Постанова
Іменем України
07 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 665/103/18
провадження № 61-21199св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Антоненко Н. О. (суддя-доповідач),
суддів: Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М., Тітова М. Ю.
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2 ,
відповідачі за первісним і зустрічним позовами: Асканія-Нова селищна рада Чаплинського району Херсонської області, виконавчий комітет Асканії-Нови селищної ради Чаплинського району Херсонської області,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чаплинського районного суду Херсонської області від 22 травня 2019 року в складі судді Пилипенко І. О. та постанову Херсонського апеляційного суду від 31 жовтня 2019 року в складі колегії суддів Базіль Л. В., Радченка С. В., Семиженка Г. В.,
ВСТАНОВИВ :
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , виконавчого комітету Асканії-Нови селищної ради Чаплинського району Херсонської області, Асканії-Нови селищної ради Чаплинського району Херсонської області про встановлення нікчемності заповіту.
Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_3 , який за життя склав заповіт від 13 липня 2017 року, яким заповів ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 , дві земельні ділянки, гараж, автомобіль марки ВАЗ 2103 з причепом та рушницю ІЖ-27 Е1С, а ОСОБА_1 - квартиру АДРЕСА_2 .
Позивач уважає вказаний заповіт нікчемним у силу положень статей 1251 1257 ЦК України як такий, що посвідчений неповноважною посадовою особою органу місцевого самоврядування, а саме секретарем виконкому Асканії-Нови селищної ради Чаплинського району Херсонської області Шестак О. Л., рішення про надання відповідних повноважень якій виконавчим комітетом не приймалося.
Указує, що заповіт посвідчено не в приміщенні органу місцевого самоврядування через хворобу спадкодавця, який не міг самостійно пересуватися, однак посвідчувальний напис на заповіті не містить фактичного місця вчинення нотаріальної дії. Текст заповіту не містить відомостей про те, що заповідачу були роз`яснені положення статей 1241 1307 ЦК України.
Зазначає, що заповіт складений із порушенням порядку, оскільки викликає суперечки між спадкоємцями: квартира, яку ОСОБА_3 заповів ОСОБА_1 , вже належала позивачу на підставі договору про поділ спадкового майна від 22 листопада 2008 року, укладеного сторонами після смерті ОСОБА_4 .
З огляду на викладене ОСОБА_1 просив суд установити нікчемність заповіту, складеного від імені ОСОБА_3 та посвідченого 13 липня 2017 року секретарем виконкому Асканії-Нови селищної ради Чаплинського району Херсонської області Шестак О. Л.
У березні 2018 року ОСОБА_2 звернувся в суд із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , виконавчого комітету Асканії-Нови селищної ради Чаплинського району Херсонської області, Асканії-Нови селищної ради Чаплинського району Херсонської області про визначення часток у спільній сумісній власності.
Позов мотивований тим, що квартира АДРЕСА_2 , яка за заповітом відійшла ОСОБА_1 , належала на праві спільної сумісної власності батькам сторін: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 як така, що була придбана в період шлюбу.
Керуючись принципом рівності часток подружжя в спільному сумісному майні, ОСОБА_2 вважає, що при укладенні 22 грудня 2008 року договору про поділ спадкового майна після смерті ОСОБА_4 розподілу підлягала частка квартири, яка належала матері, інша Ѕ частина квартири залишилась у володінні батька ОСОБА_3 , який на законних підставах включив квартиру до заповіту.
Посилаючись на те, що за життя батьків ними не було здійснено виділ часток зі спільної сумісної власності подружжя, а також враховуючи твердження позивача про те, що він з 2008 року є власником указаної квартири, ОСОБА_5 просив суд визнати, що ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 належало на праві спільної сумісної власності по Ѕ частці квартири АДРЕСА_2 .
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Чаплинського районного суду Херсонської області від 22 травня 2019 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні первісного позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивач не надав доказів нікчемності заповіту. Суд уважав, що факт посвідчення заповіту поза межами приміщення органу самоврядування не свідчить про нікчемність заповіту. Не встановивши обставин порушення форми та порядку посвідчення заповіту, а також його складення особою, яка не мала на це право, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .
Доводи позивача про те, що він як особа з інвалідністю має право на обов`язкову частку в спадщині, суд відхилив з посиланням на те, що вказана обставина не впливає на чинність заповіту та підлягає врахуванню нотаріусом після відкриття спадщини.
Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції виходив із того, що визначення часток померлих осіб у праві спільної сумісної власності на нерухоме майно (квартиру) суперечить вимогам статей 5 46-48 ЦПК України, оскільки таким чином вирішується питання про права осіб, які не є сторонами процесу та в зв`язку зі смертю не мають цивільної процесуальної дієздатності.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Херсонського апеляційного суду від 31 жовтня 2019 року апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишено без задоволення, рішення Чаплинського районного суду Херсонської області від 22 травня 2019 року залишено без змін.
Відмовляючи в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 , апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, що позивач не довів, що оспорюваний заповіт не відповідає вимогам закону та в силу цього є нікчемним, оскільки його складено в письмовій формі та посвідчено в установленому законом порядку уповноваженою на це особою органу місцевого самоврядування.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що відсутність у тексті заповіту напису про те, що він вчинявся поза приміщенням селищної ради, не є істотною умовою для визнання оспорюваного заповіту нікчемним, оскільки позивач не довів, що волевиявлення спадкодавця щодо розпорядження належним йому майном у спосіб, визначений ним у заповіті, не було вільним та не відповідало його внутрішній волі. Нотаріальна дія вчинена в межах нотаріального округу, а інформація щодо фактичного місця посвідчення заповіту відображена в журналі реєстрації виїздів секретаря селищної ради на посвідчення нотаріальних дій.
Відмовляючи в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_2 , апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, що визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка не має цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності в зв`язку зі смертю, не передбачено законом.
Аргументи учасників справи
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на вказані судові рішення й просив їх скасувати в частині відмови в задоволенні первісного позову як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, й ухвалити в цій частині нове рішення, яким встановити нікчемність заповіту, складеного від імені ОСОБА_3 та посвідченого 13 липня 2017 року секретарем виконкому Асканії-Нови селищної ради Чаплинського району Херсонської області Шестак О. Л.
Позивач наполягає на тому, що заповіт посвідчений неповноважною посадовою особою виконкому селищної ради та складений з порушенням установленої законом форми правочину, оскільки не містить ні посилання на те, що він складений за межами приміщення виконкому, ні зазначення причин посвідчення заповіту за місцем перебування заповідача.
Указує, що суди не врахували тяжкий стан здоров`я ОСОБА_3 на момент складення заповіту, з урахуванням якого секретар виконкому не могла перевірити дійсну волю заповідача.
Зазначає, що суди взагалі не надали оцінку іншим порушенням щодо форми та порядку посвідчення заповіту, який не містить індивідуального номера платника податків ОСОБА_3 , а також посилання на документ, за яким встановлено особу, яка посвідчила заповіт.
У січні 2020 року ОСОБА_2 подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити скаргу без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.
Посилається на те, що суди дійшли правильного висновку про відсутність порушень щодо форми та порядку посвідчення оспореного заповіту, а тому дійшли правильного висновку про відмову в задоволенні первісного позову.
Аналіз змісту та вимог касаційної скарги свідчить, що судові рішення в частині відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 у касаційному порядку не оскаржуються, а тому Верховним Судом не переглядаються.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 06 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження в справі.
Ухвалою Верховного Суду від 29 березня 2021 року відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_2 про зупинення дії оскаржених судових рішень.
Ухвалою Верховного Суду від 29 березня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , який за життя склав заповіт від 13 липня 2017 року, посвідчений секретарем виконкому Асканії-Нови селищної ради Чаплинського району Херсонської області Шестак О. Л., відповідно до якого спадкодавець заповів ОСОБА_2 належне йому майно, а саме: житлову квартиру АДРЕСА_1 ; земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд згідно Державного акту серії ІІІ-ХС №036855; земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства згідно свідоцтва серії САК №432322, яка знаходиться на території Асканії-Нови селищної ради за межами населеного пункту; гараж; автомобіль ВАЗ 2103; причіп марки ПГ.00.000; рушницю ІЖ-27, Е1С,
Квартиру № НОМЕР_1 в будинку АДРЕСА_3 спадкодавець заповів ОСОБА_1 .
При посвідченні оспорюваного заповіту секретар виконавчого комітету Асканії-Нови селищної ради Чаплинського району Херсонської області ОСОБА_6 діяла на підставі рішення, прийнятого на першій сесії селищної ради VIII скликання Асканії-Нови селищної ради Чаплинського району Херсонської області від 27 грудня 2016 року № 3, яким вирішено вважати обраним секретарем селищної ради ОСОБА_6 та надано секретарю селищної ради повноваження виконувати нотаріальні дії.
На оспореному заповіті напису про те, що нотаріальна дія вчинялася поза межами приміщення органу місцевого самоврядування, не здійснено. В заповіті міститься підпис заповідача та зазначено, що заповіт ним прочитаний вголос; у тексті заповіту зазначена дата його складання, дата народження заповідача та його реєстраційний номер облікової картки платника податків.
У посвідчувальному написі вказано, що заповіт записано секретарем ОСОБА_6 зі слів ОСОБА_3 . Із копії журналу реєстрації виїздів секретаря селищної ради на посвідчення нотаріальних дій слідує, що 13 липня 2017 року секретарем здійснений виїзд до ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_4 для посвідчення заповіту № НОМЕР_2 з 15:00 до 16:00 години.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга подана до набрання чинності Закону України № 460-ІХ від 15 січня 2020 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», тому відповідно до пункту 2 прикінцевих та перехідних положень вищезазначеного закону розглядається у порядку, що діяв до набрання чинності цим законом.
За результатами розгляду касаційної скарги колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно зі статтями 1233 1234 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто.
Відповідно до статті 1248 ЦК України нотаріус посвідчує заповіт, який написаний заповідачем власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. Нотаріус може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний ним. Якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватися при свідках (стаття 1253 цього Кодексу).
За змістом положень частини першої статті 1257 ЦК України заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.
Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 січня 2019 року у справі № 759/2328/16-ц (провадження № 61-5800зпв18) зроблено висновок, що «нікчемним є той правочин, недійсність якого встановлена законом і для визнання його недійсним не вимагається рішення суду (частина друга статті 215 ЦК України). Нікчемність правочину конструюється за допомогою «текстуальної» недійсності, оскільки вона існує тільки у разі прямої вказівки закону. З позицій юридичної техніки така пряма вказівка може втілюватися, зокрема, в термінах «нікчемний», «є недійсним».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18) вказано, що: «такий спосіб захисту, як встановлення нікчемності правочину, також не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом…»; «…за наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину».
У справі, що переглядається, суди першої та апеляційної інстанції не звернули увагу на те, що заявивши вимогу про встановлення нікчемності заповіту без застосування наслідків недійсності правочину, ОСОБА_1 обрав неналежний спосіб захисту, а тому в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 слід було відмовити саме з цих підстав.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що «пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження».
Тобто, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 липня 2020 року в справі № 637/228/17 (провадження № 61-36198св18) зроблено висновок, що сільська рада не є належним відповідачем у справі про визнання заповіту недійсним та/або нікчемним.
У справі, що переглядається, ОСОБА_1 пред`явив позов про встановлення нікчемності заповіту як до спадкоємця за заповітом ( ОСОБА_2 ), так і до Асканії-Нови селищної ради Чаплинського району Херсонської області, виконавчого комітету Асканії-Нови селищної ради Чаплинського району Херсонської області, вказавши їх співвідповідачами.
Оскільки Асканія-Нова селищна рада та її виконавчий комітет у спірних правовідносинах не є належними відповідачами, то у задоволенні позовних вимог до них необхідно відмовити з тих підстав, що вони пред`явлені до неналежних відповідачів.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частин першої, другої і четвертої статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Оскільки суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного по суті висновку щодо відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 , однак з помилкових мотивів, судові рішення в оскарженій частині підлягають зміні з викладенням їх мотивувальної частини в редакції цієї постанови.
Керуючись статтями 400 409 412 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Чаплинського районного суду Херсонської області від 22 травня 2019 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 31 жовтня 2019 року в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Асканії-Нови селищної ради Чаплинського району Херсонської області, виконавчого комітету Асканії-Нови селищної ради Чаплинського району Херсонської області про встановлення нікчемності заповіту змінити, виклавши їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Н. О. Антоненко
Судді І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
М. М. Русинчук
М. Ю. Тітов