею 1281 ЦК України строків пред`явлення кредитором вимоги до спадкоємців має наслідком позбавлення кредитора права вимоги за основним і додатковим зобов`язаннями, а також припинення таких зобов`язань».
Суди першої та апеляційної інстанцій правильно вважали, що обов`язок зі сплати витрат на підтримання патентів входить до складу спадщини після смерті ОСОБА_5 . ОСОБА_1 є кредитором спадкодавця ОСОБА_5 і має право на пред`явлення вимог до його спадкоємця ОСОБА_2 .
Проте суди не звернули увагу, що: сплив визначених статтею 1281 ЦК України строків пред`явлення кредитором вимоги до спадкоємців має наслідком позбавлення кредитора права вимоги; не з`ясували, чи повідомив ОСОБА_2 ОСОБА_1 , як кредитора спадкодавця, про відкриття спадщини, а також, чи знав/міг знати ОСОБА_1 про прийняття ОСОБА_2 спадщини. За таких обставин, суди зробили передчасний висновок про наявність підстав для задоволення позову.
Суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, з огляду на положення статті 400 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року).
Посилання представника відповідача в касаційній скарзі на те, що ОСОБА_2 не був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання в суді першої інстанції, спростовуються наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення повісток, а також були обґрунтовано відхилені судом першої інстанції при перегляді заочного рішення за заявою відповідача.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржені рішення ухвалені без додержання норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржені рішення скасувати і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 400 та 411 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), 409 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ :
Касаційну скаргу ОСОБА_2 , яка підписана адвокатом Трофименком Максимом Сергійовичем,задовольнити частково.
Заочне рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 19 грудня 2017 року та постанову апеляційного суду Харківської області від 29 травня 2018 року скасувати.
Справу № 642/4993/17 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Із моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції заочне рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 19 грудня 2017 року та постанова апеляційного суду Харківської області від 29 травня 2018 року втрачають законну силу та подальшому виконанню не підлягають.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді Н. О. Антоненко
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
М. М. Русинчук