ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 березня 2024 року
м. Київ
справа № 670/728/22
провадження № 61-592св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Енселко Агро»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Віньковецького районного суду Хмельницької області у складі судді
Мамаєва В. М. від 12 жовтня 2023 року та постанову Хмельницького апеляційного суду у складі колегії суддів: Гринчука Р. С., Костенка А. М., Спірідонової Т. В., від 12 грудня 2023 року, і виходив з наступного.
Основний зміст позовних вимог та заперечень щодо них
1. У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до
ТОВ «Енселко Агро» про визнання договору недійсним та стягнення орендної плати.
2. Свої вимоги ОСОБА_1 мотивувала тим, що вона успадкувала після смерті свого сина ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером 6820685000:05:004:0114, розміром 1,2863 га, що знаходиться на території Нетечинецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області. Вказана земельна ділянка є предметом договору оренди, укладеного
05 листопада 2015 року між ОСОБА_2 та
ТОВ «Енселко Агро». 16 травня 2016 року зареєстровано право оренди
ТОВ «Енселко Агро» на земельну ділянку, номер запису про інше речове право 14570197, строком до 21 грудня 2027 року, з правом пролонгації.
3. Позивачка стверджувала про недійсність договору оренди, оскільки за вказаним кадастровим номером нею успадковано земельну ділянку, площею 1,2869 га, а договір оренди укладено відносно ділянки, площею 1,59 га. Вважала, що підлягає скасуванню запис про реєстрацію № 14570197 речового право. Крім того, звертала увагу, що договір оренди складений 05 листопада 2015 року, ще до присвоєння земельній ділянці кадастрового номера, що є істотною умовою. Водночас, відповідач порушив умови договору, оскільки не виплатив орендну плату з індексацією за 2021-2022 роки.
4. Із урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 просила: визнати недійсним договір оренди від 05 листопада 2015 року, зареєстрований 16 травня 2016 року за № 14570197 про інше речове право, сторонами якого були ОСОБА_2 та ТОВ «Енселко Агро»; скасувати державну реєстрацію за № 14570197; стягнути з відповідача орендну плату за 2021-2022 роки, орендну плату за 2023 рік у розмірі 6 100 грн з інфляційними нарахуваннями.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
5. Рішенням Віньковецького районного суду Хмельницької області
від 12 жовтня 2023 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
6. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 не вказала і не довела наявності підстав, передбачених законом, для визнання договору оренди недійсним. Зміст оспорюваного договору відповідає вимогам статті 15 Закону України «Про оренду землі» та містить усі істотні умови, в тому числі щодо об`єкту оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки). Неточна площа земельної ділянки з кадастровим номером 6820685000:08:004:0114, що вказана у пункті 2.1 договору, не є підставою для визнання вказаного договору недійсним. Виправити помилку у розмірі площі земельної ділянки сторони можуть шляхом внесення змін до договору. Доводи позивачки щодо несплати орендної плати за договором були спростовані відповідачем.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
7. Постановою Хмельницького апеляційного суду від 12 грудня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Віньковецького районного суду Хмельницької області від 12 жовтня 2023 року - без змін.
8. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки сторони договору погодили встановлення об`єкту оренди, а саме, земельної ділянки з кадастровим номером 6820685000:08:004:0114, що знаходиться на території Нетечинецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області. Зазначення в тексті оспорюваного договору площі переданої в оренду земельної ділянки у розмірі 1,5900 га, відповідає даним щодо розміру земельної ділянки, які містяться у державному акті ІІ-ХМ № 010872, і відомості про який зазначені у вказаному договорі оренди землі як правова підстава права власності орендодавця ОСОБА_2 . Позивачці було виплачено орендну плату згідно з умовами укладеного договору за 2021-2022 роки. Вказану обставину також визнала ОСОБА_1 у судовому засіданні. Посилання позивачки на неналежне виконання укладеного договору, прострочення виплати орендної плати, як на підставу для задоволення позову, є безпідставними, оскільки відповідні обставини, за умови їх доведення, є підставою для розірвання договору, а не визнання його недійсним. В той же час такі доводи при дослідженні доказів у суді не знайшли свого підтвердження.
Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
9. 08 січня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Віньковецького районного суду Хмельницької області від 12 жовтня 2023 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 12 грудня 2023 року і ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
10. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанції заявниця зазначає неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду
від 23 травня 2018 року у справі № 647/1460/17, від 11 липня 2018 року у справі № 484/3687/16 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також вказує, що суди не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
11. На думку заявниці, суди дійшли неправильних висновків про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки вона успадкувала земельну ділянку з кадастровим номером 6820685000:05:004:0114, розміром 1,2863 га, після смерті її сина. Однак з відповідачем не укладався договір оренди спірної земельної ділянки, зокрема і нею самою. Заявниця звертає увагу на розбіжність розміру земельної ділянки, яку вона успадкувала, та земельної ділянки, яку було передано в оренду відповідачу, вважає, що сторонами не було узгоджено всіх істотних умов договору оренди, що є підставою для визнання договору оренди недійсним.
12. Вказує, що відповідачем порушено строки виплати орендної плати, не всі належні до виплати платежі сплачені, але судами попередніх інстанцій не була надана належна оцінка вказаним обставинам.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
13. Ухвалою Верховного Суду від 15 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 670/728/22.
Відзив на касаційну скаргу не надходив
Фактичні обставини справи, встановлені судами
14. 05 листопада 2015 року між орендодавцем ОСОБА_2 (на день смерті - ОСОБА_2 ) та ТОВ «Енселко Агро» укладено договір оренди землі, згідно з яким орендодавець передав орендарю в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 1,5900 га, кадастровий номер 6820685000:08:004:0114, строк дії договору -
до 31 грудня 2027 року.
15. Орендна плата визначена сторонами у розмірі 1 946, 34 грн за один повний рік користування земельною ділянкою (пункт 4.1 договору).
16. У пункті 4.2 договору оренди, сторони погодили, що орендна плата за користування об`єктом оренди сплачується орендарем на користь орендодавця шляхом видачі готівкових коштів через касу орендаря або шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок орендодавця, зазначений у договорі, або поштовим переказом.
17. Орендна плата виплачується орендарем у встановленому пунктом 4.1 цього договору розмірі за вирахуванням суми податку з доходів фізичних осіб та інших податків, обчислених згідно з вимогами чинного законодавства
(пункт 4.3 договору).
18. Відповідно до пункту 4.4 договору оренди, орендна плата за користування земельною ділянкою сплачується орендарем на користь орендодавця щорічно, у строк до 30 грудня року, за поточний календарний рік оренди.
19. Згідно з державним актом на право приватної власності на землю
серії ІІ-ХМ № 010872, ОСОБА_2 належала земельна ділянка площею 1,59 га. На плані зовнішніх меж земельної ділянки, що міститься у цьому акті, вказана земельна ділянка № НОМЕР_1 площею 1,29 га та земельна ділянка № НОМЕР_2 площею 0,30 га.
20. Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом
від 21 листопада 2022 року, зареєстрованого в реєстрі за № 4845, ОСОБА_1 прийняла у спадщину після свого сина, ОСОБА_2 , який помер
ІНФОРМАЦІЯ_1 , земельну ділянку площею 1,2863 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала померлому на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-ХМ № 010872, виданого
01 листопада 1999 року, кадастровий номер земельної ділянки 6820685000:08:004:0114.
21. Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 11 жовтня 2023 року, земельна ділянка з кадастровим номером 6820685000:08:004:0114, площею 1,2863 га, належить з 21 листопада 2022 року на праві власності ОСОБА_1 , підстава: свідоцтво про право на спадщину за законом № 4845 від 21 листопада 2021 року.
22. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 11 жовтня 2023 року земельна ділянка з кадастровим номером 6820685000:08:004:0115 площею 0,303 га, належить з 01 листопада 2022 року на праві власності ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом № 4843 від 21 листопада 2021 року.
23. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 11 жовтня 2023 року за ТОВ «Енселко Агро» 16 травня
2016 року зареєстроване право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6820685000:08:004:0114, площею 1,5900 га, до 31 грудня 2027 року, орендодавець ОСОБА_1 .
24. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 11 жовтня 2021 року за земельною ділянкою з кадастровим номером 6820685000:08:004:0115, площею 0,303 га, яка належить на праві власності ОСОБА_1 , не зареєстровано права оренди.
25. 28 листопада 2022 року ОСОБА_1 звернулася до відповідача з письмовою заявою про виплату орендної плати за 2021 та 2022 роки.
26. Відповідно до платіжної інструкції № 2200047901 від 23 січня 2023 року, ТОВ «Енселко Агро» повернуто кошти у розмірі 5 713, 10 грн, а саме поштовий переказ на ім`я ОСОБА_1 , у зв`язку із закінченням строку чинності.
27. Платіжною інструкцією № 2200211899 від 02 березня 2023 року підтверджено, що ТОВ «Енселко Агро» повернуто кошти у розмірі 5 287, 28 грн, а саме поштовий переказ на ім`я ОСОБА_1 , через відмову.
28. Згідно з платіжною інструкцією № 66743 від 29 серпня 2023 року,
ТОВ «Енселко Агро» перерахувало ОСОБА_1 орендну плату за землю у розмірі 4 900, 08 грн
29. Платіжною інструкцією № 66746 від 29 серпня 2023 року, ТОВ «Енселко Агро» перерахувало ОСОБА_1 орендну плату за землю у розмірі 6 100, 30 грн.
Позиція Верховного Суду
30. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга до задоволення не підлягає.
31. Згідно з положеннями пункту 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
32. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
33. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
34. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договір.
35. Відповідно до статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння та користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
36. Згідно з частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
37. Згідно з частинами першою-третьою, п`ятою статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
38. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
39. Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
40. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 ЦК України (частина перша статті 215 ЦК України).
41. Відповідно до статей 16 203 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: (1) пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; (2) наявність підстав для оспорення правочину; (3) встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) право або інтерес особи, яка звернулася до суду.
42. Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
43. Згідно з частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
44. Відповідно до статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
45. Статтею 126 ЗК України визначено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
46. Згідно зі статтею 13 Закон України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на час укладення оспорюваного договору оренди) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
47. Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально (стаття 14 вищевказаного Закону).
48. Істотними умовами договору оренди землі відповідно до статті 15 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на час укладення договору оренди) були: 1) об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); 2) строк дії договору оренди; 3) орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.
49. Об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом (стаття 17 Закону України «Про оренду землі»)
50. У частинах першій та п`ятій статті 6 Закону України «Про оренду» передбачено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених ЗК України ЦК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
51. Згідно із статтями 125 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
52. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
53. Згідно з частиною другою статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
54. Підпунктом 6 пункту 2 частини першої статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державній реєстрації прав підлягає право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.
55. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) сформульовано висновки про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
56. Ініціювання спору про недійсність договору не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим. Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси власне порушені, а учасники цивільного обороту використовують цивільне судочинство для такого захисту.
57. Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
58. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
59. Ухвалюючи рішення про відмову у задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, враховуючи підстави позову й вказані норми матеріального права, правильно встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, перевіривши доводи сторін спору та подані ними докази, дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність підстав для визнання оспорюваного договору оренди недійсним.
60. Суди обґрунтовано виходили з того, що при укладенні 05 листопада
2015 року договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6820685000:08:004:0114, що знаходиться на території Нетечинецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, спадкодавець ОСОБА_2 (який змінив прізвище на ОСОБА_2 ) та ТОВ «Енселко Агро» вільно здійснили своє волевиявлення та досягли згоди з усіх істотних умов договору оренди, скріпили підписом договір, складений у письмовій формі, на підставі якого проведено державну реєстрацію права оренди.
61. Колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що відомості щодо розміру земельної ділянки, вказані у договорі, співпадають з відомостями про розмір земельної ділянки, вказаними у державному акті ІІ-ХМ № 010872. Також судами встановлено, що сторони протягом тривалого часу виконували договір, зокрема у частині оплати і отримання орендної плати.
62. Висловлена позивачкою після оформлення наприкінці 2022 року права на спадщину незгода з відомостями про земельну ділянку, зазначеними у договорі оренди землі від 05 листопада 2015 року не може свідчити про порушення сторонами при укладенні договору приписів закону, а також свідчити про порушення її прав. Отже відсутні підстави для визнання договору оренди недійсним із заявлених підстав. Слід зазначити, що сторони договору оренди не позбавлені можливості внести зміни до договору з метою уточнення відомостей про об`єкт оренди.
63. Окрім зазначеного, позивачкою не заперечувалося та підтверджено матеріалами, що на виконання умов оспорюваного договору оренди вона отримувала орендну плату від орендаря, а спадкодавець з моменту укладення оспорюваного договору оренди (2015 рік) не висловлював своєї незгоди з укладеним правочином. Водночас, несплата орендної плати може бути підставою для розірвання договору оренди, а не визнання його недійсним.
64. Судами встановлено, що позивачці, яка оформила спадщину та за якою зареєстровано 22 листопада 2022 року право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6820685000:08:004:0114, було виплачено орендарем орендну плату згідно з умовами укладеного договору за 2021-2022 роки, а тому вимоги про стягнення заборгованості за невиконання умов договору оренди не знайшли свого підтвердження.
65. Слід також зазначити, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77 78 79 80 89 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі
№ 373/2054/16-ц, провадження № 14-446цс18).
66. Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, надав належну оцінку як кожному доказу окремо, так і доказам у їх сукупності та дійшов загалом обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
67. Висновки судів першої та апеляційної інстанцій не суперечать висновкам Верховного Суду, на які послалася заявниця у касаційній скарзі.
68. Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального чи порушенням норм процесуального права.
69. Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
70. Враховуючи наведене, встановивши у межах доводів касаційної скарги відсутність підстав для скасування оскаржених судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Рішення Віньковецького районного суду Хмельницької області
від 12 жовтня 2023 року та постанову Хмельницького апеляційного суду
від 12 грудня 2023 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Синельников О. М. Осіян В. В. Шипович