Постанова
Іменем України
15 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 653/2561/15
провадження № 61-18542св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В. (суддя-доповідач),
суддів: Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О., Усика Г. І., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
третя особа - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Генічеського районного суду Херсонської області від 10 серпня 2020 року у складі судді Делалової О. М. та постанову Херсонського апеляційного суду від 15 жовтня 2020 року у складі колегії суддів: Ігнатенко П. Я., Воронцової Л. П., Полікарпової О. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
У вересні 2015 року Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (далі -
ПАТ «Дельта Банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Заочним рішенням Генічеського районного суду Херсонської області від 20 жовтня 2015 року позов ПАТ «Дельта Банк» задоволено. У рахунок виконання основного зобов`язання щодо оплати заборгованості за кредитним договором у розмірі 1 446 173,10 грн, з яких: сума заборгованості за кредитом - 875 280,56 грн, сума заборгованості за відсотками - 570 892,54 грн, звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: житловий будинок загальною площею 148,1 кв. м, у тому числі житловою - 62,4 кв. м, з господарським будівлями та спорудами, реєстраційний номер 23062853, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Генічеською міською радою 24 квітня 2008 року на підставі рішення виконавчого комітету Генічеської міської ради від 17 квітня 2008 року за № 187 шляхом визнання права власності на нього за ПАТ «Дельта Банк». Визнано за ПАТ «Дельта Банк» право власності на житловий будинок загальною площею 148,1 кв. м, у тому числі житловою - 62,4 кв. м, з господарськими будівлями та спорудами, реєстраційний номер 23062853, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У серпні 2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали заяву про перегляд заочного рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 20 жовтня 2015 року, в якій заявлено клопотання про поновлення ОСОБА_1 строку для подання заяви про перегляд заочного рішення. В обґрунтування клопотання зазначено, що до отримання 24 липня 2020 року копії вказаного заочного рішення ОСОБА_2 у Генічеському районному суді Херсонської області, ОСОБА_1 не знав як про існування заочного рішення, так і про існування цієї справи, оскільки копію позовної заяви, повісток або повідомлень про розгляд справи, копію ухваленого за результатами розгляду справи заочного рішення не отримував.
Ухвалою Генічеського районного суду Херсонської області від 10 серпня 2020 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на подачу заяви про перегляд заочного рішення Генічеського районного суду Херсонської області
від 20 жовтня 2015 року у цивільній справі за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про звернення стягнення на предмет іпотеки - відмовлено.
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки - залишено без розгляду.
Ухвала мотивована тим, що заявнику було відомо про наявність судового провадження у 2015 році та ним не надано доказів, які б свідчили про поважність пропуску звернення до суду з заявою про перегляд заочного рішення від 20 жовтня 2015 року. При цьому, ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення у серпні 2020 року, тому причини пропуску не є об`єктивними і непереборними, тому не можуть бути визнані поважними.
Постановою Херсонського апеляційного суду від 15 жовтня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Генічеського районного суду Херсонської області від 10 серпня 2020 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для поновлення пропущеного відповідачем строку для подання заяви про перегляд заочного рішення, оскільки судом першої інстанції роз`яснено відповідачу про порядок оскарження заочного рішення - шляхом звернення із заявою про перегляд судового рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги
У грудні 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Генічеського районного суду Херсонської області від 10 серпня 2020 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 15 жовтня 2020 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що матеріали справи не містять доказів отримання відповідачем чи третьою особою копії заочного рішення, а поштові повідомлення, на які посилається суд, не можуть бути належними доказами, оскільки там відсутні їхні особисті підписи. Крім того, будь-яких судових повісток у вересні-жовтні 2015 року на адресу відповідача не надходило.
Інші учасники справи не скористалися своїм правом подати відзив на касаційну скаргу.
Позиція Верховного Суду
Статтею 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Заочним рішенням Генічеського районного суду Херсонської області від 20 жовтня 2015 року позов ПАТ «Дельта Банк» задоволено.
Копію заочного рішення Генічеського районного суду Херсонської області
від 20 жовтня 2015 року направлено ОСОБА_1 на адресу:
АДРЕСА_1 (а. с. 62).
Із рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що копію заочного рішення від 20 жовтня 2015 року, адресованого ОСОБА_1 , вручено 02 листопада 2015 року « ОСОБА_1 » (а. с. 65).
У серпні 2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися із заявою про перегляд заочного рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 20 жовтня 2015 року, в якій заявлено клопотання про поновлення ОСОБА_1 строку для подання заяви про перегляд заочного рішення.
Ухвалою Генічеського районного суду Херсонської області від 10 серпня 2020 року, залишеною без змін постановою Херсонського апеляційного суду від 15 жовтня
2020 року, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на подачу заяви про перегляд заочного рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 20 жовтня 2015 року відмовлено. Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 , про звернення стягнення на предмет іпотеки залишено без розгляду.
Нормативно-правове обґрунтування
Глава 11 «Заочний розгляд справи» Розділу ІІІ «Позовне провадження» ЦПК України встановлює особливі умови та порядок проведення заочного розгляду справи, ухвалення заочного рішення, подання і розгляду заяви про його перегляд, а також скасування й оскарження цього рішення. Так, відповідач може подати заяву про перегляд заочного рішення до суду, який це рішення ухвалив, на предмет наявності передбачених частиною першою статті 288 ЦПК України підстав для його скасування, і оскаржити таке рішення у загальному порядку (статті 284-288 ЦПК України).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (стаття 284 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду заяви про перегляд заочного рішення).
Форму заяви про перегляд заочного рішення, вимоги до її змісту, підписання, додатків, кількості копій визначають частини перша - сьома статті 285 ЦПК України. До неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються положення статті 185 цього кодексу (частина восьма статті 285 ЦПК України), яка регламентує порядок залишення позовної заяви без руху та її повернення.
Цей припис треба розуміти як такий, який стосується невиконання саме тих вимог, що передбачені у частинах першій - сьомій статті 285 ЦПК України. Якщо учасник справи оформив заяву про перегляд заочного рішення без дотримання саме вказаних вимог, тобто неналежно, до цієї заяви застосовуються положення статті 185 ЦПК України. В інших випадках її положення до заяви про перегляд заочного рішення незастосовні. Ухвалу про повернення такої заяви можна оскаржити в апеляційному порядку окремо від заочного рішення (пункт 22 частини першої статті 353 ЦПК України).
Прийнявши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення, суд невідкладно надсилає її копію та копії доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи. Одночасно суд повідомляє учасникам справи про дату, час і місце розгляду заяви. Заява про перегляд заочного рішення повинна бути розглянута протягом п`ятнадцяти днів з дня її надходження (стаття 286 ЦПК України).
За змістом речення першого частини першої вказаної статті суд зобов`язаний прийняти до розгляду заяву про перегляд заочного рішення, якщо вона відповідає вимогам частин першої - сьомої статті 285 ЦПК України, тобто є належно оформленою.
Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 126 ЦПК України).
Отже, не у всіх випадках, коли до суду надійшли документи після спливу процесуального строку, ці документи слід залишати без розгляду. Так, якщо відповідач подав заяву про перегляд заочного рішення поза межами встановлених частинами другою та третьою статті 284 ЦПК України строків, то це згідно з положеннями Глави 11 Розділу ІІІ ЦПК України не звільняє суд від обов`язку застосувати порядок, визначений у статті 287 ЦПК України, та постановити через пропуск строку на подання заяви про перегляд заочного рішення ухвалу про залишення цієї заяви без задоволення, якщо немає підстав для задоволення заяви про поновлення відповідного строку.
У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження (частина третя статті 287 ЦПК України).
Оскільки кожну належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення, суд зобов`язаний згідно з реченням першим частини першої статті 286 ЦПК України прийняти та невідкладно надіслати її копію та копії доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи, то немає ґрунтовних підстав вважати, що визначений статтею 287 ЦПК України порядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення застосовний тільки до розгляду суті цієї заяви та незастосовний до розгляду на предмет дотримання строку її подання. Тому, оскільки спеціальне правове регулювання, передбачене Главою 11 Розділу ІІІ ЦПК України, охоплює порядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення, поданої поза межами встановленого строку, то немає підстав залишати її без розгляду на підставі статті 126 ЦПК України.
Процесуальний закон не передбачає, що суд, розглянувши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення (зокрема на предмет того, чи є підстави у зв`язку з пропуском строку на її подання розглядати цю заяву по суті), може вчинити інші дії, ніж передбачені у частині третій статті 287 ЦПК України. Тому у випадку, якщо суд вважатиме неможливим поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, він має залишити її з цієї підстави без задоволення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення (частина четверта статті 287 ЦПК України).
З огляду на наведені приписи у випадку, якщо суд першої інстанції відмовив у задоволенні заяви про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та з цієї причини залишив без задоволення останню, особа може оскаржити в апеляційному порядку заочне рішення, обґрунтувавши, зокрема, поважність причин для пропуску такого строку. Передбачене у реченні другому частини четвертої
статті 287 ЦПК України спеціальне правило про початок відліку строку на апеляційне оскарження заочного рішення застосовне лише до тих рішень, які суд ухвалив за правилами, що діють з 15 грудня 2017 року.
Такі висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 214/5505/16.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, відмовляючи у задоволенні заяви про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та залишаючи цю заяву без розгляду, не звернув уваги на те, що постановлена ухвала суперечить вимогам статті 287 ЦПК України та позбавляє відповідача права на апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції.
За результатами належно оформленої заяви про перегляд заочного рішення, суд незалежно від пропуску строку на її подання, може постановити лише ухвалу про залишення цієї заяви без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Отже, у разі, якщо нема підстав для поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, суд постановляє ухвалу про залишення цієї заяви без задоволення, що надає можливість відповідача оскаржити заочне рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.
Наведеним підтверджуються доводи касаційної скарги про те, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції, яка залишена без змін апеляційним судом, прийнята з порушенням норм процесуального права, що є підставою для їх скасування.
Відповідно до пункту другого частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
Згідно з частинами четвертою та шостою статті 411 ЦПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції. Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
Оскільки суди попередніх інстанцій порушили норми процесуального права та постановили судові рішення, які перешкоджають подальшому провадженню у справі, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а постановлені у справі судові рішення скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Генічеського районного суду Херсонської області від 10 серпня 2020 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 15 жовтня 2020 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий О. В. Ступак
Судді: І. Ю. Гулейков
С. О. Погрібний
Г. І. Усик
В. В. Яремко