Постанова
Іменем України
13 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 661/256/18
провадження № 61-12087св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
відповідач - ОСОБА_3 ,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 07 грудня 2018 року у складі судді Ведяшкіної Ю. В. та постанову Херсонського апеляційного суду від 11 квітня 2019 року у складі колегії суддів: Базіль Л. В., Бугрика В. В., Пузанової Л. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
В січні 2018 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 та просили стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 100 000 грн, на користь ОСОБА_2 50 000 грн на відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування позову зазначали, що 16 квітня 2016 року о 16: 50 год на території фермерського господарства «Володимир» внаслідок умисних дій ОСОБА_3 на ґрунті особистих неприязних стосунків ОСОБА_1 було завдано вогнепальні дробові поранення грудної та черевної порожнини з пошкодженням лівої легені, тонкого кишечника, поранення м`яких тканин тулубу, лівого стегна, лівого передпліччя, які утворилися в результаті пострілу з вогнепальної зброї дробовим зарядом, та відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.
В цей же день на території фермерського господарства «Володимир» на ґрунті особистих неприязних відносин ОСОБА_3 здійснив вистріл із гладкоствольної мисливської рушниці моделі «ИЖ-54» та влучив у ОСОБА_2 , спричинивши їй, згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи КУ «Бюро судово-медичних експертиз» № 24 від 21 квітня 2017 року, тілесні ушкодження у виді вогнепального дробового сліпого поранення грудної клітини зліва, проникаючого в ліву плевральну область з пошкодженням лівої легені, крововиливу грудної клітини зліва, які утворилися в результаті пострілу з вогнепальної дробової зброї, та відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.
Вироком Новокаховського міського суду Херсонської області від 13 жовтня 2017 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених частиною другою статті 15, статтею 116, статтею 128 КК України, відповідно до статей 56 57 71 КК України звільнено від покарання. Звільнено ОСОБА_3 від відбування покарання на підставі пункту «г», «ґ» статті 1 Закону України «Про амністію у 2016 році».
Внаслідок злочинних дій відповідача їм заподіяно моральну шкоду, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких вони зазнали унаслідок поранень та ушкоджень; у зв`язку з отриманими травмами вони позбавлені можливості повноцінно працювати, оскільки їм заборонена важка фізична праця.
Враховуючи наведене, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 просили позов задовольнити.
Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанції
Рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області від 07 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Херсонського апеляційного суду від 11 квітня 2019 року, позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, завдану злочином, у розмірі 70 000 грн.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду, завдану злочином, у розмірі 30 000 грн.
У задоволенні позову в іншій частині відмовлено.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з доведеності завдання відповідачем моральної шкоди позивачам, наявності причинно-наслідкового зв`язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача шкоди та вини останнього в її заподіянні, що підтверджується фактом отримання позивачами тяжких тілесних ушкоджень внаслідок винних дій відповідача та тими негативними наслідками, які настали після таких ушкоджень.
Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд врахував характер та обсяг фізичних страждань, яких зазнали позивачі, характер немайнових втрат, їх тривалість, стан здоров`я потерпілих, глибину душевних страждань, яких позивачі зазнали у зв`язку з розладом їх здоров`я, а також стан здоров`я відповідача, який є особою з інвалідністю ІІІ групи, його майновий стан.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У липні 2019 року ОСОБА_3 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 07 грудня 2018 року і постанову Херсонського апеляційного суду від 11 квітня 2019 року та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
В обґрунтування касаційної скарги зазначав, що конфлікт між ним та позивачами виник внаслідок протиправних дій їх сина, який пригнав випасати корів на території його фермерського господарства.
Існують сумніви щодо наявності тілесних ушкоджень потерпілої ОСОБА_2 , так як в судовому засіданні під час розгляду кримінального провадження одяг потерпілої не оглядався і не досліджувався, рентгенівські знімки, долучені до матеріалів кримінального провадження, є сфальсифікованими.
Відповідно до статті 454 ЦК України розмір відшкодування моральної шкоди може бути зменшений судом з урахуванням ступеня вини заподіювача і потерпілого та майнового стану відповідача.
Він є особою з інвалідністю III групи з дитинства, його дружина - особою пенсійного віку, відтак його майновий стан не дозволяє сплатити стягнуту судом суму на користь позивачів.
Розмір відшкодування моральної шкоди є завищеним і несправедливим.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 15 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано її матеріали з Новокаховського міського суду Херсонської області.
04 вересня 2019 року справа № 661/256/18 надійшла до Верховного Суду.
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 направили відзив на касаційну скаргу, в якому просили залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Тому у тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.
Частиною другою статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Суди встановили, що 13 жовтня 2017 року вироком Новокаховського міського суду Херсонської області ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених частиною другою статті 15, статей 116 128 КК України та призначено покарання за частиною другою статті 15, статті 116 КК України у виді позбавлення волі на строк три роки, за статтею 128 КК України у відповідності до статей 56 57 61 КК України звільнено від покарання. Звільнено ОСОБА_3 від відбування покарання на підставі п. «г», «ґ» статті 1 Закону України «Про амністію у 2016 році».
Вказаним вироком встановлено, що 16 квітня 2016 року о 16:50 год, перебуваючи на території фермерського господарства «Володимир», яке зареєстровано на його ім`я за адресою: Херсонська область, м. Нова Каховка, вул. Жовтнева, 12/6, та фактично знаходиться за адресою: Херсонська область, м. Нова Каховка, Дніпрянська селищна рада (за межами населеного пункту), на ґрунті взаємних та неприязних відносин між ним та потерпілим ОСОБА_1 , перебуваючи згідно висновку експерта комунального закладу «Херсонська обласна психіатрична лікарня» № 309 від 07 червня 2016 року в стані сильного душевного хвилювання, яке раптово виникло внаслідок протизаконного насильства з боку ОСОБА_1 та незаконного перебування ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на території фермерського господарства ОСОБА_3 , озброївшись гладкоствольною мисливською рушницею моделі «ИЖ-54» 12 калібру, серійний № НОМЕР_1 , 1957 року випуску, умисно, з метою протиправного заподіяння смерті ОСОБА_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, здійснив один постріл у напрямку потерпілого ОСОБА_1 , спричинивши йому, згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи КУ «Бюро судово-медичних експертиз» № 34 НК від 28 квітня 2017 року, вогнепальні дробові поранення грудної та черевної порожнини з пошкодженням лівої легені, тонкого кишечника, поранення м`яких тканин тулубу, лівого стегна, лівого передпліччя, які утворилися в результаті пострілу з вогнепальної зброї дробовим зарядом, що підтверджується локалізацією та характером пошкодження (множинністю, однотипністю та переважно сліпим характером пошкодження), клінічними та рентгенологічними даними (наявністю у лівій плевральній, черевній порожнинах, м`яких тканинах тулубу, лівого стегна і лівого передпліччя кулястих, металевих чужорідних тіл діаметром 0,4-0,5 см.), які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.
Того ж дня, з метою припинення побиття ОСОБА_1 його сина ОСОБА_4 , озброївшись гладкоствольною мисливською рушницею моделі «ИЖ-54» 12 калібру, серійний № НОМЕР_1 , 1957 року випуску, здійснив один попереджувальний постріл вгору, в напрямку позивачів, не передбачаючи при цьому можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був та міг їх передбачити, проявляючи злочину необережність у виді злочинної недбалості, влучив у ОСОБА_2 , яка на той час перебувала на території фермерського господарства «Володимир», спричинивши їй, згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи КУ «Бюро судово-медичних експертиз» № 24 від 21 квітня 2017 року, тілесні ушкодження у виді вогнепального дробового сліпого поранення грудної клітини зліва, проникаючого в ліву плевральну область з пошкодженням лівої легені, крововилив грудної клітини зліва, які утворилися в результаті пострілу з вогнепальної дробової зброї, що підтверджується локалізацією та характером виявлених тілесних ушкоджень, результатами рентгенологічного дослідження грудної клітини (наявністю у лівій плевральній, порожнині кулястих, металевих чужорідних тіл діаметром 0,5 см), даними клінічного огляду, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.
Вирок суду набрав законної сили 14 листопада 2017 року та сторонами не оскаржувався.
Згідно довідки №01-17/1114, виданої 05 серпня 2016 року КЗ «Центральна міська лікарня міста Нова Каховка» ОСОБА_1 проведено складну операцію, та виконано повторну операцію, при цьому питання про видалення дробу з легені, черевної порожнини та м`яких тканин тіла і лівого передпліччя може постати при запаленні м`яких тканин пошкоджених органів. Після надання йому медичної допомоги протипоказана тяжка фізична праця з працевлаштуванням через лікувально-контрольну комісію.
Згідно довідки, виданої 05 серпня 2016 року КЗ «Центральна міська лікарня міста Нова Каховка» з приводу вогнепального дробового поранення лівої половини грудної клітини, сліпого поранення лівої легень у ОСОБА_2 , зазначено, що дріб не видалена, можлива легенева кровотеча або нагноєння легені.
Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені частиною першою статті 1167 ЦК України, відповідно до якої шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями
чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.
Положеннями частин першої-третьої статті 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Згідно із роз`ясненнями, які містяться у пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року № 5 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою належить розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності, прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Встановивши, що вина відповідача у вчиненні ним злочинних дій, направлених на позбавлення життя та здоров`я позивачів, доведена вироком суду, який набрав законної сили, завданні злочинними діями відповідача позивачам тілесні ушкодження, які за критерієм небезпеки життя є тяжкими тілесними ушкодженнями, мають причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою відповідача і моральною шкодою, яку він завдав позивачам, що виразилась у душевних стражданнях позивачів, яких вони зазнали у зв`язку з протиправною поведінкою щодо них, а також у фізичному болю та стражданнях, яких вони зазнали у зв`язку з ушкодженням здоров`я, отримані поранення змусили їх вживати додаткових заходів для відновлення свого здоров`я, суди дійшли обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.
Визначення розміру відшкодування моральної шкоди Верховний Суд вважає таким, що не суперечить положенням статті 23 ЦК України, а доводи касаційної скарги у цій частині - необґрунтованими.
Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суди правильно визначилися з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідили наявні у справі докази і дали їм належну оцінку, правильно встановили обставини справи, внаслідок чого ухвалили законне й обґрунтоване рішення, які відповідають вимогам матеріального та процесуального права.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо відсутні підстави для їх скасування. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Оскаржувані судові рішення відповідають вимогам закону й підстави для їх скасування відсутні.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 07 грудня 2018 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 11 квітня 2019 року залишити без змін.
Щодо судових витрат
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, відсутні підстави для нового розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 400 401 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 07 грудня 2018 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 11 квітня 2019 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: М. Ю. Тітов
С. О. Карпенко
В. А. Стрільчук