ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 березня 2021 року
м. Київ
справа № 645/322/16
провадження № 61-9995св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
третя особа - Харківська міська рада
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Фрунзенського районного суду міста Харкова від 22 жовтня 2018 року в складі судді Іващенко С. О. та на постанову Харківського апеляційного суду від 10 квітня 2019 року в складі колегії суддів Овсяннікової А. І., Коваленко І. П, Сащенко І. С.,
ВСТАНОВИВ :
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2016 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 23 травня 2017 року на підставі проведеної судової будівельно-технічної експертизи просила:
- виділити їй у власність в натурі приміщення житлового будинку літ. «А-1», розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: житлову кімнату 1-6 площею 8,10 м?, житлову кімнату 1-7 площею 10,8 м? та надвірні будівлі: 1/3 частину огорожі № 1, 1/3 частину огорожі № 2, 1/3 частину хвіртки № 4;
- покласти на позивачку переобладнання в частині будинку літ. «А-1», яка виділяється позивачці, а саме: закласти дверний проріз між приміщеннями 1-3 та 1-6, демонтувати віконний проріз у дверний в приміщенні 1-7 та влаштувати подвійні двері в приміщення 1-7;
- перерозподілити ідеальні частки співвласників будинку, визначивши частку позивачки 17/100 замість 1/4 частини;
- зобов`язати ОСОБА_3 і ОСОБА_2 сплатити позивачці компенсацію вартості частки в сумі 8 197грн та 49 946 грн відповідно;
- визначити порядок користування земельною ділянкою, виділивши позивачці в користування земельну ділянку площею 138,5 м?, з яких частина земельної ділянки площею 93 м? залишається у загальному користуванні, а 107,75 м? в її особистому користуванні;
- вселити позивачку до приміщень 1-6, 1-7 в житловому будинку літ. «А-1», розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .
Позовну заяву мотивувала тим, що сторонам на праві спільної часткової власності належить житловий будинок АДРЕСА_1 . При цьому ОСОБА_3 належить Ѕ частина домоволодіння, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - по ј частині. Житловий будинок розташований на неприватизованій земельній ділянці загальною площею 555 м?.
З огляду на наявність між сторонами конфліктних відносин позивач бажає виділити належну їй частку в будинку з надвірними спорудами та встановити порядок користування земельною ділянкою.
У 2013 році ОСОБА_1 зверталася до суду з позовними вимогами про виділ належної їй частки в будинку та встановлення порядку користування земельною ділянкою, у задоволенні якого відмовлено рішенням апеляційного суду Харківської області від 25 березня 2014 року з підстав необхідності наявності дозволу виконкому Харківської міської ради на переобладнання будинку згідно вимог статті 152 ЖК УРСР.
У зв`язку з внесенням 12 лютого 2015 року змін до вказаної норми права в частині порядку виконання робіт з переобладнання житлових приміщень, ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом.
З урахуванням проведеної судової будівельно-технічної експертизи в справі, а також відповіді виконкому Харківської міської ради, вважала, що виділ належної їй частки в будинку не передбачає втручання в несучі конструкції будинку та інженерні системи загального користування, а згода на переобладнання газорозподільної системи будинку надана газопостачальною організацією.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Фрунзенського районного суду міста Харкова від 22 жовтня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 6283/11501/11502 від 14 грудня 2016 року можливий один варіант розподілу житлового будинку та надвірних будівель з відступом від ідеальних часток співвласників. Для реалізації запропонованого експертом варіанту необхідно провести переобладнання, в тому числі демонтувати опалювальний та варочні пристрої в приміщенні 1-2 та влаштувати житлову кімнату.
Допитаний у суді першої інстанції експерт пояснила, що у висновку не зазначено де і як мають бути влаштовані електромережі, газове опалення та водопостачання після виділу частки житлового будинку позивачці, оскільки для їх улаштування співвласникам необхідно звертатися до відповідних служб, замовляти та розробляти проекти, які підлягають погодженню уповноваженими організаціями.
Прийнявши до уваги відповідь ПАТ «Харківміськгаз» на звернення позивачки, згідно якої організація рекомендує, щоб кожний зі співвласників надав іншому співвласнику дозвіл на прокладення газопроводу по території домоволодіння та вніс зміни до технічного паспорта в частині проведення переустаткування своєї квартири та виконати газифікацію квартири/реконструкцію системи газопостачання, суд першої інстанції вважав неможливим виділ належної позивачці частки житлового будинку в натурі, оскільки суду не надано відповідних дозвільних документів на здійснення необхідного переобладнання.
Відмовляючи в задоволенніпозовних вимог ОСОБА_1 про вселення на підставі частини другої статті 386 ЦК України, суд першої інстанції виходив із того, щопозивачка не надала доказів того, що відповідачі перешкоджають їй проживати вспірному житловому будинку або будуть перешкоджати в майбутньому.
Короткий зміст судового рішення апеляційного суду
Постановою Харківського апеляційного суду від 10 квітня 2019 року апеляційну скаргу позивачки залишено без задоволення, рішення Фрунзенського районного суду міста Харкова від 22 жовтня 2018 року - без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про те, що виділ належної позивачці частки житлового будинку в натурі передбачає втручання в газорозподільну систему, а дозвільних документів на таке переобладнання позивачкою суду не надано, а також вважав, що запропонований судовим експертом варіант виділу частки в житловому будинку передбачає втручання в несучі конструкції.
Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про вселення до житлового будинку, то апеляційний суд установив похідний характер таких вимог від вирішення судом спору про виділення частки нерухомого майна в натурі, зазначивши, що в судовому засіданні представник позивачки уточнив, що відповідні вимоги заявлені щодо вселення позивачки до виділених їй приміщень, а не з підстав неможливості проживання в житловому будинку у зв`язку з наявними перешкодами з боку інших співвласників.
Аргументи учасників справи
16 травня 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на вказані судові рішення та просить їх скасувати як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, ухваливши нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Мотивує касаційну скаргу тим, що запропонований експертом варіант виділу належної їй частки житлового будинку є технічно можливим, відповідає будівельним і санітарно-епідеміологічним нормам та не передбачає втручання в несучі конструкції будинку.
З урахуванням внесених змін до житлового законодавства та прийняття КМУ постанови № 406 від 07 червня 2018 року «Про затвердження переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію» вважає, що висновком експерта не передбачено проведення будь-яких робіт, виконання яких у силу вимог статті 152 ЖК України потребує спеціальних дозволів.
З посиланням на висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 04 квітня 2019 року в справі № 161/5142/17-ц (провадження № 61-1595св19), вказує, що оскільки запропонований експертом варіант виділу частки житлового будинку не передбачає втручання в несучі конструкції будинку, то й заплановане переобладнання інженерних мереж не вимагає введення об`єкта нерухомого майна в експлуатацію, у зв`язку з чим суди безпідставно відмовили в задоволенні позову.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 24 травня 2019 року відкрито касаційне провадження в справі.
Ухвалою Верховного Суду від 11 березня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 на праві приватної власності зареєстрований за ОСОБА_1 (1/4 частина), ОСОБА_2 (1/4 частина) та ОСОБА_3 (1/2 частина).
Висновком судової будівельно-технічної експертизи від 14 грудня 2016 року № 6283/11501/11502, проведеної Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз, встановлено, що об`ємно-планувальне рішення домоволодіння не дозволяє реконструювати житловий будинок таким чином, щоб виділити співвласникам ізольовані житлові й інші приміщення із самостійними виходами, які б відповідали ідеальній частці в праві власності. Враховуючи розташування житлового будинку, планування і розміри приміщень, його конструктивних елементів, часток співвласників будинку, наданих документів, на розгляд суду можливо запропонувати варіант розподілу житлового будинку з відступом від ідеальної частки співвласників з урахуванням фактичного користування.
Запропонований експертомваріант визначає такий розподіл житлового будинку з надвірними будівлямиза адресою: АДРЕСА_1 :
- І співвласнику (ідеальна частка 1/2) виділяється : 1-3 коридор площею 5,2 м?; 1-4 житлова кімната площею 8,5 м?;1-5 житлова кімната площею 12,0 м?; «Ж» гараж; «Б» сарай; «З» вбиральня; №1 1/3 частина огорожі; №2 1/3 частина огорожі; №3 ворота; №4 1/3 частина хвіртки; №6 Ѕ частина огорожі; № 5 Ѕ частина вигрібної ями ; № 7 1/2 частина ями. При такому розподілі ідеальна частка становить на 51/100 частин;
- ІІ співвласнику (ідеальна частка 1/4) виділяється: 1-1 прихожа площею 9,7 м?; 1-2 кухня площею 8,2 м?; 1-8 ванна кімната площею 2,9 м?; 1-9 вбиральня площею 1,3 м?; «а3» тамбур; «Д» сарай; «И» погріб ; №1 1/3 частина огорожі; №2 1/3 частина огорожі; №4 1/3 частина хвіртки; №6 Ѕ частина огорожі; № 5 Ѕ частина вигрібної ями ; № 7 1/2 частина ями. При такому розподілі ідеальна частка становить на 32/100 частин;
- ІІІ співвласнику виділяється: 1-6 житлова кімната площею 8,1 м?; 1-7 житлова кімната площею 10,8 м?; №1 1/3 частина огорожі; №2 1/3 частина огорожі; №4 1/3 частина хвіртки. При такому розподілі ідеальна частка становить на 17/100 частин.
Для здійснення запропонованого варіанта розподілу в житловому будинку необхідно провести переобладнання, в тому числі демонтувати опалювальний та варочні пристрої в приміщенні 1-2 та влаштувати житлову кімнату. Для виходу із частини будинку в приміщеннях 1-7 та 1-5необхіднопереобладнати віконні прорізи у дверні з установкою подвійних дверей.
У листі АК «Харківобленерго» від 20 квітня 2017 року на звернення позивачки зазначено, що у процесі виділення долі в натурі виникає питання щодо розташування та організації розрахункових засобів обліку, яке є істотною умовою діючого договору про користування електричною енергією. Свого часу замовник будівництва виконав узгоджені у встановленому порядку проекти рішення, які відповідали наданим на той час технічним умовам. Узгоджувальна частина проекту передбачала схему електрозабезпечення та обліку електроустановки житлового будинку. Отже внесення змін до проектних рішень (щодо розташування та організації розрахункових засобів обліку) мають відповідати вимогам діючих Державних будівельних норм України.
У листі ПАТ «Харківміськгаз» від 06 травня 2017 року на звернення позивачки зазначено, що в домоволодінні по АДРЕСА_1 відкрито особовий рахунок та укладено договір на постачання газу з ОСОБА_3 ; газове обладнання системи газопостачання встановлено згідно з виконавчо-технічною документацією. ПАТ «Харківміськгаз» рекомендує, що кожний із співвласників має надати іншому співвласнику дозвіл на прокладення газопроводу по території домоволодіння та внести зміни до технічного паспорта в частині проведення переустаткування своєї квартири та виконати реконструкцію системи газопостачання/газифікацію квартири.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга подана до набрання чинності Закону України № 460-ІХ від 15 січня 2020 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», тому відповідно до пункту 2 прикінцевих та перехідних положень вищезазначеного закону розглядається у порядку, що діяв до набрання чинності цим законом.
Згідно з положеннями статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За результатами розгляду касаційної скарги колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
У частинах першій, третій статті 364 ЦК України передбачено право співвласника на виділ у натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду України від 03 квітня 2013 року в справі № 6-12цс13 зроблено висновок, що «у разі виділу співвласник отримує свою частку у майні в натурі і вибуває зі складу учасників спільної власності. За всіма іншими співвласниками спільна власність при виділі частки зберігається. На відміну від виділу, за якого право власності припиняється лише для того співвласника, частка якого виділяється зі спільної власності, у разі поділу спільна часткова власність припиняється для всіх її учасників (стаття 367 ЦК України). Виділ часток (поділ) жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин, поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась. Відтак визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників. Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права стосовно спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, суд, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), повинен передати співвласнику частки жилого будинку та нежилих будівель, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню будівлі. Під неспівмірною шкодою господарського призначення слід розуміти суттєве погіршення технічного стану жилого будинку, перетворення в результаті переобладнання жилих приміщень у нежитлові, надання в рахунок частки приміщень, які не можуть бути використані як житлові через невеликий розмір площі або через неможливість їх використання (відсутність денного світла тощо).
У тих випадках, коли в результаті поділу (виділу) співвласнику передається частина жилого будинку, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на будинок».
У постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1443цс16 зазначено, що «оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права щодо спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, то, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), суд повинен передати співвласнику частину нерухомого майна, яка відповідає розміруй вартості його частки, якщо це можливо, без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню майна. Якщо в результаті поділу (виділу) співвласнику передається частина нерухомого майна, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на це майно».
У справі, що переглядається, суди першої та апеляційної інстанції, зосередившись на встановленні обставини втручання внаслідок переобладнання будинку в його несучі конструкції, інженерні системи загального користування та отримання позивачкою дозволів уповноважених організацій, не з`ясували, чи наявна технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири.
Досліджуючи листи ПАТ «Харківміськгаз» та АК «Харківобленерго» на предмет надання вказаними організаціями дозволу на проведення робіт з переобладнання інженерних мереж, суди не врахували, що сама по собі вказівка на необхідність розробки проектів для виконання певних робіт не свідчить, що відповідне переобладнання суперечитиме будівельно-технічним нормам та вплине на можливість виділу частки ОСОБА_1 у житловому будинку в натурі.
Розглядаючи спір по суті, суди не взяли до уваги, що запропонований судовим експертом варіант розподілу житлового будинку передбачає відхилення від ідеальних часток співвласників та виплату відповідачами компенсації на користь позивачки, частка якої в житловому будинку внаслідок її виділу зменшиться.
Не встановивши фактичні обставини справи, які мають значення для правильного вирішення спору, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов передчасного висновку про наявність правових підстав для відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
За таких обставин Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржені судові рішення - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 400 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Фрунзенського районного суду міста Харкова від 22 жовтня 2018 року та постанову Харківського апеляційного суду від 10 квітня 2019 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Із моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції рішення Фрунзенського районного суду міста Харкова від 22 жовтня 2018 року та постанова Харківського апеляційного суду від 10 квітня 2019 року втрачають законну силу.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді Н. О. Антоненко
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
М. М. Русинчук