ПОСТАНОВА
Іменем України
11 лютого 2020 року
Київ
справа №643/12286/19
адміністративне провадження №К/9901/34764/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді: Мартинюк Н.М.,
суддів: Дашутіна І.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України
на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року (головуючий суддя: Донець Л.О., судді: Гуцал М.І., Сіренко О.І.)
у справі №643/12286/19
за позовом ОСОБА_1
до інспектора роти №3 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Ященка Ігоря Миколайовича
про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
І. Історія справи
У серпні 2019 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії ЕАВ №1364732 від 26 липня 2019 року, винесену інспектором роти №3 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Ященко Ігорем Миколайовичем.
Московський районний суд міста Харкова рішенням від 4 вересня 2019 року позов задовольнив, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрив.
Зазначене рішення ухвалено у судовому засіданні без участі відповідача (його представника). Супровідний лист суду першої інстанції щодо направлення на адресу учасників справи копій указаного рішення не містить дати його складання. Як зазначає скаржник, судом першої інстанції копію рішення від 4 вересня 2019 року фактично було направлено 10 вересня 2019 року, що підтверджується копією конверту з трек-номером 6130109133950.
Водночас, як вірно вказує скаржник, рішення Московського районного суду міста Харкова від 4 вересня 2019 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень було оприлюднено 9 вересня 2019 року.
Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (надалі також - «УПП в Дніпропетровській області ДПП НП України») оскаржило вказане рішення в апеляційному порядку шляхом подання 24 вересня 2019 року апеляційної скарги засобами поштового зв`язку (підтверджується копією конверту з трек-номером 4900075599469). В апеляційній скарзі просило поновити строк на апеляційне оскарження. По-перше, вказало, що копію рішення отримало лише 18 вересня 2019, що підтверджується відбитком штемпеля вхідної кореспонденції Управління за №13347с. По-друге, зазначило, що відповідно до штрихового ідентифікатора на конверті, в якому було відправлено рішення суду, відправлення прийняте на ПАТ «Укрпошта» лише 10 вересня 2019 року.
Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 8 жовтня 2019 року апеляційну скаргу скаржника залишив без руху. В цій ухвалі суд встановив, що в апеляційній скарзі УПП в Дніпропетровській області ДПП НП України заявило клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Однак, розглянувши доводи скаржника щодо поновлення строків суд зазначив, що норми статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - «КАС України») є спеціальними відносно статті 295 КАС України, а відтак строк на апеляційне оскарження судового рішення становить десять днів з моменту його проголошення. Разом з тим, відлік строку на апеляційне оскарження судового рішення з дати отримання особою рішення суду для термінових справ нормами КАС України не передбачений.
В ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху суд апеляційної інстанції запропонував апелянту протягом десяти днів з моменту отримання копії цієї ухвали надати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Московського районного суду міста Харкова від 4 вересня 2019 року у справі №643/12286/19, в якій зазначити інші (поважні) підстави для поновлення строку.
Як зазначив суд апеляційної інстанції, на виконання цієї ухвали скаржник подав заяву про поновлення строку для подання апеляційної скарги, доводи якої за своїм змістом ідентичні тим, що зазначались в апеляційній скарзі. Одночасно, апеляційний суд зробив висновок, що скаржник не зазначив поважні причини для поновлення строку на апеляційне оскарження.
З огляду на це, Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 30 жовтня 2019 року відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
У касаційній скарзі УПП в Дніпропетровській області ДПП НП України просить скасувати цю ухвалу суду апеляційної інстанції й направити справу для продовження розгляду до того ж суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Зокрема, скаржник зазначає, що частина третя статті 298 КАС України (щодо залишення апеляційної скарги без руху і права на звернення із заявою про поновлення строку) не передбачає жодних винятків для можливості застосування статті 286 КАС України (щодо особливостей провадження у справах про притягнення до адміністративної відповідальності) при залишенні апеляційної скарги без руху. Вказує, що апеляційна скарга була подана ним з дотриманням вимог статті 295 КАС України, яка передбачає можливість поновлення строку на апеляційне оскарження. До того ж, зазначає, що заяву про поновлення відповідного строку він подав, однак суд у відкритті апеляційного провадження відмовив.
Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив відмовити у задоволенні касаційної скарги і залишити оскаржуване судове рішення без змін. В обґрунтування свого відзиву позивач зазначив, що касаційна скарга не містить нових фактів чи засобів доказування, які б спростовували висновки суду апеляційної інстанції. Наведені в касаційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів і незгоди скаржника з висновками суду апеляційної інстанції, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Ознайомившись із доводами скаржника, Верховний Суд вважає необхідним задовольнити касаційну скаргу з огляду на таке.
ІІ. Мотиви Верховного Суду
Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до частин першої, другої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
За правилами частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив із того, що наведені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження не є поважними.
Верховний Суд вказує на помилковість зазначеного висновку з таких підстав.
Стаття 286 КАС України є спеціальною нормою процесуального закону, що визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, та частина четверта якої встановлює спеціальний стосовно статті 295 КАС України строк апеляційного оскарження (протягом десяти днів) і порядок обчислення цього строку (з дня проголошення судового рішення).
Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.
Натомість, копія рішення Московського районного суду міста Харкова від 4 вересня 2019 року була надіслана відповідачу лише 10 вересня 2019 року відповідно до копії конверту з трек-номером 6130109133950, тобто за 6 днів з дня проголошення цього рішення. В Єдиному державному реєстрі судових рішень вказане рішення було оприлюднене тільки 9 вересня 2019 року. Крім того, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, а саме копії рішення Московського районного суду міста Харкова від 4 вересня 2019 року відповідачу у матеріалах справи відсутнє.
Тобто, за вказаних обставин, скаржник був позбавлений можливості подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з моменту проголошення рішення суду першої інстанції від 4 вересня 2019 року.
Відповідно до статті 119 КАС України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства.
За частиною другою статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
УПП в Дніпропетровській області ДПП НП України отримало рішення суду першої інстанції 18 вересня 2019 року, що можливо встановити лише з відбитка штемпеля вхідної кореспонденції Управління за №13347с. Апеляційну скаргу на рішення суду він подав 24 вересня 2019 року , тобто в межах тридцятиденного строку, передбаченого частиною другою статті 295 КАС України (навіть якщо рахувати перебіг такого строку з моменту оприлюднення цього рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень).
Викладене не було враховано судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі", констатував, що право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету. Проявом цього права є забезпечення для кожної особи можливості звернутися до суду.
Апеляційний суд в цій справі не надав жодної оцінки поважності чи неповажності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, які вказав скаржник у заяві про поновлення процесуального строку в апеляційній скарзі.
Дійсно, стаття 286 КАС України передбачає особливості провадження у цій категорії справ і є спеціальною нормою у порівнянні зі статтею 295 КАС України, зокрема, передбачає скорочений строк оскарження - десять днів та інакший початок перебігу строку на оскарження - з моменту проголошення судового рішення. Проте, стаття 286 КАС України не містить заборони на поновлення строків апеляційного оскарження, як у деяких інших категоріях термінових адміністративних справ.
Аналогічна позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31 липня 2019 року у справі №185/10469/18 (2-а/185/243/18).
Вичерпний перелік категорій справ, де строки не поновлюються, встановлений у статті 270 КАС України, до яких ця справа не відноситься.
Окрім того, стаття 271 КАС України передбачає, що у справах за статтею 286 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення та копії цих рішень невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.
Як вже зазначено, в порушення цієї норми суд першої інстанції надіслав копії рішення від 4 вересня 2019 року сторонам лише 10 вересня 2019 року.
Тому, в цій категорії справ можливе застосування частини другої статті 295 КАС України (за наявності для того відповідних підстав), яка не суперечить нормам частини четвертої статті 286 КАС України. До того ж, скаржник просив про поновлення строку на апеляційне оскарження у цій справі із зазначенням причин пропуску строку, які він вважає поважними.
З іншого боку, суд касаційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відтак, правом на апеляційне оскарження наділені учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, у разі якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.
Згідно із частиною першою статті 42 КАС України учасниками справи є сторони, треті особи.
Частиною першою статті 46 КАС України передбачено, що сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 44 КАС України учасники справи мають право оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках.
Верховним Судом встановлено, що УПП в Дніпропетровській області ДПП НП України не є учасником цієї справи. Клопотання про те, що рішенням суду першої інстанції вирішено питання про його права, свободи, інтереси та (або) обов`язки скаржником не заявлено.
Відповідачем у цій справі є інспектор роти №3 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Ященко І.М.
Апеляційний суд при вирішенні питання щодо відкриття апеляційного провадження за скаргою УПП в Дніпропетровській області ДПП НП України, який не є учасником цієї справи, не дав оцінки тому, чи має скаржник право на апеляційне оскарження у справі та чи вирішив суд першої інстанції питання про його права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.
За наведеного правового регулювання й обставин справи Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Отож, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду зі стадії відкриття апеляційного провадження з урахуванням висновків суду касаційної інстанції, викладених у мотивувальній частині цієї постанови.
З огляду на результат касаційного розгляду й відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України задовольнити.
Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року у справі №643/12286/19 скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду зі стадії відкриття апеляційного провадження.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.
……………………………
…………………………….
…………………………….
Н.М. Мартинюк
І.В. Дашутін
Ж.М. Мельник-Томенко,
Судді Верховного Суду