№ 650/120/19

Постанова

Іменем України

16 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 650/120/19

провадження № 61-20564св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Сімоненко В. М.,

суддів: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Калараша А. А., Мартєва С. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - селищний голова Великоолександрівської селищної ради Великоолександрівського району Херсонської області Корнієнко Наталія Володимирівна, Великоолександрівська селищна рада Великоолександрівського району Херсонської області,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 27 травня 2019 року в складі судді Хомик І. І. та постанову Херсонського апеляційного суду від 15 жовтня 2019 року в складі колегії суддів: Кутурланової О. В., Майданіка В. В., Орловської Н. В.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до селищного голови Великоолександрівської селищної ради Великоолександрівського району Херсонської області Корнієнко Н. В., Великоолександрівської селищної ради Великоолександрівського району Херсонської області про відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що є батьком і законним представником малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якій надано статус дитини-інваліда у зв`язку із наявністю у неї захворювання «ювенальний ревматоїдний артрит», виявленого у 2012 році, що потребує систематичного дороговартісного лікування імунобіологічними препаратами.

Посилаючись на те, що відповідно до статті 49 Конституції України та частини першої статті 10 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» фінансове забезпечення заходів щодо соціальної захищеності осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, в тому числі Фонду соціального захисту інвалідів, місцевих бюджетів, а також органами місцевого самоврядуванні за місцевими програмами соціального захисту окремих категорій населення за рахунок коштів місцевих бюджетів, а також через високу вартість лікарських засобів та неспроможність самостійно їх придбати він змушений був звернутися до органів місцевого самоврядування з проханням сприяти виділенню бюджетних коштів на придбання таких препаратів.

Незважаючи на численні звернення як головного лікаря Комунального закладу «Центр первинної медико-санітарної допомоги Великоолександрівського району», так і Великоолександрівської районної державної адміністрації та районної ради щодо виділення коштів на придбання ліків для ОСОБА_2 , селищним головою Великоолександрівської селищної ради Корнієнко Н. В. упродовж 2016-2017 років та січня-лютого 2018 року питання про виділення із місцевого бюджету коштів для закупівлі лікарських засобів для дитини-інваліда ОСОБА_2 на розгляд сесії Великоолександрівської селищної ради так і не виносилось, хоча на засіданнях постійної комісії з питань бюджету, фінансів, соціально-економічного розвитку та управління об`єктами комунальної власності Великоолександрівської селищної ради неодноразово приймались рішення про надання згоди на виділення коштів, що свідчить про грубе порушення відповідачами вимог чинного законодавства, протиправність та незаконність бездіяльності селищного голови.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання бездіяльності селищного голови Великооолександрівської селищної ради Херсонської області Корнієнко Н. В. щодо невинесення (підготовки) до розгляду сесії Великоолександрівської селищної ради питання про виділення коштів дитині-інваліду ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 за зверненням головного лікаря Комунального закладу «Центр первинної медико-санітарної допомоги Великоолександрівського району» протиправною, а також зобов`язано селищного голову винести на розгляд сесії селищної ради питання про виділення коштів дитині-інваліду ОСОБА_2 . Дане судове рішення не оскаржувалось та набрало законної сили.

Позивач також зазначив, що про бездіяльність селищного голови було відомо і депутатам Великоолександрівської селищної ради, оскільки ними неодноразово приймались рішення про надання згоди на придбання лікарських засобів для ОСОБА_2 , однак незважаючи на те, що депутати Великоолександрівської селищної ради підтримали необхідність виділення коштів на придбання ліків, в подальшому жодних заходів щодо забезпечення реалізації висновків, рішень та рекомендацій, прийнятих на засіданнях постійної комісії селищної ради, вжито не було, що свідчить про незабезпечення ними виконання представницьких функцій.

Посилаючись на те, що внаслідок протиправних та незаконних дій селищного голови Великоолександрівської селищної ради Корнієнко Н. В. та Великоолександрівської селищної ради та з метою недопущення незворотних ускладнень перебігу хвороби та погіршення стану дитини йому терміново необхідно було винаходити кошти для придбання ліків для дитини, у тому числі за рахунок оформлення кредиту у банківській установі, що призвело до суттєвих змін у його житті та психологічних страждань протягом тривалого часу, чим позивачу заподіяно моральну шкоду, розмір відшкодування якої згідно висновку експерта № 9218 за результатами психологічного дослідження від 22 грудня 2018 року становить 1 072 224,00 грн, позивач просив суд зазначені кошти солідарно стягнути з відповідачів.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 27 травня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди задоволено частково.

Стягнуто з селищного голови Великоолександрівської селищної ради Великоолександрівського району Херсонської області Корнієнко Н. В. на користь ОСОБА_1 75 000, 00 грн у відшкодування моральної шкоди.

Стягнуто з селищного голови Великоолександрівської селищної ради Великоолександрівського району Херсонської області Корнієнко Н. В. на користь ОСОБА_1 1608,36 грн судового збору та 1620,00 грн витрат, пов`язаних з витратами на проведення експертного психологічного дослідження.

Відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Великоолександрівської селищної ради Великоолександрівського району Херсонської області про стягнення моральної шкоди та судових витрат.

Задовольняючи частково позовні вимоги та стягуючи з селищного голови Корнієнко Н. В. на користь ОСОБА_1 75 000, 00 грн у відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено завдання йому моральної шкоди саме бездіяльністю посадової особи органу місцевого самоврядування, що виразилось у тому, що позивач будучи батьком тяжко хворої на невиліковну рідкісну хворобу дитини, знаючи про урядові програми щодо забезпечення останніх коштовними ліками за рахунок місцевого бюджету та не маючи власних коштів на їх придбання, мав обґрунтоване сподівання на обговорення питання про забезпечення дитини ліками у єдиний можливий спосіб шляхом включення його до порядку денного регулярної сесії селищної ради, не отримав його реалізації.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди з Великоолександрівської селищної ради Великоолександрівського району Херсонської області, суд виходив з недоведеності позивачем факту неправомірної бездіяльності органу місцевого самоврядування та завдання такою бездіяльністю моральної шкоди позивачу.

Постановою Херсонського апеляційного суду від 15 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 та апеляційну скаргу голови Великоолександрівської селищної ради Великоолександрівського району Херсонської області Корнієнко Н. В. задоволено частково.

Рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 27 травня 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з Великоолександрівської селищної ради Великоолександрівського району Херсонської області на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 44 000, 00 грн.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до селищного голови Великоолександрівської селищної ради Великоолександрівського району Хеорсонської області Корнієнко Н. В. про відшкодування моральної шкоди - відмовлено.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про стягнення з Великоолександрівської селищної ради Великоолександрівського району Херсонської області на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 44 000, 00 грн, апеляційний суд виходив з того, що відповідно до статті 1174 ЦК України саме Великоолександрівська селищна рада є відповідальною особою у спірних правовідносинах.

При визначенні розміру відшкодування заподіяної позивачу моральної шкоди суд апеляційної інстанції врахував до уваги висновок експерта за результатами психологічного дослідження від 22 грудня 2018 року щодо характеру та глибини моральних страждань позивача, яких він зазнав внаслідок протиправної бездіяльності органу місцевого самоврядування у винесенні на розгляд сесії спірного питання, а також врахував, що відповідач є не єдиною особою на яку відповідно до чинного законодавства покладено обов`язок вирішення питання щодо надання коштів на безоплатне придбання ліків для дитини - інваліда, а також виходив із принципу розумності, справедливості та дотримання балансу інтересів сторін.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

14 листопада 2019 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 27 травня 2019 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 15 жовтня 2019 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, неповним з`ясуванням обставин справи.

Касаційна скарга мотивована тим, що рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року у справі № 821/509/18 визнано протиправною бездіяльності селищного голови Великоолександрівської селищної ради Херсонської області Корнієнко Н. В. щодо невинесення (підготовки) до розгляду сесії Великоолександрівської селищної ради питання про виділення коштів дитині-інваліду ОСОБА_2 . Таким чином, зазначеним судовим рішенням встановлена неправомірність дій саме селищного голови Великоолександрівської селищної ради Корнієнко Н. В. , як посадової особи органу місцевого самоврядування.

Крім того, заявник звертає увагу суду на те, що згідно висновку експерта № 9218 за результатами психологічного дослідження від 22 грудня 2018 року розмір грошової компенсації за завдані позивачу страждання (заподіяну моральну шкоду) становить 1 072 224, 00 грн. Тобто експерт встановив розмір моральної шкоди, завданої позивачу протиправними діями, що були предметом судового розгляду Херсонського окружного адміністративного суду у справі № 821/509/18. Відповідачі не заявляли суду клопотань про зменшення розміру стягуваної моральної шкоди, а також не скористалися своїм правом на виключення висновку експерта з числа наданих доказів, а також не навели доказів та аргументів, які б спростували наведені у висновку експерта обставини.

Також заявник зазначає, що суд апеляційної інстанції не вирішив питання про відшкодування таких судових витрат, як витрат на професійну правничу допомогу та витрат на проведення експертного психологічного дослідження.

Суд апеляційної інстанції в ході перегляду даної справи невірно визнав порядок позовного провадження, чим допустив істотне порушення норм цивільного процесу, та розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження.

Доводи інших учасників справи

У грудні 2019 року селищна голова Великоолександрівської селищної ради Великоолександрівського району Херсонської області Корнієнко Н. В. подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на те, що доводи касаційної скарги є безпідставними, оскільки суд апеляційної інстанції забезпечив повний і всебічний розгляд справи й ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення, а доводи скарги висновків суду не спростовують. Тому просить касаційну скаргу залишити без задоволення.

Рух касаційної скарги та матеріалів справи

Ухвалою Верховного Суду від 22 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Великоолександрівського районного суду Херсонської області.

Справа надійшла до Верховного Суду у грудні 2019 року.

Ухвалою Верховного Суду від 10 серпня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ТРЕТЬОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 27 травня 2019 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 15 жовтня 2019 року, здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволення з огляду на наступне.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Фактичні обставини, встановлені судами

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_2 , якій надано статус дитини - інваліда у зв`язку із захворюванням «ювенальний ревматоїдний артрит».

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 Переліку груп населення, у разі амбулаторного лікування яких лікарські засоби за рецептами лікарів відпускаються безоплатно або на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1998 № 1303, діти - інваліди належать до груп населення, у разі амбулаторного лікування яких лікарські засоби за рецептами лікарів відпускаються безоплатно. Вказаною постановою Кабінету Міністрів України № 1303 затверджено, що захворювання «Ревматоїдний артрит» належить до переліку категорій захворювань, у разі амбулаторного лікування яких лікарські засоби відпускаються безоплатно.

Частиною першою статті 10 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», фінансове забезпечення заходів щодо соціальної захищеності осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, в тому числі Фонду соціального захисту інвалідів, місцевих бюджетів, а також органами місцевого самоврядування за місцевими програмами соціального захисту окремих категорій населення за рахунок коштів місцевих бюджетів.

Пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України № 1303 «Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань» встановлено, що витрати, пов`язані з відпуском лікарських засобів безоплатно і на пільгових умовах, провадяться за рахунок асигнувань, що передбачаються державним та місцевими бюджетами на охорону здоров`я.

У зв`язку з відсутністю безкоштовних ліків, закуплених за кошти державного бюджету, для лікування дитини в Комунальному закладі «Херсонська дитяча обласна клінічна лікарня», позивач звернувся з проханням сприяти виділенню бюджетних коштів на придбання таких препаратів до Великоолександрівської районної державної адміністрації, Великоолександрівської районної ради, Великоолександрівської селищної ради та закладу «Центр первинної медико - санітарної допомоги Великоолександрівського району».

25 серпня 2016 року за вихідним № 620 головним лікарем Комунального закладу «Центр первинної медико - санітарної допомоги Великоолександрівського району» Мастюк Ю. В. направлено звернення до селищного голови Великоолександрівської селищної ради Корнієнко Н. В. щодо виділення коштів для забезпечення продовження лікування дитини-інваліда з діагнозом «Ювенальний ревматоїдний артрит» імунобіологічним препаратом «Адалімумамб - Хуміра» (Т 1, а.с. 14).

31 жовтня 2016 року головою Великоолександрівської районної державної адміністрації Цвігуненко І. М. та головою Великоолександрівської районної ради Гречаною С. Ю. направлено спільного листа на адресу селищного голови Великоолександрівської селищної ради Корнієнко Н. В., в якому повідомлено, що ОСОБА_2 потребує постійної підтримки імунобіологічним препаратом Адалімумамб-Хуміра. Потреба в препараті складає по 20 г два рази на місяць, що коштує 29 000, 00 грн. У 2015 році та в 2016 році з районного бюджету виділено кошти на придбання зазначеного препарату в сумі 72 000, 00 грн для однієї дитини, у зв`язку з тим, що звернулися батьки й інших дітей, прийнято рішення щодо співфінансування 50 % на 50% з районного бюджету та місцевих бюджетів. Просили вирішити питання щодо виділення коштів у сумі 44 000,00 грн на придбання препарату Адалімумамб-Хуміра (Т. 1, а.с 19).

Даний лист розглянуто на засіданні постійної комісії з питань бюджету, фінансів, соціально-економічного розвитку та управління об`єктами комунальної власності Великоолександрівської селищної ради 21 листопада 2016 року, яка вирішила надати згоду на виділення із селищного бюджету коштів у розмірі 44 000,00 грн на придбання препарату для лікування дитини (Т. 1, а.с. 20-21).

Головним лікарем Комунального закладу «Центр первинної медико - санітарної допомоги Великоолександрівського району» Мастюк Ю. В. 14 листопада 2016 року направлено звернення до селищного голови Великоолександрівської селищної ради Корнієнко Н. В. щодо виділення коштів для забезпечення лікування дитини та при формуванні бюджету на 2017 рік передбачити виділення коштів для лікування дитини, яке 09 грудня 2016 року розглянуто на засіданні постійної комісії з питань бюджету, фінансів, соціально-економічного розвитку та управління об`єктами комунальної власності Великоолександрівської селищної ради та прийнято рішення рекомендувати сесії Великоолександрівської селищної ради розглянути питання про виділення коштів із селищного бюджету в 2017 році на лікування ОСОБА_2 за кодом економічної класифікації видатків 2730 «Інші виплати населенню» у вигляді субвенції районному бюджету з коштів перевиконання доходів селищного бюджету у 2016 році (Т. 1, а.с. 22-25).

Великоолександрівська селищна рада кошти на придбання ліків для дитини - інваліда ОСОБА_2 у вигляді субвенції районному бюджету з коштів перевиконання доходів селищного бюджету упродовж 2016 та 2017 років не перераховувала, оскільки відповідне питання на розгляд сесії Великоолександрівської селищної ради Херсонської області її головою не виносилося.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року, яке набрало законної сили 24 травня 2018 року, визнано протиправною бездіяльність голови Великоолександрівської селищної ради Херсонської області Корнієнко Н. В. щодо не винесення (підготовки) до розгляду сесії Великоолександрівської селищної ради Херсонської області питання про виділення коштів дитині-інваліду ОСОБА_2 за зверненням головного лікаря Комунального закладу «Центр первинної медико - санітарної допомоги Великоолександрівського району» Мастюк Ю. В. та зобов`язано голову Великоолександрівської селищної ради Херсонської області Корнієнко Н. В. винести на розгляд сесії селищної ради відповідне питання (Т. 1, а.с. 47-54).

Відповідно до висновку експерта № 9218 складеного 22 грудня 2018 року за результатами психологічного дослідження встановлено, що для позивача бездіяльність селищного голови Великоолександрівської селищної ради, яка полягає в ухиленні від винесення на розгляд сесії селищної ради питання про виділення бюджетних коштів на придбання ліків для лікування його малолітньої доньки ОСОБА_2 упродовж періоду з 29 серпня 2016 року по 01 червня 2018 роки є психотравмуючою ситуацією, внаслідок чого позивачу було завдано страждань у виді моральної шкоди, розмір якої може становити 288 мінімальних заробітних плат і складатиме 1 072 224,000 грн (Т. 1, а.с. 74-100).

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд та застосовані норми права

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 56 Конституції України визначено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади органів місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей 1166 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

За змістом статті 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи (стаття 1174 ЦК України).

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків.

Під моральною шкодою необхідно розуміти втрати немайнового характеру, внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв`язку із знищенням чи пошкодженням майна, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування матеріальної чи моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Шкода відшкодовується незалежно від вини. Разом з тим, обов`язок доведення наявності шкоди, протиправності діяння та причинно-наслідкового зв`язку між ними покладається на позивача. Відсутність однієї із складової цивільно-правової відповідальності є підставою для відмови у задоволенні позову.

Отже, визначальним у вирішенні такої категорії спорів є доведення усіх складових деліктної відповідальності на підставі чого суд встановлює наявність факту заподіяння позивачу посадовими особами органів державної влади моральної шкоди саме тими діями (бездіяльністю), які встановлені судом (суддею).

Статтями 12 80 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи. Обов`язок доказування покладається на сторін, суд не може збирати докази за власною ініціативою.

Звертаючись до суду ОСОБА_1 посилався на факт протиправних дій селищного голови встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили, а неможливість реалізувати своє право забезпечення дитини ліками за рахунок місцевого бюджету в законний спосіб завдало позивачу моральних страждань.

Задовольняючи частково позовні вимоги та стягуючи з селищного голови Корнієнко Н. В. моральну шкоду, завдану позивачу, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено завдання йому моральної шкоди саме бездіяльністю посадової особи органу місцевого самоврядування, що виразилось у тому, що позивач будучи батьком тяжко хворої на невиліковну рідкісну хворобу дитини, знаючи про урядові програми щодо забезпечення останніх коштовними ліками за рахунок місцевого бюджету та не маючи власних коштів на їх придбання, мав обґрунтоване сподівання на обговорення питання про забезпечення дитини ліками у єдиний можливий спосіб шляхом включення його до порядку денного регулярної сесії селищної ради, не отримав його реалізації.

Однак, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про стягнення з Великоолександрівської селищної ради Великоолександрівського району Херсонської області на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 44 000, 00 грн, апеляційний суд виходив з того, що відповідно до статті 1174 ЦК України саме Великоолександрівська селищна рада є відповідальною особою у спірних правовідносинах.

Колегія суддів Верховного Суду не погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про місцеве самоврядування» сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об`єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста.

Відповідно до пунктів 1, 2, 8, 9 частини четвертої статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування» cільський, селищний, міський голова:

забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади;

організує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету; скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради;

забезпечує підготовку на розгляд ради проектів програм соціально-економічного та культурного розвитку, цільових програм з інших питань самоврядування, місцевого бюджету та звіту про його виконання, рішень ради з інших питань, що належать до її відання; оприлюднює затверджені радою програми, бюджет та звіти про їх виконання;

Відповідно до частини п`ятої статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування» сільський, селищний, міський голова несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень.

Згідно статті 74 Закону України «Про місцеве самоврядування» органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами.

Згідно з частиною першою статті 77 зазначеного Закону шкода, заподіяна юридичним і фізичним особам в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності органів місцевого самоврядування, відшкодовується за рахунок коштів місцевого бюджету, а в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності посадових осіб місцевого самоврядування - за рахунок їх власних коштів у порядку, встановленому законом.

Виходячи з зазначеного, судом апеляційної інстанції не враховано, що саме селищний голова є відповідальним за скликання та проведення чергової сесії селищної ради, а також винесення питань та їх розгляд на сесії селищної ради, про що свідчить аналіз положень статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування», а також те, що саме селищний голова несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень (стаття 42 Закону).

Крім того, факт протиправної бездіяльності селищної голови Корнієнко Н. В. встановлено рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року у справі № 821/509/18, яке набрало законної сили, а тому додаткового доказування не потребує.

Висновки суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди з Великоолександрівської селищної ради Великоолександрівського району Херсонської області є правильними та обґрунтованими, оскільки позивачем не доведено факту неправомірної бездіяльності органу місцевого самоврядування та завдання такою бездіяльністю моральної шкоди позивачу.

У зв`язку із наведеним Верховний Суд дійшов висновку, що постанова суду апеляційної інстанції не відповідає як нормам матеріального права, так і принципу справедливості правосуддя у зв`язку із чим таке рішення не може вважатися законним і підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції на підставі статті 413 ЦПК України, як помилково скасованого.

Доводи касаційної скарги щодо незгоди з визначеним судами попередніх інстанцій розміром моральної шкоди, яка підлягає стягненню на користь позивача, не може бути прийнята до уваги, оскільки судом першої інстанції вірно визначено розмір відшкодування моральної шкоди з урахуванням ступеня фізичних і моральних страждань позивача, їх тривалості й тяжкість, істотності вимушених змін у його житті, а також з урахуванням конкретних обставин справи й наслідків, що наступили, виходячи з міркувань розумності, виваженості та справедливості.

Посилання позивача в касаційній скарзі на висновок експерта № 9218 за результатами психологічного дослідження від 22 грудня 2018 року, відповідно до якого розмір грошової компенсації за завдані позивачу страждання (заподіяну моральну шкоду) становить 1 072 224, 00 грн, та який не спростований відповідачами, а тому суди попередніх інстанцій зменшуючи розмір моральної шкоди дійшли помилкового висновку, не можуть бути прийняті колегією суддів Верховного Суду до уваги.

За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу.

Судом першої інстанції надана відповідна правова оцінка висновку експерта у взаємозв`язку із іншими доказами, які містяться у матеріалах справи, та наведено мотиви відхилення грошової компенсації за завдані позивачу моральної шкоди у визначеному розмірі експерта відповідно до вимог статті 110 ЦПК України.

Доводи касаційної скарги в зазначеній частині не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині судового рішення, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками суду щодо їх оцінки.

Щодо клопотання позивача про передачу справи на розгляд до Великої Палати Верховного Суду.

ОСОБА_1 подав до Верховного Суду заяву про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, посилаючись на те, що у даному спорі міститься виключна правова проблема, вирішення якої необхідно для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики. Так позивач зазначає, що в даному спорі суди не могли на власний розсуд зменшувати чи збільшувати той розмір грошового відшкодування завданої моральної шкоди, який визначений експертом, оскільки відповідач не скористався своїм правом на виключення висновку експерта з числа наданих доказів, а також не надав доказів, які б спростували висновки експерта. Тому вважає, що при вирішенні спорів про стягнення грошового відшкодування завданої моральної шкоди необхідно застосовувати такий же принцип, який є установленим у судовій практиці при вирішенні спорів про стягнення матеріальної шкоди - стягувати грошову суму в розмірі, визначеним експертом.

Колегія суддів не вбачає підстав для передачі справи на розгляд до Великої Палати Верховного Суду, з огляду на таке.

Відповідно до частини п`ятої статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Згідно з частиною першою статті 404 ЦПК України питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.

Виключна правова проблема має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного вимірів. Кількісний ілюструє той факт, що вона наявна не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості спорів, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності. З погляду якісного критерію про виключність правової проблеми свідчать такі обставини, як відсутність сталої судової практики в питаннях, що визначаються, як виключна правова проблема; невизначеність на нормативному рівні правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема; необхідність застосування аналогії закону чи права; вирішення правової проблеми необхідне для забезпечення принципу пропорційності, тобто належного балансу між інтересами сторін у справі. Метою вирішення виключної правової проблеми є формування єдиної правозастосовної практики та забезпечення розвитку права.

Наведені заявником аргументи для передання справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, в розумінні приписів частини п`ятої статті 403 ЦПК України, не є тими обставинами, що містять виключну правову проблему.

Заявником у заяві не наведено, у чому саме полягає виключна правова проблема у цій справі, аналіз судової практики, з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду не свідчить про наявність протилежних і суперечливих судових рішень та глибоких і довгострокових розбіжностей у судовій практиці у справах із аналогічними підставами позову та подібними позовними вимогами.

Колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що клопотання позивача про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду задоволенню не підлягає, оскільки відсутні підстави, передбачені частиною п`ятою статті 403 ЦПК України, для його задоволення, а заявник не навів обґрунтованих мотивів щодо цього.

Керуючись статтями 402 409 413 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційної цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Херсонського апеляційного суду від 15 жовтня 2019 року скасувати, рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 27 травня 2019 року залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. М. Сімоненко

Судді: Є. В. Петров

І. В. Литвиненко

А. А. Калараш

С. Ю. Мартєв