Постанова
Іменем України
19 березня 2020 року
м. Київ
справа № 648/2187/17
провадження № 61-45748св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Сімоненко В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Державний вищий навчальний заклад «Херсонський державний аграрний університет»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційні скарги Державного вищого навчального закладу «Херсонський державний аграрний університет» та ОСОБА_1 на рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 12 березня 2018 року у складі судді Строілова С. О. та постанову Апеляційного суду Херсонської області від 05 вересня 2018 року у складі колегії суддів: Вейтас І. В., Кузнєцова О. А., Приходько Л. А.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державного вищого навчального закладу «Херсонський державний аграрний університет» (далі - ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет») про скасування наказів.
Позовна заява мотивована тим, що вона з 2003 року працювала у ДВНЗ «Херсонський аграрний університет», а з 18 квітня 2016 року займає посаду доцента кафедри економічної теорії та аналізу.
27 червня 2016 року її ознайомили з наказом ДВНЗ «Херсонський аграрний університет» від 26 червня 2017 року № 343/3 про зміну істотних умов праці, відповідно до якого, в зв`язку із скороченням контингенту (чисельності) студентів та зменшення обсягу навчального навантаження на 2017-2018 навчальний рік, попереджено про зміну істотних умов праці науково-педагогічних працівників університету з 28 серпня 2017 року, в тому числі і позивача, а саме відповідно до пункту 1 наказу вона підлягає переведенню з посади доцента на повній ставці на посаду доцент зі ставкою 0,9 з 28 серпня 2017 року. ОСОБА_1 вважала зазначений наказ відповідача незаконним у зв`язку з фактичною відсутністю змін істотних умов праці та після зменшення позовних вимог просила його скасувати у частині, що стосується її прав та обов`язків.
У вересні 2017 року позивач звернулась до суду з позовом до ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет» про визнання незаконним наказу ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет» від 15 серпня 2017 року № 446/3 про її звільнення з посади доцента кафедри економічної теорії та аналізу, посилаючись на те, що її безпідставно звільнено з займаної посади за пунктом 6 частини першої статті 36 КЗпП України, оскільки істотні зміни умов праці не мали місце та вона не відмовлялася від продовження роботи, а навпаки надала свою письмову згоду працювати й надалі.
Позивач просила поновити її на роботі на раніше займаній посаді, стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу та допомогу на оздоровлення за 2013-2014 роки не виплачену їй відповідно до статті 57 Закону України «Про освіту».
Ухвалою Білозерського районного суду Херсонської області від 02 жовтня 2017 року вказані позови об`єднані в одне провадження.
Позивач неодноразово уточнювала вимоги та остаточно, за підставами вказаними у позовах, просила суд скасувати накази ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет» від 26 червня 2017 року № 343/3 про зміну істотних умов праці позивача та від 15 серпня 2017 року № 446/3 про звільнення позивача з роботи, поновити її на раніше займаній посаді, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу та допомогу на оздоровлення за 2013-2014 року в сумі 4 371,00 грн і компенсацію за порушення строків її виплати в сумі 4 672,88 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Білозерського районного суду Херсонської області від 12 березня 2018 року позов задоволено частково.
Скасовано наказ ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет» від 15 серпня 2017 року № 446/3 в частині звільнення ОСОБА_1 .
Поновлено ОСОБА_1 на посаді доцента кафедри економічної теорії та аналізу ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет» з 28 серпня 2017 року.
Стягнуто з ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 55 613,25 грн.
Стягнуто з ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет» на користь ОСОБА_1 допомогу на оздоровлення в сумі 4 371,00 грн та компенсацію за порушення строків її виплати в сумі 4 672,88 грн.
Стягнуто з ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в сумі 1 000,00 грн.
Стягнуто з ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет» на користь держави судовий збір в сумі 1 762,00 грн.
У решті вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що наказ ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет» від 26 червня 2017 року № 343/3 про зміну істотних умов праці, прийнятий в межах повноважень керівником вищого навчального закладу на підставі відповідних рішень вченої ради цього навчального закладу та засідань кафедр прийнятих відповідно до нормативних актів які регламентують їх діяльність, у зв`язку з чим відсутні підстави вважати цей наказ незаконним.Під час прийняття 15 серпня 2017 року наказу № 446/3 у відповідача були відсутні підстави для звільнення позивача з займаної посади на підставі пункту 6 частини першої статті 36 КзпП України, оскільки на той час не сплив передбачений статтею 32 КЗпП України двомісячний термін її попередження про зміну істотних умов праці, а акт складений 13 липня 2017 року працівниками відділу кадрів не може бути належним підтвердженням відмови працівника від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Херсонської області від 05 вересня 2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що при вирішенні справи суд першої інстанції правильно визначив характер правовідносин між сторонами, вірно застосував закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідив матеріали справи та надав належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет» у касаційній скарзі просить, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, скасувати судові рішення в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення про відмову у позові.
ОСОБА_1 у касаційній скарзі просить, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, скасувати судові рішення в частині відмови у позові та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Заяви та клопотання
Касаційна скарга ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет» мотивована тим, що позивач відмовилася працювати на умовах роботодавця та запропонувала власні умови; донарахування судом допомоги на оздоровлення суперечить закону, оскільки суд взяв на себе дискреційні повноваження уряду та центрального органу виконавчої влади у сфері освіти; допомога на оздоровлення не входить до складу заробітної плати, а є одним із видів соціальних гарантій, розмір якої встановлюється у встановленому законом порядку.
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що відповідач не довів наявності змін в організації виробництва і праці, які є підставою для зміни істотних умов праці; суди не врахували, що нормативні акти, на які посилається відповідач при розрахунку кількості ставок, не визначають порядку розрахунку кількості ставок, а в плані штатної чисельності науково-педагогічних працівників встановлюють нормативи окремо по кожній спеціальності; відповідач не надав розрахунку штатної чисельності викладачів саме по спеціальностям економічного факультету.
У січні 2019 року до суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет» просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а судові рішення без змін.
11 січня 2019 року надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому ОСОБА_1 просить касаційну скаргу ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет» залишити без задоволення, а судові рішення без змін.
09 січня 2019 року надійшов лист-звернення трудового колективу ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет» на підтримку касаційної скарги університету.
16 січня 2019 року до Верховного Суду надійшли додаткові пояснення ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет» на касаційну скаргу.
03 лютого 2020 року ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет» направив заяву про поворот виконання рішення, у якій відповідно до статті 444 ЦПК України просив Верховний Суд у разі прийняття рішення про стягнення коштів у меншому розмірі, вирішити питання про поворот виконання рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що позивач з 2003 року працювала в ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет» на різних посадах, а з серпня 2010 року на посаді доцента кафедри економічної теорії та статистики, яка в квітні 2016 року перейменована в кафедру економічної теорії та аналізу.
Згідно з наказом ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет» від 26 червня 2017 року № 343/3 про зміну істотних умов праці з 28 серпня 2017 року змінено розмір ставок ряду працівників навчального закладу, в тому числі позивача з 1 на 0,9 та працівників попереджено про припинення трудового договору в разі незгоди на продовження роботи в нових умовах.
Відповідно до наказу від 15 серпня 2017 року № 446/3 позивач звільнена з роботи з 28 серпня 2017 року за пунктом 6 частини першої статті 36 КЗпП України у зв`язку з відмовою від продовження роботи внаслідок зміни істотних умов праці.
Позивачу в 2013 році та в 2014 році надавалися щорічні відпустки, а допомога на оздоровлення згідно з статтею 57 Закону України «Про освіту» виплачена позивачу лише в 2014 році в розмірі 50 % посадового окладу на підставі наказу від 19 грудня 2014 року № 446/3, що підтверджується довідкою від 09 жовтня 2017 року № 65-22/389 (наказ від 10 червня 2014 року № 254/3, заява позивача від 01 липня 2013 року).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу II «Перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України (у редакції чинній на час подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Навантаження викладача вищого навчального закладу - це обсяг роботи у годинах за визначеними законом видами діяльності (навчальна, методична, наукова, організаційна), який дорівнює встановленої кількості годин. Навчальне навантаження - обсяг роботи у годинах за видами навчальних занять: лекції, лабораторні, практичні, семінарські, індивідуальні заняття, консультації (статті 50, 53 Закону України «Про вищу освіту). Залишок від загального обсягу робочого часу розподіляється між іншими видами діяльності.
Обсяг навантаження належить до істотних умов праці.
Планування та облік роботи науково-педагогічних працівників ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет» здійснюється відповідно до Положення, затвердженого вченою радою ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет» протоколом від 22 червня 2017 року № 12 (а. с. 201-221 т. 2)
Згідно з пунктом 2.7 вказаного Положення навчально-методичним відділом формується навчальне навантаження кафедр (згідно з нормами, викладеними в додатку Б) та доводиться кафедрам до 01 червня поточного року після отримання звітів про виконання науково-педагогічними працівниками індивідуальних планів за попередній навчальний рік.
Розподіл навчального навантаження, визначеного навчально-методичним відділом здійснюється завідувачем кафедри і узгоджується з деканом факультету. До 15 червня поточного року кафедри подають до навчально-методичного відділу розрахунок навчального навантаження з урахуванням змін у кадровому складі науково-педагогічних працівників (пункт 2.9).
Підставою для прийняття наказу від 26 червня 2017 року № 343/3 про зміну істотних умов праці з 28 серпня 2017 року слугувало зменшення обсягу навчального навантаження на 2017-2018 навчальний рік, що відображено у рішеннях вченої ради університету від 22 червня 2017 року та протоколах засідань кафедр.
Суд встановив, що відповідач довів наявність змін в організації виробництва праці ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет», підставою чого слугувало зменшення кількості студенів, відповідно кількості академічних груп та формування малочисельних груп, що підтверджується статистичними звітами за формою 2-3 НК станом на 01 жовтня 2016 року та на 01 жовтня 2017 року; розрахунками потреби штатних посад науково-педагогічних працівників ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет» за рахунок коштів загального фонду станом на 01 жовтня 2016 року та станом на 01 жовтня 2017 року; довідкою про підготовку здобувачів вищої освіти за державним замовленням за 2015-2017 роки.
З розрахунку навчального навантаження на 2017-2018 навчальний рік викладача ОСОБА_1 (а. с. 82, 83 т. 2) вбачається зменшення студентів, що плануються для навчання за дисциплінами, які викладає позивач, утворення малозначних груп та відповідно зменшення годин навчального навантаження в порівнянні з даними 2016-2017 навчального року, що відображені у звіті про виконання навчального навантаження за 2016-2017 навчальний рік викладача ОСОБА_1 (а. с. 80,81). 2016-2017 навчальний рік - 609,5 годин, 2017-2018 навчальний рік - 544 годин.
Планування навчального навантаження викладача розробляється відповідно до положення про планування та облік роботи науково-педагогічних працівників ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет», затвердженого Вченою радою ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет» протоколом від 22 червня 2017 року № 12, яким в тому числі передбачено корегування нормативів часу в роботах з малочисельними групами тощо.
Крім того, як слідує зі звіту про виконання навчального навантаження за 2016-2017 навчальний рік викладача ОСОБА_1 , кількість годин що витрачені ОСОБА_1 у підзвітному році на проведення заліків та екзаменів в письмовій та усній формі відповідає запланованій кількості годин на 2017-2018 навчальний рік. Зауважень, щодо невідповідності вказаної кількості часів нормативам Міністерства освіти і науки України при складанні звіту за 2016-2017 навчальний рік ОСОБА_1 не заявляла.
22 червня 2017 року було проведено засідання кафедри економічної теорії та аналізу ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет» (протокол № 12) на якому була присутня й позивач, на якому розглядалося питання планування роботи кафедри на 2017-2018 навчальний рік, в тому числі обсяг навчального навантаження і кількість ставок, та узгоджено заплановане навантаження кафедри (а. с. 68, 69 т. 2).
Протоколом засідання вченої ради ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет» від 22 червня 2017 року затверджено розрахунок навчального навантаження та штатного розкладу на 2017-2018 навчальний рік. З протоколу вбачається, що при прийнятті вказаного рішення вченою радою навчального закладу враховані особливості розрахунку навчального навантаження на 2017-2018 навчальний рік, визначено кількість годин навчального навантаження та проведено розрахунок ставок штатних науково-педагогічних працівників. З вказаного протоколу вбачається також, що навчальне навантаження на 2017-2018 навчальний рік по Університету на 10 973 години (9,2 %) менше ніж у 2016-2017 навчальному році (а. с. 70, 71 т.2).
Встановивши, що зміна істотних умов доцента кафедри економічної теорії та аналізу ОСОБА_1 полягала у тимчасовому переведенні її на 0,9 ставки на період 2017-2018 навчального року і була зумовлена змінами в організації виробництва та праці, пов`язаними зі зменшенням кількості студентів ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет» на вказаний період, як наслідок зменшення встановленого законом навантаження (певної кількості студентів на одного викладача) та кількості академічних груп, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 в частині скасування наказу про зміну істотних умов праці в частині, що стосується позивача ОСОБА_1 .
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці.
Статтею 32 КЗпП України передбачено, що переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством. Не вважається переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника переміщення його на тому ж підприємстві, в установі, організації на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ у тій же місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або агрегаті у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором. Власник або уповноважений ним орган не має права переміщати працівника на роботу, протипоказану йому за станом здоров`я. У зв`язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці. Якщо колишні істотні умови праці не можуть бути збережені, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 цього Кодексу.
Встановивши, що позивача було звільнено з роботи з порушенням вимог пункту 6 статті 36 КЗпП України, оскільки остання від роботи у нових умовах праці не відмовлявся, про що повідомила у листі, суди попередніх інстанцій правильно застосували норми матеріального права та дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позову в частині звільнення позивача.
Відповідно до частини першої статті 57 Закону України «Про освіту» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) держава забезпечує педагогічним та науково-педагогічним працівникам, зокрема, надання допомоги на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) при наданні щорічної відпустки.
Держава на власний розсуд визначає, які доплати надавати своїм працівникам із державного бюджету. Держава може ввести, призупинити або припинити їх виплату, вносячи відповідні законодавчі зміни. Однак, якщо законодавча норма, яка передбачає певні доплати, є чинною, а передбачені умови - дотриманими, державні органи не можуть відмовляти у їх наданні, доки законодавче положення залишається чинним.
Станом на 2013, 2014 роки держава гарантувала педагогічним та науково-педагогічним працівникам, зокрема, надання допомоги на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) при наданні щорічної відпустки (частина перша статті 57 Закону України «Про освіту»).
Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2001 року № 78 «Про реалізацію окремих положень частини першої статті 57 Закону України «Про освіту», частини першої статті 25 Закону України «Про загальну середню освіту», частини другої статті 18 та частини першої статті 22 Закону України «Про позашкільну освіту» запроваджено, починаючи з 01 січня 2001 року, виплату допомоги на оздоровлення.
Виходячи зі змісту вищенаведених норм, ОСОБА_1 як педагогічний працівник, мала законні очікування на отримання допомоги на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) при наданні щорічної відпустки у 2013, 2014 роках.
Відмова у виплаті ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) при наданні щорічної відпустки та у подальшому при звільненні є такою, що не ґрунтується на законі, оскільки мотивована лише відсутністю коштів.
Доводи касаційної скарги про те, що позивач відмовилася працювати на умовах роботодавця та запропонувала власні умови; донарахування судом допомоги на оздоровлення суперечить закону, оскільки суд взяв на себе дискреційні повноваження уряду та центрального органу виконавчої влади у сфері освіти; допомога на оздоровлення не входить до складу заробітної плати, а є одним із видів соціальних гарантій, розмір якої встановлюється у встановленому законом порядку, висновків судів не спростовують та зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції згідно зі статтею 400 ЦПК України.
Також не знайшли свого підтвердження доводи касаційної скарги ОСОБА_1 про те, що відповідач не довів наявності змін в організації виробництва і праці, які є підставою для зміни істотних умов праці; суди не врахували, що нормативні акти, на які посилається відповідач при розрахунку кількості ставок, не визначають порядку розрахунку кількості ставок, а в плані штатної чисельності науково-педагогічних працівників встановлюють нормативи окремо по кожній спеціальності; відповідач не надав розрахунку штатної чисельності викладачів саме по спеціальностям економічного факультету, оскільки цим доводам було надано оцінку судами попередніх інстанцій та обґрунтовано в мотивувальних частинах рішень.
При вирішенні справи суди правильно визначили характер правовідносин між сторонами, вірно застосували закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідили матеріали справи та надали належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.
Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України (у редакції чинній на час подання касаційної скарги) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційні скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
Вирішуючи заяву ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет» про поворот виконання рішень судів першої та апеляційної інстанцій Верховний Суд дійшов такого висновку.
Розгляд заяв про поворот виконання рішення проводиться відповідно до Розділу VI «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)» ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 444 ЦПК України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він закриває провадження у справі; залишає позов без розгляду; відмовляє в позові повністю; задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
Оскільки колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційних скарг без задоволення, а рішень судів першої та апеляційної інстанцій без змін, тому заява ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет» про поворот виконання рішень задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 400 401 416 444 ЦПК України (у редакції чинній на час подання касаційної скарги), Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Державного вищого навчального закладу «Херсонський державний аграрний університет» залишити без задоволення.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 12 березня 2018 року та постанову Апеляційного суду Херсонської області від 05 вересня 2018 року залишити без змін.
У задоволенні заяви Державного вищого навчального закладу «Херсонський державний аграрний університет» про поворот виконання рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 12 березня 2018 року та постанови Апеляційного суду Херсонської області від 05 вересня 2018 року відмовити.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: С. Ю. Мартєв
Є. В. Петров
В. М. Сімоненко