Постанова
Іменем України
24 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 654/3433/16-ц
провадження № 61-41405св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Сімоненко В. М.,
учасники справи:
позивач - заступник прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області,
відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 28 вересня 2017 року у складі судді Ширінської О. Х. та постанову Апеляційного суду Херсонської області від 03 липня 2018 року у складі колегії суддів: Склярської І. В., Пузанової Л. В., Чорної Т. Г.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2016 року заступник прокурора Херсонської області звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області (далі - Новофедорівська сільська рада), у якому просив визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0049 га, кадастровий номер 6522384300:02:071:0059, що розташована на АДРЕСА_1 , укладений 01 листопада 2010 року між Новофедорівською сільською радою та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Голопристанського районного нотаріального округу Херсонської області Негра Л. A., реєстраційний номер 2232; витребувати у ОСОБА_2 на користь Новофедорівської сільської ради земельну ділянку площею 0,003 га, кадастровий номер 6522384300:02:001:0522, та земельну ділянку площею 0,0019 га, кадастровий номер 6522384300:02:001:0523, що розташовані на АДРЕСА_1 .
Позовна заява мотивована тим, що 24 вересня 2008 року виконавчим комітетом Новофедорівської сільської ради було прийнято рішення № 134, яким надано приватному підприємцю ОСОБА_3 (далі - ПП ОСОБА_3 ) дозвіл на виготовлення проектної документації на будівництво підпірної стінки та дороги під її обслуговування, забору біля бази відпочинку « Мрія » в с. Залізний Порт Голопристанського району Херсонської області, зобов`язано ПП ОСОБА_3 виготовити технічну документацію, з відповідними висновками надати виконавчому комітету сільської ради для затвердження до 01 лютого 2009 року. Зазначене рішення виконавчого комітету не надавало право на початок будівництва, проте після його отримання ПП ОСОБА_3 розпочав самочинне будівництво підпірної стінки, огорожі з освітлювальною мережею, поперечної стінки, бордюру, огорожі, сходових маршів, мостіння біля бази відпочинку «Мрія». Надалі ПП ОСОБА_3 звертався до суду для визнання права власності на зазначене майно та рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 04 грудня 2009 року його позов до Новофедорівської сільської ради було задоволено; на підставі цього судового рішення ПП ОСОБА_3 зареєстрував право власності. 25 січня 2010 року ОСОБА_4 відчужив ОСОБА_5 за договором купівлі-продажу частину підпірної стінки, огорожі з освітлювальною мережею, поперечної стінки, бордюру, огорожі, сходових маршів, мостіння. 25 червня 2010 року ОСОБА_5 продав нерухоме майно ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу, який рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 11 лютого 2015 року за позовом прокурора Голопристанського району було визнано недійсним. 01 листопада 2010 року на підставі рішення сесії Новофедоровської сільської ради від 26 жовтня 2010 року № 1051 між сільською радою та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0049 га, кадастровий номер 6522384300:02:071:0059, що розташована на АДРЕСА_1 . 12 грудня 2015 року управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області зареєструвало за № ХС141143420931 подану ОСОБА_1 декларацію про готовність об`єкта до експлуатації нерухомого майна; 06 січня 2016 року державним реєстратором Реєстраційної служби Голопристанського районного управління юстиції у Херсонській області прийнято рішення про реєстрацію право власності ОСОБА_1 на частину реконструйованої підпірної стінки, огорожі, сходових маршів, що розташовані на земельній ділянці на АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6522384300602:071:0068. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2016 року у справі № 821/2148/15-а скасовано рішення державного реєстратора від 06 січня 2016 року про реєстрацію права власності ОСОБА_1 на нерухоме майно. Крім того, у поданій ОСОБА_1 декларації про готовність об`єкта до експлуатації вказано, що нерухоме майно знаходиться на земельній ділянці, кадастровий номер 6522384300:00:02:071:0068, яка перебуває у його користуванні на підставі договору купівлі-продажу від 08 серпня 2013 року, та належне ОСОБА_1 нерухоме майно знаходиться на земельній ділянці, кадастровий номер 6522384300602:071:0068, тобто на іншій земельній ділянці, на яку він не мав право набути право власності в порядку статті 128 ЗК України. Крім того, у 2015 році земельну ділянку, кадастровий номер 6522384300:00:02:071:0059 поділено на дві земельні ділянки кадастрові номери: 6522384300:02:001:0522 та 6522384300:02:001:0523, за відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 11 жовтня 2016 року обидві земельні ділянки належать ОСОБА_2 . Про продаж ОСОБА_1 земельної ділянки кадастровий номер 6522384300:00:02:071:0059, що розташована на морському узбережжі, та її поділ на дві ділянки прокуратура Херсонської області довідалася під час досудового розслідування кримінального провадження, внесеного 02 червня 2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120162300000000254 за кваліфікацією за частиною другою статті 364 КК України.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 28 вересня 2017 року позов задоволено; визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0049 га, кадастровий номер 6522384300:02:071:0059, що розташована на АДРЕСА_1 , укладений 01 листопада 2010 року Новофедорівською сільською радою з ОСОБА_1., посвідчений приватним нотаріусом Голопристанського районного нотаріального округу Херсонської області Негра Л. A., реєстраційний номер 2232; витребувано на користь Новофедорівської сільської ради з володіння ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,003 га, кадастровий номер 6522384300:02:001:0522, яка розташована на АДРЕСА_1 ; витребувано на користь Новофедорівської сільської ради з володіння ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,0019 га, кадастровий номер 6522384300:02:001:0523, яка розташована на АДРЕСА_1 ; стягнено з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь прокуратури Херсонської області відшкодування витрат зі сплати судового збору по 2 411,50 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_1 придбав у Новофедорівської сільської ради земельну ділянку кадастровий номер 6522384300:02:071:0059 під розміщення нерухомого майно, яке по факту розміщено на земельній ділянці кадастровий номер 6522384300602:071:0068; ОСОБА_1 не мав права на викуп у Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області земельної ділянки поза межами процедури, визначеної статтею 128 ЗК України (поза конкурсом); у 2015 році земельну ділянку кадастровий номер 6522384300:02:071:0059 було поділено на дві земельні ділянки, які станом на 11 жовтня 2016 року зареєстровані за ОСОБА_2 , зазначене майно може бути витребуване у добросовісного набувача з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України. Про наявність зазначених порушень закону прокуратура Херсонської області довідалася під час досудового розслідування кримінального провадження, внесеного 02 червня 2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом передачі у власність і користування земельних ділянок на території морського узбережжя Чорного моря; строки позовної давності у справі не пропущено.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Херсонської області від 03 липня 2018 року заочне рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 28 вересня 2017 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що за відсутності у ОСОБА_1 права власності на нерухоме майно він безпідставно набув право власності на спірну земельну ділянку під розміщення нерухомого майна. Прокуратура звернулася до суду з цим позовом відповідно до статті 23 Закону України «Про прокуратуру», статті 45 ЦПК України в редакції, чинній на момент подання позову; прокуратурою належним чином обґрунтовано представництво інтересів держави у суді необхідністю захисту прав територіальної громади на земельну ділянку, яку незаконно передано у приватну власність та у зв`язку із невжиттям сільською радою протягом тривалого часу заходів щодо повернення земельної ділянки у комунальну власність. Також суд дійшов висновку, що у справі не встановлено порушення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у частині витребування земельної ділянки у власника, оскільки відповідачі є родичами, земельна ділянка розташована у межах прибережної захисної смуги моря; ураховуючи обставини набуття права власності на земельну ділянку, відсутність дозвільних документів на розміщення на ділянці тимчасових споруд, ОСОБА_2 , проявивши розумну обачливість, могла і повинна була знати про вибуття земельної ділянки з власності сільської ради з порушенням вимог закону.
Короткий зміст касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у серпні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_2 посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати заочне рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 28 вересня 2017 року та постанову Апеляційного суду Херсонської області від 03 липня 2018 року, та ухвалити нове рішення про відмову у позові.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 10 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження; витребувано справу з Голопристанського районного суду Херсонської області.
Ухвалою Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року зупинено дію заочного рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 28 вересня 2017 року та постанови Апеляційного суду Херсонської області від 03 липня 2018 року до закінчення касаційного провадження.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_2 не повідомлялася про розгляд справи 28 вересня 2017 року у суді першої інстанції, чим була позбавлена права подати заяву про застосування позовної давності; початок перебігу позовної давності слід обраховувати з 01 листопада 2010 року, коли Новофедорівська сільська рада мала довідатися про відчуження спірної земельної ділянки; позивачем не доведено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки від 01 листопада 2010 року порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства; у справі відсутні докази визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 25 червня 2010 року, укладеного між ОСОБА_4 , який діяв від імені ОСОБА_5 , та ОСОБА_1 ; заступник прокурора Херсонської області не мав права на звернення до суду з цим позовом, оскільки органи прокуратури не мають повноважень на представництво інтересів органів місцевого самоврядування у суді.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
У відзиві, поданому у вересні 2018 року до Верховного Суду, заступник прокурора Херсонської області просить залишити без задоволення касаційну скаргу, а заочне рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 28 вересня 2017 року та постанову Апеляційного суду Херсонської області від 03 липня 2018 року - без змін, мотивувавши це тим, що справа розглядалася у суді першої інстанції у восьми судових засіданнях, в тому числі за участю представника ОСОБА_7 , протягом розгляду справи відповідачі не подали заяви про застосування позовної давності; у прокурора були наявні підстави для представництва інтересів держави у суді.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 04 грудня 2009 року у справі 2-1863/09 визнано за ОСОБА_4 право власності на підпірну стінку, огорожу з освітлюваною мережею, поперечну стінку, бордюр, огорожі, сходові марші, мостіння, що розташовані біля бази відпочинку «Мрія» на АДРЕСА_1 .
25 січня 2010 року ОСОБА_4 продав зазначене майно ОСОБА_5 , який 25 червня 2010 року відчужив це ж майно ОСОБА_1
01 листопада 2010 року ОСОБА_1 на підставі рішення сесії Новофедорівської сільської ради від 26 жовтня 2010 року № 1051 уклав з Новофедорівською сільською радою договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, за умовами якого придбав у власність земельну ділянку площею 0,0049 га, кадастровий номер 6522384300:02:071:0059, що розташована на АДРЕСА_1 , під розміщення на земельній ділянці частини підпірної стінки, огорожі з освітлюваною мережею, поперечної стінки, бордюру, огорожі, сходових маршів, мостіння довжиною 15 метрів від 33 м до 47 м включно.
Рішенням Апеляційного суду Херсонської області від 06 липня 2011 року скасовано рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 04 грудня 2009 року у справі 2-1863/09, відповідно до якого за ОСОБА_4 визнавалося право власності на нерухоме майно (підпірну стінку та ін).
06 січня 2015 року державний реєстратор Голопристанського районного управління юстиції зареєстрував за ОСОБА_1 право власності на підпірну стінку, огорожу з освітлюваною мережею, поперечну стінку, бордюр, огорожі, сходові марші, мостіння, що розташовані на АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6522384300602:071:0068.
Рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 11 лютого 2015 року у справі № 654/4618/14-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 06 травня 2015 року, визнано недійсним договір купівлі-продажу, укладений 25 січня 2010 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , та договір купівлі-продажу, укладений 25 червня 2010 року між ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_8 та ОСОБА_1 , за якими було здійснено відчуження частини підпірної стінки, огорожі з освітлюваною мережею, поперечної стінки, бордюру, огорожі, сходових маршів, мостіння.
У 2015 році земельна ділянка площею 0,0049 га, кадастровий номер 6522384300:02:071:0059була поділенана дві земельні ділянки: площею 0,003 га, кадастровий номер 6522384300:02:001:0522, та площею 0,0019 га, кадастровий номер 6522384300:02:001:0523; право власності на зазначені земельні ділянки відповідно до інформаційної довідки від 11 жовтня 2016 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно зареєстровано на ОСОБА_2 .
Суди також встановили, що на підставі договору купівлі-продажу від 25 червня 2010 року, який надалі було визнано недійсним, ОСОБА_1 набув право власності на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, кадастровий номер 6522384300602:071:0068.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-IX).
У пункті 2 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги (далі - ЦПК України 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України 2017 року під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до статті 127 ЗК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом. Продаж земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) на конкурентних засадах у формі аукціону здійснюється у випадках та порядку, встановлених главою 21 цього Кодексу.
Не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них, зокрема у разі: розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб (пункт перший частини другої статті 134 ЗК України).
Статтею 128 ЗК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради чи державного органу приватизації. У заяві (клопотанні) зазначаються місце розташування земельної ділянки, її цільове призначення, розміри та площа, а також згода на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.
До заяви (клопотання) додаються, зокрема, документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою (у разі його наявності), та документи, що посвідчують право власності на нерухоме майно (будівлі та споруди), розташоване на цій земельній ділянці (у разі наявності на земельній ділянці будівель, споруд); копія установчих документів для юридичної особи, а для громадянина - копія документа, що посвідчує особу.
Визначена законом процедура продажу земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам та юридичним особам є способом дій відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування у відповідь на звернення громадян щодо земельного питання; дотримання такої процедури відповідним органом у світлі вимог частини другої статті 19 Конституції України є обов`язковим.
Установивши, що ОСОБА_1 поза встановленим статтею 128 ЗК України порядком продажу земельної ділянки на конкурентних засадах (земельних торгах) набув право власності на спірну земельну ділянку, на якій не розташоване належне йому нерухоме майно (будівлі, споруди), суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що договір купівлі-продажу земельної ділянки від 01 листопада 2010 року підлягає визнанню недійсним.
Щодо вимоги прокуратури про зобов`язання повернення земельної ділянки, Верховий Суд виходить з наступного.
Згідно із частиною першою статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Оскільки добросовісне набуття в розумінні статті 388 ЦК України можливе лише тоді, коли майно придбано не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права відчужувати це майно, наслідком угоди, укладеної з таким порушенням, є не двостороння реституція (стаття 216 ЦК України), а повернення майна з незаконного володіння.
Захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК України.
При цьому, задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника.
Витребуючи на користь Новофедорівської сільської ради спірні земельні ділянки, суди попередніх інстанцій правильно вважали, що ОСОБА_1 не мав право відчужувати земельні ділянки, тому вони підлягають поверненню з незаконного володіння ОСОБА_2 .
У такому разі, визнання у судовому порядку недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 25 червня 2010 року, укладеного між ОСОБА_4 , який діяв від імені ОСОБА_5 , та ОСОБА_1 , не мало правового значення, тому доводи касаційної скарги щодо цих обставин необхідно відхилити.
Щодо відсутності повноважень на представництво прокурором інтересів держави в суді, то ці доводи касаційної скарги є неприйнятними.
З огляду на частину третю статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадку: (а) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; (б) у разі відсутності такого органу.
Звертаючись до суду з цим позовом заступник прокурора Херсонської області обґрунтовував представництво інтересів держави тим, що Новофедорівською сільською радою не вживаються заходи щодо повернення земельної ділянки, яка вибула з комунальної власності на підставі рішення цієї ж сільської ради.
Наведені підстави перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, тому відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» у справі наявні підставами для представництва інтересів держави прокурором.
Посилання у касаційній скарзі на неналежне повідомлення про судове засідання 28 вересня 2017 року, за умови забезпечення ОСОБА_2 права на апеляційний перегляд справи, не може бути підставою для скасування правильних по суті і законних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Доводи касаційної скарги щодо позбавлення ОСОБА_2 можливості подати до суду заяви про застосування до вимог прокурора строків позовної давності, є безпідставними, з огляду на те, що протягом розгляду справи у суді першої інстанції інтереси ОСОБА_2 представляв адвокат Амінова С. Р., яка під час розгляду справи заявляла інші клопотання (зокрема, про визнання явки Новофедорівської сільської ради обов`язковою) та брала участь у судових засіданнях (09 березня та 25 квітня 2017 року), проте не скористався процесуальним правом подати заяву про застосування позовної давності у суді першої інстанції до винесення рішення по суті спору.
Крім того, суди встановили, що спірна земельна ділянка знаходиться у прибережній захисній смузі моря.
Власник земельної ділянки водного фонду може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, зокрема, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини, та вимагаючи повернути таку ділянку впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки водного фонду.
До такого висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (провадження № 14-473цс18) та від 07 квітня 2020 року у справі № 372/1684/14-ц (провадження № 14-740цс19).
Таким чином, до вимог заступника прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області щодо витребування у ОСОБА_2 спірних земельних ділянок строки позовної давності не застосовуються.
При вирішенні справи суди правильно визначили характер правовідносин між сторонами, вірно застосували закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідили матеріали справи та надали належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.
Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
Оскільки ухвалою Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року зупинено дію заочного рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 28 вересня 2017 року та постанови Апеляційного суду Херсонської області від 03 липня 2018 року до закінчення касаційного провадження, слід поновити виконання (дію) цих судових рішень.
Керуючись статтями 400 401 416 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Заочне рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 28 вересня 2017 року та постанову Апеляційного суду Херсонської області від 03 липня 2018 року залишити без змін.
Поновити дію заочного рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 28 вересня 2017 року та постанови Апеляційного суду Херсонської області від 03 липня 2018 року.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: С. Ю. Мартєв
Є. В. Петров
В. М. Сімоненко